Нагірний (або Гора, Нагірка) — найпрестижніший район міста Дніпра з найдорожчим житлом міста. Є одним із центральних районів міста, початковим місцем центра Катеринослава. У вузькому розумінні займає північну частину Соборної гори.
| Нагірний Дніпро | |
| Вид з півночі | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| 48°27′31″ пн. ш. 35°04′02″ сх. д. / 48.4588639° пн. ш. 35.0673306° сх. д.Координати: 48°27′31″ пн. ш. 35°04′02″ сх. д. / 48.4588639° пн. ш. 35.0673306° сх. д. | |
| Район | Соборний |
| Адмінодиниця | Соборний район |
| Заклади освіти та культури | Університет, Політехніка, Аграрний університет, Академія Будівництва і Архітектури, Металургійна академія, Хіміко-технологічний інститут, Академія митної служби України |
| Парки | парк Шевченка |
Назва Редагувати
З половицьких та катеринославських часів міста місцевість називалася «Гора», а виселки, а згодом й міський район називався «На горі». За радянської влади й впливу російської мови міську місцевість називали «Нагірний». У просторіччі корінних дніпровців місцевість продовжують звати «Горою».
Опис місцевості Редагувати
Розташований на правому березі річки Дніпро на одному з трьох пагорбів, що були початково у складі міста.
Соборна Гора має відносну висоту приблизно 70—100 м й тягнеться з півдня на північ; східним і північним схилами Гора дивиться на Дніпро; на сході на нього підіймається стара запорозька місцевість — Мандриківка; західним схилом Гора дивиться на міський центр, на місці козацької слободи Половиця та 2-й Катеринославський пагорб, де розташовані половицькі виселки Млини, катеринославська Єврейська слобода, проспекти Хмельницького й Поля.
Межі Редагувати
Північною межею слугує парк Шевченка; східною — схил пагорбу; південною — вулиця Чернишевського (тут межа непевна з південнішим Табірним районом); західною межею — схил пагорбу нижче вулиць Володимира Вернадського і Гоголя.
Вулиці Редагувати
Головні магістралі:
- проспекти Дмитра Яворницького (колишній Великий бульвар й Катериниський проспект, радянська назва проспект Карла Маркса) та проспект Гагаріна (колишня вул. Табірна (Лагерна));
- вулиці Володимира Вернадського (колишня Новошляхетна або Новодворянська, радянська назва Дзержинського), Гоголя, Чернишевського, Шевченка (колишня Поліцейська);
- Вулиця Чернишевського (колишня Влучна);
- Соборна площа
Транспорт Редагувати
Район добре поєднаний з усіма районами міста.
- У районі заборонені всі автобусні маршрути, для підтримання чистоти повітря.
- Трамвай вздовж проспекту Дмитра Яворницького, проспекту Гагаріна, Соборної площі, вул. Чернишевського (1, 5).
- Тролейбус: проспект Дмитра Яворницького, проспект Гагаріна, Соборна площа (1, 9, 16, А, Б).
Навчальні заклади Редагувати
- Розташовані повністю або частково такі навчальні заклади: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Національна металургійна академія України, Український державний хіміко-технологічний університет, Університет митної справи та фінансів.
- Коледжі: Зварювальний.
- Школи: 71, 67, 23, 10.
Будинки Редагувати
Найстарішими є Потьомкінський палац у парку Шевченка і Преображенський собор на Соборній площі (за задумом Катерини II, мав бути найвищим собором у світі, навіть вищим за собор Папи Римського у Ватикані). Багато старих, катеринославських (побудовані до 1918 року) 2-, 3-поверхових будинків-садиб середини-кінця XIX сторіччя. Є прекрасні зразки постмодернізму 1930-х років. Майже половина будинків побудована в стилі сталінського ампіру 1950-х років із 4—7 поверхами. Існує незначна кількість хрущовок і висотних будівель. В 1999—2005 роках побудоване елітне житло, у тому числі два 28-поверхові хмарочоси («Башти») на місці старого стадіону «Динамо». Будівлі входять в архітектурний ансамбль «Крутогірний».
Ціни за 1 кв. метр площі нерухомості є найвищі в місті Дніпрі.
Культурні заклади Редагувати
- Значні пам'ятки архітектури: Спасо-Преображенський кафедральний собор, Верстова миля
- Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького, Художній музей, Діорама «Битва за Дніпро»
Археологія Редагувати
На Монастирському острові виявлено сліди стоянки пізньої давньокам'яної доби, що датуються понад 10 тисячами років до н. е..
У районі Нагірного ринку, що розташований на розі проспекту Гагаріна з вулицею Чернишевського, виявлено сліди скіфського поселення V—III сторіччя до н. е..
Історія Редагувати
Тут були окремі квартали Половиці, а там де зараз парк Шевченка, жив козак Лазар Глоба, що насадив сад на північному схилі пагорба. З перенесенням Катеринослава на пагорб східніше Половиці у 1787 починається міська забудова пагорба. В 1787 році на місці майбутньої Соборної площі особисто Катериною II за участю імператора Австро-Угорщини Йосипа II Габсбурга була зроблена закладка фундаменту Преображенського собору.
Тут завжди була проблема з водопостачанням, що була вирішена тільки у радянський час. По вулиці Дзержинській (Новодворянська) мешкали у зимових міських палацах шляхта й поміщики Катеринославської губернії.
Квартал між сучасними проспектом Яворницького, вулицями Моссаковського, Шевченка й Гоголя початково займала Катеринославська духовна семінарія.
Міські квартали південніше Соборної площі стали з'являтися лише в 1880-х роках. Табірна (Лагерна) вулиця (сучасний проспект Гагаріна) була однією з найважливіших доріг міста, що вела із центральної частини Катеринослава на Мандриківку й далі у Лоцманську Каменку.
В 1908 році наприкінці Табірної вулиці були побудовані казарми Феодосійського (район сучасної Феодосійської вулиці) і Сімферопольського (зараз Сімферопольська вулиця) полків.
Назва району була присутня в назві Нагірної вулиці (нині вулиця Паторжинського). Завжди, ще з часів співіснування Половиці-Катеронослава, мешканці міста називали район Гора.
В 1899 році на півдні Соборної площі був відкритий перший у місті вищий навчальний заклад — Катеринославське гірниче училище (з 1912 року Катеринославський гірничий інститут).
В 1930-х роках стали активно будуватися нові вищі навчальні заклади: Металургійній, Будівельний, Хіміко-технологічній, Медичний інститути та Технікум електрифікації сільського господарства.
Відомі люди Редагувати
На горі завжди селилася еліта міста. Тут побудував собі палац Григорій Потьомкін — коханець Катерини II. Планувала оселитися сама імператриця, з планами перенести столицю з Санкт-Петербурга до Катеринослава. Тут жила шляхта, поміщики й духівництво губернії. Прості українці не любили цей район через відсутність води.
Із заснуванням Гірничого училища район став районом інтелігенції.
В радянські часи традиція продовжилася — тут оселяються керівники області, міста і промисловості. Відомий будинок обласного керівництва по вулиці Сергія Єфремова. По вулиці Володимира Винниченка в 6-типоверховому будинку мешкав Леонід Кучма.
В часи незалежності в районі оселяються керівники області й міста (Павло Лазаренко, Валерій Пустовойтенко у будинок по вулиці Ворошилова).
Наразі відбувається переїзд представників старої, радянської еліти, які продають квартири представникам нової еліти. Ціна квартир починається з 100 тис. дол. США (2006).
Примітки Редагувати
- ↑ (ru-RU). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гора (Дніпро) |