www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тютюнник Василь Никифорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тютюнник Васи ль Ники форович Тютю нник 17

Тютюнник Василь Никифорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тютюнник.

Васи́ль Ники́форович Тютю́нник (17(29) липня 1890, хутір Куторжу (Куторжиха), за іншими відомостями в селі Єньках, Хорольський повіт, Полтавська губернія — 19 грудня 1919, Рівне) — український військовий діяч 1918—1919 років — військовий старшина армії Української держави, у 1919 році — полковник, начальник генерального штабу армії УНР, та командувач дієвої армії УНР, генерал-хорунжий.

Василь Тютюнник
 Капітан (1917)
 Генерал-хорунжий (липень 1919)
Василь Тютюнник, 1919 рік
Загальна інформація
Народження 17 (29) липня 1890(1890-07-29)
хутір Куторжу, Хорольський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
(нині — село Куторжиха, Лубенського району Полтавської області України)
Смерть 19 грудня 1919(1919-12-19) (29 років)
Рівне, Ровенський повіт, Волинська губернія, УНР
(тиф)
Поховання
Рівне : 

Військова служба
Роки служби 1909—1917
1918—1919
Приналежність Російська імперія
 УНР
Рід військ піхота
Війни / битви Перша світова війна
Радянсько-українська війна:
— Бій за Кам'янець-Подільський
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом
Орден Святої Анни 2 ступеня з мечами
Орден Святого Станіслава 2 ступеня з мечами
Орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом
Орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом
Орден Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»
Медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»
Хрест Симона Петлюри
 Тютюнник Василь Никифорович у Вікісховищі

У деяких академічних та вузькопрофільних виданнях, присвячених історії України 1918—1920 років, систематично вказуються неправильні дані з біографії Тютюнника, зокрема, дата його народження — 1882 рік. Але, судячи із послужного списку російської армії, який зберігається в Москві в російському державному військово-історичному архіві, Василь Никифорович народився 17 липня 1890 року на хуторі Куторжу, що поблизу міста Хорол Полтавської губернії.

Життєпис Редагувати

Памятник Василеві Тютюннику на Рівненському військовому цвинтарі.

Закінчив чотирикласне Хорольське міське училище.

Служба в російській армії Редагувати

Закінчив Тифліське юнкерське училище (1912 рік). Під час навчання був визнаний найкращим стрільцем з пістолета і гвинтівки. Служив у 25-му Сибірському стрілецькому полку в Іркутську, — молодший офіцер 10-ї роти, підпоручик.

Брав участь у Першій світовій війні. У 1914—1917 роках був начальником полкової команди кінних розвідників. За хоробрість та службові відзнаки нагороджений шістьма бойовими орденами Російської імперії. З червня 1917 року — капітан; командир батальйону.

Служба в українській армії Редагувати

У 1918 році став членом українського військового Товариства «Батьківщина». Від березня 1918 року — в українській армії, помічник начальника відділу Генерального штабу. В чині військового старшини був на військовій службі також і в період правління гетьмана Павла Скоропадського, одночасно будучи членом опозиційного Українського національного союзу і беручи участь у підготовці антигетьманського повстання, прибічником Симона Петлюри. З листопада 1918 року був заступником начальника Генштабу — начальником оперативного відділу (у військах Директорії, що проголосила відновлення Української народної республіки), брав участь у поході на Київ, який завершився скиненням гетьманської влади.

Наприкінці травня 1919 року, коли українська армія перебувала в скрутному становищі, ведучи одночасно бойові дії проти Червоної армії, Добровольчої армії, та польських військ, Тютюнник розробив план прориву військ УНР у напрямку Проскурова («Проскурівська операція»), яка почалася 1 червня 1919 року. У результаті її виконання вдалося відбити у Червоної армії Проскурів, Кам'янець-Подільський (в якому розмістились урядові органи УНР) і ряд інших.

