Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бельсько нім Bielitz пол Bielsko чеськ Bílsko сіл Bjylsko історичне місто в Тешинській Сілезії відомий промисловий центр

Бельсько

Бельсько

Бельсько (нім. Bielitz, пол. Bielsko, чеськ. Bílsko, сіл. Bjylsko) — історичне місто в Тешинській Сілезії, відомий промисловий центр, в 1951 році з'єднаний із сусіднім містом Біла-Краковська в одне місто Бельсько-Бяла.

Історія

image
Листівка з Бельсько 1895 року.
image
Замок Сулковських в 1915 році.
image
Герб міста Бельсько.
image
Нотгельди чвсів гіперінфляції. 20 хеллерів, 1920 рік

Перші згадки про місто з'явилися в 1312 році. У XVII і XVIII століттях місто залишалося головним центром ремесла в Тешинському герцогстві, тут виробляли найкраще сукно в Сілезії і Чехії, що експортується в багато країн. У 1750 році почали з'являтися перші мануфактури. Розвитку промисловості і торгівлі сприяло положення міста на кордоні Австрії, Польщі та Пруссії. 1752 року граф Александер Сулковський, перший міністр Августа III купив Бельсько, в 1754 році отримав від імператриці Марії-Терезії титул герцога і таким чином в період 1754—1848 років місто було столицею окремого Бельського герцогства (лат. Ducatus Bilicensis, нім. Herzogtum Bielitz), поки ця гілка роду Сулковських не виродилась, після чого Бельсько знову повернулося до Тешинського герцогства.

У 1806 році з'явився перший ткацький верстат, а в 1811 р. була створена перша фабрика тканин братів Колбенхеєрів. У 1815 р. побудувалася перша механічна прядильна фабрика. Однак зріст виробництва привів до кризи традиційних ремесел і банкрутства багатьох незалежних виробників. Скасування феодального устрою в середині XIX ст. дало можливість вільно розвиватися промисловості, яка за короткий час витіснила традиційні ремісничі майстерні. 

З 1775 року Бельсько було пов'язано з Віднем постійною лінією диліжанса, а з 1855 року залізничним сполученням. У другій половині XIX століття Бельсько було третім за величиною центром текстильної промисловості в Австро-Угорщині. Місцеві тканини конкурували з англійськими виробами, тут були розташовані кілька десятків фабрик текстильної та металургійної промисловості, так що місто отримало прізвисько Сілезький Манчестер. У 1864 році почав працювати газовий завод, в 1884 комутатор, в 1893 електростанція, в 1895 вулицями міста був пущений електричний трамвай. Нова забудова міста була заснована на зразках віденської архітектури. Побудували новий типовий залізничний вокзал, виникли міські базари, а на їх дахах сад.

7 листопада 1918 року, влада Бельсько оголосила єдність міста з Німецькою Республікою Австрія. Водночас, місто намагалися захопити польські сили, які формували свій уряд. 17 листопада польські війська увійшли до міста під командуванням генерала Францішека Александровича. Розуміючи крах ідеї у створенні «Німецької Австрії», 28 листопада бельські німці розпочали переговори з Національною радою Тешинського герцогства — органом польського національного опору. 7 грудня вони визнали верховенство Національної ради до наступної мирної конференції за умови дотримання автономії міста та збереження прав німецького населення. Наприкінці січня 1919 року Польсько-чехословацька війна змінила геополітичну ситуацію. Була створена Міжнародна комісія для контролю над Тешинською Сілезією до встановлення остаточних кордонів. 27 вересня 1919 року було висунуте рішення про проведення плебісциту в Тешинській Сілезії. Зрештою, однак, плебісцит не відбувся, а поділ Тешинської Сілезії відбувся 28 липня 1920 р. Східна частина регіону, разом з Бельсько, потрапила до Польщі, а в 1922 р. увійшла до Сілезького воєводства як повітове місто. Водночас включення міста до Польщі призвело до посилення польсько-німецьких націоналістичних конфліктів. Сілезький воєвода Міхал Гражинський виступав проти сильної полонізації Бєльсько. У 1919 році була заснована Перша польська школа, а в 1921 свою діяльність почала польська молодша школа. Незабаром розвиток німецької освіти майже припинився. У 1923 році польська мова була введена як офіційна. у 1929 році Законом Сілезького парламенту, після тривалого судового процесу з Міністерством внутрішніх справ, назви вулиць почали з'являтися виключно польські. На початку 1939 р. польські муніципальні органи почали звільняти німців з офісів і компаній, що погіршило і не без того напружені польсько-німецькі відносини.

