Бельсько-Бяла

Бельсько-Бя́ла (пол. Bielsko-Biała, нім. Bielitz-Biala, чеськ. Bílsko-Bělá, сіл. Biylsko-Biołŏ) — місто на півдні Польщі, на річці Бяла. Найбільше місто Бєльської агломерації.

Бельсько-Бяла Bielsko-Biała
Герб Прапор
Ратуша Ратуша
Основні дані
49°49′21″ пн. ш. 19°02′40″ сх. д. / 49.82250° пн. ш. 19.04444° сх. д. / 49.82250; 19.04444
Країна	Польща
Регіон	Сілезьке воєводство
Столиця для	Бельський повіт і Бельське воєводство
Межує з — сусідні нас. пункти Ґміна Вілямовіце, Ґміна Чеховиці-Дзедзиці, Ґміна Ясениця, Ґміна Бренна, Ґміна Вільковіце, Щирк, Ґміна Кози, Ґміна Бествіна, Ґміна Явоже, Цешинський повіт, Бельський повіт ^?
Засновано	Бельсько - XI століття Бяла - 1560
Перша згадка	1312
Магдебурзьке право	Бельсько - 1312 Бяла - 1723
Площа	124,51 км²
Населення	174534 (2011)
· густота	1411 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	262-1117  м
Міста-побратими	Вольфсбург (25 травня 1998), Гренд-Репідс (22 жовтня 1991), Крагуєваць (18 травня 2002), Лілінталь, Монреале, Жиліна (13 жовтня 1997), Безансон (25 травня 2000), Акко (30 травня 1997), Бая-Маре (19 травня 2001), Тржинець (15 грудня 1999), Бердянськ (17 вересня 2000), Фрідек-Містек (14 липня 1999), Кірклісс^d (13 жовтня 1997), Ньїредьгаза (9 червня 2018), Сольнок (23 вересня 1995), Устка (20 липня 2002), Донауштадт (22 березня 2009), Тіне^[d], Ранкагуа, Шицзячжуан, Стадсканал, Ольштин
Телефонний код	(48) 33
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	S
GeoNames	3103402
OSM	r2425988  ·R
SIMC	0923584
Поштові індекси	43-300 до 43-382
Міська влада
Вебсайт	um.bielsko.pl
Мапа
Бельсько-Бяла у Вікісховищі

Перші згадки про місто Бельсько датовані 1312 роком. У 1951 році міста Бельсько і Бяла Краковська (міський статус з 1723 роки) були об'єднані. При цьому місто Бельсько входило до складу Сілезії, а Бяла — до складу Малопольщі.

Історія

Історія міста до об'єднання в 1951 році

Історія Бельсько-Бяли

Панорама Старого Міста

Більсько-Бяла з польоту літака

Пам'ятник Болеку та Льолеку

1 січня 1951 року Біла Краківська була об'єднана з Бєльсько в одне місто Бєльско-Біла. У 1952 році було ліквідовано Польський будинок праці, заснований за часів Австрійської Польщі. 25 листопада 1956 року в Бельсько-Бялій почали друкувати тижневик Хроніка Бескидів^[pl], які до 1989 року видавалася органом Робітничої об'єднаної партії (PZPR), а з 4 січня 1990 року незалежне періодичне видання. У 1957 році у Бельсько-Бяла  було засновано Товариство землевласників. У 1969 році побудувався ляльковий павільйон на місці зруйнованої синагоги напроти театру, а з 1975 року — галерея сучасного мистецтва BWA в якому проводилися фестивалі такі як Тиждень культури Бескидів чи Бельська осінь.

Під час польської кризи 1968 року мер міста Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні студентських протестів «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання до Ізраїлю. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Бельсько-Бялій скоротилася з 456 до 50 осіб, які продовжували асоціювали себе з релігійною громадою. 

У 1971 році було ліквідовано трамвайні лінії, вирішивши таким розширити рух громадського транспорту, що мав базуватися тільки на автобусах. У 1970—1980 рр. розпочалося будівництво багатоповерхівок. 

У 1971 році було створено Завод Малолітражних Автомобілів на підставі угоди між польською компанією «FSO» і «Fiat» для виробництва за ліцензією польської версії «Fiat 126» під маркою «Polski Fiat 126p» на базі невеликого заводу з виробництва мотопомп «Polmo». «Fiat 126p» став найпопулярнішим польським автомобілем та отримав через свою невелику габаритність прізвисько «малюк» (пол. Maluch). З 1972 р по 1983 р підприємство випускало також автомобілі «FSO Syrena», виробництво яких було передано із заводу «FSO» у Варшаві. Для розширення виробництва польських фіатів в 1975 р побудований новий завод в Тихах, а на заводі у Бельсько-Бялій залишилося виробництво двигунів. У 1991 році компанія була приватизована і отримала назву «Fiat Auto Poland».

