Проспект Гагаріна в місті Дніпрі розташований у Соборному та Шевченківському адміністративних районах міста. Історична назва — вулиця Табірна — пов'язана з військовими таборами, що розташовувались уздовж цієї вулиці Катеринослава.
| Проспект Гагаріна Дніпро | |
|---|---|
| Проспект Гагаріна біля Космічної площі | |
| Колишні назви | |
| вулиця Табірна | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 4700 м |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r1200798 |
| Мапа | |
| Проспект Гагаріна у Вікісховищі |
Розташована вздовж височини головного пагорба міста. Простягається від Соборної площі у Нагірній частині до Космічної площі.
Довжина проспекту — 4700 метрів. У другій половині проспекту, що забудовувалася після 1930-их років, на південь від Університету залізничного транспорту, посередині є широка клумба без пішохідної бульварної стежини всередині.
Історія та архітектура Редагувати
Вулиця була позначена на генеральному плані міста XVIII сторіччя. Вона починалася від Соборної площі та прямувала на південний захід, де проходила старовинним степовим козацьким шляхом на Січ, яким згодом проклали державну дорогу на Микитин Ріг (Нікополь).
Катеринославський царський військовий гарнізон розміщувався в таборах уздовж тієї вулиці, яку й прозвали Табірною. Особливо військові табори розрослися за часів Кримської війни. Тут розташувався військовий шпиталь (існує досі на території обласної лікарні імені Мечникова). Тоді тіла вбитих ховали на схід від Табірної вулиці на Севастопольському цвинтарі (нині Севастопольський парк). Після Кримської війни тут з'явилися вулиці Сімферопольська та Севастопольська.
Будівництво вздовж вулиці йшло повільно через складність організації водопостачання. Лише на початку XX століття Табірна вулиця сягнула сучасної Телевізійної вулиці.
Архітектурний комплекс Табірної вулиці у Нагірному й Табірному районах означився освітніми корпусами Металургійного, Хіміко-технологічного, Медичного й Транспортного інститутів у 1930-их роках. У той же період забудова Табірної вулиці дісталась сучасної вулиці Козакова.
У 1950-их роках район продовжував активно забудовуватися приватними будинками викладачів інститутів. Тоді ж забудовувалися селища Перше Травня й Переможне, які є частиною Табірного району, що розбудовувався вздовж вулиці Табірна.
У 1960-их роках у південній третині проспекту звели 5-поверхівки перших «хрущовок», що виявилися невдалими через неспроможність тримати тепло. Той мікрорайон назвали Вузівським.
1961 року Табірну вулицю перейменували на проспект Гагаріна на честь першого радянського космонавта.
У 1970-их роках забудували Космічну площу, де проспект Гагаріна упирається в Запорізьке шосе. Цей район називають Підстанцією, від електричної підстанції, що була побудована для забезпечення міста електрикою. У той же період по вулиці Козакова розбудовують академічне містечко ДНУ. 1970 року вздовж проспекту Гагаріна збудували одразу чотири десятиповерхові студентські гуртожитки ДНУ (№ 35а, 57, 59 й 61) між вулицею Глобинською та провулком Фурманова, на 771 місце кожен.
1978 року із Псковської області сюди було переведено Дніпропетровське вище зенітне ракетне командне училище ППО, що 1995 року було розформовано. Тоді тут розмістився Юридичний інститут.
У районі проспекту є велика кількість студентських гуртожитків. Також обабіч проспекту закладено парки: Севастопольський, Ботанічний сад, Гагаріна, Дубініна.
