Тихи (пол. Tychy, нім. Tichau) — місто в південно-західній Польщі, у Верхньосілезькому вугільному басейні. Місто є одним з засновників Агломерації міст Верхньої Сілезії.
| Тихи Tychy | |
|---|---|
| | |
| Основні дані | |
| 50°08′ пн. ш. 18°59′ сх. д. / 50.133° пн. ш. 18.983° сх. д.Координати: 50°08′ пн. ш. 18°59′ сх. д. / 50.133° пн. ш. 18.983° сх. д. | |
| Країна | Польща |
| Регіон | Сілезьке воєводство |
| Столиця для | Q9273017? (колишній муніципалітет) |
| Межує з
| |
| Засновано | 1467 |
| Магдебурзьке право | 1951 |
| Площа | 81,64 км² |
| Населення | ▼ 128 415 |
| · густота | 1590 осіб/км² |
| Агломерація | 4 620 624 |
| Міста-побратими | Кассіно, Marzahn-Hellersdorfd, комуна Гуддінге |
| Телефонний код | (48) 32 |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
| Номери автомобілів | ST |
| GeoNames | 3082914 |
| OSM | ↑224462 ·R (Сілезьке воєводство) |
| SIMC | 0944534 |
| Поштові індекси | 43-100 до 43-135 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | umtychy.pl |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Тихи у Вікісховищі |
Влітку 2017 Тихи було одним із шістьох міст Польщі, які приймали молодіжний чемпіонат Європи з футболу.
Історія Редагувати
Найдавніші відомі сліди перебування людини на зарашній території міста Тихи відносяться до кам'яної доби приблизний вік яких належить до 310 000 до 40 000 років до нашої ери. Доказом того, що в епоху середньовіччя тут були людські поселення є відкритий в міжвоєний час, і досліджуване археологами в шістдесятих XX роках, кладовище на межах району Цієльміц.
Перша згадка про місто сягає 1467 року. Є ця згадка в протоколі міста Пщина, в якому записано між іншими інформацію про витрати пщинської ради гміни. Під датою 1467 записано латинською мовою наступне: „Домінікові з Тихів ми дали 5 грошей за черепицю”(пол.„Dominikowi z Tychów daliśmy 5 groszy za gonty”).
Перший дерев'яний костел в Тихах було побудовано близько 1500 року. В історичних джерелах інформація про нього появилося появиля в 1529 році. Сьогодні це є костел Святого Марії Магдалини. У свою чергу, перша згадка про Княжої пивоварні в Тихах 1629 року. Він належав до панівних родин пщинської землі. До них належала також між іншим Папроцька Гута, яка була побудована на початку XVIII століття в околицях гміни Папроцани.
В листопаді 1868 до Тихів була прокладена залізнична колія, яка поєднала Чеховиці-Дзедзиці, Тихи та Мурицькі з Шопініцамі. В 1887 було введено в дію фабрику целюльози в Тихах-Чулові. У 1897 році в Тихах було заложено другу пивоварню – громадську пивоварню.
Після закінчення першої світової війни багато мешканців Тихів та сусідніх гмін брало участь в сілезькому повстанні (1919–1921). На думку багатьох істориків, спалах I сілезького повстання, який відбувався в Папроцанах ( потім незалежна гміна), в ніч з 16 на 17 серпня 1919 року. В 1922 році після плебісциту та III сілезького повстання Тихи увійшли в склад польську державу (83,5% голосів віддано за приєднання до Польщі). Начальником гміни Тихи став вибраний Ян Вєчорек. У 1934 році Тихи ухвалою Сілезької Воєводської Ради 20 листопада 1933 року були виділені у сільську гміну з міськими правами.
Під час другої світової війни Тихи також з польською частиною верхньої сілезії було приєднено до Третього Райху. Нацистські архітектори планували побудувати нову, репрезентативну столицю німецької Верхньої Сілезії в Тихах. В місцевості від 1942 року функціонувала одна з мереж концентраційних таборів, якою керував Гауптман Вольксдойче Міттельстель, призначених для поляків у Сілезії–Поленлагер Тіхау. 28 січня 1945 року Червона Армія увійшла та звільнила від німців Тихи.
В 1945–1954 роках щодо сільської гміни Тихи 4 жовтня 1950 призидіум ради міністрів прийняло постанову про розширення Тихів. Через місяць, 8 листопада, Прем'єр-міністр Польщі видав розпорядження про справу надання гміни Тихи міського статусу 1 січня 1951 року. В межі міста було включено Папроцани та Вілковиє. Розпочалася розбудова міста- Нове Тихи,яке повино було вионати роль міста-супитника для Верхньосілезького промислового району. Перша побудова житлового комплексу було позначено літерою „A”. Згодом житлові комплекси були названі відповідно до літер алфавіту. Автором цього проекту „A” був Тадеуш Теодоровіч-Тодоровський. Головними проєктантами міста Нове Тихи були архітектори Ханна Адамчевська-Вейхерт та Казімєш Вейхерт.
Українці в Тихах Редагувати
Українські сторінки історії міста є відносно молодими. Перші українці (солдати польського війська) можуть бути пов'язані з цим містечком під час вересневої кампанії 1939 р., коли в околицях міста біля Вир точилася прикордонна битва з німцями, яка разом з битвою під Пщиною вирішила долю Верхньої Сілезії та Кракова. Адже, наприклад, на монументі оборонцям розташованої неподалік Божої гори зазначено прізвище загиблого солдата українця Павла Стернічука з Рівного віком 22 роки. В значній кількості українці опинилися в Тихах після 1947 р. внаслідок результатів злочинної акції "Вісла" та інших переміщень та імміграційних процесів. В Тихах знаходиться вагома праця Юрія Новосільського – розписи костелу св. Духа (нажаль, не закінчені). У міському музеї в Тихах зберігаються проекти цих розписів. В місті діє пункт українських греко-католицьких богослужінь.
Клімат Редагувати
Район, в якому лежить Тихи, розташований в кліматичному регіоні малопольщі. Характеризується він гірським мікрокліматом з великим впливом польських гір — для міста це хребет Бескид-Шленський та Живецький.
Середньорічна температура дорівнює приблизно +7,7 °C, а річні опороди становлять 800 мм. Середня температура липня це 17,5 °C, а середнятемпература –3,7 °C
Характерним явищем для міста Тихи є вітри, які дмуть майже кожного дня, тому Тихи часто називають містом протягів. Впливає на це серед іншого положення міста у підніжжя гір”, а також Моравська брама. Характерним явищем є також численні шторми та великі і часто раптові зміни погоди в цій місцевості. До Тихув також сягають сильні хальні вітри із близькорозташованих Бескидів, які найчастіше віють в осінні та весняні періоди. Звісно вони не такі сильні як в Бескидах, або ж в Бельсько-Бялій, але можуть досягати навіть 30–32 м/с, або ж 120 км/год, однак такої швидкості в Тихах вини сягають вкрай рідко.
Згідно з рапортом всесвітньої організації охорони здоров'я в 2016 році Тихи були класифіковані як 44-е найзабрудненіше місто серед всіх міст Європейського Союзу В рапорті за 2018 рік Тихи вже не входили в перші 50 країн цього ж рейтингу.
Води Редагувати
Озера та стави Редагувати
- Озеро Папрочанське
- Став Дробовізна
- Став Єжова
- Став Полковєц
- Став Жогалик
- Став Субле
Річки та водотоки Редагувати
Природа Редагувати
В межах міста є близько 150 га планово посаджених зелених насаджень (окрім зелених насаджень на територіях, що перебувають під управлінням житлово-будівельних кооперативів та МЗБМ). Парки займають 42,2 га,а сквери 32,5 га. Решта інших земель це публічна місцевість.
