Зофія Коссак-Щуцька (пол. Zofia Kossak-Szczucka; *10 серпня 1889, — †9 квітня 1968, Бельсько-Бяла) — польська письменниця, учасниця руху Опору організації «Жеґота» (пол. Żegota).
Зофія Коссак-Щуцька | ||||
---|---|---|---|---|
Zofia Kossak-Szczucka | ||||
Зофія Коссак-Щуцька | ||||
Народилася | 10 серпня 1889[1][2] Косьмін, Ґміна Жижин, Пулавський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща | |||
Померла | 9 квітня 1968[3][4][…](78 років) Бельсько-Бяла, Республіка Польща[3] | |||
Поховання | Сілезьке воєводство | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Діяльність | письменниця | |||
Сфера роботи | роман | |||
Alma mater | d | |||
Мова творів | польська | |||
Magnum opus | Пожежа, d, Хрестоносці[d], Зброяр Орбано, Бурштин[d], d і d | |||
Членство | d і d | |||
Конфесія | латинська церква[2] | |||
Рід | Коссаки гербу Кос | |||
Батько | d | |||
Родичі | d | |||
Діти | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Зофія Коссак-Щуцька у Вікісховищі | ||||
Біографія
Походила з родини родині Коссаків гербу Кос. Донька і внучка Юліуша Коссака. Дитинство і молодість провела на Любельщині та на Волині.
На початках навчалась удома, згодом у 1906 працювала вчителькою у Варшаві. Навчалась у варшавській школі прекрасних мистецтв та у цій же галузі у Женеві. 1915 року вийшла заміж за Стефана Щуцького, після одруження жила на Волині, тут пережила часи радянсько-української війни. По смерті першого чоловіка у 1921 жила у (пол. Górki Wielkie). 1925 року вийшла заміж за Зиґмунта Шатковського.
У часі II світової війни була у Варшаві, проводячи конспіративну та доброчинну діяльність. Була співредактором першої підпільної газети , належала до ініціаторів Жеґоти (пол. Rada Pomocy Żydom).
У серпні 1942 опублікувала свій відомий . За цю діяльність, по війні одержала медаль Праведника народів світу. У цьому зверненні, що прозвучало в серпні 1942 року, говорилося:
У Варшавському гетто, відокремленому стіною від світу, кілька сот тисяч смертників чекають смерті. У них немає надії на порятунок. До них ніхто не прийде на допомогу. Кількість убитих євреїв перевалила за мільйон, і ця цифра збільшується з кожним днем. Гинуть всі. Багаті і бідні, старці, жінки, чоловіки, молодь, грудні діти … Вони винні лише в тому, що народилися євреями, засудженими Гітлером до знищення. Світ дивиться на ці злочини, найстрашніші з усіх, що бачила історія, і мовчить … Далі не можна терпіти. Той, хто мовчить перед фактом вбивства, той сам стає посібником вбивці. Хто не засуджує — той дозволяє. Тому піднімемо голос ми, поляки-католики. Наші почуття щодо євреїв не зміняться. Ми як і раніше вважаємо їх політичними, економічними та ідейними ворогами Польщі. Більше того, ми віддаємо собі звіт в тому, що вони ненавидять нас більше, ніж німців, що покладають на нас провину за своє нещастя. Чому, на якій підставі, — це залишається таємницею єврейської душі, невпинно підтверджується фактами. Усвідомлення цих почуттів не звільняє нас від обов'язку засудити злочини … У завзятому мовчанні міжнародного єврейського співтовариства, в вивертах німецької пропаганди, яка прагне скинути провину за різанину євреїв на литовців і поляків, ми відчуваємо ворожу для нас акцію.
У 1943 заарештована і відправлена спочатку до варшавської в'язниці Pawiak, де була засуджена на смерть, потім ув'язнена у концтаборі Аушвіц, (спогади про концтабір написала у книжці «З безодні: спогади про табір»).
Звільнена у 1944 завдяки старанням підпілля, взяла участь у варшавському повстанні.
