www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ферганські погроми події травня червня 1989 року у Ферганській області Узбецької РСР пов язані з міжетнічним конфліктом

Ферганські погроми

Ферганські погроми — події травня—червня 1989 року у Ферганській області Узбецької РСР, пов'язані з міжетнічним конфліктом між узбеками і турками-месхетинцями.

Ферганські погроми
етнічний конфлікт
Дата: травень — червень 1989 року
Місце:
 СРСР,
Узбецька РСР,
Ферганська область
Привід: конфлікт на базарі

Причина ред.

Коментуючи криваві події, голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР (колишній перший секретар ЦК Компартії Узбекистану) Рафік Нішанович Нішанов на засіданні З'їзду народних депутатів заявив, що все почалося зі сварки на базарі через «тарілку полуниць» (турок нагрубив продавщиці-узбечці і перекинув полуницю, за неї заступилися, почалася бійка тощо).

Цю ж точку зору висловив в інтерв'ю голова Ради міністрів Узбецької РСР Гайрат Кадиров.

Хід подій ред.

16-18 травня 1989 року в місті Кувасай (на сході Ферганської області) відбувалися бійки між турецькою та узбецькою молоддю. 23 травня бійки в Кувасаї поновилися і переросли у великі зіткнення, які тривали два дні. В них брали участь кілька сотень людей. Натовп узбеків намагався прорватися в квартали, населені турками-месхетинцями та іншими меншинами, і влаштувати там погром. Влада поперемінно то намагалися переконувати юрбу, то розігнати її силою. Після прибуття додаткових сил міліції (близько 300 осіб) з інших районів і областей заворушення припинилися. За офіційними даними, постраждало 58 осіб, зокрема 2 міліціонери, 32 з них були госпіталізовані. Наступного дня помер один із побитих у бійці, 26-річний етнічний таджик Ікром Абдурахманов.

Вранці 3 червня в Ташлаці натовп узбецької молоді кинувся на вулиці, де жили турки-месхетинці. Почалися підпали їхніх будинків і побиття їх господарів. Потім натовп рушив до селища Комсомольський, де їм безуспішно намагався протистояти підрозділ внутрішніх військ. Будинки турків-месхетинців у Комсомольському також були розгромлені і спалені. Частина погромників повернулися в Ташлак, де продовжили напади на турків; відбулися перші вбивства. Турки-месхетинці, що втекли від погромників, збиралися під охороною міліції в райкомі КПРС. До вечора натовп чисельністю 300—400 осіб влаштував погроми і підпали будинків турків-месхетинців у Маргілані. Відбулися також напади на турків-месхетинців у Фергані.

Зранку 4 червня автобуси в Ташлаці до полудня збирали і звозили турків-месхетинців у будинок райкому КПРС. До того часу тут зібралося понад 500 осіб. В ніч з 3 на 4 червня до Фергани стали прибувати підрозділи внутрішніх військ. Зранку 4 червня напади на турків-месхетинців і підпали поновилися у Фергані, Маргілані і Ташлаці. Почалися погроми в інших населених пунктах, де жили турки-месхетинці. Натовп узбеків вимагав звільнення тих, кого міліція затримала напередодні, та видання їм турків-месхетинців на розправу. В результаті нападу частково розгромлено будівлі Ташлацького районного комітету КПРС і Ташлацького РВВС. Міліції вдалося очистити приміщення РВВС від погромників, але натовп протягом чотирьох годин тримав будинок в облозі. Поранення отримали 15 працівників міліції, один з них помер.

В цей час у Маргілані тривали заворушення. Вранці 4 червня зібрався мітинг біля кінотеатру, на вимогу натовпу виступила перший секретар міськкому КПРС Х. Ю. Мухітдінова. Її заклики до спокою натовпом почуті не були. Активісти мітингу висунули ультиматум: видати турків-месхетинців з будівлі міськкому, відпустити затриманих напередодні учасників заворушень і не заважати розправі узбеків над турками-месхетинцями. В другій половині дня 4 червня натовп увірвалася до Маргіланського міськкому, але турків-месхетинців звідти вже встигли евакуювати.