Парки та сквери на теренах міста:
- Парк культури біля вулиці Катовицької (ткзв. Парк Броварніяни)
- Парк Гірничний „A”
- Парк Північний біля вулиці Едукації
- Парк міській біля міського управління
- Парк лебедів в сусідстві із Військовим Шпиталем
- Парк Субле I i II
- Парк Яворек
- Парк св. Францизика Асизького
- Міні парк Рай – вул. Жваковська 8-12
- Зелені терени тиським потоком
- Сквер біля вулиці Дарвіна
- Сквер Нєджвядкув
- Сквер біля плацу М.Складовської-К'юрі
- Сквер біля вулиці Чарнецького
- Сквер Старого Алойза
- Сквер біля вул.Денбової
- Осередек Вдпочинку „Папроцани”
Лісні насадження в межах міста займають 2252 га. Важливим елементом екосистеми міста це також присадибні ділянки. Тихи також оточені великими лісовими комплексами, найбільшими є лісним захисним поясом GOP-у та що є частиною пщинської пущі. До пам'ятників природи належать липи на папроцанах.
Тихи також займають 9 місце в Польщі під стосовно площі парків для прогулянок та відпочинку.
| № | Місто | га | 1 | Варшава | 946 |
|---|---|---|---|---|---|
| 2 | Бидгощ | 874 | |||
| 3 | Вроцлав | 789 | |||
| 4 | Хоржув | 618 | |||
| 5 | Лодзь | 608 | |||
| 6 | Катовіце | 526 | |||
| 7 | Познань | 450 | |||
| 8 | Краків | 358 | |||
| 9 | Тихи | 227 | |||
| 10 | Сосновець | 206 |
Важливі дати Редагувати
- 1467 – перша згадка про Тихи у пщиниському протоколі
- 1629 – створення Князівської броварні
- 1640 – створення першої гути (так звана ярушевська кузня)
- 1685 – перша згадка про мисливський замок, який був першою цегляною спорудою в Тихах
- 1750 – створення Князівської цегельні
- 1846 – створення незалежного лісничого управління в Тихах
- 1850 – створення місцевого самоврядування
- 1866 – створення першого незалежного, самоуправлінського почтового відділу
- 1870 – модернізація Князівської цегельні (встановлення парових двигунів)
- 1870 – побудова першої залізничної лінії, яка з'єднала Тихи з Катовицями і Шопеніцами через Мурцкі, а також з Джєджіцамі
- 1883 – побудова приватної князівської бокової колії, яка зєднувала пивоварню із залізничною станцією
- 1887 – створення Паперової Фабрики (Тихи-Чулув)
- 1894 – створення Добровольчої Пожежної Команди
- 1898 – створення громадської пивоварні
- 1899 – відкриття будинку-управління поштового відділення на тодішній вул. Княжій, тепер вулиця Костюшко
- 1908 – робудова в Тихах та проведення першої електричної енергії
- 28 серпня 1922 – маршалек Юзеф Пілсудський відвідав місто
- 1930 – відкриття довоєнного пам'ятника Сілезького Повстанця
- 20 листопада 1933 – ухвала Сілезької Воєводзької Ради про надення Тихам прав міської гміни
- 1 січня 1934 – надання Тихам прав міської гміни
- 1939 – утворення профспілки Książęce Browary S.A.
