www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фінстерааргорн нім Finsteraarhorn гора висотою 4 274 м н м в Бернських Альпах найвища гора в цій частині Альп розташован

Фінстерааргорн

Фінстерааргорн (нім. Finsteraarhorn) — гора висотою 4 274 м.н.м. в Бернських Альпах (найвища гора в цій частині Альп), розташована на межі кантонів Вале та Берн. Вона також є найвищою горою Альп, яка розташована поза межами основного хребта (вододілу) Альп, дев'ятою за абсолютною висотою та третьою за відносною висотою в Альпах.

Фінстерааргорн
Finsteraarhorn
Фінстерааргорн
46°32′14″ пн. ш. 8°07′33″ сх. д. / 46.537472222249775° пн. ш. 8.1260277778055769° сх. д. / 46.537472222249775; 8.1260277778055769Координати: 46°32′14″ пн. ш. 8°07′33″ сх. д. / 46.537472222249775° пн. ш. 8.1260277778055769° сх. д. / 46.537472222249775; 8.1260277778055769
Країна Швейцарія
Регіон Кантони Берн та Вале
Система Бернські Альпи
Тип гора
Висота 4 274 м.н.м.
Висота відносна 2 280 м
Ізоляція 51,7 км
Перше сходження 10 серпня 1829 Якобом Лойтолдом та Йоханном Вареном
Фінстерааргорн
Фінстерааргорн (Швейцарія)
 Фінстерааргорн у Вікісховищі

Опис Редагувати

Незважаючи на те, що Фінстерааргорн є найвищою горою Бернських Альп, її вершина значно менш відвідувана ніж розташовані неподалеку Юнгфрау та Айгер. Це викликано її розташуванням у одному з найвіддаленіших районів Альп, повністю в оточенні ненаселених льодовикових долин.

Шрекгорн та Фінстерааргорн (справа), з льодовиком Нижній Грінделвальд між ними

На захід від гори лежить Фішер, третій за розміром у Альпах, а на схід — Великі Аарські льодовики. Менший льодовик Нижній Грінделвальд лежить на північ від масиву. Фінстерааргорн оточений вершинами Шрекгорн та Лаутерааргорн на північ, Великий Фішергорн, Грюнгорн та Великий Ванненгорн на захід та Оберааргорн на схід.

Вершина розташована на кордоні між кантонами Вале та Берн. Політично, вона поділена між муніципалітетами (спільнотами) Фішерталь (Вале) та Гуттаннен (Берн). Кордон мід кантонами Вале та Берн також є вододілом між річками Рона (Середземне море) та Рейн (Північне море). Фінстерааргорн є найвищою точкою басейну Рейна.

Фінстерааргорн втратив статус найвищої вершини Швейцарії, поступившись вершині Дюфур (Монте Роза), коли Вале приєднався до Швейцарської Конфедерації в 1815 році.

Геологія Редагувати

Фінстерааргорн є найвищою точкою гірського масиву Аар (нім. Aarmassiv), геологічного кристаллінового масиву, що виходить на поверхню в східних Бернських, Урнських та Лепонтинських Альпах. Масив належить до гельветичної зони та складається переважно з каміння Європейського континенту, переважно гранітів та гнейсів. Сам Фінстерааргорн складається з амфіболітів.

Тектонічне підняття масиву відбулося досить пізно в альпійській орогенії, протягом олігоцену, 30-40 мільйонів років тому. Нееластична деформація скель призвела до багатьох розривів і формування гідротермальних кристалів з осадів насиченої мінералами води, яка текла всередині.

