www.wikidata.uk-ua.nina.az

Толубко Володимир Федорович Володимир Федорович Толубко 25 листопада 1914 19141125 місто Костянтиноград Полтавської губе

Толубко Володимир Федорович

Володимир Федорович Толубко (25 листопада 1914(19141125), місто Костянтиноград Полтавської губернії, тепер місто Красноград, Харківської області — 17 червня 1989, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач військ Сибірського і Далекосхідного округів, головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) — заступник міністра оборони СРСР (у 1972—1985 роках), головний маршал артилерії (25.03.1983). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (12.08.1976).

Толубко Володимир Федорович
Народився 25 листопада 1914(1914-11-25)
Костянтиноград, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 17 червня 1989(1989-06-17) (74 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР
Національність українець
Діяльність офіцер
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського і Ульяновське гвардійське вище танкове командне училище імені В. І. Леніна
Знання мов російська
Учасник Друга світова війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання головний маршал роду військ
Партія КПРС
Нагороди

орден Тудора Владимирескуd

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Толубко.

Життєпис ред.

Народився в родині робітника. Закінчив сім класів середньої школи в 1930 році, педагогічні курси — в 1931 році.

У 1931—1932 роках — вчитель Хрестищенської середньої школи.

З травня по листопад 1932 року — інструктор Красноградського районного комітету комсомолу Харківської області.

У Червоній армії з листопада 1932 року. У 1933 році закінчив школу молодшого командного складу саперного ескадрону 14-ї кавалерійської дивізії Українського військового округу.

З 1933 року — помічник командира взводу школи молодшого командного складу 14-ї кавалерійської дивізії. З листопада 1934 року — командир танка 14-го механізованого полку. У листопаді 1935 року направлений на навчання.

У 1937 році закінчив 1-е Ульяновське танкове училище імені Леніна.

З 1937 по 1938 рік служив командиром танкового взводу і командиром розвідувального взводу 12-ї механізованої бригади Київського військового округу. У вересні 1938 року знову направлений на навчання, на цей раз в академію.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У травні 1941 року закінчив Військову академію механізації і моторизації РСЧА імені Сталіна.

З травня 1941 року — начальник 1-го відділення штабу 21-ї танкової дивізії Ленінградського військового округу.

Учасник німецько-радянської війни. З липня 1941 року — помічник начальника оперативного відділення, з серпня 1941 року — начальник оперативного відділення, з жовтня 1941 року — начальник штабу 21-ї танкової дивізії, з лютого 1942 року — начальник штабу 104-ї танкової бригади, в липні 1942 року — командир 104-ї танкової бригади на Ленінградському і Калінінському фронтах.

Наприкінці липня 1942 року був важко поранений в боях на Калінінському фронті, після одужання з лютого 1943 року викладав на кафедрі тактики у Військовій академії механізації і моторизації РСЧА імені Сталіна.

У лютому 1944 року знову направлений у діючу армію начальником штабу військової частини. З квітня 1944 року — начальник оперативного відділу штабу 4-го гвардійського механізованого корпусу на 3-му Українському фронті. Брав участь у Одеській, Яссько-Кишинівській, Белградській, Будапештській операціях.

З кінця травня 1945 року — командир 13-ї гвардійської механізованої бригади 4-го гвардійського механізованого корпусу, з вересня 1945 року — командир 13-го гвардійського танкового полку 4-ї гвардійської механізованої дивізії. З травня 1946 року — начальник оперативного відділу штабу 3-ї гвардійської танкової армії. З червня 1946 року — начальник штабу 4-ї гвардійської механізованої дивізії в Південній групі військ.

З березня 1947 року — начальник оперативного відділу, з лютого 1948 року — заступник начальника штабу 5-ї гвардійської механізованої армії Резерву Верховного Головнокомандування в Білоруському військовому окрузі. З грудня 1948 року — на навчанні у Вищій військовій академії імені Ворошилова.

У грудні 1950 року закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова.

З 1950 року — начальник штабу гвардійської механізованої дивізії. З березня 1951 року — командир 19-ї гвардійської механізованої дивізії в Групі радянських військ у Німеччині.

З травня 1953 року — начальник штабу 4-ї гвардійської механізованої армії, з грудня 1954 року — 1-й заступник командувача 4-ї гвардійської механізованої армії.

З червня 1956 року — помічник головнокомандувача — начальник управління бойової підготовки Групи радянських військ у Німеччині.

У липні 1957 — квітні 1958 року — командувач 1-ї гвардійської танкової армії Групи радянських військ у Німеччині (штаб у місті Дрездені).

У квітні 1958 — березні 1960 року — командувач 8-ї гвардійської загальновійськової армії Групи радянських військ у Німеччині (штаб у місті Нора).