- 28 січня 1945 – звільнення Тихів Червоною Армією
- 4 жовтня 1950 – ухвала президіуму управління плану розбудови міста Тихи
- 1950 – зміна гербу міста з образом мура побудованого з червоної цегли та з зміщеним на шорі написом „ТИХИ”, а такожсхрешеним в правому верхньому куті молотом та кайлом
- 1951 – вдруге визнання за Тихами міских прав
- 1953 – створення Підприємства з вироблення обладнання для вугільної промисловості
- 1953 – створення першого ліцею, доступного для навчання усім в Тихах
- 1956 – створення Трудового кооперативу "П'єзоелектроніка"
- 1957 – створення Підприємства з вироблення холодильників (перший в Польщі закоад із виробництва холодильників)
- 1958 – створення Трудового Кооперативу „Тишанка”
- 1958 – підняття рішення про побудову Elektrociepłownia Tychy
- 1958 – реконструкція довоєного пам'ятника Сільзького повстаця
- 1959 – створення австобусової станції ПМК Тихи
- 1960 – створення теплоелектростанції (Тихська ТЕЦ)
- 1965 – відриття Малого Театру в Тихах
- 1966 – створення Підприємства Апаратно-транспортного будівництва електростанцій та промисловості „Транспшент”
- 1968 – створення Садівничого комбінату
- 1969 – створення районого підприємства зернової та мельничної галузі
- 1970 – створення сілеських закладів механічного будівництва Зремб
- 1970 – створення сільськогосподарського виробничого кооперативу „Сад”
- 1971 – створення заводу з виробництва будівельних елементів
- 1971 – створення підприємства по доставці ливарних матеріалів
- 1971 – створення підприємства інженерних робіт
- 1972 – створення кооперативуінвалідів „Термопластика”
- 1973 – створення виробничого підприєства із виробництва плавленних сирів
- 1973 – створення Фабрика Малолітражних Автомобілів
- 1975 – об'єднання тиських та забжанських пивоварень в одне підприємство – Верхньосілезькі Заклади пивоварні із геолокацією в Забжу
- 1975 – відкриття Пам'ятника Боротьби та Праці (першочергова назва пам'ятника це Пам'ятник Інтеграції)
- 1976 – футболісти ГКС (Тихи) вибороли срібні медалі в польському чемпіонаті
- 1 січня 1981 – пивоварні міста знову починають самоуправлятися та бути незалежними
- 1989 – зміна гербу міста на срібно-золотий ріг розміщений на блакитному полотні
- 1 липня 1990 – утворюється спілка Бровінт, акціонерами якого є Тиські Пивоварські Заводи та Сілезький Банк в Катовицях
- 1 жовтня 1991 – ПКМ Тихи виділяється з Воєводького підприємництва комунікаційного
- 1992 – відкриття спілки Fiat Auto Poland
- 13 липня 1992 – створення Спілки Пивоварні Тиськика Верхня Сілезія S.A.
- 1 січня 1996 – ПКМ Тихи перетворюється на компанію ПКМ Sp. z o.o. в Тихах
- 1996 – створення Пивної Компанії, яка викупила 52% акції Тиських Пивоварень Верхня Сілезія S.A.
- 18 червня 1996 – створення Підзони Спеціальної економічної зони Тиські Катовіце S.A.
- 1998 – відкриття нового Центру Обслуговування клієнтів Browary Tyskie
- 1998 – відкриття друкарні Агора – видавництва „Газети Виборчої”
- 1998 – створення фабрики "Isuz"
- 1998 – ухвала ради міста у спараві зміни міста, реалізованій в 2000 році
- 1998 – ліквідація громадянської пивоварні
- 1999 – після об'єднання Lech Browary Wielkopolski S.A., а також Browarów Tyskich Górny Śląsk S.A. утворилася Kompania Piwowarska
- 2000 – зміна гербу міста на золотий ріг з чорним обрамленням, із золотистими спіралями, закрученими догори, на блакитному полі
- 24 жовтня 2001 – відкриття нової спортивної зали на вул. Боровій 123
- квітень 2003 – створення Тиської торгової зали „Центрум”
- червень 2003 – створення поля для навчання в гольф
- 1 травня 2004 – відкриття готелю "Aros"