3 вересня місто було окуповане німецькими військами, а Рудольф Візнер став бургомістром. 26 жовтня область Бельсько була об'єднана з Біло-Краківською та увійшла до складу рейхсгау «Bielitz-Ost». У вересні почалося переслідування єврейського та, в меншій мірі, польського населення — страти, арешти та депортації до трудових, а також до концентраційних таборів. Фабрики, що належали полякам і євреям до війни, перейшли до рук німецьких власників або перебували під керівництвом спеціальних комісарів (нім. Treuhänder). У 1941 році на колишній карантинній станції було утворене єврейське гетто, в якому проживало 460 осіб. До 1943 року більшість сімей єврейського походження були вислані з міста.

Під час Другої світової війни було зафіксовано кілька сотень партизанських операцій у Бельсько та прилеглих районах. Найсміливішою була операція відділу Народної армії, якою керував Юзеф Фаруга. З німецьких казарм було викрадено 31 карабіни, 3 пістолети та 1000 одиниць амуніції. Гестапо застосувало жорстокі дії, спрямовані на повну ліквідацію польського опору: у вересні 1942 року в Бельській інспекції АК була ліквідована, а в 1944 році було розкрито підпільну групу Бельської народної армії. 28-29 січня 1945 року міста поблизу Бельсько захопили радянські війська 1-ї армії під командуванням генерала А. Гречка і 38-ї армії під командуванням генерала К. Москаленка. Однак 12 лютого німці змусили радянські війська зупинитись на позиції і бої продовжувалися до квітня 1945 року. Після захоплення радянськими військами міста здійснювалися численні грабежі, вивозилося обладнання до СРСР із німецьких фабрик, також відомі численні випадки зґвалтувань. Через низку таких рейдів поміж радянськими військами та польським урядом виникали численні конфлікти.

12 червня відбулося перше засідання Народної повітової ради, на якому було вирішено місто Біло-Краківське повернути до складу Більського повіту. У 1946 р. всі промислові підприємства були націоналізовані. 27 липня 1946 р. почалася депортація німецького населення, натомість якого були переселені поляки зі Станіслава та Золочева.

1 вересня 1947 року була заснована Експериментальна кіностудія, яка почала працювати на базі редакції «Робітнича трибуна», офіс якої створили в Катовицях, у 1948 році перенесений до Вісли, а потім до Бельсько. На цій студії почали знімати перші анімаційні фільми у Польщі, найвідоміший з яких «Болек і Льолек»(1963—1986) та «Рекс» (1967—1990). У 1947 році було засновано [pl]. Офісом театру став колишній єврейський культурний центр Хаїм Нахманн. У 1881—1939 рр. перед театром знаходилася будівля [pl], зруйнована німцями під час окупації. З 1969 року театр став організатором Міжнародного фестивалю ляльок.1 січня 1951 р. Бельско і Біла-Краківська були об'єднані в єдине місто під назвою «Бельсько-Бяла», що дало промисловості більш динамічний розвиток. Після тривалих суперечок і обговорень було вирішено, що місто увійде до складу Катовицького воєводства.

