Фердина́нд фон Ке́ттлер (нім. Ferdinand von Kettler; 1 листопада 1655 — 4 травня 1737) — герцог Курляндії і Семигалії (1730–1737). Останній голова герцогства з німецької династії Кеттлерів. Імперський князь Священної Римської імперії. Син Якова Кеттлера. Помер у Данцигу, Пруссія.
| Фердинанд Кеттлер | |
| 1730 — 4 травня 1737 | |
|---|---|
| Попередник: | Фрідріх-Вільгельм Кеттлер |
| Наступник: | Ернст-Йоганн Бірон |
| Народження: | 1 листопада 1655 Мітава, Семигалія |
| Смерть: | 4 травня 1737 (81 рік) Данциг, Пруссія |
| Поховання: | Мітавський палац |
| Національність: | німець |
| Країна: | Річ Посполита |
| Релігія: | лютеранин |
| Рід: | Кеттлери |
| Батько: | Яків Кеттлер |
| Мати: | Луїза-Шарлотта |
| Шлюб: | Johanna Magdalene of Saxe-Weissenfelsd |
| Військова служба | |
| Роки служби: | 1686—1689 |
| Приналежність: | Бранденбург-Пруссія |
| Рід військ: | Прусська армія |
| Звання: | полковник |
| Командував: | Курляндський піхотний полк |
| Битви: | Велика турецька війна |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Фердинанд Кеттлер народився 1 листопада 1655 року, в Мітаві, в родині Якова Кеттлера, герцога Курляндії і Семигалії, та його дружини Луїзи-Шарлотти Бранденбурзької.
У 1658—1660 роках, під час шведського Потопу, хлопець разом із сім'єю утримувся у шведському полоні в Ризі, а згодом в Івангороді.
Після смерті батька в 1682 році, герцогство перейшло старшому братові Фердинанда — Фрідріху-Казимиру. Сам Фердинанд поступив на службу до війська Бранденбург-Пруссії. У вересні 1686 року він став полковником Курляндського піхотного полку, яким командував його покійний брат Олександр. Фердинанд керував підрозділом до 1689 року, беручи участь у Великій турецькій війні. Згодом він дослужився до чину генерал-лейтенанта.
1698 року Фрідріх-Казимир помер, внаслідок чого перестол перейшов його малолітньому сину Фрідріху-Вільгельму. Мати хлопчика і Фердинанд стали його опікунами, регентами герцогства.
З початком Великої Північної війни в 1700 році, Фрідріх брав участь у боях під Ригою. Після поразки в битві на Дюні він утік до Данцигу, де прожив до кінця життя. Ландаг герцогства відмовився визнавати за Фердинандом права герцога.
Коли Фрідріх-Вільгельм, чоловік Анни Іванівни, раптово помер, Фердинанд залишився єдиним кандидатом на пост герцога з дому Кеттлерів. Але він не відважувався повертатися на батьківщину. Номінально герцогством керувала регентша Анна Іванівна, а фактично — російський посол Петро Бестужев. 1725 року Ландаг обрав новим герцогом Моріца Саксонського, проте він невдовзі покинув Курляндію через негаразди із російською імперською адміністрацією.
1730 року 75-річний Фердинанд одружився із молодою Йоганною-Магдалиною Саксен-Вейссенфельс. Того ж року Анна Іванівна зійшла на царський престол і Фердинанд був визнаний герцогом. 1736 року польський король Август ІІІ таємно пообіцяв герцогство Ернсту-Йоганну Бірону, коханцеві Анни, й мав великий вплив на куряляндські справи.
Фердинанд Кеттлер помер 4 травня 1737 року, в Данцигу, у віці 84 років. Він не мав дітей, тому Ландаг обрав Ернста-Йоганна Бірона новим герцогом.
Сім'я Редагувати
Родовід Редагувати
| 8. Готтгард, курляндський герцог | ||||||||||||||||
| 4. Вільгельм, курляндський герцог | ||||||||||||||||
| 9. Анна, мекленбурзька принцеса | ||||||||||||||||
| 2. Яків, курляндський герцог | ||||||||||||||||
| 10. Альбрехт-Фрідріх, прусський герцог | ||||||||||||||||
| 5. Софія, прусська принцеса | ||||||||||||||||
| 11. Марія-Елеонора, клевська принцеса | ||||||||||||||||
| 1. Фердинанд, курляндський герцог | ||||||||||||||||
| 12. Йоганн-Сигізмунд, бранденбурзький маркграф | ||||||||||||||||
| 6. Георг-Вільгельм, бранденбурзький маркграф | ||||||||||||||||
| 13. Анна, прусська принцеса | ||||||||||||||||
| 3. Луїза-Шарлотта, бранденбурзька принцеса | ||||||||||||||||
| 14. Фрідріх IV, пфальцський курфюрст | ||||||||||||||||
| 7. Єлизавета-Шарлотта, пфальцська принцеса | ||||||||||||||||
| 15. Луїза-Юліанна, нассау-оранська принцеса | ||||||||||||||||
Примітки Редагувати
- ↑ Neander, Irene. Ferdinand Kettler. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 90 f. (Digitalisat).
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- 1654 року цей титул отримав Яків Кеттлер для себе і своїх нащадків (Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. — 33. Herzog Jakob von Kurland. — S. 210).
Джерела Редагувати
- Arbusov, L. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Neander, Irene. Ferdinand Kettler. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 90 f. (Digitalisat).
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фердинанд Кеттлер
- // Descendants of Charlemagne.
- Kettler family [ 28 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Genealogy.eu.