- 1 травня 2004 – відкриття готелю "Piramida"
- 22 листопада 2004 – відкриття музею-пивоварні в місті
- 18 березня 2005 – здобуття ГКС Тихи у чемпіонаства Польщі з хокею на льоду
- 25 квітня 2005 – відкриття Міського Музею
- 28 квітня 2006 – відкриття багатозалового кінотеатру Нове Кіно Тихи (пол.Nove Kino Tychy)
- 25 травня 2008 – урочисте відкриття Спортивний залу на алеї імені Пілсудського
- 24 лютого 2011 – відкриття спілки Тиський Спорт
- 12 травня 2011 – прийняття спілкою Тиського Спорту секції хокею
- 17 травня 2011 – прийняття спілкою Тиського Спорту секції футболу
- 1 вересня 2012 – відкриття нових залізничних станцій
- 23 жовтня 2012 – відкриття нової садиби Міського Музею
- 2 квітня 2015 – здобуття ГКС Тихи другого чемпіонства Польщі з хокею на льоду
- 18 липня 2015 – відкриття Міського стадіону в Тихах
- 29 липня 2016 – відкриття в середині міського Стадіону тиськ галереї спорту, відділу Міського Музею
- 30 квітня 2018 - відкриття Водного Парку Тихи,
- 1 січня 2019 інтеграція публічного транспорту в рамках Верхньосілезької-загленбовської метрополії – КЗК ГОП, МЗК Тихи і МЗКП Тароновські гори були об'єднані в Управління Метрополітального Транспорту
Середовище Редагувати
Географія Редагувати
Тихи належить до одних з найбільших міст сілезького воєводства. Розташовується в південній частині, на висоті поміж 235 та 287 метрів висоти над рівнем моря, на краю освенцимської котловини та сілезької височини. Місто розташоване в мегарегіоні Карпат, провінції Західні Карпати з Західне та Північне Підкарпаття, включаючи, серед іншого, фрагмент басейну Освенціма.
Місто розташовується також на перехресті шляхів Варшава — Відень та крайової дороги Ополе — Краків. На відстані 12 км від Тихів проходить автострада A4.
Місто оточують з півдня, сходу та заходу пщинські ліси, які є залишком пщинської пущі, а на північ від міста розташовані Катовіцько-Муровицькі Ліси, які являють собою фрагмент південної частини лісного захисного поясу ВПР.
Пам'ятки Редагувати
Памятки приклади Редагувати
Згідно з реєстром пам’яток НІП в списку пам’яток є такі об’єкти:
- парафіальна церква Марії Магдалени, 1744–1782, 1906–1907, № реєстр.: 671/66 z 28.05.1966;
- парафіяльний костел Святого Духа, 1978–1982, № реєстр.: A/589/2019 z 18.12.2019;
- палацовий комплекс, № реєстр: 1296/83 з 18 січня 1983:
- палац XVIII-XIX ст,
- пивний дім, цегляний та дерев'яний з 1899,
- концертна зала, дерев'яно-мурована 1899,
- парк,
- стайня побудована в XIX столітті;
- вілла з садом, вул. Дамрота 41, з початку XX ст., № реєстр: A/1527/93 z 30.04.1993;
- стодола, вул. Міколовська 177, дерев'яна побудована на початку XIX ст, № реєстр: 672/66 z 28.05.1966;
- будівля „Browaru Książęcego”, № реєстр: A/259/10 z 28.05.1966 i z 1.02.1996;
- будівля „Browaru Obywatelskiego”, вул. Броварна 7, № реєстр: A/80/03 z 28.02.2003:
- слодовня з 1896–1897,
- пивоварня з машинним відділенням та коморою для зберігання(1896–1897),
- бондарство – (1896–1897),
- молотовня 1914,
- росподільниця 1914,
- механічна майстерня (1896–1897),
- стайні та гаражі з 1930,
- консьєржна (1896–1897),
- глибока криниця (1896–1897),
- будинок дерекції, де було казино 1896–1897 року;
- казино громадської пивоварні з парком з 1905 року, № реєстр.: A/414/14 z 14.03.2014;
- будівлі Гути Папроцької, XVIII-XIX ст, № реєстр.: A/1427/91 з 10 липня 1991:
- житлово-адміністративна будівля з 2 половини XIX ст,
- виробнича будинок з середини 19 століття,
- господарчий будинок з 1787 року;
- будинок колишнього млину, вул. Старокостельна 32, № реєстр.: A/593/2020 з 17.01.2020.