Основні будівлі та об'єкти Редагувати
- № 4 Національна металургійна академія України
- № 8 Український державний хіміко-технологічний університет
- Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості, вулиця Писаржевського, 1а
- Інтерпайп, вулиця Писаржевського, 1а
- Дніпропетровський окружний адміністративний суд, вулиця Академіка Чекмарьова, 5
- Середня школа № 10, Бригадна вулиця, 10
- № 8а Нагірний (Табірний) ринок
- Севастопольський парк, Севастопольська вулиця, 13
- Лікарня УВС Дніпропетровської області, вулиця Погребняка, 15а
- № 26 Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
- № 26 Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова
- Дніпровський державний медичний університет, Севастопольська вулиця, 15, 17, 19
- Дніпропетровська обласна державна телерадіокомпанія, Телевізійна вулиця, 3
- Дніпропетровський міський телевізійний театр, творча студія, Телевізійна вулиця, 4
- Дніпропетровське обласне радіо, вулиця Сірка, 43
- № 95 Коледж електрифікації Дніпровського державного аграрно-економічного університету
- Дніпровський завод шахтової автоматики, вулиця Академіка Лазаряна, 3
- Дніпровський національний університет залізничного транспорту, вулиця Академіка Лазаряна, 2
- Середня школа № 79, вулиця Академіка Лазаряна, 7а
- Неповна середня школа № 11, вулиця Академіка Лазаряна, 2б
- Дніпровський ботанічний сад, Бронетанкова вулиця, 1а
- № 72 Дніпровський національний університет
- Парк Гагаріна
- № 103а Дніпровська філія «Київстар»
- Середня школа № 28, вулиця Володі Дубініна, 12
- Парк Володі Дубініна, Високовольтна вулиця, 4/1
- Середня школа № 20, Високовольтна вулиця, 30
- № 118 — філія № 5 Дніпровської міської бібліотеки
Перехресні вулиці Редагувати
- Проспект Дмитра Яворницького
- вулиця Академіка Чекмарьова
- вулиця Паторжинського
- вулиця Архітектора Олега Петрова
- Глобинська вулиця
- Феодосійська вулиця
- Медична вулиця
- провулок Героїв Крут
- вулиця Наукових працівників (до дерусифікації Білгородська вулиця)
- вулиця Академіка Баха
- Телевізійна вулиця
- Університетський провулок
- вулиця Марії Кюрі
- Севастопольська вулиця
- вулиця Сірка
- вулиця Ласточкіна
- вулиця Академіка Лазаряна
- Бронетанкова вулиця
- вулиця Казакова
- вулиця Лізи Чайкіної
- Болгарська вулиця
- вулиця Гордачі
- провулок Одоєвського
- Ірпінська вулиця (до дерусифікації Абхазька вулиця)
- Запорізьке шосе
- Космічна площа
Громадський транспорт Редагувати
- Трамваї: 1, 5.
- Тролейбуси: А, Б, 9, 16, 21.
Мешканці Редагувати
На проспекті мешкали:
- у будинку № 2, кв. № 12 — живописець Єгорова Ганна Володимирівна;
- у будинку № 12
- у будинку № 16, кв. № 3 — мистецтвознавець Богданова Людмила Володимирівна;
- у будинку № 73 — живописець Білополий Йосип Оксентійович;
- у будинку № 161, кв. № 9 — живописець Боровський Микола Степанович;
- у будинку № 173, кв. № 17 — скульптор Чеканьов Костянтин Іванович.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
- . library.dp.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
- . www.library.dp.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
- Довідник членів Спілки художників України, 1998, с. 48.
- Українські радянські художники. Довідник, 1972, с. 493.
- Довідник членів Спілки художників України, 1998, с. 144.
- Довідник членів Спілки художників України, 1998, с. 16.
- Українські радянські художники. Довідник, 1972, с. 42.
- Українські радянські художники. Довідник, 1972, с. 55.
- Українські радянські художники. Довідник, 1972, с. 503.
Джерела Редагувати
Література Редагувати
- Українські радянські художники. Довідник / Укл. Р. О. Даскалова, З. В. Кучеренко, В. Ф. Мальцева, З. К. Стрелова, Л. І. Турунова та ін.; І. І. Верба (відпов. редактор); Є. У. Нарубіна, Н. М. Чорна (редактори). — Київ : Мистецтво, 1972. — 564 с.;
- Довідник членів Спілки художників України / І. М. Волощук. — Київ, 1998. — 184 с.