Фло́ренс Найтінге́йл (англ. Florence Nightingale; 12 травня 1820, Флоренція — 13 серпня 1910, Лондон) — британська реформаторка сестринської справи. Засновниця першої школи медичних сестер, письменниця, феміністка, громадська діячка. Організаторка і керівниця загону санітарок під час Кримської війни 1853–1856 років, статистик. До дня народження Найтінгейл приурочено Міжнародний день медичної сестри. Увічнена на Поверху спадщини Джуді Чикаго. Вважається національною героїнею Великої Британії.
| Флоренс Найтінгейл | |
|---|---|
| англ. Florence Nightingale Smith | |
| Псевдо | The Lady with the Lamp |
| Народилася | 12 травня 1820[…] Флоренція, Велике герцоґство Тосканське |
| Померла | 13 серпня 1910[…] (90 років) Лондон, Англія, Сполучене Королівство |
| Країна | Сполучене Королівство |
| Місце проживання | Сполучене Королівство |
| Діяльність | медична сестра, статистик, письменниця, політична діячка, вчителька |
| Галузь | охорона здоров'я |
| Знання мов | англійська |
| Членство | Королівське статистичне товариство |
| Конфесія | англіканство |
| Батько | William Nightingaled |
| Мати | Frances Smithd |
| Брати, сестри | Frances Parthenope Verneyd |
| Автограф | |
| Нагороди | |
|
Життєпис Редагувати
Народилася 12 травня 1820 року в Флоренції, у заможній аристократичній британській родині під час весільної подорожі батьків Європою. Мала трьох своїх сестер і брата, доглядом за котрими займалась у дитинстві. Подорожуючи з батьками Старим Світом, Флоренс старанно вивчала основи латини, грецької і французької, німецької, і, попри плинність педагогів і локацій, здобула чудову на ХІХ ст. освіту.
З 1837 до 1839 року подорожувала з батьками по Європі.
Померла у Лондоні 13 серпня 1910 року.
Реформа сестринської справи Редагувати
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (травень 2020) |
Якось відвідала один з притулків для хворих бідняків на околиці Лондона, так званий «робочий будинок», і жахнулась від побаченого. Хворі лежали по троє — четверо на матраці з брудної соломи, заразних не відокремлювали від незаразних, лікарі бачили в них тільки піддослідних для медичної практики. Лікували лише тих, хто міг платити. Про доглядальниць Дейл Річардс один з біографів Флоренс Найтінгейл, написав:
У 1849 році відвідала Інститут діаконіс в Кайзерверті (Німеччина) і повернулася до Британії з твердим наміром стати сестрою милосердя. В 24 роки категорично оголосила батькам про план піти доглядальницею в лікарню для незаможних. Попри спротив аристократичних родини і середовища, наполягла і пропрацювала чотири тижні в лікарні.
Наступні сім років Найтінгейл присвятила розробці власного методу догляду за хворими з мінімальною витратою засобів і максимальним ефектом. Метод складався з дотримання суворої чистоти в палатах, регулярного провітрювання приміщень, режиму харчування, повного карантину для заразних і уважного відношення до всіх скарг хворих. Найтінгейл нотувала ідеї з теми, вивчала медичні книги і атласи і регулярно відвідувала притулки для хворих і бездомних.
У 1853 році очолила невелику приватну лікарню на Гарлі-стріт в Лондоні.
Під час Кримської війни Найтінгейл організувала в Османській імперії догляд за пораненими солдатами союзників, а згодом заснувала перші курси сестер милосердя в Британії.
У жовтні 1854 року, під час Кримської кампанії, разом з 38 помічницями, серед яких були черниці і сестри милосердя, Найтінгейл вирушила в польові шпиталі в Скутарі (Османська імперія), а потім до Криму. Послідовно проводила в життя принципи санітарії і догляду за пораненими. У результаті менш ніж за шість місяців смертність у лазаретах знизилася з 42 до 2,2 %. У 1856 році за власний кошт поставила на високій горі в Криму над Балаклавою хрест із білого мармуру на згадку про солдатів, лікарів і медсестер, загиблих у Кримській війні.
