www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тудоровський Олександр Ілларіонович Олекса ндр Іларіо нович Тудоро вський 12 24 серпня 1875 Булахів Остерський повіт Чер

Тудоровський Олександр Ілларіонович

Олекса́ндр Іларіо́нович Тудоро́вський (12 (24) серпня, 1875, Булахів, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 25 вересня 1963, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський і радянський фізик, визначний фахівець в галузі теорії й розрахунку оптичних приладів і систем. Лауреат двох Сталінських премій третього ступеня.

Тудоровський Олександр Ілларіонович
Народився 12 (24) серпня 1875
Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 25 вересня 1963(1963-09-25) (88 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність фізик
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Заклад Державний оптичний інститут
Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Dmitry Rozhdestvenskyd
Аспіранти, докторанти Q23655482?
Членство Академія наук СРСР
Нагороди

Життєпис ред.

Народився 12 (24) серпня 1875 року в селі Булахів Остерського повіту Чернігівської губернії (тепер Козелецький район, Чернігівська область) у сім'ї техніка-землеміра.

Після закінчення 1893 року із золотою медаллю Чернігівської гімназії вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Від 1897 року, після закінчення університету, працював статистиком з історії зовнішньої торгівлі Росії за 100 років у статистичному відділенні Департаменту митних зборів Міністерства фінансів. Від 1898 до 1902 року викладав фізику і математику в середніх навчальних закладах Санкт-Петербурга. Від моменту відкриття 1902 року Санкт-Петербурзького політехнічного університету і до 1919 року викладав у ньому фізику й теоретичну механіку. У 1904, 1905 і 1908 роках був відряджений інститутом для наукових занять в університетах Німеччини (Гіссен, Геттінген, Мюнхен). Від 1908 до 1913 року О. І. Тудоровський читав курси фізики й суміжних дисциплін в офіцерських класах Артилерійського училища. У ці ж роки серйозно зацікавився оптикою, перш за все, спостережними приладами і артилерійськими прицілами, які після війни з Японією стали все більш затребуваними в армії і тому вивчалися в артилерійському училищі.

1916 року О. І. Тудоровський організував оптотехнічну лабораторію й обчислювальне бюро при Імператорському фарфоровому заводі, на скляному відділенні якого з ініціативи професора Петроградського університету Д. С. Рождественського[ru] почалися спроби виробництва відсутнього в країні оптичного скла, необхідного для створення оптичних приладів. 1918 року оптотехнічна лабораторія (пізніше перетворена у відділ) і обчислювальне бюро увійшли до організованого Д. С. Рождественським Державного оптичного інституту (ДОІ). О. І. Тудоровський очолював бюро і відділ до 1933 року, потім оптико-обчислювальний відділ інституту. Роботу в ДОІ поєднував з викладацькою діяльністю: від 1919 до 1929 року — викладач і доцент фізичного факультету Ленінградського університету, читав лекції з курсів геометричної та прикладної оптики, кристалооптики і теоретичної механіки, керував семінарами з теоретичної механіки, електромагнітної теорії світла і математики. У 1921—1924 роках читав лекції з курсу «Електрика і магнетизм» і завідував фізичною лабораторією у Військово-інженерній академії РСЧА[ru] в Петрограді. У 1930—1931 роках прочитав курс загальної теорії оптичних приладів у Військово-технічній академії РСЧА в Ленінграді. Від 1920 до 1930 року був консультантом оптико-механічного відділу заводу «Більшовик». Консультував роботи оптотехнічної тематики в науково-дослідних інститутах: Електрофізичному (ЛЕФІ) — від 1932 до 1933 року, в Інституті телебачення (нині ФДУП «НІІТ») — від 1935 до 1937 року.

1 лютого 1933 року О. І. Тудоровського обрано членом-кореспондентом АН СРСР по відділенню математичних і природничих наук. 25 листопада 1934 президія АН СРСР присудила йому вчений ступінь доктора фізико-математичних наук. У роки Німецько-радянської війни працював у евакуйованому в місто Йошкар-Ола ДОІ, керував роботами обчислювального відділу з розрахунків оптичних систем оборонного призначення. У повоєнний час, до 1961 року, продовжував працювати в ДОІ, очолював оптотехнічний відділ. Протягом багатьох років був членом редакційних колегій «Журналу технічної фізики»[ru] і «Оптико-механічна промисловість», очолював Державну екзаменаційну комісію ЛІТМО.