Командувач армії Редагувати

Після успіху Проскурівської операції — начальник штабу армії УНР, а через місяць, в кінці липня — командувач армією. Генерал-хорунжий армії УНР. З серпня 1919 року, одночасно, — командувач Східною групою об'єднаної армії УНР і Галичини. У серпні 1919 військам під командуванням Тютюнника вдалося відбити у Червоної армії міста Вінниця і Жмеринка. Під час наступу Добровольчої армії в стані розгубленості у керівництві УНР знятий з посади командарма і відправлений головою дипломатичної місії до Європи. 10 листопада повертається на посаду командувача армії. Однак вже в листопаді 1919 року вони зазнали поразки від білих військ генерала Антона Денікіна.

17 листопада — 22 листопада 1919 року керував обороною Проскурова (нині Хмельницький) від білих військ. Захворів на епідемічний висипний тиф, який ускладнився тромбозом коронарних судин, через що помер внаслідок розриву серця, у Рівному.

Сучасники відзначають, що Тютюнник, плануючи операції, любив ризикувати. Був видатним полководцем УНР, виступав за ведення бойових дій до останньої можливості. На відміну від низку інших українських воєначальників, не намагався конкурувати із Симоном Петлюрою.

Вшанування пам'яті Редагувати

Меморіальна дошка у селі Петракіївка

На могилі генерала Тютюнника в Рівному в 1930-х роках на кошти учнів Рівненської української приватної гімназії було встановлено пам'ятник, реставрований 1992 року.

2001 року на будівлі Рівненського військового шпиталю, де помер Василь Тютюнник, встановлено меморіальну дошку.

2020 року встановлена меморіальна дошка на честь Тютюнника на фасаді Петракіївського навчально-виховного комплексу Хорольської районної ради.