У Фергані від ранку в центрі міста збиралися збуджені юрби молодих людей, озброєних палицями і арматурою, які били машини і кіоски. Юрба оточила будівлю обкому КПРС, намагалася прорвати оточення, кидала каміння. Невеликій групі вдалося продертися в будівлю. Натовп числом 200—300 чоловік підпалював будинки турків-месхетинців біля аеропорту. До вечора в місті і в прилеглих кишлаках почалися погроми турків-месхетинців. 4 червня в кишлаку Сурхтепа колгоспу ім. Фрунзе Ахунбабаєвського району місцева молодь нападала на турків-месхетинців, виганяла їх і підпалювала їх будинки.

Було прийнято Указ Президії Верховної ради Узбецької РСР про введення 4 червня в ряді районів Ферганської області комендантської години.

5 червня в центрі Фергани на площі Леніна й біля Ферганського обкому тривали стихійні мітинги. Натовпу вдалося прорватися в будівлю обкому КПРС, проте турків-месхетинців звідти вже евакуювали. У місті й околицях тривали погроми і підпали будинків, що належали туркам-месхетинцям. 5 червня групи молоді також збиралися в Кувасаї, але їх спроби почати зіткнення зупинила міліція. 5 червня погроми у Фергані продовжилися, але до кінця дня внутрішнім військам та міліції вдалося їх припинити.

Коканд ред.

7 червня понад 5 тисяч узбецьких сільських жителів з довколишніх районів (Риштанського, Узбекистанського, Фрунзенського, а також Ташлацького, Ферганського і Папського району Наманганської області) на вантажівках, автобусах і тракторних причепах вирушили до Коканда. Там жили близько 1,5 тисячі турків-месхетинців, багато з них у попередні дні намагалися виїхати з міста, але їх затримували і відправляли назад виставлені на околицях пости міліції. В Коканді натовп захопив цегельний завод і будівлю МВВС, яку незабаром відбила міліція. Зі слідчого ізолятора звільнили силою 68 в'язнів (за іншими даними, їх відпустила влада на вимогу натовпу). Місцевій владі вдалося зібрати на автобазі і в санаторії всіх турків-месхетинців, що залишилися в місті, тому жертв серед них (за офіційними даними) не було. Погромники громили і палили їхні будинки, а також будинки місцевих узбеків. В кількох населених пунктах Кіровського району було захоплено відділення міліції, у співробітників відібрано табельну зброю.

Вранці 8 червня в Коканді та навколишніх населених пунктах знову спалахнули заворушення. Натовпу вдалося захопити залізничний вокзал Коканда, а на коліях — склад з пальним. З однієї цистерни злили паливо, його погрожували підпалити і підірвати цистерни, якщо не буде звільнено затриманих і видано турків-месхетинців і міліціонерів, що стріляли в натовп. Також було зайнято Новококандський хімзавод, олійножировий комбінат та інші підприємства (всього 12 об'єктів). Всі вони через короткий час, зокрема й залізничний вокзал зі складами, були відбиті солдатами внутрішніх військ. На околицях міста тривали грабунки та підпали будинків, які належали туркам-месхетинцям, також було спалено кілька будинків місцевих співробітників міліції. Більшість турків-месхетинців вивезли з міста напередодні, решту 60 осіб евакуювали вертольотом.

Заворушення в різних населених пунктах Ферганської області тривали до 11 червня.

До 18 червня з Ферганської області в 6 областей РРФСР авіацією було вивезено 16282 турків-месхетинців. Заднім числом евакуацію турків-месхетинців оформлено Постановою Ради Міністрів СРСР № 503 від 26 червня 1989 року. Вивезення турків-месхетинців санкцйовано особистим розпорядженням Голови Ради міністрів СРСР М. І. Рижкова, що пізніше він визнав у своїх мемуарах.

До кінця 1989 року у Ферганській області зберігався режим комендантської години.

Слідчі дії ред.

У Ферганській області ще під час подій розпочала роботу об'єднана оперативно-слідча бригада Генеральної прокуратури, МВС і КДБ СРСР, яку очолив заступник начальника слідчої частини Генеральної прокуратури СРСР А. В. Фролов. У складі бригади було 16 слідчо-оперативних груп, що включали понад 400 працівників правоохоронних органів, зокрема близько 230 слідчих МВС і прокуратури.

За даними комісії ЦК Комуністичної партії Узбецької РСР, під час червневих подій загинуло 103 особи, з них 52 турків-месхетинців, 36 узбеків, травми отримали 1011 осіб, було поранено 137 військовослужбовців внутрішніх військ і 110 працівників міліції, один з них (Т. Суванкулов) помер; спалено і пограбовано 757 житлових будинків, 27 державних об'єктів, 275 одиниць автотранспорту.

