Тарногород (Терногород, Тарноґруд, пол. Tarnogród) — місто в східній Польщі. Належить до Білгорайського повіту Люблінського воєводства.
Тарногород Tarnogród | |
---|---|
Основні дані | |
50°21′ пн. ш. 22°44′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 22.733° сх. д.Координати: 50°21′ пн. ш. 22°44′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 22.733° сх. д. | |
Країна | Польща |
Регіон | Люблінське воєводство |
Столиця для | Q9272880? (колишній муніципалітет) |
Засновано | 1567 |
Магдебурзьке право | 1567-1867, 1987 |
Площа | 10,69 км² |
Населення | ▼ 3 308 (01.01.2020) |
· густота | 315 (2008) осіб/км² |
Висота НРМ | 208 м |
Телефонний код | (48) 84 |
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
Номери автомобілів | LBL |
GeoNames | 757029 |
OSM | ↑3118662 ·R (Гміна Тарногород) |
SIMC | 0988069 |
Поштові індекси | 23-420 |
Міська влада | |
Вебсайт | tarnogrod.gminarp.pl |
Мапа | |
| |
| |
Тарногород у Вікісховищі |
Історія Редагувати
1589 року вперше згадується православна церква в Тарногороді. Тарногород був центром Тарногородського (Тарногрудського) деканату Перемиської греко-католицької єпархії.
Станіслав Лєдуховський очолив скликану 1715 року в місті Тарногородську конфедерацію.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, меншою мірою — православні українці та греко-католики, які розмовляли українською мовою.
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська адміністрація в рамках акції Ревіндикації знищила місцеву православну церкву.
За пактом Молотова — Ріббентропа до СРСР, 29 вересня 1939 року німці передали місто 17-му стрілецькому корпусу. Однак «Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною» Сталін виміняв Литву на Закерзоння, яке до 12 жовтня було передане назад німцям. За німецької окупації у місті діяла філія Замістського Українського допомогового комітету.
За спогадами колишніх бійців УПА куреня «Месники», одного вечора в грудні 1946 року місто було зайняте повстанцями сотні «Месники-1», які, попередньо виставивши застави на в'їзних дорогах й ключових точках населеного пункту і перервавши телефонне сполучення з містом, поповнили запаси продовольства й цигарок в місцевій крамниці та ліків, медикаментів і перев'язувальних матеріалів в аптеці, залишили керівникам довідки про конфіскацію на потреби УПА, а потім безперешкодно відступили на Синявщину. Місцевий відділ міліції, який мав зв'язки з польським підпіллям організації «Воля і Незалежність» (ВІН), спротиву не чинив.
Пам'ятки Редагувати
- Костел Преображення Господнього (1750–1771, архітектор Бернард Меретин, участь — Полейовський Петро)
Населення Редагувати
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 1697 | 353 | 1201 | 143 |
Жінки | 1798 | 338 | 1096 | 364 |
Разом | 3495 | 691 | 2297 | 507 |
Примітки Редагувати
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 368-369. (рос. дореф.)
- В.Бешанов. Червоний бліцкриг
- Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 395.
- Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.] — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5 Літопис УПА. Торонто 1989 — Львів 1995
- Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982.- Tom XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тарногород |
- Tarnogród // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 186. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |