Ульпіано Чека ( ісп. Ulpiano Fernández-Checa y Sanz 3 квітня, 1860, Кольменар де Ореха біля Мадриду, Іспанія - 5 січня, 1916, Дакс, Франція ) - іспанський художник,скульптор, майстер плакату, художник книги. Малював портрети, жанрові, історичні картини, пейзажі.
| Ульпіано Чека | |
|---|---|
| Ulpiano Fernández-Checa y Saiz | |
| | |
| Портрет художника, 1889 р. | |
| При народженні | Ulpiano Fernández-Checa y Saiz |
| Народження | 3 квітня 1860 Кольменар-де-Ореха, Мадрид, Іспанія |
| Смерть | 5 січня 1916 (55 років) |
| Дакс, Франція | |
| Поховання | Кольменар-де-Ореха |
| Національність | іспанець |
| Країна | Іспанія, Франція |
| Жанр | скульптура, історична картина, пейзаж, портрет |
| Навчання | Школа красних мистецтв Сан Фернандо, Мадрид |
| Діяльність | художник, скульптор, художник-гравер |
| Напрямок | реалізм, академізм |
| Роки творчості | 1883- 1910 |
| Вплив | салонне мистецтво |
| Відомі учні | Henriette Delabarre-Henryd |
| Твори | скульптура, історична картина, пейзаж, портрет |
| Автограф | |
| | |
| Ульпіано Чека у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
В 13 років виявив художні здібності. Його сусід, бажаючи допомогти підлітку, допоміг з грошима та після консультацій з художником Луїсом Таверас в Мадриді, надали хлопцю матеріальну підтримку заради художнього навчання в столиці.
У 1873 р. він став учнем Школи красних мистецтв Сан Фернандо в Мадриді. Серед його вчителів - Мануель Домінгес, Алехандро Феррант, Федеріко Мадрасо. Мануель Домінгес залучив здібного студента до декоративних робіт в палаці Лінарес , допомагав він і в оздобах базиліки Сан Франциско ель Гранде. Ці замови були найзначнішими в остатті десятиліття 19 ст. в Мадриді, бо Іспанія перебувала в кризі і значних замов художникам не передбачалося.
У 1881 р. до ювілею з нагоди 200-річчя Педро Кальдерона ( 1600 - 1681 ), іспанського драматурга 17 ст., Ульпіано Чека отимав першу замову на ілюстрації до журналу.
У 1884 р. Ульпіано Чека отримав право на пенсіонерську подорож до Італії за успіхи в навчанні. Удосконалював свою майстерність в Римі. Створену тоді картину « Викрадення Прозерпіни » подав на виставку в Париж.
З 1889 р. оселився в Парижі, розуміючи, що місто - культурна столиця Європи і має значущі можливості для розвитку, чого не мав на той час навіть столичний Мадрид. В Парижі зустрів дівчину з багатої родини в Аргентині і узяв з нею шлюб у 1890 р. Кохався у конях, що були частими героями його картин та скульптур. Знав досягнення Французького імпресіонізму, але використовував їх знахідки дуже обмежено і, головним чином, у власних пейзажах.
у 1890 р. отримав визнання на виставці в Паризькому салоні, де за картину «Змагання на колісницях» йому присудили третю премію. Почав брати участь у виставках у містах Франції та Європи - Ліон, Руан, Бордо, Монте-Карло, в містах Бельгії, Іспанії, Німеччини. Посилав власні твори і на виставки в Латинську Америку і північну Африку, що забезпечило митцю міжнародну відомість.
У 1894 р. уряд Франції нагородив його Орденом Почесного легіону. Його не забули в Іспанії і прислали орден імені короля Карлоса ІІІ.
У 1900 р. за картини отримав золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі. У 1902 р. брав участь в Першій виставці іпанських художників, що працювали у Франції. Відбув у Латинську Америку( Аргентина та Уругвай ), де розвідав можливості тамтешнього художнього ринку з метою покращення власного матеріального стану. Подав на виставки в Галереї Монтевідео, Буенос-Айреса свої картини з метою продажу, виступаючи як бізнесмен.
Серед буржуазних замовників Ульпіано Чека - багатії з України - Богдан та Варвара Ханенки. Художник виконав портрет Варвари Ханенко. Пейзаж « Прогулянка після дощу » в стилістиці салонного мистецтва, не позбавлений віртуозного виконання, досі зберігає Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
Як більшість художників Франції, відвідував Алжир з метою розширення художніх вражень та сюжетів власних картин. В цей період виявилася хвороба нирок. З початком 1-ї світової війни перебрався на води для лікування. Погіршення стану відбулося в часи перебування в містечку Дакс, де він і помер у січні 1916 р.
Художник пам'ятав про своє іспанське походження і заповідав поховати себе на батьківщині. Його поховали в Мадриді.
В 20 столітті створено музей Ульпіано Чека.
Перелік декотрих скульптур Редагувати
- «Змагання на колісницях в Стародавньму Римі»
- «Великий князь Миколай верхи»
- «Два коня в колісниці»
- «Американський індіанець верхи»
- «Дон кіхот і Санчо Панса»
Перелік картин (неповний) Редагувати
- «Голова молодика»
- «Нума та німфа Егерія»
- «Загарбники варвари»
- «Портретантоніо Медрано»
- «Вулична сценка в Парижі »
- «Вакханалія»
- «Маноло»
- «Напування коня»
- «Париж. Омнібус у дощовий день»
- «Поле Ватерлоо»
- «Карнавал»
- «Викрадення Прозерпіни»
- «Канал. Венеція»
- «Мазепа»
- «Алжир. Три жінки»
- «Сутінки»
- «Пляс де ля Конкорд»
- «Вершник»
- «Дощовий день»
- «Старий»
- «Після опери»
- «Серенада»
- «Фантазія»
- «Небезпечне змагання живого з механічним »
- «Феліпе та Кармен Чека, діти худжника»
Галереї Редагувати
Пейзажі Редагувати
Буржуазний портрет Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- E. Dizy Caso: " Les orientalistes de l'école espagnole " Edt; ACR Paris 1997pp:58-61
- Gonzales Carlos & de Marti de Montserrat: " Américain dans Paris - 1850-1900 " Barcelonne Tusquet 1989p
- Ossorio & Bernard Manuel: " Biographie d'artistes espagnols du XIXè 1883-1884 " Madrid Giner 1975. P157.
- Collectif: " La peinture de l'Académie espagnolede Rome 1873-1903 " Catalogue d'exposition Madrid Direction Générale du Patrimoine Culturel 1992. P182
- Collectif: " Le Train Bleu " Edt Presse Lois Unis Service 1990 -114p -ISBN 2-908557-01-0
- Alain Valtat: " Les Peintres du Train Bleu " à paraître en 2009
- E. Cazenave: " Les artistes de l'Algérie 1830-1962 " Association Abd El Tif Oct 2001 P:196-197
- Collectif: " Master dessinespagnol, 1500-1900 " Publié par Musée Boijmans de Rotterdam
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ульпіано Чека |