Фалестріда (дав.-гр. Θάληστρις) — у грецькій міфології остання зі згаданих цариць амазонок . Згідно з легендою, у 330 році до н. е. вона зустрічалася з македонським царем Олександром Великим під час його завойовницьких походів на Азію.
| Фалестріда | |
|---|---|
| цариця амазонок | |
| Міфологія | давньогрецька міфологія |
| Ім'я іншими мовами | грец. Θάληστρις |
| Місцевість | Гірканія |
| Заняття | войовниця |
| Посада | королева амазонокd |
| Персонаж твору | The Dinner Partyd |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Легенда ред.
Найбільш важливими історичними джерелами, у яких згадується можлива зустріч Олександра Македонського з Фалестрідою, є звіти істориків Діодора та Квінта Курція Руфа, а також витяг із історичної праці Помпея Трога, зроблений Юстином.
Грецький історик Діодор писав у I столітті н. е., що під час походу Олександра влада цариці Фалестріди поширювалася на область між річками Фазис (сьогодні Ріоні (Грузія), протікає по південно-західному схилу Великого Кавказу) і Терме. У 330 році до н. е. під час кампанії проти персів Олександр зі своїм військом розбив табір на південь від Каспійського моря, у Гірканії. До цього табору прибула верхи Фалестріда і частина її армії з 300 амазонок у повному озброєнні. Вона заявила царю, що хотіла б мати від нього дитину. Оскільки він був найвищим з усіх чоловіків, а вона була найсміливішою та найсильнішою серед інших жінок, дитина, яку б вони створили разом, повинна була перевершити усіх смертних. Олександр не відмовив у проханні і вирішив продовжити стоянку свого війська ще на кілька діб. Після 13 днів, проведених з Фалестрідою, він підніс їй щедрий подарунок.
Римський історик Квінт Курцій Руф, що жив, найімовірніше, у I столітті нашої ери, згадує додаткові подробиці усієї цієї історії. Згідно з ним, Фалестріда оголосила Олександру, що якщо вона народить дитину жіночої статі, то залишить собі, а якщо чоловічої — пришле до нього. Аналогічний опис наводить і римський історик Юстин, який жив у II або III столітті. При цьому жоден із трьох авторів не дає ніякої інформації про подальше життя цариці амазонок. Тим часом в Історії Олександра Великого, написаної у III столітті, такий персонаж, як Фалестріда, зовсім відсутній.
Оцінка історичної достовірності ред.
Історичність існування Фалестріди була спірною навіть серед давніх істориків. Близько 100 р. біограф Плутарх перерахував 14 авторів, які згадували історію про Фалестріду. Деякі з них, такі як Клітарх й Онесікріт, вірили в це, дев'ять же письменників (включаючи Арістобула, Птолемея, Хареса Мітіленського і Дуріса) вважали роман Олександра з Фалестрідою цілковитою вигадкою. Багато років потому, після імовірної зустрічі македонського царя з царицею амазонок, грецький історик Онесікріт, який супроводжував Олександра в його азійських походах, якось зустрівся з Лісімахом, сподвижником Олександра, правителем Фракії, який знаходився поруч з полководцем у ті дні, коли ця історія могла статися. Онесікріт читав йому вголос четверту книгу своєї історичної праці, і варто було йому дійти до опису цього епізоду і зовнішності Фалестріди, як Лісімах посміхнувся і запитав: «А де ж я тоді був?!» Із цього може випливати, що Лісімах нічого не знав про амазонку.
Близько 150 року римський історик Арріан, роботи якого вважаються дуже надійними й достовірними, нічого не повідомивши про Фалестріду, стверджував, що, згідно з деякими відомостями, македонський цар, можливо, зустрів у дорозі сто озброєних вершниць, імовірно амазонок, але сталося це лише шість років потому, тобто в 324 році до н. е. Їх прислав до нього ахеменідський сатрап Атропатен. Однак, Олександр відіслав їх назад, щоб уникнути насильства по відношенню до них з боку його солдатів. При цьому Арріан підкреслює, що історіографи Олександра, які, на його думку, заслуговують довіри, такі як Арістобул і Птолемей, не згадують про цю історію, а тому він сумнівається, що така раса войовничих жінок взагалі коли-небудь існувала.
Сучасна наука одностайно вважає, що епізод, пов'язаний з Фалестрідою, не історичний. Можливо, донька скіфського царя, якій Олександр, згідно з його власним листом, запропонував стати дружиною, послужила поштовхом до створення легенди про амазонку.
У мистецтві й літературі ред.
- Джироламо Фагіволі. Олександр і Фалестріда (живопис, XVI століття)
- Крістіан Генріх Постель. Велика, могутня Фалестріда, або Остання цариця амазонок (Die Groß-Mächtige Thalestris, oder Letzte Königin der Amazonen; водевіль, 1690)
- Йоганн Георг Платцер. Цариця амазонок Фалестріда в таборі Олександра (The Amazon Queen Thalestris in the Camp of Alexander ; живопис, бл. 1750)
Примітки ред.
- Марк Юниан Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historarium Philippicarum». 2, 4, 33 и 12, 3, 5.
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека. 17, 77, 1—3.
- Квінт Курцій Руф. История Александра Великого Македонского[ru]. 6, 5, 24—32.
- Марк Юниан Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historiarum Philippicarum». 12, 3, 5—7.
- Плутарх. Александр. 46, 1—2.
- Плутарх. Александр. 46, 4.
- Arrian. Anabasis. 7, 13, 2—6. Siehe auch Siegfried Lauffer: Alexander der Große. — München: 3. Auflage. dtv, 1993 (ISBN 3-423-04298-2).
- Плутарх. Александр. 46, 3.
Література ред.
- Waldemar Heckel. Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire. — Oxford: Blackwell, 2006. — P. 262—263 (ISBN 1-4051-2010-7).
- Johann Ch. Gottsched. Ausgewählte Werke. In Band 12: Gottsched Bibliographie / вид. Philip Marshall Mitchell. — Berlin: de Gruyter, 1987. — S. 294 (ISBN 3-11-011221-3).