Примітки

  1. Bielsko-Biała. Monografia miasta, 2011, s. 150(пол.)
  2. Jan Leszek Ryś. Jak powstał Bielski Syjon?. «Kalendarz Beskidzki 2003». s. 142—145.(пол.)
  3. Henryk Rechowicz: Bielsko-Biała.Zarys Rozwoju miasta i powiatu. Katowice: Wydawnictwo «Śląsk», 1971.(пол.)
  4. Dworzec kolejowy. W: Jacek Kachel, Jacek Trzeciak: ABC Bielska-Białej. Bielsko-Biała: Magazyn Samorządowy «W Bielsku-Białej», 2007, s. 5.(пол.)
  5. Jerzy Polak: Przewodnik po Bielsku-Białej. Bielsko-Biała: Towarzystwo Miłośników Ziemi Bielsko-Bialskiej, 2000. .(пол.)
  6. Grzegorz Wnętrzak: Stosunki polityczne i narodowościowe na pograniczu Śląska Cieszyńskiego i Galicji Zachodniej w latach 1897—1920. Toruń: adam marszałek, 2014. .(пол.)
  7. Policyjny spis ludności został przeprowadzony w dniach 23-27 grudnia 1939. Narodowość polską zadeklarowało 148 273 osób, niemiecką — 44 320, śląską — 30 451, żydowską — 7854, ukraińską — 191, a czeską — 94.(пол.)
  8. Marcin Żerański: Bielsko-Biała. Szczypta Śląska i odrobina Małopolski. Cieszyn: Pracownia na Pastwiskach, 2015, s. 81. .(пол.)
  9. «Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939—1945» Sport i Turystyka 1988, , str. 80(пол.)
  10. Ryszard Kaczmarek: Rok 1945. W: red. Idzi Panic: Bielsko-Biała, Monografia Miasta, tom IV, Bielsko-Biała w latach 1918—2009. Bielsko-Biala: Urząd Miejski w Bielsku-Białej, 2010, s. 399—402. .(пол.)
  11. Wyzwolenie [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
  12. . Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
  13. Leszek Mech «Czarodzieje Filmowych Baśni» w Kalendarz Beskidzki 1968, druk.1967(пол.)
  14. Studio Filmów Rysunkowych [ 30 січня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
  15. Synagoga w Bielsku [Архівовано 2012-12-22 у Archive.is](пол.)[недоступне посилання з лютого 2019]
  16. Oficjalna strona Teatru Lalek Banialuka [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.](пол.)
  17. Dz.U. 1950 nr 58 poz. 531; Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1950 r. w sprawie utworzenia powiatu miejskiego Bielsko-Biała, zmiany granic powiatów: cieszyńskiego, wadowickiego i żywieckiego, zniesienia powiatu bialskiego i utworzenia powiatu oświęcimskiego. Kancelaria Sejmu RP, 1950-12-30 [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
  18. Połączenie Bielska i Białej [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)