Демографія Редагувати
Населення в місті Тихи та його демографічний розвиток тісно пов'язаний із включенням навколишніх селищ в склад міста та розширенням міста. В 1975 році кількість містян перевищила 135 тисяч осіб. В цьому ж році було включено до Тихів: Берунь, Імелін, Лендзіни, гміну Коб'юр та гміну Вири. Через два роки було включено гміну Бойшови, проте було виключено Імелін. В 1991 році було виключено Берунь, Лендзіни, гміну Бойшови, гміну Коб'юр та гміну Вири. Найбільшою популяцією місто могло похвалитися в 1990 році – 191 723 мешканців.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 62650 | 10774 | 45639 | 6237 |
| Жінки | 66728 | 10317 | 42343 | 14068 |
| Разом | 129378 | 21091 | 87982 | 20305 |
Вікова піраміда мешканців Тихів в 2014 році:
Населення станом на 31 грудня 2015 року складає 128 415 мешканців.
Спортивні клуби міста Редагувати
- Каное: МОСМ Тихи
- Легка Атлетика: МОСМ Тихи, СПЛА Тихи
- Футбольні клуби: ГКС (Тихи), ОКС ЗЕТ Тихи, ОКС Ярошвіце, ГКС II Тихи, КТК Тихи, Фала Тихи, ТККФ Піонер/МУКС Бахус Тихи, Хреститель Тихи, СК Чуловіянка, Огородник Цєлміце, СКК Полонія Тихи, МОСМ Тихи, Тисовія Тихи
- Хокей: ГКС Тихи, СККГ Атомувкі ГКС Тихи, МОСМ Тихи, СКУ Пантари Тихи (припинив існування в 2007 році)
- Футзал: ГКС Фузал Тихи, Цекол Тихи, СКУ Тиське 5
- Баскетбол: СТ ГКС Тихи, МОСМ Тихи
- Чоловічий волейбол: ТКС Тихи
- Жіночий волейбол: МОСМ Тихи
- Флорбол: ТККФ Піонер Тихи
- Гандбол: МОСМ Тихи
- Дзюдо: СК „Гвардія” Тихи, СКУ Іппон Тихи
- Джиоджидсу: СК „Гвардія” Тихи
- Американський футбол: Орли Тихи
- Автомобільне ралі:Автомобільний клуб тиської землі
- Шоссейний велоспорт: асоціація звелоспорту міста Тихи
- Настільний тенніс: Верхньошльонсий спортивний клуб Тихи
- Велоспорт: Велосопедне товариство міста Тихи, КТК Гронє біля ПТТК Тихи, Спортивне Товариство НОЛ-Тихи
- Бразильське джиоджитсу: Бастіон Тихи
- Муай Тай: Спортивний Клуб Ронін
- Боротьба: МОСМ Тихи
- Плавання: Воднік 29
Тихи в цифрах Редагувати
- Географічне положення – широта 50.08°N, довгота: 19.00°E
- Площа, яку займає гміна – 81,81 km²
- Площа, яку займають ліси – 21,64 km²
- Площа зелених насаджень в місті – 1,27 km²
- Кількість зелених насаджень в місті на одного мешканців – близьк. 9,9 m²
- Густота населення на 1 km² – 1567,2
- Кількість мешканців – 128 211 (дані на 2017 рік), в тому числі:
- жінок: 66 460
- чоловіків: 61 751
Культура Редагувати
Художні галереї та музеї Редагувати
- Музей професійного мініатюрного мистецтва Генрик Ян Доміняк в Тихах — вул. Жваковська 8/66
Навчання та наука Редагувати
Навчальні заклади Редагувати
- Вища Школа Управління та Суспільних наук в Тихах – з 2013 року стало відділенням філії Краківської академії імені Анджей Фрича Моджевського
Медицина Редагувати
- Міська лікарня в Тихах, вул. Ціха 27; функціонує як приватна медична організація
- Лікарня воєводства в Тихах – Мегрез (управляється товариством Мегрез), вул. Едукації 102
Релігійні організації Редагувати
Католицькі Церкви Редагувати
- Деканат Тихи:
- Парафія Святого Хреста
- Парафія Святої Ядвіги Сілезької
- Парафія Святого Іоана Хрестителя
- Парафія Святої Марії Магдалиниго Милосердя
- Парафія Святої Родини
- Парафія Божої Матері Посереденоці Великох Милостей
- Парафія Святого Юзефа Робітника
- Парафія Божої Матері Королеві Ангелів
- Парафія Святого Батька Піо