Помер 25 вересня 1963 року в Ленінграді.

Наукова діяльність ред.

Перші наукові роботи О. І. Тудоровського в створеному ним обчислювальному бюро полягали в розрахунку оптики стандартних шестикратних біноклів і геодезичних труб стосовно до трьох зразків оптичного скла, отриманих у скляному відділенні Порцелянового заводу. Він відмовився від конструктивного методу школи Е. Аббе, що полягав у поступовому поліпшенні розроблених раніше систем досвідченими фахівцями, оскільки в Росії того часу лише кілька людей володіли найпростішими методами розрахунку (О. М. Крилов, В. С. Ігнатовський[ru], О. Л. Гершун[ru] та ін.). О. І. Тудоровський дотримувався аналітичного напрямку, за якого оптику середньої складності розраховували, виходячи з теорії аберацій 3-го порядку, для чого виявилося достатньо хорошої математичної підготовки співробітників.

Після переведення обчислювального бюро і оптотехнічної лабораторії в ДОІ, під керівництвом О. І. Тудоровського розраховували за завданнями оптико-механічної промисловості все складніші оптичні системи — телескопічні зі змінним збільшенням, об'єктиви для перших радянських фотоапаратів і мікроскопів, далекоміри, перископи, стереотруби, прожекторну і маякову оптику. В оптотехнічній лабораторії, крім ретельного вивчення зарубіжних зразків, що було необхідно за практичної відсутності вітчизняного досвіду, розроблялися методи і прилади для контролю й випробувань створюваних оптичних систем. Накопичений досвід дозволив О. І. Тудоровському скласти загальносоюзні керівні документи − технічні умови і вимоги до оптичних приладів (1929) і аерофотооб'єктивів (1931). 1932 року вийшла його перша монографія з теорії оптичних приладів. Підсумки роботи, своєї і співробітників очолюваних ним бюро і лабораторії, за перші 15 років ДОІ О. І. Тудоровський виклав у збірнику статей, присвяченому цій даті. 1937 року він опублікував аналіз стану вітчизняних досліджень у галузі мікро- і фотооптики, виконаних переважно в ДОІ.

О. І. Тудоровський мав різнобічні наукові інтереси, володів не тільки багатьма розділами теоретичної та прикладної оптики — світлотехнікою, фотометрією, колориметрією, а й іншими розділами фізики. 1933 року надруковано його капітальний курс «Електрика і магнетизм». О. І. Тудоровський правильно оцінив і успішно застосував векторні методи для розрахунку складних дзеркальних і призмових систем. Його теоретичні дослідження щодо подання основних законів геометричної оптики у векторній і матричній формі покладено в основу подальших розрахунків оптичних систем. Плідними виявилися й пізніші роботи О. І. Тудоровського з розподілу освітленості в площині зображення фотографічного об'єктива, про залежність аберацій від положення предмета і зіниці, з дослідження контрасту в зображенні міри.

У період роботи ДОІ в Йошкар-Олі О. І. Тудоровський розрахував низку об'єктивів для розвідувальних панорамних фотоапаратів та іншої військової оптики. Виготовлена в ДОІ техніка використовувалася, зокрема, для фотозйомки переднього краю противника на Ленінградському і Волховському фронтах. У повоєнний час продовжував активну наукову діяльність. Свій багаторічний досвід він узагальнив у фундаментальній двотомній монографії з теорії та розрахунків оптичних приладів, яка надовго стала основним посібником фахівців з інструментальної оптики.

Останні роботи О. І. Тудоровський виконав, коли йому було вже за вісімдесят. Він розрахував оптичну систему з 4-х плоских дзеркал, вивів векторні формули, що визначають дію дифракційної ґратки не тільки на промені, що лежать у площині, перпендикулярній до ґратки і напрямку штрихів, що було відомо раніше, але й на промені, що лежать у довільній площині. Ці формули покладено в основу програми для розрахунку ходу променів у спектральних приладах із ґратками. 1959 року він опублікував розрахунок оригінального об'єктива з фазовою ґраткою.