Альпінізм Редагувати

Історія підкорення Редагувати

Спірне перше сходження Редагувати

Вид на гору з заходу. Гуґізаттель лежить трохи нижче піку, зліва

Перше сходження на гору тривалий час було предметом суперечок. Перша спроба була здійснена 16 серпня 1812 року торговцем з Ааргау Рудольфом Майєром, якого вели місцеві гіди Каспар Губер, Арнольд Аббюл, Йозеф Бортес та Алоіс Фолькер. Майєр, Бортес та Фолькер першими підкорили Юнгфрау роком раніше. Вони наблизились до гори через перевал Обераарйох, льодовик Штудера та південно-східний гребінь, що є більш довгим та складним шляхом, ніж теперішній стандартний маршрут через північно-західний гребінь. Майєр виснажився та залишився позаду після досягнення гребня, можливо на висоті 3 883 м.н.м. (Пік Майєра). Губер залишився з ним, а інші три гіди пішли далі та ймовірно досягли вершини через три години.

19 серпня 1828 року Франц Йозеф Гуґі, геолог з Золотурну, здійснив ще одну спробу з сімома місцевими альпіністами. Серед них був і Арнольд Аббюл, який розповів Гуґі про своє сходження 16 років тому, однак Гуґі зі зневагою відкинув його розповідь, частково тому, що Аббюл неправильно ідентифікував вершину на початку їх підйому. Група досягла сідловини на висоті бл. 4 080 м.н.м. (Гуґізаттель) на північно-західному гребні, але повернула назад через погану погоду після того, як Гуґі та один з гідів ледве не впали з гребеня.

Наступного року Гуґі організував ще одну експедицію тим самим шляхом. І хоча спроба 3 серпня була невдалою, 10 серпня 1829 року двоє його гідів, Якоб Лойтольд та Йоханн Варен досягли вершини та провели там три години, будуючи двометрову піраміду, щоб закріпити щоглу з прапором. Гуґі залишився позаду трохи вище сідловини, бо не насмілився піднятися по крутому підйому, частково тому, що підвернув ногу місяцем раніше. На зворотному шляху нога його турбувала і гіди несли його по черзі вниз по льодовику. Його розповідь про підйом не наводить будь-яких свідчень більш раннього підйому.

У статтях 1881 та 1908 років, альпіністи та історики альпійських сходжень Ґоттліб Штудер та В. А. Б. Кулідж, відповідно, стверджували про свою впевненість у успіху експедиції Майєра. Однак, Джон Персі Фарра 1913 в статті в Alpine Journal дійшов висновку, що гіди в 1812 році досягли плеча вершини висотою 4 167 м.н.м. за 200 метрів на південь від основної вершини, що він однак вважав досягненням, яке на півстоліття випередило свій час.

Інші сходження Редагувати

Вид з вершини на льодовик Фінстераар

П'яте сходження відбулося 13 серпня 1857 року і було першим англійським у складі Джона Фредеріка Харді, Вільяма Метьюза, Бенджаміна Ст-Джона Аттвуда-Метьюза, Дж. К. В. Елліма та Едварда Ширлі Кеннеді, у супроводі гідів Агуста Зімона та Жана-Баптіста Кроца, Йоханна Жана Ст., Алоіса Бортіса. Вони почали сходження з Конкордіаплац о 14:30 та досягли вершини об 23:53. На вершині Фінстерааргорна, англійці вирішили заснувати асоціацію альпіністів, яку пізніше назвали Alpine Club.

Найважчий маршрут на вершину, північно-східна сторона (обличчя), було пройдено 16 липня 1904 року Дж. Хаслером та його гідом Ф.Аматтером. Цей підйом був початком епопеї з підкорення великих північних сторін (облич) Бернських Альп. Зокрема, з 1904 по 1977 рік північно-східна сторона Фінстерааргорну підкорювалась лише 11 разів. Третє з цих сходжень було здійснено 3 вересня 1930 року Міріам О'Брайян Андерхілл з гідами А. та Ф.Рубі, про що вона написала у своїй книзі Give me the Hills.