- Деканат Тихи Нове:
- Парафія Народження Святого Іона Хрестителя
- Парафія Найсвятішого Серця Пана Ісуса
- Парафія Святого Духа
- Парафія Святого Бенедикта-абата
- Парафія Святого Францішка Асизького та Свяої Клари
- Парафія Блаженої Кароліни Кузкувни
- Парафія Святого Кшиштофа
- Парафія Святого Максиміліяна Марії Кольбе
Протестанські церкви та кірхи Редагувати
- Кірха Євангелійсько-Агбурська:
- Парафія і Тихах
- Церква Вільних Християн:
- кірха в Тихах Житловий масив F-6
- Церква адвентистів сьомого дня:
- церква в Тихах
Церква свідків єгови Редагувати
- 5 церков:
- церква Тихи-Центр
- церква Тихи-Папрокан
- церква Тихи-Південь (включаючи україномовну групу)
- церква Тихи-Північ (включаючи російськомовну групу)
- церква Тихи-Захід
Буддизм Редагувати
- Буддійський Союз Діамантової Дороги Лінії Карми Кагуй
Світський місійний рух «Епіфанія» Редагувати
- Кірха в Тихах
Видатні уродженці міста Редагувати
- Анна Каспшак
- Павел Банахевіч
- Пйотр Томаш Новаковський
- Катаріна Ноціно
- Кароліна Ная — польська веслувальниця, олімпійка.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 1 липня 2017.
- Informacja z wystawy Muzeum Śląskiego w Katowicach.
- Парнікоза, Іван. Українці в Тихах. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 07.11.2022.
- Czerni Krystyna Nowosielski na Śląsku. Sztuka sakralna. Wydawnictwo: Muzeum Miejskie w Tychach – 2022 – 268 s.
- Andrzej Kruczała: Atlas klimatu województwa śląskiego. Katowice: Instytut Meteorologii i Gospodarki Wodnej (Oddział), 2000. ISBN 83-85862-64-1.
- Przerażający raport ws. jakości powietrza. Polskie miasta na czele listy. 14 травня 2016.
- Ranking 50 najbardziej zanieczyszczonych miast w Europie. 36 jest z Polski!. 29 грудня 2018. Процитовано 24 лютого 2019.
- http://web.archive.org/web/20160318012600if_/http://ekohabitat.pl/2012/najbardziej-zielone-miasto-polski/#.VutZNqn7Q1I Найзеленіше місто в Польщі
- . Архів оригіналу за 8 липня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
- Wykaz wpisanych obiektów do rejestru zabytków w okresie od 1 stycznia 1999 r. do 1 stycznia 2020 r. [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.] [undefined] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога) wkz.katowice.pl [dostęp 2019-12-24].
- Wykaz wpisanych obiektów do rejestru zabytków w okresie od 1 stycznia 1999 r. do 6 marca 2020 r. [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.] [undefined] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога) wkz.katowice.pl [dostęp 2020-03-13].
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
- https://demografia.stat.gov.pl/BazaDemografia/StartIntro.aspx [ 7 січня 2022 у Wayback Machine.],
- . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
- GUS: Bank Danych Lokalnych – Ludność według miejsca zameldowania/zamieszkania i płci, stan na 31 XII 2017 [ 30 квітня 2021 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 17 грудня 2015 року.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
Посилання Редагувати
- Тихи // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний портал міста [ 1 липня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- umtychy [ 6 липня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Tychów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 691. (пол.)