Урочище Тунельна балка, Тунельна балка — балка у південно-східній частині Соборного району міста Дніпро між вулицею Космічною та проспектом Гагаріна.
У низовині балки розташований міський район й козацьке селище Мандриківка. На північних схилах розташована частково Мандриківка й катеринославська місцевість Міські дачі, що лежить вздовж проспекту Гагаріна. Тут проходить залізнична лінія із залізничною платформою Тунельна. На південних схилах розташована частково Мандриківка та радянський мікрорайон Сокіл.
Тунельна балка має протяжність понад два кілометри, а в ширину вона досягає в середньому один кілометр. Ще цю балку називають «посадкою», оскільки ліс висаджений тут був людьми, спеціально для того, що б скрасити степовий пейзаж Придніпров'я. Балка має неймовірно складний рельєф, вона повністю порізана струмками й вибалками. У північній її частині місцеві жителі випасають коней. Сучасній, радянській назві завдячує прокладеному у 1930-ті роки залізничному тунелю у вищій, західній частині балки.
З радянських часів у балці планувалося побудувати Дніпровський зоопарк.
У балці була розташована траса з мотокросу для змагань на бездоріжжі. На початку 2000-х років на її місці збудували гірськолижний схил.
Лоцманський залізничний тунель Редагувати
Один із небагатьох залізничних тунелів у рівнинній частині України. Побудований у 1929 р. Має довжину 860 метрів. Північний портал тунелю розташований у Тунельній балці.
Перед тим, як в'їхати на приміському поїзді в тунель, у ньому вмикається внутрішнє освітлення, оскільки в самому тунелі дуже темно, лише періодично тьмяно мерехтять лампи, закріплені на склепіннях старого тунелю, який застав ще парову тягу. Через кілька хвилин приміський поїзд в'їжджає в навколишню частину Тунельної балки. Пейзаж тут докорінно відрізняється від того, який видно поблизу станції Зустрічний.
Залізнична колія Редагувати
Залізнична колія тут була прокладена ще до війни — в 1930-ті роки, разом з відкриттям тунелю, який служить для проходу шляху крізь довгий пагорб, вздовж якого в наші дні йдуть Запорізьке шосе і під'їзна залізнична колія в Авіаторське (аеропорт).
Дільниця Апостолове — Лоцманська, яка пролягає через балку була здана в експлуатацію в 1929 році. Електрифіковано цю ділянку значно пізніше. В 1930-ті роки XX століття, через Тунельну балку проходили важкі вантажні склади під управлінням новенькими потужними паровозами ФД, але це були не єдині вантажні локомотиви — періодично проходили легші склади, які вели паровозами СО. Вони надійшли в депо Нижньодніпровськ-Вузол саме в 1935 році, частково витіснивши паровози серії Е.
У 1970—1980 роках у Тунельній балці можна було побачити вантажні тепловози ТЕ3, (яким поступово на зміну, приходили новенькі 2ТЕ116), зрідка проходили маневрові ТЕМ1 і ЧМЕ3, пасажирські локомотиви ЧС1, ЧС2, ТЕП60, а пізніше і ЧС7. З відходом паровозів серії СО і ФД та електровозів ВЛ22м, основними вантажними локомотивами стали ВЛ8, що експлуатуються тут з 1960-х років і по сьогодні.
З середини 1990-х років в Тунельній балці проходять все ті ж електровози ВЛ8 та ВЛ8м із вантажними поїздами, а тепловози 2ТЕ116 ведуть приміські поїзди сполученням Дніпро-Лоцманська — Апостолове і до тепер.
У 1998 році в Тунельній балці вперше був помічений перший український магістральний електровоз ДЕ1-001.