Гликерія Миколаївна Федотова (1846—1925) — російська актриса, заслужена артистка Імператорських театрів, народна артистка Республіки (1924). Герой Праці (1924).
| Федотова Глікерія Миколаївна | |
|---|---|
| Народилася | 10 (22) травня 1846 Орел, Російська імперія |
| Померла | 27 лютого 1925 (78 років) Москва, РСФРР, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Московська державна академія хореографії (1862) |
| Вчителі | Щепкін Михайло Семенович |
| Відомі учні | Aleksandra Yablochkinad |
| Заклад | Малий театр |
| У шлюбі з | Alexander Filippovich Fedotovd |
| Діти | Aleksandr Aleksandrovich Fedotovd |
| Нагороди | Заслужений артист Імператорських театрівd |
|
Біографія Редагувати
Гликерія Федотова (в дівоцтві Позднякова) народилася 10 (22) травня 1846 року в Орлі. Рано залишилася сиротою на вихованні діда та далекої родички Позднякової, яка її удочерила. У 1856 році була прийнята і в 1862 році закінчила Московське імператорське театральне училище, де три роки навчалася балету, а потім перейшла у драматичний клас В. В. Самаріна.
Перші невеликі ролі актриса виконала в Малому театрі ще в 1858 році, будучи ученицею Театральної школи. У 1862 році І. В. Самарін доручив їй роль Вірочки в драмі Петра Боборикіна «Дитина», яку він обрав для свого бенефісу. 10 травня 1862 року, на день свого 16-річчя, Гликерія Позднякова була зарахована до трупи Малого театру.
У квітні 1863 року вийшла заміж за 22-річного актора Малого театру А. Ф. Федотова і стала виступати під його прізвищем. Через рік народився син Олександр, в майбутньому — актор і режисер Малого театру.
До кінця 1860-х років Гликерія Федотова зайняла положення провідної актриси театру в амплуа молодих героїнь, приділяючи велику увагу техніці сценічної гри. У 1870-ті роки її талант сягає розквіту. Їй гарно вдавалися трагічні, комедійні, мелодраматичні і романтичні ролі. Вона вважалася однією з найкращих актрис театру Островського, зігравши в його п'єсах 29 ролей, деякі з яких (Снігуронька, Василіса Мелентьєва тощо) в однойменних п'єсах були призначені їй самим драматургом. Першу роль у його п'єсах — Катерину в «Грозі» — Гликерія Федотова виконала ще в 1863 році і грала її протягом 35 років.
У 1880-ті роки актриса перейшла на вікові ролі бабусь, матерів, жінок, взявши для освоєння відповідні прийоми акторської техніки дворічну відпустку. В цей же час на запрошення Костянтина Станіславського вона починає викладати акторську майстерність у «Товаристві мистецтва й літератури».
У 1905 році через важку хворобу ніг Федотовій довелося залишити сцену, однак до смерті актриса вважалася почесним членом трупи. Останній раз Гликерія Федотова піднялася на сцену в 1912 році, в 50-річний ювілей своєї сценічної діяльності у Малому театрі: вона зіграла царицю Марту в п'єсі Олександра Островського «Дмитро Самозванець і Василь Шуйський».
За оцінкою Володимира Немировича-Данченка, Гликерія Федотова, виконуючи свою роль, стежила і за всією виставою, домагалася ансамблевого звучання п'єси, допомагала партнерам і по суті була спів-режисером.
Серед учнів — Олександра Олександрівна Яблочкіна.
Гликерія Федотова померла в Москві 27 лютого 1925 року. Похована на Ваганьковському кладовищі (ділянка № 11), поруч з могилами сина Олександра, який помер у 1909 році, та інших артистів Малого театру — Миколи Музіля, Івана Рижова та Михайла Царьова.
Творчість Редагувати
Ролі в театрі Редагувати
- 1862 — «Дитина» Петра Боборикіна — Вірочка
- 1863 — «Гроза» Олександра Островського — Катерина
- 1864 — «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова — Софія
- 1865 — «Русалка» Олександра Пушкіна — Наташа
- 1865 — «Багато шуму з нічого» Вільяма Шекспіра — Беатріче
- 1868 — «Василиса Мелентьєва» О. М. Островського — Василіса Мелентьєва
- 1869 — «Гаряче серце» О. М. Островського — Параша
- 1870 — «Скажені гроші» О. М. Островського — Лідія Чебоксарова
- 1871 — «Каширськая старина» Дмира Аверкієва — Марьица
- 1871 — «Приборкання норовливої» В. Шекспіра — Катаріна
- 1875 — «В облозі» Віктора Крилова — Ліза
- 1877 — «Кам'яний гість» О. С. Пушкіна — Дона Ганна
- 1881 — «Місяць в селі» Івана Тургенєва — Наталя Петрівна
- 1882 — «Справа» Олександра Сухово-Кобиліна — Лідочка
- 1883 — «Медея» Віктора Буреніна та Олексія Суворіна — Медея
- 1884 — «Без вини винуваті» О. М. Островського — Кручиніна
- 1886 — «Марія Стюарт» Фрідріха Шиллера — Єлизавета
- 1887 — «Антоній і Клеопатра» В. Шекспіра — Клеопатра
- 1890 — «Макбет» В. Шекспіра — Леді Макбет
- 1890 — «Віндзорські пустунки» В. Шекспіра — місіс Форд
- 1891 — «Цимбелін» В. Шекспіра — Королева
- 1891 — «Плоди освіти» Лева Толстого — Звездинцева
- 1892 — «Коріолан» В. Шекспіра — Волумния
- 1894 — «Вовки і вівці» О. М. Островського — Мурзавецкая
- 1900 — «Справа» Олександра Сухово-Кобиліна — Атуева
- 1912 — «Дмитро Самозванець і Василь Шуйський» О .М. Островського — цариця Марфа
Пам'ять Редагувати
- У 1956 році одна з вулиць Орла була названа на честь Федотової.
- В пам'ять актриси в 1960 році вулиця в Москві, на якій жила Гликерія Миколаївна, стала називатися вулиця Федотової. У 1993 році вулиці повернули колишню назву Малий Николопєсковський провулок.
Примітки Редагувати
- ↑ Федотова Гликерия Николаевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Федотова Гликерія Миколаївна [ 21 квітня 2015 у Wayback Machine.], maly.ru
- ↑ Олександр Олександрович Федотов на сайті Малого театру
Література Редагувати
- Гоян Г. Гликерия Федотова. — М. — Л., 1940. (рос.)
- Емельянов В. Г. Улицы города Орла. История названий. — Тула: Приок. кн. изд-во, 1986. — С. 75. — 128 с. — 5000 экз. (рос.)
- Зограф Н. Малый театр второй половины XIX века. — М., 1960. (рос.)
- Немирович-Данченко В. И. Речь на 50-летнем юбилее Г. Н. Федотовой, 8 января 1912 г.; О Г. Н. Федотовой. Из воспоминаний (1939) // Рождение театра. — М., 1989. (рос.)
- Словарь членов Общества любителей Российской словесности при Московском Университете. — М.: Печатня А. Снегиревой, 1911. — С. 340—341. (рос.)
Посилання Редагувати
- Федотова Глікерія Миколаївна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 481-482.
- Гликерія Федотова в енциклопедії «Кругосвєт» (рос.)
- Федотова Гликерія Миколаївна // Велика радянська енциклопедія: [у 30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М: Радянська енциклопедія, 1969—1978. (рос.)
- Федотова Глікерія Миколаївна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос.)