На честь Василя Тютюнника названі вулиці в кількох населених пунктах України, в тому числі у Києві.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 2 грудня 2021. 
  2. [неавторитетне джерело] Науменко К. Тютюнник Василь Никифорович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 193. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  3. «Киевские ведомости». 14 грудня 2004 року
  4. (рос.) Офицеры РИА // [[https://web.archive.org/web/20210624204330/https://www.ria1914.info/index.php/Тифлисское_военное_училище Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Тифлисское военное училище. Выпускники, — выпуск 1912 года (ВП от 06.08.1912)]
  5. Див. Наказ Тимчасового Уряду Армії і Флоту про воєнні чини від 22.06.1917, стор. 2.
  6. Тетяна Осташко, Примітки до «Щоденника 1918» Є. Х. Чикаленка // Щоденник (1907—1917) / Євген Чикаленко. — Київ: Темпора, 2011. — 479 c.
  7. . np.pl.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tyutyunnik Vasi l Niki forovich Tyutyu nnik 17 29 lipnya 1890 hutir Kutorzhu Kutorzhiha za inshimi vidomostyami 1 v seli Yenkah Horolskij povit Poltavska guberniya 19 grudnya 1919 Rivne ukrayinskij vijskovij diyach 1918 1919 rokiv vijskovij starshina armiyi Ukrayinskoyi derzhavi u 1919 roci polkovnik nachalnik generalnogo shtabu armiyi UNR ta komanduvach diyevoyi armiyi UNR general horunzhij Vasil Tyutyunnik Kapitan 1917 General horunzhij lipen 1919 Vasil Tyutyunnik 1919 rikZagalna informaciyaNarodzhennya 17 29 lipnya 1890 1890 07 29 hutir Kutorzhu Horolskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya nini selo Kutorzhiha Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini Smert 19 grudnya 1919 1919 12 19 29 rokiv Rivne Rovenskij povit Volinska guberniya UNR tif Pohovannya Rivne Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1909 1917 1918 1919Prinalezhnist Rosijska imperiya UNRRid vijsk pihotaVijni bitvi Persha svitova vijnaRadyansko ukrayinska vijna Bij za Kam yanec PodilskijNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya z mechami Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya z mechamiOrden Svyatoyi Anni 3 stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya z napisom Za horobrist Medal U pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih Hrest Simona Petlyuri Tyutyunnik Vasil Nikiforovich u VikishovishiU deyakih akademichnih 2 ta vuzkoprofilnih vidannyah prisvyachenih istoriyi Ukrayini 1918 1920 rokiv sistematichno vkazuyutsya nepravilni dani z biografiyi Tyutyunnika zokrema data jogo narodzhennya 1882 rik Ale sudyachi iz posluzhnogo spisku rosijskoyi armiyi yakij zberigayetsya v Moskvi v rosijskomu derzhavnomu vijskovo istorichnomu arhivi Vasil Nikiforovich narodivsya 17 lipnya 1890 roku na hutori Kutorzhu sho poblizu mista Horol Poltavskoyi guberniyi 3 Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Sluzhba v rosijskij armiyi 1 2 Sluzhba v ukrayinskij armiyi 1 2 1 Komanduvach armiyi 2 Vshanuvannya pam yati 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Pamyatnik Vasilevi Tyutyunniku na Rivnenskomu vijskovomu cvintari Zakinchiv chotiriklasne Horolske miske uchilishe Sluzhba v rosijskij armiyi Redaguvati Zakinchiv Tifliske yunkerske uchilishe 1912 rik 4 Pid chas navchannya buv viznanij najkrashim strilcem z pistoleta i gvintivki Sluzhiv u 25 mu Sibirskomu strileckomu polku v Irkutsku molodshij oficer 10 yi roti pidporuchik Brav uchast u Pershij svitovij vijni U 1914 1917 rokah buv nachalnikom polkovoyi komandi kinnih rozvidnikiv Za horobrist ta sluzhbovi vidznaki nagorodzhenij shistma bojovimi ordenami Rosijskoyi imperiyi Z chervnya 1917 roku kapitan 5 komandir bataljonu Sluzhba v ukrayinskij armiyi Redaguvati U 1918 roci stav chlenom ukrayinskogo vijskovogo Tovaristva Batkivshina 6 Vid bereznya 1918 roku v ukrayinskij armiyi pomichnik nachalnika viddilu Generalnogo shtabu V chini vijskovogo starshini buv na vijskovij sluzhbi takozh i v period pravlinnya getmana Pavla Skoropadskogo odnochasno buduchi chlenom opozicijnogo Ukrayinskogo nacionalnogo soyuzu i beruchi uchast u pidgotovci antigetmanskogo povstannya pribichnikom Simona Petlyuri Z listopada 1918 roku buv zastupnikom nachalnika Genshtabu nachalnikom operativnogo viddilu u vijskah Direktoriyi sho progolosila vidnovlennya Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki brav uchast u pohodi na Kiyiv yakij zavershivsya skinennyam getmanskoyi vladi Naprikinci travnya 1919 roku koli ukrayinska armiya perebuvala v skrutnomu stanovishi veduchi odnochasno bojovi diyi proti Chervonoyi armiyi Dobrovolchoyi armiyi ta polskih vijsk Tyutyunnik rozrobiv plan prorivu vijsk UNR u napryamku Proskurova Proskurivska operaciya yaka pochalasya 1 chervnya 1919 roku U rezultati yiyi vikonannya vdalosya