Тимелія золотиста Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тв

?

Тимелія золотиста

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Суторові (Paradoxornithidae)
Рід:	Золотиста тимелія (Chrysomma)
Вид:	Тимелія золотиста

Біноміальна назва

Chrysomma sinense
(Gmelin, 1789)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Pyctorhis sinensis

Посилання

Вікісховище:	Chrysomma sinense
Віківиди:	Chrysomma sinense
EOL:	1052202
ITIS:	559247
МСОП:	22716323
NCBI:	201304

Тиме́лія золотиста (Chrysomma sinense) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.

Опис ред.

Золотиста тимелія

Довжина птаха становить 18-23 см, враховуючи довгий східчастий хвіст. Верхня частина тіла коричнева, крила рудувато-коричневі. Обличчя біле, над очима білі "брови", навколо очей оранжеві кільця. Нижня частина тіла жовтувато-біла. Дзьоб відносно короткий, чорний, ніздрі жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм. У представників підвиду C. s. nasale ніздрі чорні, дзьоб загалом товстіший. У представників підвиду C. s. hypoleucum ніздрі жовті, забарвлення загалом блідіше.

Підвиди ред.

Виділяють три підвиди:

C. s. nasale (Legge, 1879) — Шрі-Ланка;
C. s. hypoleucum (Franklin, 1831) — Пакистан, Індія (за винятком північного сходу) і південний Непал;
C. s. sinense (Gmelin, JF, 1789) — Північно-Східна Індія, Південний Китай і Індокитай.

Поширення і екологія ред.

Золотисті тимелії мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі та на Шрі-Ланці. Вони живуть на сухих і вологих луках, зокрема на заплавних, в сухих і вологих чагарникових заростях, на полях і болотах. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Золотисті тимелії зустрічаються парами або зграйками від 5 до 15 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з приніями. Живляться комахами та їх личинками, павуками, ягодами і нектаром. Сезон розмноження триває з березня по листопад. Гніздо глибоке, конусоподібне, зроблене з трави, встелене рослинними волокнами, зовні вкрите павутинням, воно підвішується між двома очеретинками або гілочками. В кладці від 3 до 5 рожевувато-білих яєць, поцяткованих каштаново-рудуватими плямками. Інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 13 днів після вилуплення.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). Chrysomma sinense.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Ali, S; S.D.Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 189–192.
Oates, EW (1889). The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume 1. London: Taylor and Francis. с. 137–138.
Legge, WV (1879). On two races or subspecies of Indian birds inhabiting Ceylon. Ann. Mag. Nat. Hist. 3 (14): 168–169. doi:10.1080/00222937908682496.
Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 441–442.
Mayr E; RA Paynter Jr., ред. (1964). Check-list of Birds of the World. Volume 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 328.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 березня 2022.
Neelakantan, K.K. (1990). Yellow-eyed Babbler Chrysomma sinensis in Kerala. Journal of the Bombay Natural History Society 87 (2): 302.
Clark Jr., GA (1973). Holding Food with the Feet in Passerines. Bird-Banding 44 (2): 91–99. doi:10.2307/4511942.
Mukherjee, Rathin (1983). Notes on breeding of Western Yelloweyed Babbler Chrysomma sinense hypocolium (Franklin) in Jammu District. Newsletter for Birdwatchers 23 (5–6): 9–10.
Biddulph, CH (1956). Nesting of the Yelloweyed Babbler (Chrysomma sinensis ssp.) in the Madura District, Madras Presidency. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 53 (4): 697.
Whistler, H; Kinnear, NB (1932). The Vernay Scientific Survey of the Eastern Ghats, part II.. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 35 (4): 737–760.
Gaston, AJ (1978). Social behaviour of the Yellow-eyed Babbler Chrysomma sinense. Ibis 120 (3): 361–364. doi:10.1111/j.1474-919X.1978.tb06802.x.
Whistler, H (1949). Popular handbook of Indian birds (вид. 4th). London: Gurney and Jackson. с. 51–52.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Chrysomma sinense.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[hbk-3] Ali, S; S.D.Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 189–192.

[4] Oates, EW (1889). The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume 1. London: Taylor and Francis. с. 137–138.

[5] Legge, WV (1879). On two races or subspecies of Indian birds inhabiting Ceylon. Ann. Mag. Nat. Hist. 3 (14): 168–169. doi:10.1080/00222937908682496.

[pcr-6] Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 441–442.

[7] Mayr E; RA Paynter Jr., ред. (1964). Check-list of Birds of the World. Volume 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 328.

[ioc-8] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 березня 2022.

[9] Neelakantan, K.K. (1990). Yellow-eyed Babbler Chrysomma sinensis in Kerala. Journal of the Bombay Natural History Society 87 (2): 302.

[10] Clark Jr., GA (1973). Holding Food with the Feet in Passerines. Bird-Banding 44 (2): 91–99. doi:10.2307/4511942.

[11] Mukherjee, Rathin (1983). Notes on breeding of Western Yelloweyed Babbler Chrysomma sinense hypocolium (Franklin) in Jammu District. Newsletter for Birdwatchers 23 (5–6): 9–10.

[12] Biddulph, CH (1956). Nesting of the Yelloweyed Babbler (Chrysomma sinensis ssp.) in the Madura District, Madras Presidency. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 53 (4): 697.

[13] Whistler, H; Kinnear, NB (1932). The Vernay Scientific Survey of the Eastern Ghats, part II.. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 35 (4): 737–760.

[14] Gaston, AJ (1978). Social behaviour of the Yellow-eyed Babbler Chrysomma sinense. Ibis 120 (3): 361–364. doi:10.1111/j.1474-919X.1978.tb06802.x.

[15] Whistler, H (1949). Popular handbook of Indian birds (вид. 4th). London: Gurney and Jackson. с. 51–52.