У червні 1945 Зофію Коссак викликав Якуб Берман, новий польський міністр внутрішніх справ, єврей. Він настійно порадив їй негайно покинути країну. Це робилося для її захисту: міністр знав, що його уряд буде робити з не-комуністами, і він знав від свого брата, Адольфа Бермана, що Зофія зробила для збереження життя багатьох євреїв. Так він врятував життя Зофії. У 1945 скерована з місії Польського Червоного Хреста до Лондону, залишилася на еміграції протягом 12 років, господарюючи з чоловіком на фермі і продовжуючи письменницьку працю.
Після закінчення сталінського періоду і повернення до Польщі у 1957, оселилась знову у Ґурках Великих. Як публіцистка співпрацювала передусім з католицькою пресою. Більшість її історичних повістей набуло популярності серед дітей.
Померла 1968 року у Бєльсько-Бялій.
Доробок
- 1922 «Пожежа» (пол. Pożoga) — автобіографічна повість.
- 1936 «Зброяр Орбано» (пол. Puszkarz Orbano) — роман заснований на історичних фактах, головним героєм повісті є зброяр Орбано. Книга була перевидана кілька разів.
- 1939 «Теребовля» (пол. Trembowla) — історична повість, творі розповідається про оборону Теребовлі 1675 року та героїню тих подій — Анну Дороту (Зофію) Хшановську.
Примітки
- The Righteous Among the Nations Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119037254 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- (пол.)
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
- Парадоксы польско-еврейских отношений [ 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Z otchłani: wspomnienia z lagru / Zofia Kossak. — Częstochowa: Wydaw. Księgarni Wł. Nagłowskiego, 1946. — [2], 258, [3] s. ; 19 cm
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зофія Коссак-Щуцька |
- Даніель Бовуа. Чи легенда Кресів має заступити їхню історію? [ 14 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kossak Zofiya Kossak Shucka pol Zofia Kossak Szczucka 10 serpnya 1889 18890810 9 kvitnya 1968 Belsko Byala polska pismennicya uchasnicya ruhu Oporu organizaciyi Zhegota pol Zegota Zofiya Kossak ShuckaZofia Kossak SzczuckaZofiya Kossak ShuckaNarodilasya10 serpnya 1889 1889 08 10 1 2 Kosmin Gmina Zhizhin Pulavskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaPomerla9 kvitnya 1968 1968 04 09 3 4 78 rokiv Belsko Byala Respublika Polsha 3 PohovannyaSilezke voyevodstvoKrayina Respublika PolshaDiyalnistpismennicyaSfera robotiromanAlma materdMova tvorivpolskaMagnum opusPozhezha d Hrestonosci d Zbroyar Orbano Burshtin d d i dChlenstvod i dKonfesiyalatinska cerkva 2 RidKossaki gerbu KosBatkodRodichidDitidNagorodipravednik narodiv svitu 13 veresnya 1982 Zofiya Kossak Shucka u VikishovishiBiografiyaPohodila z rodini rodini Kossakiv gerbu Kos Donka i vnuchka Yuliusha Kossaka Ditinstvo i molodist provela na Lyubelshini ta na Volini Na pochatkah navchalas udoma zgodom u 1906 pracyuvala vchitelkoyu u Varshavi Navchalas u varshavskij shkoli prekrasnih mistectv ta u cij zhe galuzi u Zhenevi 1915 roku vijshla zamizh za Stefana Shuckogo pislya odruzhennya zhila na Volini tut perezhila chasi radyansko ukrayinskoyi vijni Po smerti pershogo cholovika u 1921 zhila u pol Gorki Wielkie 1925 roku vijshla zamizh za Zigmunta Shatkovskogo U chasi II svitovoyi vijni bula u Varshavi provodyachi konspirativnu ta dobrochinnu diyalnist Bula spivredaktorom pershoyi pidpilnoyi gazeti nalezhala do iniciatoriv Zhegoti pol Rada Pomocy Zydom U serpni 1942 opublikuvala svij vidomij Za cyu diyalnist po vijni oderzhala medal Pravednika narodiv svitu