Маршрути Редагувати

Маршрут Початок Час сходження Складність
Стандартний маршрут прихисток Фінстерааргорн 4-5 годин PD
Північно-західний гребінь (гребінь Агассіз) прихисток Фінстерааргорн 3-4 годин від Агассізйох AD
Південно-східний гребінь прихисток Обераарйох 14-15 годин D
Східний бік прихисток Обераарйох 8-10 годин від Штудерйох TD

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [ 9 липня 2009 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo
  2. ↑ Farrar, J. P. The First Ascent of the Finsteraarhorn: A Re-examination. Alpine Journal 27: 263–300. 
  3. ↑ Gottlieb Samuel Studer, Ueber die Reise dess Herrn Dr. Rudolf Meier von Aarau auf das Finsteraarhorn im Sommer 1812 [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.], Jahrbuch SAV, 1882, pp. 407–424
  4. ↑ Franz Joseph Hugi, Naturhistorische Alpenreise, Amiet-Lutiger, Solothurn, 1830
  5. Dumler, Helmut & Burkhardt, Willi P. (1994). The High Mountains of the Alps. London: Diadem. с. 50. ISBN 0-906371-43-0. 
  6. W.A.B. Coolidge, The Alps in nature and history, Methuen & Co, London, 1908, pp 217–219
  7. . Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 18 серпня 2014. 
  8. Dumler, Helmut; Burkhardt, Willi P. (1993). Les 4000 des Alpes. Paris: Arthaud. ISBN 2-7003-1305-4. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фінстерааргорн
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Finsteraargorn nim Finsteraarhorn gora visotoyu 4 274 m n m v Bernskih Alpah najvisha gora v cij chastini Alp roztashovana na mezhi kantoniv Vale ta Bern Vona takozh ye najvishoyu goroyu Alp yaka roztashovana poza mezhami osnovnogo hrebta vododilu Alp dev yatoyu za absolyutnoyu visotoyu ta tretoyu za vidnosnoyu visotoyu v Alpah FinsteraargornFinsteraarhornFinsteraargorn46 32 14 pn sh 8 07 33 sh d 46 537472222249775 pn sh 8 1260277778055769 sh d 46 537472222249775 8 1260277778055769 Koordinati 46 32 14 pn sh 8 07 33 sh d 46 537472222249775 pn sh 8 1260277778055769 sh d 46 537472222249775 8 1260277778055769Krayina ShvejcariyaRegion Kantoni Bern ta ValeSistema Bernski AlpiTip goraVisota 4 274 m n m Visota vidnosna 2 280 m 1 Izolyaciya 51 7 kmPershe shodzhennya 10 serpnya 1829 Yakobom Lojtoldom ta Johannom VarenomFinsteraargornFinsteraargorn Shvejcariya Finsteraargorn u Vikishovishi Zmist 1 Opis 2 Geologiya 3 Alpinizm 3 1 Istoriya pidkorennya 3 1 1 Spirne pershe shodzhennya 3 1 2 Inshi shodzhennya 3 2 Marshruti 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaOpis RedaguvatiNezvazhayuchi na te sho Finsteraargorn ye najvishoyu goroyu Bernskih Alp yiyi vershina znachno mensh vidviduvana nizh roztashovani nepodaleku Yungfrau ta Ajger Ce viklikano yiyi roztashuvannyam u odnomu z najviddalenishih rajoniv Alp povnistyu v otochenni nenaselenih lodovikovih dolin nbsp Shrekgorn ta Finsteraargorn sprava z lodovikom Nizhnij Grindelvald mizh nimiNa zahid vid gori lezhit Fisher tretij za rozmirom u Alpah a na shid Veliki Aarski lodoviki Menshij lodovik Nizhnij Grindelvald lezhit na pivnich vid masivu Finsteraargorn otochenij vershinami Shrekgorn ta Lauteraargorn na pivnich Velikij Fishergorn Gryungorn ta Velikij Vannengorn na zahid ta Oberaargorn na shid Vershina roztashovana na kordoni mizh kantonami Vale ta Bern Politichno vona podilena mizh