vidbiti u Chervonoyi armiyi Proskuriv Kam yanec Podilskij v yakomu rozmistilis uryadovi organi UNR i ryad inshih Komanduvach armiyi Redaguvati Pislya uspihu Proskurivskoyi operaciyi nachalnik shtabu armiyi UNR a cherez misyac v kinci lipnya komanduvach armiyeyu General horunzhij armiyi UNR Z serpnya 1919 roku odnochasno komanduvach Shidnoyu grupoyu ob yednanoyi armiyi UNR i Galichini U serpni 1919 vijskam pid komanduvannyam Tyutyunnika vdalosya vidbiti u Chervonoyi armiyi mista Vinnicya i Zhmerinka Pid chas nastupu Dobrovolchoyi armiyi v stani rozgublenosti u kerivnictvi UNR znyatij z posadi komandarma i vidpravlenij golovoyu diplomatichnoyi misiyi do Yevropi 10 listopada povertayetsya na posadu komanduvacha armiyi Odnak vzhe v listopadi 1919 roku voni zaznali porazki vid bilih vijsk generala Antona Denikina 17 listopada 22 listopada 1919 roku keruvav oboronoyu Proskurova nini Hmelnickij vid bilih vijsk Zahvoriv na epidemichnij visipnij tif yakij uskladnivsya trombozom koronarnih sudin cherez sho pomer vnaslidok rozrivu sercya u Rivnomu Suchasniki vidznachayut sho Tyutyunnik planuyuchi operaciyi lyubiv rizikuvati Buv vidatnim polkovodcem UNR vistupav za vedennya bojovih dij do ostannoyi mozhlivosti Na vidminu vid nizku inshih ukrayinskih voyenachalnikiv ne namagavsya konkuruvati iz Simonom Petlyuroyu Vshanuvannya pam yati Redaguvati nbsp Memorialna doshka u seli PetrakiyivkaNa mogili generala Tyutyunnika v Rivnomu v 1930 h rokah na koshti uchniv Rivnenskoyi ukrayinskoyi privatnoyi gimnaziyi bulo vstanovleno pam yatnik restavrovanij 1992 roku 2001 roku na budivli Rivnenskogo vijskovogo shpitalyu de pomer Vasil Tyutyunnik vstanovleno memorialnu doshku 2020 roku vstanovlena memorialna doshka na chest Tyutyunnika na fasadi Petrakiyivskogo navchalno vihovnogo kompleksu Horolskoyi rajonnoyi radi 7 Na chest Vasilya Tyutyunnika nazvani vulici v kilkoh naselenih punktah Ukrayini v tomu chisli u Kiyevi Primitki Redaguvati TYuTYuNNIK Vasil Nikiforovich Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 2 grudnya 2021 neavtoritetne dzherelo Naumenko K Tyutyunnik Vasil Nikiforovich Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 193 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Kievskie vedomosti 14 grudnya 2004 roku ros Oficery RIA https web archive org web 20210624204330 https www ria1914 info index php Tiflisskoe voennoe uchilishe Arhivovano24 chervnya 2021 u Wayback Machine Tiflisskoe voennoe uchilishe Vypuskniki vypusk 1912 goda VP ot 06 08 1912 Div Nakaz Timchasovogo Uryadu Armiyi i Flotu pro voyenni chini vid 22 06 1917 stor 2 Tetyana Ostashko Primitki do Shodennika 1918 Ye H Chikalenka Shodennik 1907 1917 Yevgen Chikalenko Kiyiv Tempora 2011 479 c Na Poltavshini nepodalik Horola vidkrili memorialnu doshku komanduvachu Diyevoyi Armiyi UNR Vasilyu Tyutyunniku np pl ua Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 15 zhovtnya 2020 Dzherela RedaguvatiMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Bilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Komandarm Respubliki ros Pamyati geroev Velikoj vojny 1914 1918 gg Tyutyunnik Vasilij Nikiforovich Arhivovano 24 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Spisok po starshinstvu v chinah shtab ober oficeram i klassnym chinovnikam 25 go Sibirskogo strelkovogo general lejtenanta Kondratenko polka k 1 yanvarya 1914 goda str 37 Vasilij Nikiforovich Tyutyunnik Arhivovano 24 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Spisok oficerov 25 go Sibirskogo strelkovogo General Lejtenanta Kondratenko polka sostoyashih v polku na lico s ukazaniem kto kakuyu zanimaet dolzhnost 1915 god Arhivovano 24 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Spisok oficerov 25 go Sibirskogo strelkovogo General Lejtenanta Kondratenko polka uchastvovavshih v boyah u derevni Bubnovo s 20 Maya po 11 e Iyunya i u dereven Tracevichi i Mitropolshina so 2 po 26 Iyunya 1916 goda Arhivovano 24 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Spisok oficerov 25 go Sibirskogo strelkovogo General Lejtenanta Kondratenko polka uchastvovavshih v boyah u dereven Tracevichi i Mitropolshina s 1 po 6 Iyulya i s 28 Iyulya po 14 e Avgusta 1916 goda Arhivovano 24 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Zhurnaly voennyh dejstvij 25 go Sibirskogo strelkovogo polka za 1914 1917 gody Arhivovano 24 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Onlajn biblioteka Carskoe Selo Vysochajshie prikazy po Voennomu vedomstvu o chinah voennyh za 1912 1917 gg Arhivovano 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiTyutyunnik Vasil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1944 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tyutyunnik Vasil Nikiforovich amp oldid 40275657