Тинянов Юрій Миколайович Lib Член КПРС Юрій Миколайович ТиняновЮрий Николаевич ТыняновНародився 6 18 жовтня 1894 1894 10

~~|Lib=~~ ~~|Член КПРС?=~~

Юрій Миколайович Тинянов
Юрий Николаевич Тынянов

Народився	6 (18) жовтня 1894(1894-10-18) Резекне, Латвія
Помер	20 грудня 1943(1943-12-20) (49 років) Москва ·розсіяний склероз
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	Російська імперія, СРСР
Діяльність	прозаїк, літературознавець
Сфера роботи	творче і професіональне письмо^d, проза, драма, сценарій, переклад, літературознавство і літературна критика
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет (1918)
Мова творів	російська
Magnum opus	Поручик Кіже
У шлюбі з	Лія Абелівна Зільбер^d
Діти	Inna Tynyanova^d
Нагороди

Тинянов Юрій Миколайович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тинянов.

Ю́рій Микола́йович Тиня́нов (рос. Юрий Николаевич Тынянов; 6 жовтня (18 жовтня) 1894(18941018), місто Рєжиця, нині Резекне, Латвія — 20 грудня 1943, Москва, РРФСР) — російський письменник, літературознавець.

Твори Редагувати

Літературознавці праці:
- «Достоєвський і Гоголь» (1921),
- «Проблема віршованої мови» (1924),
- збірка «Архаїсти і новатори» (1929).
Історико-біографічні романи:
- «Кюхля» (1925),
- «Смерть Вазір-Мухтара» (1927—1928) — про Олександра Грибоєдова,
- «Пушкін» (частини 1—3, 1935—1943, не закінчив).
Повісті та оповідання:
- «Підпоручик Кіже» (1928),
- «Воскова персона» (1931),
- «Малолітній Вітушишников» (1933).

Подіям в Україні присвятив оповідання «Чернігівський полк чекає» (1932).

Радецька М. М. Тинянов Юрій Миколайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 248.