До кінця 1990 року до кримінальної відповідальності було залучено 364 особи, адміністративні арешти отримали 408 осіб. До 1991 року за участь у заворушеннях засуджено близько 100 чоловік, двох (Т. Парпієва і Р. Хурієва) — засуджено до смертної кари. Протягом 5 років після подій в суди було направлено в цілому 250 кримінальних справ, доведено вину 420 осіб. До суворих заходів партійного впливу притягнуто 124 особи. Зокрема, отримали стягнення і були зняті зі своїх постів міністр внутрішніх справ Узбекистану У. С. Рахімов, начальник УКДБ по Ферганської області Н. Р. Лєсков, а також начальник Ферганського обласного УВС С. Ю. Бурханов.

Підсумки ред.

Окремі дослідники[хто?] висловлюють думку про єдину тактику вищого керівництва країни, широко використовувану під час виступів націоналістів в СРСР у роки перебудови: нічого не робити для профілактики[прояснити: ком.], давати можливість подіям розростися, потім використовувати для їх придушення незначні сили розпалюючи пристрасті, і тільки потім застосовувати найжорстокіші заходи — як проти винних у порушенні порядку, так і проти безвинних, сприяючи тим самим лише ще більшому загостренню ситуації.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . nativeahiska.ucoz.org. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. 
  2. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 
  3. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 
  4. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 
  5. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 
  6. ↑ Жирохов М. А. Семена распада: войны и конфликты на территории бывшего СССР. — СПб: БХВ-Петербург, 2012. — 688 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-9775-0817-9
  7. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 
  8. . Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 18 червня 2020. 

Література ред.