 У 1975—1998 рр. роках місто було адміністративним центром Бельського воєводства. 

Економічна криза після 1989 року позначилися на промислових районах міста. Найбільш постраждала текстильна промисловість, яка майже зникла з Бельсько-Бяли. У 2001 році на базі Бельської філії політехнічного університету в Лодзі відкрилася гуманітарний та політехнічний факультативи.  У 2001—2009 роках на місці зруйнованих текстильних заводів «Lenko» та «Finex» було збудовано торгівельно-розважальний центр «Galeria Sfera». 

З 1 січня 1999 р., після нової адміністративної реформи, Бельсько-Бяла увійшла до складу Сілезького воєводства. У 2018 році на місцевих виборах переміг Ярослав Клімашевський, який нині очолює уряд в Бельсько-Бялій.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	82307	15028	57267	10012
Жінки	92227	14323	54663	23241
Разом	174534	29351	111930	33253

Культура

У місті розташована Студія мальованих фільмів, яка випустила мультсеріал «Болек і Льолек».

Спорт

Міський стадіон, 2015 рік

У місті є клуб «Подбескідзе», який грає на «Міському стадіоні».

Відомі люди

Уродженці

• Рафал Антонєвський (* 1980) — польський шахіст, гросмейстер.
• Богдан Смолень (1947—2016) — польський комедійний актор
• Еріх Кольбенгаєр (1852-1927) — радник уряду, будівельний радник, архітектор, інженер, директор ц. к. Державної промислової школи у Чернівцях, професор, збирач буковинської селянської вишивки.

Померли

• Зофія Коссак-Щуцька (1889—1968) — польська письменниця.
• Еріх Кольбенгаєр (1852-1927).

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
3. Wolfsburg, Niemcy
4. Grand Rapids, USA
5. Kragujevac, Serbia
6. Miasta partnerskie — С. 1.
7. Miasta partnerskie — С. 2.
8. Żylina, Słowacja
9. Besançon, Francja
10. Acco, Izrael
11. Baia Mare, Rumunia
12. Trzyniec, Czechy
13. Bierdiańsk, Ukraina
14. Frydek-Mistek, Czechy
15. Kirklees, Wielka Brytania
16. Nyíregyháza, Węgry
17. Szolnok, Węgry
18. Ustka, Polska
19. Wiedeń-Donaustadt
20. Dz.U. 1950 nr 58 poz. 531; Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1950 r. w sprawie utworzenia powiatu miejskiego Bielsko-Biała, zmiany granic powiatów: cieszyńskiego, wadowickiego i żywieckiego, zniesienia powiatu bialskiego i utworzenia powiatu oświęcimskiego. (pol.). Kancelaria Sejmu RP, 1950-12-30 [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
21. Historyczne związki Bielska-Białej z Austrią [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
22. Polak J., Przewodnik po Bielsku-Białej, Bielsko-Biała: Towarzystwo Miłośników Ziemi Bielsko-Bialskiej, 2000, ISBN 83-902079-0-7, OCLC 749149604.(пол.)
23. Stanisław Figiel, Marek Motak, Anna Niedźwiedź, Wojciech Nowicki, Wojciech Stańczyk, Agnieszka Warzecha: Beskidy i Gorce. Przewodnik Pascala. Bielsko-Biała: Pascal, 2006, s. 92, seria: Polska w jednym tomie. ISBN 83-7304-838-3.(пол.)
24. Dorota Wiewióra: Kilka uwag o losach społeczności żydowskiej w Bielsku-Białej po 1945 r. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
25. Urząd Miejski w Bielsku-Białej: Historia Bielska i Białej oraz Bielska-Białej.^{[недоступне посилання]}(пол.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}
26. Енциклопедія автомобілів. Фірми, Моделі, Конструкції. — М: Видавництво За Кермом, 2001.
27. Zdzisław Podbielski: Polski Fiat 126p, czyli Maluch. Warszawa: ZP, 2011, s. 212. ISBN 978-83-61529-93-4.(пол.)
28. Rys historyczny na stronie Urzędu Miasta^{[недоступне посилання]}(пол.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}
29. Rozbudowa Galerii Sfera. [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
30. Lubomir Zawierucha odwołany. Znamy nazwisko nowego wiceprezydenta [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
31. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Посилання

• Бєльсько-Бяла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.