municipalitetami spilnotami Fishertal Vale ta Guttannen Bern Kordon mid kantonami Vale ta Bern takozh ye vododilom mizh richkami Rona Seredzemne more ta Rejn Pivnichne more Finsteraargorn ye najvishoyu tochkoyu basejnu Rejna Finsteraargorn vtrativ status najvishoyi vershini Shvejcariyi postupivshis vershini Dyufur Monte Roza koli Vale priyednavsya do Shvejcarskoyi Konfederaciyi v 1815 roci Geologiya RedaguvatiFinsteraargorn ye najvishoyu tochkoyu girskogo masivu Aar nim Aarmassiv geologichnogo kristallinovogo masivu sho vihodit na poverhnyu v shidnih Bernskih Urnskih ta Lepontinskih Alpah Masiv nalezhit do gelvetichnoyi zoni ta skladayetsya perevazhno z kaminnya Yevropejskogo kontinentu perevazhno granitiv ta gnejsiv Sam Finsteraargorn skladayetsya z amfibolitiv Tektonichne pidnyattya masivu vidbulosya dosit pizno v alpijskij orogeniyi protyagom oligocenu 30 40 miljoniv rokiv tomu Neelastichna deformaciya skel prizvela do bagatoh rozriviv i formuvannya gidrotermalnih kristaliv z osadiv nasichenoyi mineralami vodi yaka tekla vseredini Alpinizm RedaguvatiIstoriya pidkorennya Redaguvati Spirne pershe shodzhennya Redaguvati nbsp Vid na goru z zahodu Gugizattel lezhit trohi nizhche piku zlivaPershe shodzhennya na goru trivalij chas bulo predmetom superechok Persha sproba bula zdijsnena 16 serpnya 1812 roku torgovcem z Aargau Rudolfom Majyerom yakogo veli miscevi gidi Kaspar Guber Arnold Abbyul Jozef Bortes ta Alois Folker Majyer Bortes ta Folker pershimi pidkorili Yungfrau rokom ranishe Voni nablizilis do gori cherez pereval Oberaarjoh lodovik Shtudera ta pivdenno shidnij grebin sho ye bilsh dovgim ta skladnim shlyahom nizh teperishnij standartnij marshrut cherez pivnichno zahidnij grebin Majyer visnazhivsya ta zalishivsya pozadu pislya dosyagnennya grebnya mozhlivo na visoti 3 883 m n m Pik Majyera 2 Guber zalishivsya z nim a inshi tri gidi pishli dali ta jmovirno dosyagli vershini cherez tri godini 2 3 19 serpnya 1828 roku Franc Jozef Gugi geolog z Zoloturnu zdijsniv she odnu sprobu z simoma miscevimi alpinistami 4 Sered nih buv i Arnold Abbyul yakij rozpoviv Gugi pro svoye shodzhennya 16 rokiv tomu odnak Gugi zi znevagoyu vidkinuv jogo rozpovid chastkovo tomu sho Abbyul nepravilno identifikuvav vershinu na pochatku yih pidjomu 3 Grupa dosyagla sidlovini na visoti bl 4 080 m n m Gugizattel na pivnichno zahidnomu grebni ale povernula nazad cherez poganu pogodu pislya togo yak Gugi ta odin z gidiv ledve ne vpali z grebenya 4 5 Nastupnogo roku Gugi organizuvav she odnu ekspediciyu tim samim shlyahom I hocha sproba 3 serpnya bula nevdaloyu 10 serpnya 1829 roku dvoye jogo gidiv Yakob Lojtold ta Johann Varen dosyagli vershini ta proveli tam tri godini buduyuchi dvometrovu piramidu shob zakripiti shoglu z praporom Gugi zalishivsya pozadu trohi vishe sidlovini bo ne nasmilivsya pidnyatisya po krutomu pidjomu chastkovo tomu sho pidvernuv nogu misyacem ranishe Na zvorotnomu shlyahu noga jogo turbuvala i gidi nesli jogo po cherzi vniz po lodoviku Jogo rozpovid pro pidjom ne navodit bud yakih svidchen bilsh rannogo pidjomu 4 U stattyah 1881 ta 1908 rokiv alpinisti ta istoriki alpijskih shodzhen Gottlib Shtuder 3 ta V A B Kulidzh 6 vidpovidno stverdzhuvali pro svoyu vpevnenist u uspihu ekspediciyi Majyera Odnak Dzhon Persi