Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 13 серпня 2001 |
Відкривач(і) | Кавеларс, Ґледман, Холман, Мілісавлєвіч |
Планета | Уран |
Номер | |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 20 901 000 км |
Орбітальний період | 2887,21 діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,3682 |
Нахил орбіти | 169,840° (до площини Лапласа) 170° до площини екватора планети |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
Діаметр | ~20 км |
Площа поверхні | ~1300 км² |
Об'єм | ~4200 км³ |
Маса | ~5,4× 1015 кг |
Густина | ~1,3 г/см³ |
Прискорення вільного падіння | ~0,0025 м/с² |
Друга космічна швидкість | ~0,0085 км/с |
Альбедо | 0,04 припущення |
Атмосфера | |
Інші позначення | |
Фердинанд у Вікісховищі |
Фердинанд (англ. Ferdinand) — нерегулярний супутник планети Урана. Обертається у зворотному напрямі.
Названий за іменем персонажа з п'єси Шекспіра «Буря». Також позначається як Уран XXIV.
Історія відкриття ред.
Вперше супутник було помічено 13 серпня і 21 вересня 2001 року групами астрономів під керівництвом Метью Холмана і Бретта Ґледмана. Проте подальші спроби спостережень довгий час залишалися безуспішними. 24 вересня 2003 року Брайан Марсден ідентифікував цей об'єкт за знімками, зробленими Скоттом Шеппардом спільно з Девідом Джуїттом 29-30 серпня та 20 вересня того ж року. Спостереження, що підтвердили існування супутника, були виконані Холманом 30 вересня. Супутник отримав тимчасове позначення S/2001 U 2. Теперішню назву супутнику було присвоєно 29 грудня 2005 року.
Орбіта ред.
Фердинанд — найвіддаленіший з відомих супутників Урана. Він обертається у зворотному напрямі орбітою з помірним нахилом, але з великим ексцентриситетом. На діаграмі показані орбітальні параметри нерегулярних супутників Урана із зворотним оберненням (у полярних координатах). Ексцентриситет орбіт виражений відрізками від періцентра до апоцентра.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Jacobson, R. A. (2003) URA067. (28 червня 2007). Planetary Satellite Mean Orbital Parameters. JPL/NASA. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 23 січня 2008.
- ↑ Scott S. Sheppard, David C. Jewitt, Jan Kleyna. An Ultradeep Survey for Irregular Satellites of Uranus: Limits to Completeness, The Astronomical Journal, 129 (2005), pages 518—525. Preprint [ 15 травня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ . Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology. 21 липня 2006. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 серпня 2006.
- IAU Circular No. 8213. 1 жовтня 2003. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 8 січня 2011.
- IAU Circular No. 8648. 29 грудня 2005. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 8 січня 2011.
Посилання ред.
- by NASA’s Solar System Exploration
- Uranus’ Known Satellites [ 31 січня 2008 у Wayback Machine.] (by Scott S. Sheppard)
- MPC: Natural Satellites Ephemeris Service [Архівовано 20 травня 2011 у Archive.is]