Величезною заслугою О. І. Тудоровського було створення школи оптиків-обчислювачів і оптотехніків, до якої належали визначні фахівці Є. Г. Яхонтов[ru], Г. Г. Слюсарев[ru], Є. М. Царевський[ru], Д. С. Волосов[ru], Д. Ю. Гальперн[ru], Є. Ф. Юдін та інші.

Численні праці його учнів і послідовників опубліковано в тематичних збірниках праць ДОІ та інших виданнях.

Особистість ред.

О. І. Тудоровський був виключно зібраною і цілеспрямованою людиною, організованим і самодисциплінованим. Його науково-літературній діяльності були характерні гранична ясність викладу і строгість доведень. Ці ж риси він повсякденно виховував у своїх найближчих співробітників, був для них зразком наукової принциповості і безкомпромісності. Разом з тим він ніколи не обмежував їхньої творчої ініціативи в постановці робіт і виборі тематики досліджень.

Нагороди та премії ред.

Сім'я ред.

Примітки ред.

  1. Тудоровский Александр Илларионович (автобиография) // Физики о себе. — Л.: Наука, 1990. — С. 218—219. — ISBN 5-02-024507-X.
  2. Столетие Черниговской гимназии… — Чернигов: тип. Губ. правл., 1906. — С. 474.
  3. Д. С. Рождественский. Представление к избранию А. И. Тудоровского членом-корреспондентом Академии наук СССР // Физики о себе. — Л.: Наука, 1990. — С. 220—221. — ISBN 5-02-024507-X.
  4. Указ ПВС РСФСР от 20 апреля 1956 г. Журнал технической физики. — 1956. — Т. 26. — Вып. 9. — С. 2125.
  5. Тудоровский А. И. Основания общей теории оптических приборов. — Л.: Воен. Техн. Акад. РККА, 1932. — 340 с.
  6. Тудоровский А. И. Вычислительное бюро // В кн. XY лет Государственного оптического института. Сб. статей под общ. ред. акад. С. И. Вавилова. — Л.-М.: ГТТИ, 1934. — С. 114—134. — 1000 экз.
  7. Тудоровский А. И. Оптотехническая лаборатория ГОИ // XV лет Государственного оптического института. Сб. статей под общ. ред. акад. С. И. Вавилова. — Л.-М.: ГТТИ, 1934. — С. 135—150. — 1000 экз.
  8. Тудоровский А. И. Научно-техническая исследовательская работа в области микрооптики и фотооптики в СССР // Изв. АН СССР. Сер. физ., 1937. — № 6. — С. 703—719.
  9. Тудоровский А. И. Электричество и магнетизм. Часть I. Электростатика и электрический ток.; Ч. II. Магнетизм и электромагнитные явления. — Л.-М.: ГТТИ, 1933. — 340 с.
  10. Бужинский А. Н. Ленинградский филиал ГОИ в отечественной войне // 50 лет Государственного оптического института им. С. И. Вавилова (1918—1968) / Сб. статей. Отв. ред. М. М. Мирошников. — Л.: 1968. — 708 с.
  11. Тудоровский А. И. Теория оптических приборов. Изд. 2-е, перераб. и доп. В 2-х ч. — М.-Л., 1948—1952.
  12. Тудоровский А. И. Система из 4-х плоских зеркал // Оптико-механ. промышленность, 1956. — Т. 23. — № 1. — С. 16—22.
  13. Тудоровский А. И. Формулы для расчёта лучей, отражённых дифракционной решёткой / В сб. работ по вычислительной оптике. // Труды ГОИ. — Л., 1958. — Т. 26. — Вып. 152. — С. 3—12. — 500 экз.
  14. Тудоровский А. И. Объектив с фазовой пластинкой // Оптика и спектроскопия, 1959. — Т. 6. — Вып. 2. — С. 198—210.
  15. Кто есть кто в ГОИ: Биографический справочник в 2 томах / Под. ред. М. М. Мирошникова. — СПб., 1998 (том 1), 2001 (том 2). — 600 экз.
  16. Гальперн Д. Ю. Александр Илларионович Тудоровский // 50 лет Государственного оптического института им. С. И. Вавилова (1918—1968) / Сб. статей. Отв. ред. М. М. Мирошников. — Л.: 1968. — С. 690—693. — 2100 экз.
  17. Современные методы проектирования и расчёта оптических систем / Труды ГОИ. — Л., 1970. — Т. 37. — Вып. 167. — 500 экз.
  18. Вопросы современной вычислительной оптики и теории оптических приборов. Сб. статей, посвящённый 100-летию со дня рождения А. И. Тудоровского / Труды ГОИ. — Л., 1980. — Т. 46. — Вып. 180. — 500 экз.
  19. Разработка и испытание оптических систем. Сб. статей, посвящённый 100-летию со дня рождения А. И. Тудоровского / Труды ГОИ. — Л., 1981. — Т. 49. — Вып. 183. — 85 с. — 500 экз.