U comu zvernenni sho prozvuchalo v serpni 1942 roku govorilosya U Varshavskomu getto vidokremlenomu stinoyu vid svitu kilka sot tisyach smertnikiv chekayut smerti U nih nemaye nadiyi na poryatunok Do nih nihto ne prijde na dopomogu Kilkist ubitih yevreyiv perevalila za miljon i cya cifra zbilshuyetsya z kozhnim dnem Ginut vsi Bagati i bidni starci zhinki choloviki molod grudni diti Voni vinni lishe v tomu sho narodilisya yevreyami zasudzhenimi Gitlerom do znishennya Svit divitsya na ci zlochini najstrashnishi z usih sho bachila istoriya i movchit Dali ne mozhna terpiti Toj hto movchit pered faktom vbivstva toj sam staye posibnikom vbivci Hto ne zasudzhuye toj dozvolyaye Tomu pidnimemo golos mi polyaki katoliki Nashi pochuttya shodo yevreyiv ne zminyatsya Mi yak i ranishe vvazhayemo yih politichnimi ekonomichnimi ta idejnimi vorogami Polshi Bilshe togo mi viddayemo sobi zvit v tomu sho voni nenavidyat nas bilshe nizh nimciv sho pokladayut na nas provinu za svoye neshastya Chomu na yakij pidstavi ce zalishayetsya tayemniceyu yevrejskoyi dushi nevpinno pidtverdzhuyetsya faktami Usvidomlennya cih pochuttiv ne zvilnyaye nas vid obov yazku zasuditi zlochini U zavzyatomu movchanni mizhnarodnogo yevrejskogo spivtovaristva v vivertah nimeckoyi propagandi yaka pragne skinuti provinu za rizaninu yevreyiv na litovciv i polyakiv mi vidchuvayemo vorozhu dlya nas akciyu U 1943 zaareshtovana i vidpravlena spochatku do varshavskoyi v yaznici Pawiak de bula zasudzhena na smert potim uv yaznena u konctabori Aushvic spogadi pro konctabir napisala u knizhci Z bezodni spogadi pro tabir Zvilnena u 1944 zavdyaki starannyam pidpillya vzyala uchast u varshavskomu povstanni U chervni 1945 Zofiyu Kossak viklikav Yakub Berman novij polskij ministr vnutrishnih sprav yevrej Vin nastijno poradiv yij negajno pokinuti krayinu Ce robilosya dlya yiyi zahistu ministr znav sho jogo uryad bude robiti z ne komunistami i vin znav vid svogo brata Adolfa Bermana sho Zofiya zrobila dlya zberezhennya zhittya bagatoh yevreyiv Tak vin vryatuvav zhittya Zofiyi U 1945 skerovana z misiyi Polskogo Chervonogo Hresta do Londonu zalishilasya na emigraciyi protyagom 12 rokiv gospodaryuyuchi z cholovikom na fermi i prodovzhuyuchi pismennicku pracyu Pislya zakinchennya stalinskogo periodu i povernennya do Polshi u 1957 oselilas znovu u Gurkah Velikih Yak publicistka spivpracyuvala peredusim z katolickoyu presoyu Bilshist yiyi istorichnih povistej nabulo populyarnosti sered ditej Pomerla 1968 roku u Byelsko Byalij Dorobok1922 Pozhezha pol Pozoga avtobiografichna povist 1936 Zbroyar Orbano pol Puszkarz Orbano roman zasnovanij na istorichnih faktah golovnim geroyem povisti ye zbroyar Orbano Kniga bula perevidana kilka raziv 1939 Terebovlya pol Trembowla istorichna povist tvori rozpovidayetsya pro oboronu Terebovli 1675 roku ta geroyinyu tih podij Annu Dorotu Zofiyu Hshanovsku PrimitkiThe Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 Deutsche Nationalbibliothek Record 119037254 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 pol Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 31 bereznya 2019 Paradoksy polsko evrejskih otnoshenij 7 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Z otchlani wspomnienia z lagru Zofia Kossak Czestochowa Wydaw Ksiegarni Wl Naglowskiego 1946 2 258 3 s 19 cmPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zofiya Kossak ShuckaDaniel Bovua Chi legenda Kresiv maye zastupiti yihnyu istoriyu 14 serpnya 2016 u Wayback Machine pol