Farra 1913 v statti v Alpine Journal dijshov visnovku sho gidi v 1812 roci dosyagli plecha vershini visotoyu 4 167 m n m za 200 metriv na pivden vid osnovnoyi vershini sho vin odnak vvazhav dosyagnennyam yake na pivstolittya viperedilo svij chas 2 Inshi shodzhennya Redaguvati nbsp Vid z vershini na lodovik FinsteraarP yate shodzhennya vidbulosya 13 serpnya 1857 roku i bulo pershim anglijskim u skladi Dzhona Frederika Hardi Vilyama Metyuza Bendzhamina St Dzhona Attvuda Metyuza Dzh K V Ellima ta Edvarda Shirli Kennedi u suprovodi gidiv Agusta Zimona ta Zhana Baptista Kroca Johanna Zhana St Aloisa Bortisa Voni pochali shodzhennya z Konkordiaplac o 14 30 ta dosyagli vershini ob 23 53 Na vershini Finsteraargorna anglijci virishili zasnuvati asociaciyu alpinistiv yaku piznishe nazvali Alpine Club 7 Najvazhchij marshrut na vershinu pivnichno shidna storona oblichchya bulo projdeno 16 lipnya 1904 roku Dzh Haslerom ta jogo gidom F Amatterom Cej pidjom buv pochatkom epopeyi z pidkorennya velikih pivnichnih storin oblich Bernskih Alp Zokrema z 1904 po 1977 rik pivnichno shidna storona Finsteraargornu pidkoryuvalas lishe 11 raziv Tretye z cih shodzhen bulo zdijsneno 3 veresnya 1930 roku Miriam O Brajyan Anderhill z gidami A ta F Rubi pro sho vona napisala u svoyij knizi Give me the Hills 8 Marshruti Redaguvati Marshrut Pochatok Chas shodzhennya SkladnistStandartnij marshrut prihistok Finsteraargorn 4 5 godin PDPivnichno zahidnij grebin grebin Agassiz prihistok Finsteraargorn 3 4 godin vid Agassizjoh ADPivdenno shidnij grebin prihistok Oberaarjoh 14 15 godin DShidnij bik prihistok Oberaarjoh 8 10 godin vid Shtuderjoh TDDiv takozh RedaguvatiYungfrau Alech Svitova spadshina YuNESKO Primitki Redaguvati http www swisstopo admin ch internet swisstopo en home html Arhivovano 9 lipnya 2009 u Wayback Machine Sajt Swisstopo a b v Farrar J P The First Ascent of the Finsteraarhorn A Re examination Alpine Journal 27 263 300 a b v Gottlieb Samuel Studer Ueber die Reise dess Herrn Dr Rudolf Meier von Aarau auf das Finsteraarhorn im Sommer 1812 Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Jahrbuch SAV 1882 pp 407 424 a b v Franz Joseph Hugi Naturhistorische Alpenreise Amiet Lutiger Solothurn 1830 Dumler Helmut amp Burkhardt Willi P 1994 The High Mountains of the Alps London Diadem s 50 ISBN 0 906371 43 0 W A B Coolidge The Alps in nature and history Methuen amp Co London 1908 pp 217 219 Finsteraargorn na stnet ch Arhiv originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 18 serpnya 2014 Dumler Helmut Burkhardt Willi P 1993 Les 4000 des Alpes Paris Arthaud ISBN 2 7003 1305 4 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu FinsteraargornFinsteraargorn na 4000er de Arhivovano 11 sichnya 2014 u Wayback Machine Finsteraargorn na SummitPost Arhivovano 24 serpnya 2014 u Wayback Machine Computer generated summit panoramas North Arhivovano 3 chervnya 2015 u Wayback Machine South Arhivovano 2 sichnya 2016 u Wayback Machine Index Arhivovano 1 kvitnya 2020 u Wayback Machine Panoramni foto zahid Arhivovano 10 travnya 2013 u Wayback Machine shid Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Finsteraargorn vid Bahalpzee Arhivovano 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Finsteraargorn amp oldid 40255524