Тонгатапу (тонг. Tongatapu; англ. Tongatapu) — острів у південній частині острівної групи Тонгатапу округу Тонгатапу (Королівство Тонга), в південно-західній частині Тихого океану.
| Острів Тонгатапу | |
|---|---|
| тонг. Tongatapu | |
| Вид з лагуни на Нукуалофа | |
| Карта | |
| Острів Тонгатапу (внизу, в центрі) | |
| Географія | |
| 21°12′41″ пд. ш. 175°09′11″ зх. д. / 21.21138888891677965° пд. ш. 175.15305555558776973° зх. д.Координати: 21°12′41″ пд. ш. 175°09′11″ зх. д. / 21.21138888891677965° пд. ш. 175.15305555558776973° зх. д. | |
| Місцерозташування | Тихий океан, Океанія |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | о-ви Ніуас |
| Площа | 257,03 км² |
| Довжина | 35 км |
| Ширина | 18 км |
| Берегова лінія | 135,6 км |
| Найвища точка | 82 м м |
| Країна | |
| Тонга | |
| Регіон | округ Тонгатапу |
| Адм. одиниця | Тонгатапу (округ) |
| Населення | ▲75 071 особа (2011) |
| Острів Тонгатапу Острів Тонгатапу (Океанія) | |
| Острів Тонгатапу Острів Тонгатапу (Тонга) | |
| Тонгатапу у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Тонгатапу найбільший і головний острів Королівство Тонга, розташований за 16 км на північний захід від острова Еуа (87,44 км²) та за 160 км на південь — південний захід від головного острова сусіднього округу Ха'апаї — Ліфука (11,42 км²).
Острів низинний, сформований з коралового вапняку, який покриває основу (тверді породи), що утворилися в процесі вулканічної діяльності, тектонічних рухів (взаємодії) тектонічної мікроплити Тонга з Тихоокеанською плитою. Ґрунти досить родючі і мають вулканічне походження. У той час як середня висота південного боку Тонгатапу становить близько 35 м, північна частина дуже низинна. Найвища точка острова досягає 82 м.
На північ від острова, на відстані до 7 км, розташовані маленькі острівці і численні коралові рифи. Острів має дві затишні лагуни — Фангаута та Фангакакау, які розташовані в північній частині Тонгатапу. Їх середня глибина становить від 1 до 6 м.
Площа острова — 257,03 км². Він простягся з заходу на схід на 35 км, при максимальній ширині до 18 км. Довжина берегової лінії 135,6 км. Клімат вологий, тропічний.
Острів Тонгатапу покритий прибережними лісами, чагарниками вздовж скель; залишками низинних тропічних мангрових лісів; ділянками вторинного відростання лісу і луговими угіддями. Береги місцями вкриті рифами, бар'єрними рифами. Пляжі вкриті піщаними ґрунтами. Лагуни зарослі водоростями. Відсоток землі вкритої лісом становить 1%.
Основні види діяльності мешканців: натуральне сільське господарство, рибальство, туризм. Столиця країни Нукуалофа містить більшість державних установ, в тому числі: королівський палац, уряд, поштове відділення, телекомунікації, навчальні заклади, порт. На півдні острова розташований аеропорт.
Населення Редагувати
Зміна чисельності населення острова Тонгатапу за переписом станом на листопад місяць, з 1996 по 2011 роки:
| Роки | 1996 | 2006 | 2011 |
|---|---|---|---|
| Чисельність населення, осіб | ▲66 586 | ▲71 661 | ▲75 071 |
Всього на острові 61 населений пункт, найбільші з них поселення (2011): Нукуалофа (24 229 осіб), Ваїні (3235 осіб), Пеа (2079 осіб), Ха'атеїхо (2561 особа), Тофоа (3526 осіб), Хавелулото (3465 осіб), Му'а (2077 осіб).
Історія Редагувати
Першими європейцями, котрі побували на Тонгатапу і вперше нанесли його на європейські карти, стали мореплавці експедиції, яка відбулася за замовленням Голландської Ост-Індійської компанії, на двох кораблях «Гемскерк» та «Зехайн» під командуванням Абеля Тасмана, який відкрив острів 20 січня 1643 року, назвавши сам острів Тонгатапу — Амстердам , на честь столиці Нідерландів, а сусідні острів Еуа — Міддельбург, на честь столиці голландської провінції Зеландія — міста Мідделбург.
Згодом 5 липня 1777 року на Тонгатапу висадився англійський мандрівник Джеймс Кук, він залишив на острові велику рогату худобу для розведення.
У 1789 році, в пошуках незаселених островів, Тонгатапу відвідала команда англійського бунтівного корабля «Баунті» під командою самозваного капітана — Флетчера Крістіана, які нарешті добралися до острова Піткерн і поселилися на ньому.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ [. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 13 лютого 2017. UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Tongatapu. (англ.)]
- ↑ Geohive: Tonga [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Administrative Divisions of Countries. Statoids. Архів оригіналу за 22-06-2013. Процитовано 24-01-2017.(англ.)
- Nationaal Archief, archiefinventaris 1.11.01.01 inventarisnummer 121, scan 85 hdl:10648/877f659e-35ce-4059-945e-294a4d05d29c
- Hooker, Brian (2013). The European Discovery of the Tonga Islands. Terrae Incognitae 36: 20. doi:10.1179/tin.2004.36.1.20.
Посилання Редагувати
- http://islands.unep.ch/IKY.htm#985 [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Braley R.D. (1979). Penaeid Prawns in Fanga uta Lagoon, Tongatapu [ 14 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Pacific Science, 33(3): 315—321. (англ.)
- Islands of tonga. Tongatapu [ 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] Процитовано 13-02-2017 (англ.)
- Tongatapu: eua-island-tonga.com [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)