ТЕ3 — вантажний магістральний тепловоз, масштабно будувався в СРСР з 1956 по 1973. Перша серія однойменного сімейства тепловозів.
| ТЕ3 | |
|---|---|
| | |
| Основні дані | |
| Рік будування | 1956—1973 |
| Країна будування | СРСР |
| Завод | Харківський завод транспортного машинобудування, Луганський тепловозобудівний завод, Коломенський завод, Електроважмаш (електрообладнання) |
| Разом побудовано | 6808 |
| Країни експлуатації | СРСР, Монголія, Україна |
| Роки експлуатації | з 1950-их |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Рід служби | вантажний |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість | 100 км/год |
| Осьова формула | 2(3о—3о) |
| Робоча маса | 2×126 т |
| Тип дизеля | 2Д100 |
| Потужність дизеля | 2×2000 к.с |
| Тип передачі | електрична постійного струму |
| Тяговий генератор | МПТ 99/47 |
| Тип ТЕД | ЭД-200 |
| Потужність ТЕД | 12×206 кВт |
| Підвішування ТЕД | опорно-осьове |
| Діаметр коліс | 1050 мм |
| Сила тяги тривалого режиму | 2×20 200 кгс |
| Швидкість тривалого режиму | 20 км/год |
| ККД | 25,8% |
| Запас пального | 2×5440 кг |
| Запас піску | 2×400 кг (2×0,28 м³) |
| Запас води | 2×800 л |
| Запас мастила | 2×1400 кг |
ТЕ3 у Вікісховищі |
Історія поширення ред.
Тепловози ТЕ3 будували одночасно 3 заводи, тому ці тепловози швидко з'явилися в усіх куточках СРСР. Тепловоз ТЕ3 став наймасовішою серією мережі радянських залізниць. З 1956 по 1973 було побудовано 6808 тепловозів (Харківським заводом побудовано 599 тепловозів, Коломенським — 404, Луганським — 5805). Такі масштаби будівництва дозволили в найкоротші терміни завершити перехід на тепловозну і електровозну тягу на всій мережі радянських залізниць.
Перші тепловози ТЕ3, побудовані Харківським заводом, надійшли на ділянки Оренбурзької і Омської залізниць, в локомотивні депо Орська і Петропавловська. Місцевість, якою була прокладена залізниця, була степовою і мала погане водозабезпечення.
1956 тепловози ТЕ3 отримало депо Ртищево Приволзької залізниці. Першим в депо прибув тепловоз ТЕ3-021 виробництва Харківського заводу, потім надійшли тепловози ТЕ3 побудови Коломенського заводу (починаючи з номера 1001).
В депо Аткарськ тепловози надійшли 1960, першим був ТЕ3-1250 побудови Коломенського заводу, який надійшов до депо 13 березня.
На Волгоградському напрямку Приволзької залізниці перший ТЕ3 (№ 1034) надійшов 1961.
Перший тепловоз серії ТЕ3 Луганського заводу (№ 2001) направили в депо Родаково, де на початку лютого 1956 він здійснив свій перший рейс на ділянці Луганськ — Сентянівка.
Багато тепловозів ТЕ3 перших років виробництва Луганського заводу направлялися на роботу на Ташкентську залізницю.
В 1957–1958 тепловози ТЕ3 направлялися до депо Ліски Південно-Східної і Пенза-3 Куйбишевської залізниць.
1961 тепловози ТЕ3 прибули до депо Лянгасово Горківської залізниці.
Конструкційні недоліки ред.
Головним недоліком тепловоза був його дизельний двигун, який був не пристосованим для роботи в умовах змінних навантажень, що призводило до його частого виходу з ладу. Недоліки мала і система охолодження: при перегріві дизельного двигуна це спричиняло викид охолоджувальної води. Особливо відчутним цей конструкторський недолік був в безводних районах СРСР, оскільки машиністи були змушені доливати дизельне пальне в охолоджувальну систему, що підвищувало небезпеку виникнення пожежі. Погіршувало ситуацію і погане технічне обслуговування. Пізніше були спроби замінити двигун 2Д100 двигуном типу Д49, однак ця ідея не набула масового характеру.
Посилання ред.
- Фото ТЕ3(рос.)