У березні 1960 — квітні 1968 року — 1-й заступник головнокомандувача Ракетних військ стратегічного призначення, член Військової ради РВСП.

У 1968 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних сил СРСР.

У квітні 1968 — травні 1969 року — командувач військ Сибірського військового округу.

У травні 1969 — квітні 1972 року — командувач військ Далекосхідного військового округу.

12 квітня 1972 — 10 липня 1985 року — головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) — заступник міністра оборони СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 серпня 1976 року за великий особистий внесок у створення та розвиток ракетно-космічної техніки і ракетних стартових комплексів, генералу армії Толубку Володимиру Федоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

25 березня 1983 року генералу армії Толубку було присвоєно військове звання «головний маршал артилерії». Це єдиний випадок за всю історію, коли таке звання було присвоєно особі, яка мала до цього звання «генерал армії», всі інші головні маршали родів військ раніше мали звання маршала даного роду військ.

З липня 1985 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер 17 червня 1989 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Військові звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ TracesOfWar
    d:Track:Q98839586
  2. ↑ Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volodimir Fedorovich Tolubko 25 listopada 1914 19141125 misto Kostyantinograd Poltavskoyi guberniyi teper misto Krasnograd Harkivskoyi oblasti 17 chervnya 1989 misto Moskva radyanskij vijskovij diyach komanduvach vijsk Sibirskogo i Dalekoshidnogo okrugiv golovnokomanduvach Raketnih vijsk strategichnogo priznachennya RVSP zastupnik ministra oboroni SRSR u 1972 1985 rokah golovnij marshal artileriyi 25 03 1983 Kandidat u chleni CK KPRS u 1971 1976 rokah Chlen CK KPRS u 1976 1989 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 8 11 go sklikan Geroj Socialistichnoyi Praci 12 08 1976 Tolubko Volodimir FedorovichNarodivsya 25 listopada 1914 1914 11 25 1 2 Kostyantinograd Kostyantinogradskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 17 chervnya 1989 1989 06 17 1 2 74 roki Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist oficerAlma mater Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi Vijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo i Ulyanovske gvardijske vishe tankove komandne uchilishe imeni V I LeninaZnannya mov rosijskaUchasnik Druga svitova vijnaChlenstvo CK KPRSPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannya golovnij marshal rodu vijskPartiya KPRSNagorodi orden Tudora Vladimireskud Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tolubko Zmist 1 Zhittyepis 2 Vijskovi zvannya 3 Nagorodi 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis red Narodivsya v rodini robitnika Zakinchiv sim klasiv serednoyi shkoli v 1930 roci pedagogichni kursi v 1931 roci U 1931 1932 rokah vchitel Hrestishenskoyi serednoyi shkoli Z travnya po listopad 1932 roku instruktor Krasnogradskogo rajonnogo komitetu komsomolu Harkivskoyi oblasti U Chervonij armiyi z listopada 1932 roku U 1933 roci zakinchiv shkolu molodshogo komandnogo skladu sapernogo eskadronu 14 yi kavalerijskoyi diviziyi Ukrayinskogo vijskovogo okrugu Z 1933 roku pomichnik komandira vzvodu shkoli molodshogo komandnogo skladu 14 yi kavalerijskoyi diviziyi Z listopada 1934 roku komandir tanka 14 go mehanizovanogo polku U listopadi 1935 roku napravlenij na navchannya U 1937 roci zakinchiv 1 e Ulyanovske tankove uchilishe imeni Lenina Z 1937 po 1938 rik sluzhiv komandirom tankovogo vzvodu i komandirom rozviduvalnogo vzvodu 12 yi mehanizovanoyi brigadi Kiyivskogo vijskovogo okrugu U veresni 1938 roku znovu napravlenij na navchannya na cej raz v akademiyu Chlen VKP b z 1939 roku U travni 1941 roku zakinchiv Vijskovu akademiyu mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA imeni Stalina Z travnya 1941 roku nachalnik 1 go viddilennya shtabu 21 yi tankovoyi diviziyi Leningradskogo vijskovogo okrugu Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z lipnya 1941 roku pomichnik nachalnika operativnogo viddilennya z serpnya 1941 roku nachalnik operativnogo viddilennya z zhovtnya 1941 roku nachalnik shtabu 21 yi tankovoyi diviziyi z lyutogo 1942 roku nachalnik shtabu 104 yi tankovoyi brigadi v lipni 1942 roku komandir 104 yi tankovoyi brigadi na Leningradskomu i Kalininskomu frontah Naprikinci lipnya 1942 roku buv vazhko poranenij v boyah na Kalininskomu fronti pislya oduzhannya z lyutogo 1943 roku vikladav na kafedri taktiki u Vijskovij akademiyi mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA imeni Stalina U lyutomu 1944 roku znovu napravlenij u diyuchu