  • Амелин В. В. Межнациональные конфликты в Средней Азии на рубеже 1980-90-х годов. — Москва, 1993.
  • Жирохов М. А. Семена распада: войны и конфликты на территории бывшего СССР / Под ред. Е. Кондуковой. — СПб. : БХВ-Петербург, 2012. — 688 с. — 2000 екз. — ISBN 978-5-9775-0817-9.
  • Лурье М., Студеникин П. Запах гари и горя. Фергана, тревожный июль 1989 г.. — Москва, 1990.
  • Умарова-Гозалишвили Х. Трагедия месхов. — Тбилиси, 2004.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ferganski pogromi podiyi travnya chervnya 1989 roku u Ferganskij oblasti Uzbeckoyi RSR pov yazani z mizhetnichnim konfliktom mizh uzbekami i turkami meshetincyami Ferganski pogromietnichnij konfliktData traven cherven 1989 rokuMisce SRSR Uzbecka RSR Ferganska oblastPrivid konflikt na bazari Zmist 1 Prichina 2 Hid podij 2 1 Kokand 3 Slidchi diyi 4 Pidsumki 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaPrichina red Komentuyuchi krivavi podiyi golova Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR kolishnij pershij sekretar CK Kompartiyi Uzbekistanu Rafik Nishanovich Nishanov na zasidanni Z yizdu narodnih deputativ zayaviv sho vse pochalosya zi svarki na bazari cherez tarilku polunic turok nagrubiv prodavshici uzbechci i perekinuv polunicyu za neyi zastupilisya pochalasya bijka tosho Cyu zh tochku zoru visloviv v interv yu golova Radi ministriv Uzbeckoyi RSR Gajrat Kadirov 1 Hid podij red 16 18 travnya 1989 roku v misti Kuvasaj na shodi Ferganskoyi oblasti vidbuvalisya bijki mizh tureckoyu ta uzbeckoyu moloddyu 23 travnya bijki v Kuvasayi ponovilisya i pererosli u veliki zitknennya yaki trivali dva dni V nih brali uchast kilka soten lyudej Natovp uzbekiv namagavsya prorvatisya v kvartali naseleni turkami meshetincyami ta inshimi menshinami i vlashtuvati tam pogrom Vlada popereminno to namagalisya perekonuvati yurbu to rozignati yiyi siloyu Pislya pributtya dodatkovih sil miliciyi blizko 300 osib z inshih rajoniv i oblastej zavorushennya pripinilisya Za oficijnimi danimi postrazhdalo 58 osib zokrema 2 milicioneri 32 z nih buli gospitalizovani Nastupnogo dnya pomer odin iz pobitih u bijci 26 richnij etnichnij tadzhik Ikrom Abdurahmanov Vranci 3 chervnya v Tashlaci natovp uzbeckoyi molodi kinuvsya na vulici de zhili turki meshetinci Pochalisya pidpali yihnih budinkiv i pobittya yih gospodariv Potim natovp rushiv do selisha Komsomolskij de yim bezuspishno namagavsya protistoyati pidrozdil vnutrishnih vijsk Budinki turkiv meshetinciv u Komsomolskomu takozh buli rozgromleni i spaleni Chastina pogromnikiv povernulisya v Tashlak de prodovzhili napadi na turkiv vidbulisya pershi vbivstva Turki meshetinci sho vtekli vid pogromnikiv zbiralisya pid ohoronoyu miliciyi v rajkomi KPRS Do vechora natovp chiselnistyu 300 400 osib vlashtuvav pogromi i pidpali budinkiv turkiv meshetinciv u Margilani Vidbulisya takozh napadi na turkiv meshetinciv u Fergani Zranku 4 chervnya avtobusi v Tashlaci do poludnya zbirali i zvozili turkiv meshetinciv u budinok rajkomu KPRS Do togo chasu tut zibralosya ponad 500 osib V nich z 3 na 4 chervnya do Fergani stali pribuvati pidrozdili vnutrishnih vijsk Zranku 4 chervnya napadi na turkiv meshetinciv i pidpali ponovilisya u Fergani Margilani i Tashlaci Pochalisya pogromi v inshih naselenih punktah de zhili turki meshetinci Natovp uzbekiv vimagav zvilnennya tih kogo miliciya zatrimala naperedodni ta vidannya yim turkiv meshetinciv na rozpravu V rezultati napadu chastkovo rozgromleno budivli Tashlackogo rajonnogo komitetu KPRS i Tashlackogo RVVS Miliciyi vdalosya ochistiti primishennya RVVS vid pogromnikiv ale natovp protyagom chotiroh godin trimav budinok v oblozi Poranennya otrimali 15 pracivnikiv miliciyi odin z nih pomer V cej chas u Margilani trivali zavorushennya Vranci 4 chervnya zibravsya miting bilya kinoteatru na vimogu natovpu vistupila pershij sekretar miskkomu KPRS H Yu Muhitdinova Yiyi zakliki do spokoyu natovpom pochuti ne buli Aktivisti mitingu visunuli ultimatum vidati turkiv meshetinciv z budivli miskkomu vidpustiti zatrimanih naperedodni uchasnikiv zavorushen i ne zavazhati rozpravi uzbekiv nad turkami meshetincyami V drugij polovini dnya 4 chervnya natovp uvirvalasya do Margilanskogo miskkomu ale turkiv meshetinciv zvidti vzhe vstigli evakuyuvati U Fergani vid ranku v centri mista zbiralisya zbudzheni yurbi molodih lyudej ozbroyenih palicyami i armaturoyu yaki bili mashini i kioski Yurba otochila budivlyu obkomu KPRS namagalasya prorvati otochennya kidala kaminnya Nevelikij grupi vdalosya prodertisya v budivlyu Natovp chislom 200 300 cholovik pidpalyuvav budinki turkiv meshetinciv bilya aeroportu Do vechora v misti i v prileglih kishlakah pochalisya pogromi turkiv meshetinciv 4 chervnya v kishlaku Surhtepa kolgospu im Frunze Ahunbabayevskogo rajonu misceva molod napadala na turkiv meshetinciv viganyala yih i pidpalyuvala yih budinki 2 Bulo prijnyato Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi radi Uzbeckoyi RSR pro vvedennya 4 chervnya v ryadi rajoniv Ferganskoyi oblasti komendantskoyi godini 5 chervnya v centri Fergani na ploshi Lenina j bilya Ferganskogo obkomu trivali stihijni mitingi Natovpu vdalosya prorvatisya v budivlyu obkomu KPRS prote turkiv meshetinciv zvidti vzhe evakuyuvali U misti j okolicyah trivali pogromi i pidpali budinkiv sho nalezhali turkam meshetincyam 5 chervnya grupi molodi takozh zbiralisya v Kuvasayi ale yih sprobi pochati zitknennya zupinila miliciya 5 chervnya pogromi u Fergani prodovzhilisya ale do kincya dnya vnutrishnim vijskam ta miliciyi vdalosya yih pripiniti 3 Kokand red 7 chervnya ponad 5 tisyach uzbeckih silskih zhiteliv z dovkolishnih rajoniv Rishtanskogo Uzbekistanskogo Frunzenskogo a takozh Tashlackogo Ferganskogo i Papskogo rajonu Namanganskoyi oblasti na vantazhivkah avtobusah i traktornih prichepah virushili do Kokanda Tam zhili blizko 1 5 tisyachi turkiv meshetinciv bagato z nih u poperedni dni namagalisya viyihati z mista ale yih zatrimuvali i vidpravlyali nazad vistavleni na okolicyah posti miliciyi V Kokandi natovp zahopiv cegelnij zavod i budivlyu MVVS yaku nezabarom vidbila miliciya Zi slidchogo izolyatora zvilnili siloyu 68 v yazniv za inshimi danimi yih vidpustila vlada na vimogu natovpu Miscevij vladi vdalosya zibrati na avtobazi i v sanatoriyi vsih turkiv meshetinciv sho zalishilisya v misti tomu zhertv sered nih za oficijnimi danimi ne bulo Pogromniki gromili i palili yihni budinki a takozh budinki miscevih uzbekiv V kilkoh naselenih punktah Kirovskogo rajonu bulo zahopleno viddilennya miliciyi u spivrobitnikiv vidibrano tabelnu zbroyu 4 Vranci 8 chervnya v Kokandi ta navkolishnih naselenih punktah znovu spalahnuli zavorushennya Natovpu vdalosya zahopiti zaliznichnij vokzal Kokanda a na koliyah sklad z palnim Z odniyeyi cisterni zlili palivo jogo pogrozhuvali pidpaliti i pidirvati cisterni yaksho ne bude zvilneno zatrimanih i vidano turkiv meshetinciv i milicioneriv sho strilyali v natovp Takozh bulo zajnyato Novokokandskij himzavod olijnozhirovij kombinat ta inshi pidpriyemstva vsogo 12 ob yektiv Vsi voni cherez korotkij chas zokrema j zaliznichnij vokzal zi skladami buli vidbiti soldatami vnutrishnih vijsk Na okolicyah mista trivali grabunki ta pidpali budinkiv yaki nalezhali turkam meshetincyam takozh bulo spaleno kilka budinkiv miscevih spivrobitnikiv miliciyi Bilshist turkiv meshetinciv vivezli z mista naperedodni reshtu 60 osib evakuyuvali vertolotom 5 Zavorushennya v riznih naselenih punktah Ferganskoyi oblasti trivali do 11 chervnya Do 18 chervnya z Ferganskoyi oblasti v 6 oblastej RRFSR aviaciyeyu bulo vivezeno 16282 turkiv meshetinciv Zadnim chislom evakuaciyu turkiv meshetinciv oformleno Postanovoyu Radi Ministriv SRSR 503 vid 26 chervnya 1989 roku Vivezennya turkiv meshetinciv sankcjovano osobistim rozporyadzhennyam Golovi Radi ministriv SRSR M I Rizhkova sho piznishe vin viznav u svoyih memuarah 6 Do kincya 1989 roku u Ferganskij oblasti zberigavsya rezhim komendantskoyi godini Slidchi diyi red U Ferganskij oblasti she pid chas podij rozpochala robotu ob yednana operativno slidcha brigada Generalnoyi prokuraturi MVS i KDB SRSR yaku ocholiv zastupnik nachalnika slidchoyi chastini Generalnoyi prokuraturi SRSR A V Frolov U skladi brigadi bulo 16 slidcho operativnih grup sho vklyuchali ponad 400 pracivnikiv pravoohoronnih organiv zokrema blizko 230 slidchih MVS i prokuraturi Za danimi komisiyi CK Komunistichnoyi partiyi Uzbeckoyi RSR pid chas chervnevih podij zaginulo 