Кримська війна зробила Флоренс національною героїнею. Солдати, що повернулися з фронту, розповідали про неї легенди, називаючи її «леді з світильником», тому що ночами, з лампою в руках, вона завжди обходила палати з хворими.
Після повернення до Британії в 1856 році Найтінгейл отримала доручення реорганізувати армійську медичну службу. В 1857 році уряд виділив кошти на організацію комісії з проведення необхідних реформ. У 1859 році військовим міністром знов став Герберт, із його допомогою Найтінгейл добилася, щоб:
- лікарні були оснащені системами вентиляції і каналізації;
- лікарняний персонал в обов'язково проходив необхідну підготовку;
- у лікарнях велася сувора статистична обробка всієї інформації.
- організувала військово-медичну школу, вела роз'яснювальну роботу в армії про важливість профілактики хвороб.
Найтінгейл написала ряд книг — «Нотатки про чинники, що впливають на здоров'я, ефективність і управління госпіталями британської армії» (Notes on Matters Affecting the Health, Efficiency and Hospital Administration of the British Army, 1858) і «Як потрібно піклуватися про хворих» (Notes on Nursing: What It Is and What It Is Not, 1860).
Під час війни Найтінгейл зібрала по підписці велику суму грошей, на які в 1860 році організувала першу в світі школу сестер милосердя при лікарні Святого Томи в Лондоні. Випускниці цієї школи створювали аналогічні установи при інших лікарнях.
У 1883 році Найтінгейл нагороджена Королівським Червоним хрестом, а в 1907 році — орденом «За заслуги».
Життя присвятила праці медичною сестрою в багатьох країнах світу. Першою збагнула необхідність реформи в медичній освіті, без якої будь-який прогрес у лікуванні хворих може бути зведений нанівець. Вперше у світовій історії організувала школу медичних сестер як автономний світський навчальний заклад із власними фондами та керівною радою, а не як підструктуру лікарні, й уперше застосувала наукові методи у вирішенні проблем сестринської справи. Флоренс Найтінгейл перша заявила, що сестринська справа має бути незалежною, самостійною і почесною професією, суміжною з медичною, а не підпорядкованою їй. І тому день її народження — 12 травня — відзначають як Міжнародний день медичної сестри.
Світове визнання Редагувати
У 1912 році Ліга Міжнародного Червоного Хреста і Червоного півмісяця (з листопада 1991 року носить назву Міжнародна Федерація Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця) заснувала Медаль імені Флоренс Найтінгейл, досі найпочеснішу і вищу нагороду для сестер милосердя у всьому світі. Медаль виготовлена з позолоченого срібла, на лицьовій стороні напис латинською мовою «В пам'ять Флоренс Найтінгейл. 1820–1910». У центрі — зображення жінки з світильником, як символ просвіти, милосердя і надії. На оборотній стороні медалі напис латиною: «За справжнє милосердя і турботу про людей, що викликають захоплення всього людства».
12 травня в день народження Флоренс Найтінгейл, світ відзначає Міжнародний день медичної сестри.
Флоренс Найтінгейл зобразили на британській банкноті номіналом 10 фунтів.
На честь Найтінгейл названо астероїд 3122 Флоренс, відкритий у 1982 році.
Відмічена на Поверху спадщини Джуді Чикаго.
Див. також Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Флоренс Найтінґейл |
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- ↑ Selanders L. Encyclopædia Britannica
- ↑ Найтингейл Флоренс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- Зображення королеви Єлизавети та Флоренс Найтінгейл на банкноті 10 фунтів стерлінгів [1].
Джерела Редагувати
- «Не відвертайтесь від сестри!» // Коваль Ярина, «Незалежність». — № 18, с. 14.
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Флоренс Найтінгейл
В іншому мовному розділі є повніша стаття Florence Nightingale(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|