Посилання

  • Історія міста [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] на сайті bielsko.biala.pl (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Belsko nim Bielitz pol Bielsko chesk Bilsko sil Bjylsko istorichne misto v Teshinskij Sileziyi vidomij promislovij centr v 1951 roci z yednanij iz susidnim mistom Bila Krakovska v odne misto Belsko Byala IstoriyaListivka z Belsko 1895 roku Zamok Sulkovskih v 1915 roci Gerb mista Belsko Notgeldi chvsiv giperinflyaciyi 20 helleriv 1920 rik Pershi zgadki pro misto z yavilisya v 1312 roci U XVII i XVIII stolittyah misto zalishalosya golovnim centrom remesla v Teshinskomu gercogstvi tut viroblyali najkrashe sukno v Sileziyi i Chehiyi sho eksportuyetsya v bagato krayin U 1750 roci pochali z yavlyatisya pershi manufakturi Rozvitku promislovosti i torgivli spriyalo polozhennya mista na kordoni Avstriyi Polshi ta Prussiyi 1752 roku graf Aleksander Sulkovskij pershij ministr Avgusta III kupiv Belsko v 1754 roci otrimav vid imperatrici Mariyi Tereziyi titul gercoga i takim chinom v period 1754 1848 rokiv misto bulo stoliceyu okremogo Belskogo gercogstva lat Ducatus Bilicensis nim Herzogtum Bielitz poki cya gilka rodu Sulkovskih ne virodilas pislya chogo Belsko znovu povernulosya do Teshinskogo gercogstva U 1806 roci z yavivsya pershij tkackij verstat a v 1811 r bula stvorena persha fabrika tkanin brativ Kolbenheyeriv U 1815 r pobuduvalasya persha mehanichna pryadilna fabrika Odnak zrist virobnictva priviv do krizi tradicijnih remesel i bankrutstva bagatoh nezalezhnih virobnikiv Skasuvannya feodalnogo ustroyu v seredini XIX st dalo mozhlivist vilno rozvivatisya promislovosti yaka za korotkij chas vitisnila tradicijni remisnichi majsterni Z 1775 roku Belsko bulo pov yazano z Vidnem postijnoyu liniyeyu dilizhansa a z 1855 roku zaliznichnim spoluchennyam U drugij polovini XIX stolittya Belsko bulo tretim za velichinoyu centrom tekstilnoyi promislovosti v Avstro Ugorshini Miscevi tkanini konkuruvali z anglijskimi virobami tut buli roztashovani kilka desyatkiv fabrik tekstilnoyi ta metalurgijnoyi promislovosti tak sho misto otrimalo prizvisko Silezkij Manchester U 1864 roci pochav pracyuvati gazovij zavod v 1884 komutator v 1893 elektrostanciya v 1895 vulicyami mista buv pushenij elektrichnij tramvaj Nova zabudova mista bula zasnovana na zrazkah videnskoyi arhitekturi Pobuduvali novij tipovij zaliznichnij vokzal vinikli miski bazari a na yih dahah sad 7 listopada 1918 roku vlada Belsko ogolosila yednist mista z Nimeckoyu Respublikoyu Avstriya Vodnochas misto namagalisya zahopiti polski sili yaki formuvali svij uryad 17 listopada polski vijska uvijshli do mista pid komanduvannyam generala Francisheka Aleksandrovicha Rozumiyuchi krah ideyi u stvorenni Nimeckoyi Avstriyi 28 listopada belski nimci rozpochali peregovori z Nacionalnoyu radoyu Teshinskogo gercogstva organom polskogo nacionalnogo oporu 7 grudnya voni viznali verhovenstvo Nacionalnoyi radi do nastupnoyi mirnoyi konferenciyi za umovi dotrimannya avtonomiyi mista ta zberezhennya prav nimeckogo naselennya Naprikinci sichnya 1919 roku Polsko chehoslovacka vijna zminila geopolitichnu situaciyu Bula stvorena Mizhnarodna komisiya dlya kontrolyu nad Teshinskoyu Sileziyeyu do vstanovlennya ostatochnih kordoniv 27 veresnya 1919 roku bulo visunute rishennya pro provedennya plebiscitu v Teshinskij Sileziyi Zreshtoyu odnak plebiscit ne vidbuvsya a podil Teshinskoyi Sileziyi vidbuvsya 28 lipnya 1920 r Shidna chastina regionu razom z Belsko potrapila do Polshi a v 1922 r uvijshla do Silezkogo voyevodstva yak povitove misto Vodnochas vklyuchennya mista do Polshi prizvelo do posilennya polsko nimeckih nacionalistichnih konfliktiv Silezkij voyevoda Mihal Grazhinskij vistupav proti silnoyi polonizaciyi Byelsko U 1919 roci bula zasnovana Persha polska shkola a v 1921 svoyu diyalnist pochala polska molodsha shkola Nezabarom rozvitok nimeckoyi osviti majzhe pripinivsya U 1923 roci polska mova bula vvedena yak oficijna u 1929 roci Zakonom Silezkogo parlamentu pislya trivalogo sudovogo procesu z Ministerstvom vnutrishnih sprav nazvi vulic pochali z yavlyatisya viklyuchno polski Na pochatku 1939 r polski municipalni organi pochali zvilnyati nimciv z ofisiv i kompanij sho pogirshilo i ne bez togo napruzheni polsko nimecki vidnosini 3 veresnya misto bulo okupovane nimeckimi vijskami a Rudolf Vizner stav burgomistrom 26 zhovtnya oblast Belsko bula ob yednana z Bilo Krakivskoyu ta uvijshla do skladu rejhsgau Bielitz Ost U veresni pochalosya peresliduvannya yevrejskogo ta v menshij miri polskogo naselennya strati areshti ta deportaciyi do trudovih a takozh do koncentracijnih taboriv Fabriki sho nalezhali polyakam i yevreyam do vijni perejshli do ruk nimeckih vlasnikiv abo perebuvali pid kerivnictvom specialnih komisariv nim Treuhander U 1941 roci na kolishnij karantinnij stanciyi bulo utvorene yevrejske getto v yakomu prozhivalo 460 osib Do 1943 roku bilshist simej yevrejskogo pohodzhennya buli vislani z mista Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bulo zafiksovano kilka soten partizanskih operacij u Belsko ta prileglih rajonah Najsmilivishoyu bula operaciya viddilu Narodnoyi armiyi yakoyu keruvav Yuzef Faruga Z nimeckih kazarm bulo vikradeno 31 karabini 3 pistoleti ta 1000 odinic amuniciyi Gestapo zastosuvalo zhorstoki diyi spryamovani na povnu likvidaciyu polskogo oporu u veresni 1942 roku v Belskij inspekciyi AK bula likvidovana a v 1944 roci bulo rozkrito pidpilnu grupu Belskoyi narodnoyi armiyi 28 29 sichnya 1945 roku mista poblizu Belsko zahopili radyanski vijska 1 yi armiyi pid komanduvannyam generala A Grechka i 38 yi armiyi pid komanduvannyam generala K Moskalenka Odnak 12 lyutogo nimci zmusili radyanski vijska zupinitis na poziciyi i boyi prodovzhuvalisya do kvitnya 1945 roku Pislya zahoplennya radyanskimi vijskami mista zdijsnyuvalisya chislenni grabezhi vivozilosya obladnannya do SRSR iz nimeckih fabrik takozh vidomi chislenni vipadki zgvaltuvan Cherez nizku takih rejdiv pomizh radyanskimi vijskami ta polskim uryadom vinikali chislenni konflikti 12 chervnya vidbulosya pershe zasidannya Narodnoyi povitovoyi radi na yakomu bulo virisheno misto Bilo Krakivske povernuti do skladu Bilskogo povitu U 1946 r vsi promislovi pidpriyemstva buli nacionalizovani 27 lipnya 1946 r pochalasya deportaciya nimeckogo naselennya natomist yakogo buli pereseleni polyaki zi Stanislava ta Zolocheva 1 veresnya 1947 roku bula zasnovana Eksperimentalna kinostudiya yaka pochala pracyuvati na bazi redakciyi Robitnicha tribuna ofis yakoyi stvorili v Katovicyah u 1948 roci perenesenij do Visli a potim do Belsko Na cij studiyi pochali znimati pershi animacijni filmi u Polshi najvidomishij z yakih Bolek i Lolek 1963 1986 ta Reks 1967 1990 U 1947 roci bulo zasnovano teatr lyalok Banialuka pl Ofisom teatru stav kolishnij yevrejskij kulturnij centr Hayim Nahmann U 1881 1939 rr pered teatrom znahodilasya budivlya pl zrujnovana nimcyami pid chas okupaciyi Z 1969 roku teatr stav organizatorom Mizhnarodnogo festivalyu lyalok 1 sichnya 1951 r Belsko i Bila Krakivska buli ob yednani v yedine misto pid nazvoyu Belsko Byala sho dalo promislovosti bilsh dinamichnij rozvitok Pislya trivalih superechok i obgovoren bulo virisheno sho misto uvijde do skladu Katovickogo voyevodstva PrimitkiBielsko Biala Monografia miasta 2011 s 150 pol Jan Leszek Rys Jak powstal Bielski Syjon Kalendarz Beskidzki 2003 s 142 145 pol Henryk Rechowicz Bielsko Biala Zarys Rozwoju miasta i powiatu Katowice Wydawnictwo Slask 1971 pol Dworzec kolejowy W Jacek Kachel Jacek Trzeciak ABC Bielska Bialej Bielsko Biala Magazyn Samorzadowy W Bielsku Bialej 2007 s 5 pol Jerzy Polak Przewodnik po Bielsku Bialej Bielsko Biala Towarzystwo Milosnikow Ziemi Bielsko Bialskiej 2000 ISBN 83 9020790 7 pol Grzegorz Wnetrzak Stosunki polityczne i narodowosciowe na pograniczu Slaska Cieszynskiego i Galicji Zachodniej w latach 1897 1920 Torun adam marszalek 2014 ISBN 978 83 7780 882 5 pol Policyjny spis ludnosci zostal przeprowadzony w dniach 23 27 grudnia 1939 Narodowosc polska zadeklarowalo 148 273 osob niemiecka 44 320 slaska 30 451 zydowska 7854 ukrainska 191 a czeska 94 pol Marcin Zeranski Bielsko Biala Szczypta Slaska i odrobina Malopolski Cieszyn Pracownia na Pastwiskach 2015 s 81 ISBN 978 83 939300 9 8 pol Przewodnik po upamietnionych miejscach walk i meczenstwa lata wojny 1939 1945 Sport i Turystyka 1988 ISBN 83 217 2709 3 str 80 pol Ryszard Kaczmarek Rok 1945 W red Idzi Panic Bielsko Biala Monografia Miasta tom IV Bielsko Biala w latach 1918 2009 Bielsko Biala Urzad Miejski w Bielsku Bialej 2010 s 399 402 ISBN 978 83 60136 46 1 pol Wyzwolenie 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 13 lyutogo 2019 Procitovano 13 lyutogo 2019 Leszek Mech Czarodzieje Filmowych Basni w Kalendarz Beskidzki 1968 druk 1967 pol Studio Filmow Rysunkowych 30 sichnya 2019 u Wayback Machine pol Synagoga w Bielsku Arhivovano 2012 12 22 u Archive is pol nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Oficjalna strona Teatru Lalek Banialuka 9 serpnya 2018 u Wayback Machine pol Dz U 1950 nr 58 poz 531 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 30 grudnia 1950 r w sprawie utworzenia powiatu miejskiego Bielsko Biala zmiany granic powiatow cieszynskiego wadowickiego i zywieckiego zniesienia powiatu bialskiego i utworzenia powiatu oswiecimskiego Kancelaria Sejmu RP 1950 12 30 8 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Polaczenie Bielska i Bialej 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine pol PosilannyaIstoriya mista 2 lipnya 2018 u Wayback Machine na sajti bielsko biala pl pol

Дата публікації:
Топ