armiyu nachalnikom shtabu vijskovoyi chastini Z kvitnya 1944 roku nachalnik operativnogo viddilu shtabu 4 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu na 3 mu Ukrayinskomu fronti Brav uchast u Odeskij Yassko Kishinivskij Belgradskij Budapeshtskij operaciyah Z kincya travnya 1945 roku komandir 13 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi 4 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu z veresnya 1945 roku komandir 13 go gvardijskogo tankovogo polku 4 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi Z travnya 1946 roku nachalnik operativnogo viddilu shtabu 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Z chervnya 1946 roku nachalnik shtabu 4 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi v Pivdennij grupi vijsk Z bereznya 1947 roku nachalnik operativnogo viddilu z lyutogo 1948 roku zastupnik nachalnika shtabu 5 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi armiyi Rezervu Verhovnogo Golovnokomanduvannya v Biloruskomu vijskovomu okruzi Z grudnya 1948 roku na navchanni u Vishij vijskovij akademiyi imeni Voroshilova U grudni 1950 roku zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu imeni Voroshilova Z 1950 roku nachalnik shtabu gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi Z bereznya 1951 roku komandir 19 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi v Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini Z travnya 1953 roku nachalnik shtabu 4 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi armiyi z grudnya 1954 roku 1 j zastupnik komanduvacha 4 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi armiyi Z chervnya 1956 roku pomichnik golovnokomanduvacha nachalnik upravlinnya bojovoyi pidgotovki Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini U lipni 1957 kvitni 1958 roku komanduvach 1 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini shtab u misti Drezdeni U kvitni 1958 berezni 1960 roku komanduvach 8 yi gvardijskoyi zagalnovijskovoyi armiyi Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini shtab u misti Nora U berezni 1960 kvitni 1968 roku 1 j zastupnik golovnokomanduvacha Raketnih vijsk strategichnogo priznachennya chlen Vijskovoyi radi RVSP U 1968 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR U kvitni 1968 travni 1969 roku komanduvach vijsk Sibirskogo vijskovogo okrugu U travni 1969 kvitni 1972 roku komanduvach vijsk Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu 12 kvitnya 1972 10 lipnya 1985 roku golovnokomanduvach Raketnih vijsk strategichnogo priznachennya RVSP zastupnik ministra oboroni SRSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 12 serpnya 1976 roku za velikij osobistij vnesok u stvorennya ta rozvitok raketno kosmichnoyi tehniki i raketnih startovih kompleksiv generalu armiyi Tolubku Volodimiru Fedorovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot 25 bereznya 1983 roku generalu armiyi Tolubku bulo prisvoyeno vijskove zvannya golovnij marshal artileriyi Ce yedinij vipadok za vsyu istoriyu koli take zvannya bulo prisvoyeno osobi yaka mala do cogo zvannya general armiyi vsi inshi golovni marshali rodiv vijsk ranishe mali zvannya marshala danogo rodu vijsk Z lipnya 1985 roku generalnij inspektor Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Pomer 17 chervnya 1989 roku Pohovanij v Moskvi na Novodivochomu cvintari Vijskovi zvannya red lejtenant 29 04 1937 starshij lejtenant 20 04 1940 kapitan 15 01 1942 major 22 07 1942 pidpolkovnik 21 02 1943 polkovnik 20 11 1944 general major tankovih vijsk 3 08 1953 general lejtenant tankovih vijsk 18 02 1958 general polkovnik 7 05 1960 general armiyi 29 04 1970 golovnij marshal artileriyi 25 03 1983 Nagorodi red Geroj Socialistichnoyi Praci 12 08 1976 p yat ordeniv Lenina 4 05 1972 22 11 1974 12 08 1976 16 02 1982 23 11 1984 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni I st 25 07 1944 11 03 1985 orden Bogdana Hmelnickogo II st 3 11 1944 chotiri ordeni Chervonogo Prapora 9 09 1944 29 09 1944 3 11 1953 22 02 1968 dva ordeni Chervonoyi Zirki 24 06 1948 3 11 1964 orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III st 17 02 1976 orden Chervonogo Prapora Mongoliya orden Partizanskoyi Zirki I st Yugoslaviya orden Za vijskovu doblest V st Polsha orden Narodnoyi Respubliki Bolgariya I st orden Tudora Vladimiresku II st Rumuniya medal Za bojovi zaslugi 3 11 1944 medali Pochesnij gromadyanin mista Odincovo Moskovskoyi oblasti Pochesnij gromadyanin mista Komrat Moldova Primitki red a b TracesOfWar d Track Q98839586 a b Munzinger Personen d Track Q107343683Dzherela red Tolubko Volodimir Fedorovich Sajt Geroi strany ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tolubko Volodimir Fedorovich amp oldid 28966569