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksa ndr Ilario novich Tudoro vskij 12 24 serpnya 1875 Bulahiv Osterskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 25 veresnya 1963 Leningrad RRFSR SRSR rosijskij i radyanskij fizik viznachnij fahivec v galuzi teoriyi j rozrahunku optichnih priladiv i sistem Laureat dvoh Stalinskih premij tretogo stupenya Tudorovskij Oleksandr IllarionovichNarodivsya 12 24 serpnya 1875 Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 25 veresnya 1963 1963 09 25 88 rokiv Leningrad RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist fizikAlma mater fiziko matematichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetudZaklad Derzhavnij optichnij institut Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnik Dmitry RozhdestvenskydAspiranti doktoranti Q23655482 Chlenstvo Akademiya nauk SRSRNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukova diyalnist 3 Osobistist 4 Nagorodi ta premiyi 5 Sim ya 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 12 24 serpnya 1875 roku v seli Bulahiv Osterskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi teper Kozeleckij rajon Chernigivska oblast u sim yi tehnika zemlemira 1 Pislya zakinchennya 1893 roku iz zolotoyu medallyu Chernigivskoyi gimnaziyi 2 vstupiv na matematichne viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu Vid 1897 roku pislya zakinchennya universitetu pracyuvav statistikom z istoriyi zovnishnoyi torgivli Rosiyi za 100 rokiv u statistichnomu viddilenni Departamentu mitnih zboriv Ministerstva finansiv Vid 1898 do 1902 roku vikladav fiziku i matematiku v serednih navchalnih zakladah Sankt Peterburga Vid momentu vidkrittya 1902 roku Sankt Peterburzkogo politehnichnogo universitetu i do 1919 roku vikladav u nomu fiziku j teoretichnu mehaniku U 1904 1905 i 1908 rokah buv vidryadzhenij institutom dlya naukovih zanyat v universitetah Nimechchini Gissen Gettingen Myunhen Vid 1908 do 1913 roku O I Tudorovskij chitav kursi fiziki j sumizhnih disciplin v oficerskih klasah Artilerijskogo uchilisha U ci zh roki serjozno zacikavivsya optikoyu persh za vse sposterezhnimi priladami i artilerijskimi pricilami yaki pislya vijni z Yaponiyeyu stali vse bilsh zatrebuvanimi v armiyi i tomu vivchalisya v artilerijskomu uchilishi 1916 roku O I Tudorovskij organizuvav optotehnichnu laboratoriyu j obchislyuvalne byuro pri Imperatorskomu farforovomu zavodi na sklyanomu viddilenni yakogo z iniciativi profesora Petrogradskogo universitetu D S Rozhdestvenskogo ru pochalisya sprobi virobnictva vidsutnogo v krayini optichnogo skla neobhidnogo dlya stvorennya optichnih priladiv 1918 roku optotehnichna laboratoriya piznishe peretvorena u viddil i obchislyuvalne byuro uvijshli do organizovanogo D S Rozhdestvenskim Derzhavnogo optichnogo institutu DOI O I Tudorovskij ocholyuvav byuro i viddil do 1933 roku potim optiko obchislyuvalnij viddil institutu Robotu v DOI poyednuvav z vikladackoyu diyalnistyu vid 1919 do 1929 roku vikladach i docent fizichnogo fakultetu Leningradskogo universitetu chitav lekciyi z kursiv geometrichnoyi ta prikladnoyi optiki kristalooptiki i teoretichnoyi mehaniki keruvav seminarami z teoretichnoyi mehaniki elektromagnitnoyi teoriyi svitla i matematiki U 1921 1924 rokah chitav lekciyi z kursu Elektrika i magnetizm i zaviduvav fizichnoyu laboratoriyeyu u Vijskovo inzhenernij akademiyi RSChA ru v Petrogradi U 1930 1931 rokah prochitav kurs zagalnoyi teoriyi optichnih priladiv u Vijskovo tehnichnij akademiyi RSChA v Leningradi Vid 1920 do 1930 roku buv konsultantom optiko mehanichnogo viddilu zavodu Bilshovik Konsultuvav roboti optotehnichnoyi tematiki v naukovo doslidnih institutah Elektrofizichnomu LEFI vid 1932 do 1933 roku v Instituti telebachennya nini FDUP NIIT vid 1935 do 1937 roku 1 lyutogo 1933 roku O I Tudorovskogo obrano chlenom korespondentom AN SRSR po viddilennyu matematichnih i prirodnichih nauk 3 25 listopada 1934 prezidiya AN SRSR prisudila jomu vchenij stupin doktora fiziko matematichnih nauk U roki Nimecko radyanskoyi vijni pracyuvav u evakujovanomu v misto Joshkar Ola DOI keruvav robotami obchislyuvalnogo viddilu z rozrahunkiv optichnih sistem oboronnogo priznachennya U povoyennij chas do 1961 roku prodovzhuvav pracyuvati v DOI ocholyuvav optotehnichnij viddil 4 Protyagom bagatoh rokiv buv chlenom redakcijnih kolegij Zhurnalu tehnichnoyi fiziki ru i Optiko mehanichna promislovist ocholyuvav Derzhavnu ekzamenacijnu komisiyu LITMO Pomer 25 veresnya 1963 roku v Leningradi Naukova diyalnist red Pershi naukovi roboti O I Tudorovskogo v stvorenomu nim obchislyuvalnomu byuro polyagali v rozrahunku optiki standartnih shestikratnih binokliv i geodezichnih trub stosovno do troh zrazkiv optichnogo skla otrimanih u sklyanomu viddilenni Porcelyanovogo zavodu Vin vidmovivsya vid konstruktivnogo metodu shkoli E Abbe sho polyagav u postupovomu polipshenni rozroblenih ranishe sistem dosvidchenimi fahivcyami oskilki v Rosiyi togo chasu lishe kilka lyudej volodili najprostishimi metodami rozrahunku O M Krilov V S Ignatovskij ru O L Gershun ru ta in O I Tudorovskij dotrimuvavsya analitichnogo napryamku za yakogo optiku serednoyi skladnosti rozrahovuvali vihodyachi z teoriyi aberacij 3 go poryadku dlya chogo viyavilosya dostatno horoshoyi matematichnoyi pidgotovki spivrobitnikiv Pislya perevedennya obchislyuvalnogo byuro i optotehnichnoyi laboratoriyi v DOI pid kerivnictvom O I Tudorovskogo rozrahovuvali za zavdannyami optiko mehanichnoyi promislovosti vse skladnishi optichni sistemi teleskopichni zi zminnim zbilshennyam ob yektivi dlya pershih radyanskih fotoaparativ i mikroskopiv dalekomiri periskopi stereotrubi prozhektornu i mayakovu optiku V optotehnichnij laboratoriyi krim retelnogo vivchennya zarubizhnih zrazkiv sho bulo neobhidno za praktichnoyi vidsutnosti vitchiznyanogo dosvidu rozroblyalisya metodi i priladi dlya kontrolyu j viprobuvan stvoryuvanih optichnih sistem Nakopichenij dosvid dozvoliv O I Tudorovskomu sklasti zagalnosoyuzni kerivni dokumenti tehnichni umovi i vimogi do optichnih priladiv 1929 i aerofotoob yektiviv 1931 1932 roku vijshla jogo persha monografiya z teoriyi optichnih priladiv 5 Pidsumki roboti svoyeyi i spivrobitnikiv ocholyuvanih nim byuro i laboratoriyi za pershi 15 rokiv DOI O I Tudorovskij viklav u zbirniku statej prisvyachenomu cij dati 6 7 1937 roku vin opublikuvav analiz stanu vitchiznyanih doslidzhen u galuzi mikro i fotooptiki 8 vikonanih perevazhno v DOI O I Tudorovskij mav riznobichni naukovi interesi volodiv ne tilki bagatma rozdilami teoretichnoyi ta prikladnoyi optiki svitlotehnikoyu fotometriyeyu kolorimetriyeyu a j inshimi rozdilami fiziki 1933 roku nadrukovano jogo kapitalnij kurs Elektrika i magnetizm 9 O I Tudorovskij pravilno ociniv i uspishno zastosuvav vektorni metodi dlya rozrahunku skladnih dzerkalnih i prizmovih sistem Jogo teoretichni doslidzhennya shodo podannya osnovnih zakoniv geometrichnoyi optiki u vektornij i matrichnij formi pokladeno v osnovu podalshih rozrahunkiv optichnih sistem Plidnimi viyavilisya j piznishi roboti O I Tudorovskogo z rozpodilu osvitlenosti v ploshini zobrazhennya fotografichnogo ob yektiva pro zalezhnist aberacij vid polozhennya predmeta i zinici z doslidzhennya kontrastu v zobrazhenni miri U period roboti DOI v Joshkar Oli O I Tudorovskij rozrahuvav nizku ob yektiviv dlya rozviduvalnih panoramnih fotoaparativ ta inshoyi vijskovoyi optiki Vigotovlena v DOI tehnika vikoristovuvalasya zokrema dlya fotozjomki perednogo krayu protivnika na Leningradskomu i Volhovskomu frontah 10 U povoyennij chas prodovzhuvav aktivnu naukovu diyalnist Svij bagatorichnij dosvid vin uzagalniv u fundamentalnij dvotomnij monografiyi z teoriyi ta rozrahunkiv optichnih priladiv 11 yaka nadovgo stala osnovnim posibnikom fahivciv z instrumentalnoyi optiki Ostanni roboti O I Tudorovskij vikonav koli jomu bulo vzhe za visimdesyat Vin rozrahuvav optichnu sistemu z 4 h ploskih dzerkal 12 viviv vektorni formuli sho viznachayut diyu difrakcijnoyi gratki ne tilki na promeni sho lezhat u ploshini perpendikulyarnij do gratki i napryamku shtrihiv sho bulo vidomo ranishe ale j na promeni sho lezhat u dovilnij ploshini 13 Ci formuli pokladeno v osnovu programi dlya rozrahunku hodu promeniv u spektralnih priladah iz gratkami 1959 roku vin opublikuvav rozrahunok originalnogo ob yektiva z fazovoyu gratkoyu 14 Velicheznoyu zaslugoyu O I Tudorovskogo bulo stvorennya shkoli optikiv obchislyuvachiv i optotehnikiv do yakoyi nalezhali viznachni fahivci Ye G Yahontov ru G G Slyusarev ru Ye M Carevskij ru D S Volosov ru D Yu Galpern ru Ye F Yudin ta inshi 15 16 Chislenni praci jogo uchniv i poslidovnikiv opublikovano v tematichnih zbirnikah prac DOI 17 18 19 ta inshih vidannyah Osobistist red O I Tudorovskij buv viklyuchno zibranoyu i cilespryamovanoyu lyudinoyu organizovanim i samodisciplinovanim Jogo naukovo literaturnij diyalnosti buli harakterni granichna yasnist vikladu i strogist doveden Ci zh risi vin povsyakdenno vihovuvav u svoyih najblizhchih spivrobitnikiv buv dlya nih zrazkom naukovoyi principovosti i bezkompromisnosti Razom z tim vin nikoli ne obmezhuvav yihnoyi tvorchoyi iniciativi v postanovci robit i vibori tematiki doslidzhen Nagorodi ta premiyi red Tri ordeni Lenina 15 12 1943 10 06 1945 1953 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 27 10 1945 Orden Znak Poshani 1939 Stalinska premiya tretogo stupenya 1942 za rozrahunok i rozrobku konstrukciyi novih tipiv fotografichnih ob yektiviv dlya aviaciyi Stalinska premiya tretogo stupenya 1946 za rozrobku konstrukcij i rozrahunok novih tipiv aerofotoob yektiviv sho dali znachne pidvishennya efektivnosti aerofotorozvidki Zasluzhenij diyach nauki i tehniki RRFSR ru 1956 Sim ya red Tudorovska Olena Oleksandrivna ru dochka Alovert Nina Mikolayivna onukaPrimitki red Tudorovskij Aleksandr Illarionovich avtobiografiya Fiziki o sebe L Nauka 1990 S 218 219 ISBN 5 02 024507 X Stoletie Chernigovskoj gimnazii Chernigov tip Gub pravl 1906 S 474 D S Rozhdestvenskij Predstavlenie k izbraniyu A I Tudorovskogo chlenom korrespondentom Akademii nauk SSSR Fiziki o sebe L Nauka 1990 S 220 221 ISBN 5 02 024507 X Ukaz PVS RSFSR ot 20 aprelya 1956 g Zhurnal tehnicheskoj fiziki 1956 T 26 Vyp 9 S 2125 Tudorovskij A I Osnovaniya obshej teorii opticheskih priborov L Voen Tehn Akad RKKA 1932 340 s Tudorovskij A I Vychislitelnoe byuro V kn XY let Gosudarstvennogo opticheskogo instituta Sb statej pod obsh red akad S I Vavilova L M GTTI 1934 S 114 134 1000 ekz Tudorovskij A I Optotehnicheskaya laboratoriya GOI XV let Gosudarstvennogo opticheskogo instituta Sb statej pod obsh red akad S I Vavilova L M GTTI 1934 S 135 150 1000 ekz Tudorovskij A I Nauchno tehnicheskaya issledovatelskaya rabota v oblasti mikrooptiki i fotooptiki v SSSR Izv AN SSSR Ser fiz 1937 6 S 703 719 Tudorovskij A I Elektrichestvo i magnetizm Chast I Elektrostatika i elektricheskij tok Ch II Magnetizm i elektromagnitnye yavleniya L M GTTI 1933 340 s Buzhinskij A N Leningradskij filial GOI v otechestvennoj vojne 50 let Gosudarstvennogo opticheskogo instituta im S I Vavilova 1918 1968 Sb statej Otv red M M Miroshnikov L 1968 708 s Tudorovskij A I Teoriya opticheskih priborov Izd 2 e pererab i dop V 2 h ch M L 1948 1952 Tudorovskij A I Sistema iz 4 h ploskih zerkal Optiko mehan promyshlennost 1956 T 23 1 S 16 22 Tudorovskij A I Formuly dlya raschyota luchej otrazhyonnyh difrakcionnoj reshyotkoj V sb rabot po vychislitelnoj optike Trudy GOI L 1958 T 26 Vyp 152 S 3 12 500 ekz Tudorovskij A I Obektiv s fazovoj plastinkoj Optika i spektroskopiya 1959 T 6 Vyp 2 S 198 210 Kto est kto v GOI Biograficheskij spravochnik v 2 tomah Pod red M M Miroshnikova SPb 1998 tom 1 2001 tom 2 600 ekz Galpern D Yu Aleksandr Illarionovich Tudorovskij 50 let Gosudarstvennogo opticheskogo instituta im S I Vavilova 1918 1968 Sb statej Otv red M M Miroshnikov L 1968 S 690 693 2100 ekz Sovremennye metody proektirovaniya i raschyota opticheskih sistem Trudy GOI L 1970 T 37 Vyp 167 500 ekz Voprosy sovremennoj vychislitelnoj optiki i teorii opticheskih priborov Sb statej posvyashyonnyj 100 letiyu so dnya rozhdeniya A I Tudorovskogo Trudy GOI L 1980 T 46 Vyp 180 500 ekz Razrabotka i ispytanie opticheskih sistem Sb statej posvyashyonnyj 100 letiyu so dnya rozhdeniya A I Tudorovskogo Trudy GOI L 1981 T 49 Vyp 183 85 s 500 ekz Literatura red Tudorovskij Aleksandr Illarionovich Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Hramov Yu A Tudorovskij Aleksandr Illarionovich Fiziki Biograficheskij spravochnik pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 266 400 s 200 000 ekz Posilannya red Personalna storinka Oleksandra Illarionovicha Tudorovskogo na oficijnomu sajti RAN ros ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tudorovskij Oleksandr Illarionovich amp oldid 38783669