Товари́ство істо́рії і старожи́тностей Остзе́йських прові́нцій Росі́ї (нім. Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde der Ostseeprovinzen Russlands, GGuA) — наукове товариство балтійських німців, що працювало у 1834—1939 роках у Ризі (Російська імперія, Латвія). Займалося вивченням і популяризацією історії Остзейських губерній (Курляндської, Ліфляндської й Естляндської), збереженням писемних і археологічних пам'яток краю. Створене за ініціативи пастора Густава-Райнгольда Таубенгайма. Від 1890 року засідало у будинку Домського музею. Припинило існування після репатріації етнічних німців Латвії до Німецької імперії.
| Товариство історії і старожитностей Остзейських провінцій Росії | |
|---|---|
| Тип | організація історичні наукові товариства |
| Засновник | Gustav Reinhold Robert Taubenheimd |
| Засновано | 1 (13) вересня 1834 |
| Розпущено | 1939 |
| Штаб-квартира | Рига |
| Керівник | Hermann von Campenhausend, Carl von Tiesenhausend, Gustav Reinhold von Klotd, Reinhold Johann Ludwig Samson von Himmelstjernad, Eduard Caspar von Tiesenhausend, Карл-Едуард фон Наперський, August Wilhelm Buchholtzd, Georg Berkholzd, Heinrich Julius Böthführd, Hermann Bruiningkd, Bernhard von Hollanderd і Arnold Heinrich Feuereisend |
| Товариство історії і старожитностей Остзейських провінцій Росії у Вікісховищі |
Назва Редагувати
- 1834—1919: Товари́ство істо́рії і старожи́тностей Остзе́йських прові́нцій Росі́ї (нім. Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde der Ostseeprovinzen Russlands; рос. Общество истории и древностей Остзейских губерний)
- 1919—1939: Товариство історії і старожитностей в Ризі (нім. Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde zu Riga)
Опис Редагувати
Згідно зі статутом від 1839 року метою Товариство було сприяння поширенню і збереженню всього, що стосується історії і старожитностей. Воно займалося зібранням пам'яток історії та археології Східної Балтики, проводило зібрання членів і видавало наукові праці.
Кожен член організації мусив брати участь у зборах Товариства і робити щорічний внесок по 4 рубля сріблом. Ті, хто жертвував 100 рублів сріблом отримував статус головного члена Товариства. Станом на 1898 року Товариство нараховувало 550 членів.
Головним друкованим органом Товариства був журнал «Відомості у сфері історії Ліфляндії, Естляндії і Курляндії» (нім. Mitteilungen aus dem Gebiete der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands). 1921 року він змінив назву на «Відомост Ліфляндської історії», а 1938 року — на «Відомості Балтійської історії»
Товариство зібрало наукову бібліотеку в понад 70 тисяч томів.
1883 року Товариство провело культурно-історичну виставку у Ризі, а 1896 року організувало 10-й археологічний з'їзд
Публікації Редагувати
- Die 700 Jahre der Geschichte Livlands. Riga, 1859.
- Mitteilungen aus dem Gebiete der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga-Leipzig: E. Frantzen, 1837–1939.
- Sitzungsberichte der Gesellschaft fur Geschichte und Alterthumskunde der Ostseeprovinzen Russlands. Riga, 1877 — 1936.
- Die Stadtische Prafanarchitektur der Gothik der Renaissance und des Barocco in Riga, Reval und Narva. Lubeck, 1892.
- Отзыв Общества истории и древностей трех Остзейских губерний по вопросу об охране памятников старины в России. Рига, 1909.
- Der Bericht uber die Arbeiten fur das Liv-, est- und Kurlandische Urkundenbuch sowie die Akten und Recesse der Livlandischen Standetage... Riga, 1909.
- Fuhrer durch die Sammlungen der Gesellshaft im Dommuseum. Riga, 1911.
- Baltische Baudenkmaler. Riga, 1926—1930.
- Baltische Studien zur Archaologie und Geschichte. Berlin, 1914.
- Mitteilungen aus der baltischen Geschichte. Riga, 1939.
Склад Редагувати
Голови Редагувати
- 1854—1860: Карл-Едуард фон Наперський
Члени Редагувати
- 1859: Бунге, Фрідріх-Георг, почесний член.
- 1867: Едуард Вінкельманн, член-кореспондент.
- 1897: Серафім, Август-Роберт, член-кореспондент.
Примітки Редагувати
- Seraphim, August Robert // Baltisches biografisches Lexikon digital.
Бібліографія Редагувати
- Feuereisen, A. Die Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde zu Riga vor und nach dem Weltkriege. Riga: Jouck & Poliewsky, 1923.
- Feuereisen, A. Die Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde zu Riga in ihrem Wiederaufbau, 1923-1928. Riga: R. Ruetz, 1929.
- Geschichte der deutschbaltischen Geschichtsschreibung. Köln-Wien: Böhlau, 1986, S. 121–139. (speziell S. 124–128 und Anm. 16)
- Romang, M. Die Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde der russischen Ostseeprovinzen zu Riga // Vereinskultur und Zivilgesellschaft in Nordeuropa, Böhlau-Verlag, 2012, S. 203 ff.
- Hollander, B. von. Die Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde zu Riga 1834–1934 // Baltische Monatshefte, 1934, S. 471 ff.
- Журнал Министерства Народного Просвещения. Санкт-Петербург, 1852. Ч. 74. С. 6; 1850. Ч. 66, С. 62; Ч. 55; 1847. С. 23.
- Иконников, В.С. Опыт русской историографии. Киев, 1892. Т. 1. Кн. 1-2. С. 318.
- Известия Императорской Археологической Комиссии. Санкт-Петербург, 1904. Вып. 9. Прибавление. С. 22; Прибавление N 17. 1910. С. 36-37.
- Руцкий П. Общества Лифляндской губернии. Рига, 1900.
- Заседание общества прибалтийских любителей истории и древностей// Воскресное приложение к журналу «Зодчий». Санкт-Петербург, 1878. № 23.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Товариство історії і старожитностей Остзейських провінцій Росії
- Общество Истории и древностей трех Остзейских губерний // Справочник Научных Обществ России.