103 osobi z nih 52 turkiv meshetinciv 36 uzbekiv travmi otrimali 1011 osib bulo poraneno 137 vijskovosluzhbovciv vnutrishnih vijsk i 110 pracivnikiv miliciyi odin z nih T Suvankulov pomer spaleno i pograbovano 757 zhitlovih budinkiv 27 derzhavnih ob yektiv 275 odinic avtotransportu Do kincya 1990 roku do kriminalnoyi vidpovidalnosti bulo zalucheno 364 osobi administrativni areshti otrimali 408 osib Do 1991 roku za uchast u zavorushennyah zasudzheno blizko 100 cholovik dvoh T Parpiyeva i R Huriyeva zasudzheno do smertnoyi kari Protyagom 5 rokiv pislya podij v sudi bulo napravleno v cilomu 250 kriminalnih sprav dovedeno vinu 420 osib Do suvorih zahodiv partijnogo vplivu prityagnuto 124 osobi Zokrema otrimali styagnennya i buli znyati zi svoyih postiv ministr vnutrishnih sprav Uzbekistanu U S Rahimov nachalnik UKDB po Ferganskoyi oblasti N R Lyeskov a takozh nachalnik Ferganskogo oblasnogo UVS S Yu Burhanov 6 Pidsumki red Okremi doslidniki hto vislovlyuyut dumku pro yedinu taktiku vishogo kerivnictva krayini shiroko vikoristovuvanu pid chas vistupiv nacionalistiv v SRSR u roki perebudovi nichogo ne robiti dlya profilaktiki proyasniti kom davati mozhlivist podiyam rozrostisya potim vikoristovuvati dlya yih pridushennya neznachni sili rozpalyuyuchi pristrasti i tilki potim zastosovuvati najzhorstokishi zahodi yak proti vinnih u porushenni poryadku tak i proti bezvinnih spriyayuchi tim samim lishe she bilshomu zagostrennyu situaciyi 7 8 Div takozh red Mi teleserial ru Oshski podiyi 1990 rokuPrimitki red K 23 letiyu krovavyh sobytij v Fergane AHYSKA POSLEDNIE NOVOSTI ALL ARTICLES NATIONAL NATIVE AHISKA TV nativeahiska ucoz org Arhiv originalu za 26 bereznya 2020 Procitovano 26 bereznya 2020 A Osipov Ferganskie sobytiya konstruirovanie etnicheskogo konflikta Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2020 A Osipov Ferganskie sobytiya konstruirovanie etnicheskogo konflikta Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2020 A Osipov Ferganskie sobytiya konstruirovanie etnicheskogo konflikta Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2020 A Osipov Ferganskie sobytiya konstruirovanie etnicheskogo konflikta Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2020 a b Zhirohov M A Semena raspada vojny i konflikty na territorii byvshego SSSR SPb BHV Peterburg 2012 688 s 2000 ekz ISBN 978 5 9775 0817 9 Ostrovskij A V Glupost ili izmena Rassledovanie gibeli SSSR Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2020 Gusejnov V A Bolshe chem odna zhizn Kn 2 S 295 Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 18 chervnya 2020 Literatura red Amelin V V Mezhnacionalnye konflikty v Srednej Azii na rubezhe 1980 90 h godov Moskva 1993 Zhirohov M A Semena raspada vojny i konflikty na territorii byvshego SSSR Pod red E Kondukovoj SPb BHV Peterburg 2012 688 s 2000 ekz ISBN 978 5 9775 0817 9 Lure M Studenikin P Zapah gari i gorya Fergana trevozhnyj iyul 1989 g Moskva 1990 Umarova Gozalishvili H Tragediya meshov Tbilisi 2004 Posilannya red A Osipov Ferganski podiyi konstruyuvannya etnichnogo konfliktu Arhivovano 22 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Ferganska rizanina 1989 r Arhivovano 18 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Zavorushennya u Ferganskij dolini Arhivovano 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Ferganska rizanina Arhivovano 19 chervnya 2020 u Wayback Machine soldatru ru ros Mikola Rizhkov i ferganski pogromi 1989 roku Arhivovano 21 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Tragichni podiyi u Fergani v chervni 1989 roku yak ce bulo Arhivovano 4 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Ferganski podiyi dvadcyat rokiv potomu Istoriya bez uroku Arhivovano 19 chervnya 2020 u Wayback Machine ros P yat dniv u Ferganskij dolini Oleg Klimov pro zitknennya mizh uzbekami i turkami meshetincyami 1989 roku Arhivovano 3 lipnya 2020 u Wayback Machine Lenta Ru veresen 1991 ros Negostinnij Uzbekistan Arhivovano 24 veresnya 2020 u Wayback Machine ros Vogon na sebe Arhivovano 7 chervnya 2020 u Wayback Machine Dokumentalnij film pro mizhnacionalni konflikti pid chas Perebudovi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ferganski pogromi amp oldid 36424535