Триліси Фастівський район У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Триліси Ця стаття містить перелік посилан

49°59′19″ пн. ш. 29°50′21″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 29.83917° сх. д. / 49.98861; 29.83917Координати: 49°59′19″ пн. ш. 29°50′21″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 29.83917° сх. д. / 49.98861; 29.83917

Середня висота
над рівнем моря

186 м

Водойми

р. Кам'янка

Місцева влада

Адреса ради

08552, с. Триліси, вул. Горького, 22

Карта

Триліси

Мапа

Триліси у Вікісховищі

Історія Редагувати

Триліси на карті XVIII століття

Назва цього стародавнього села, колись укріпленого містечка, з трьох боків оточеного лісом, одного з найдавніших поселень Середнього Подніпров'я, походить, швидше за все, від вибудованого потрійного дубового частоколу навколо місцевої фортеці. Триліси згадуються у багатьох документах, у тому числі разом з першою письмовою згадкою про Фастів за 1390 рік. Є перекази, що на місці знаходження Триліс у 1650 році поляки вщент знищили торгове містечко Сокіл, а нове поселення повернулося до старої назви.

Назва села згадується на мапі Томаша Маковського (Tomasz Makowski) приблизно 1650 року, як - Trylesy.

29 грудня 1825 року в селі розпочалося Повстання Чернігівського полку. Після придушення повстання, в селі були поховані його учасники: Муравйов-Апостол Іполіт Іванович, Щепилло Михайло Олексійович, Кузьмін Анастасій Дмитрович. В радянські часи на місті могили був встановлений пам'ятник. Цей пам'ятник зберігається до теперішнього часу.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Кожанської волості Васильківського повіту Київської губернії мешкало 2534 осіб, налічувалось 422 дворових господарства, існували церкви, школа, 4 постоялих будинки, 3 лавки, базари, водяний млин і винокурний завод.

Згідно з переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4612 осіб (2300 чоловічої статі та 2312 — жіночої), з яких 3772 — українці.

Церква Успіння Богородиці побудована в 1641 році, під час радянських часів її було зруйновано (підірвано), після підриву було знайдено багато кісток. В 2010 році було офіційне відкриття церкви, відбудовано на тому ж місці. Новий п'ятикупольний храм з дзвіницею. На території церкви відбулося заховання знайдених кісток, з дуже давнього кладовища. Нині церква діюча.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Триліси XVIII ст. — Київського воєв., з [1795]р. Білоцерківської округі Київського нам., з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст. — Кожанської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/tryl_001.xml

Населення Редагувати

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,58%
російська	1,26%
інші	0,26%

Череківщина Редагувати

Ботанічний заказник місцевого значення «Череківщина» (автори обгурунтування координатор КЕКЦ, к.б.н. Парнікоза І. Ю., директор КЕКЦ Борейко В. Є.)

Об'єкт розташований на території с. Триліси. Загальна площа 32,4 га. Об'єкт включає лісове урочище «Череківщина», а саме кв. 126. виділи 1, 2, 3, 4, 5, 6 Фастівського лісництва ДП «Фастівське лісове господарство». Землекористувачем є ДП «Фастівське лісове господарство».

Об'єкт є ділянкою височини над заплавою річки Кам'янки, вкриту лісовою, а частково також лучно-степовою рослинністю.

На початку XVIII ст. на території Череківщини родиною графів Браницьких було закладено лісовий парк для прогулянок і відпочинку, в якому були посаджені найрізноманітніші види листяних дерев, кущів, квітникових і трав'янистих рослин. Ще і до цього часу збереглися доріжки алей. Всі вони ведуть до центру парку. У колишньому парку розвинулися процеси натуральної сильватизації. І хоча бур'янисті види ще поширені, часто зустрічаються рослини природного неморального лісу: копитняк європейський, пшінка, рясти, фіалка запашна, медунка темна, яглиця звичайна тощо. Значні площі займає угруповання осоки волосистої, характерної для неморальних грабово-дубових лісів Придніпровської височини. Серед чагарників зустрічається природний вид — бруслина бородавчаста. Серед молодих дерев ясена, клена та подекуди дуба, збереглися поодинокі поважного віку липи та дуби. На відкритих лучно-степових схилах, що звернені на південний захід поширені численні види ксеротермічних угруповань — типчак — костриця борозенчаста (домінант), цибуля подільська, материнка звичайна, дика морква, миколайчики рівнинні тощо. Загалом флора урочища флора надзвичайно багата і різноманітна. На території даного лісового масиву росте понад 20 видів дерев, понад 10 видів кущів та понад 80 видів трав'янистих та квіткових рослин. Є серед них і цікаві та цінні рослини, які ще пів віку назад зустрічалися часто, а зараз вже стали рідкісними, а багато з них — під загрозою зникнення. Це підсніжник звичайний занесений до Червоної книги України та проліска дволиста, що перебуває під охороною на території Київської області.

Велика і стійка популяція підсніжника становить найважливішу цінність даного урочища і є головною підставою необхідності створення тут ботанічного заказника.

На території заказника спостерігається значна кількість вітровалу, на якому розвиваються різноманітні гриби. Це свідчення того, що в колишньому парку протікають процеси відновлення природних процесів. На стовбурах дерев поширені лишайники — зокрема фісція сіра.

Тваринний світ урочища завдяки поєднанню лісових та лучно-степового біотопу також дуже різноманітний. Так зокрема тут звичайними є такі червонокнижні комахи, як джміль яскравий, ксілокопи звичайна та фіолетова, махаон, жук-олень.

До наших днів^[коли?] дійшло декілька легенд, в яких розкривається походження назви «Череківщина». За однією з них, за поселенням, на одній з найбільших височин було збудовано підземелля, виходи з якого були зроблені в різні сторони, в тому числі і до річки Кам'янки. В підземеллі катували людей. Там їх і хоронили. Пізніше над підземеллям поселилося багато лисиць, які вигрібали з поховань людські останки. Гора дістала назву Лиса, а територія підземелля — Череківщина.

«Череківщина» — одне з улюблених місць відпочинку жителів села Триліси.

Враховуючи велику наукову цінність об'єкта, його оголосили ботанічним заказником місцевого значення, з додержанням на його території таких вимог:

Заборона забудови, розкладання багать, засмічування та забруднення території;
Заборона збору рослинних, тваринних та сировинних ресурсів.

Люди Редагувати

В селі народився Гурський Іван Францович (1902—1981) — український радянський живописець.

Див. також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Джерела Редагувати

Про село Триліси на порталі Фастів. БІЗ^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
Новини села Триліси^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
Триліси — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)

Примітки Редагувати

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання Редагувати

Український Генеалогічний Форум

Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[ukr-socialdata-mova-2001-2] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних