Тсуґа, або тсуга, або цуґа (Tsuga, від яп. 栂, ツガ, Tsúga) — рід близький до ялиць та ялин, який займає проміжне між ними положення. Вічнозелені, однодомні дерева з повислими тонкими пагонами і у більшості видів короткою пласкою хвоєю. Латинська назва походить від японської назви виду Tsuga sieboldii. Живе в Північній Америці та Східній Азії у відносно вологому кліматі. Більшість з них є вагомими, якщо не панівними компонентами рослинних угруповань, в яких вони зростають.
| Тсуґа | |
|---|---|
| Tsuga heterophylla | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Підродина: | Abietoideae |
| Рід: | Тсуґа (Tsuga) Carrière |
| Види | |
Tsuga canadensis
| |
| Вікісховище: Tsuga |
Морфологія Редагувати
Крона від конічної до неправильної яйцеподібні (в деяких азійських видів). Кора від сірого до коричневого кольору, луската, часто з глибокими борознами. Листки окремішні, зберігаються кілька років, вершина гостра, округла або зубчаста. Бруньки в основному з заокругленими верхівками, не смолисті. Пилкові шишки: <8 мм довжиною, поодинокі, кулясті, коричневі. Насіннєві шишки зріють 5–7 місяців, яйцеподібні або довгасті, сидячі або майже сидячі, опадають невдовзі після висипання насіння, але можуть триматись і кілька років. Насіння розміром ≈ 3–5 × 2–3 мм, з численними дрібними бульбашками смоли та з тонкими крилами 5–10 мм.
Примітки Редагувати
- Tsuga // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
Посилання Редагувати
- The Gymnosperm Database [ 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |