www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теодор Мар ян Тальовський Теодо р Мар я н Тальо вський пол Teodor Marian Talowski 23 березня 1857 с Засув нині гміна Жир

Теодор Мар'ян Тальовський

Теодо́р Мар'я́н Тальо́вський (пол. Teodor Marian Talowski, 23 березня 1857, с. Засув, нині гміна Жиракув — 1 травня 1910, Львів) — польський архітектор, вихованець та професор Львівської політехніки. Працював у містах Західної Галичини. Прихильник неоготичного та неороманського стилів.

Теодор Мар'ян Тальовський
пол. Teodor Marian Talowski
Теодор Тальовський в костюмі товариства «Сокіл»
Народження 23 березня 1857(1857-03-23)
Засів
Смерть 1 травня 1910(1910-05-01) (53 роки)
Поховання Раковицький цвинтар
Діяльність художник, архітектор
Праця в містах Краків, Львів
Архітектурний стиль неоготика
Найважливіші споруди Костел святої Єлизавети
 Теодор Мар'ян Тальовський у Вікісховищі

Біографія ред.

Теодор Мар'ян Тальовський народився 23 березня 1857 року у с. Засув (нині гміна Жиракув, Дембицький повіт, Підкарпатське воєводство).

Навчався у Кракові у реальній школі, потім — у Львові, вступивши на архітектурний відділ Львівської політехніки. Тут він навчався у професора Юліана Захаревича. Своє навчання у Львівській Політехніці перервав на короткий час поїздкою до Відня, аби поглибити знання з архітектури у професора Кьоніга. Ще у студентські роки Тальовський зарекомендував себе як талановитий аквареліст. Після закінчення Політехніки молодий архітектор розпочинає свою архітектурну практику у Львові, але скоро переїздить до Кракова, де певний час працює асистентом будівництва у Промислово-технічному інституті. Згодом після реорганізації навчального закладу продовжує свою викладацьку діяльність як професор малювання і будівництва у Краківській промисловій школі.

У другій половині 1880-х років Тальовський будує житлові будинки у Кракові. Характерною особливістю цих будівель є: використання в оздоблені фасадів цегли та каміння різноманітних форм та фактур; примхливі завершення фасадів; асиметрично розміщені вікна та двері; будинки часто прикрашені рельєфами з латинськими написами, що з згодом ставали назвам цим спорудам: «Під павуком», «Під жабою, що співає», «Festina lente». У цих проєктах ясно прочитується творче трактування середньовічних стилів: романського та готичного.

З 1888 року архітектор проєктує ряд громадських та сакральних споруд. Костели у містах Західної Галичини: Добжехув, Ланьцут, Камінь, Вроцянка, Бібриця, Суха-Бескидська, Висоцьк, Новий Санч та інших містах. Громадські споруди: двокласна школа у місті Окоцім, будинок товариства «Сокул» у місті Ясло, павільйон князя Адама Любомирського на Крайовій виставці (1894), підземний перехід на вулиці Любич у Кракові (1898). У цей же час архітектор будує ряд житлових будинків для Яна Гьотца на вулиці Реторика у Кракові, та Залевського теж у Кракові, віллу Домбковських у Бохні, віллу Юліана Ванга у Львові на вулиці Івана Франка, 114, палац графа Міховського у Добрехові, Понінських у Горинцю, Сапігів у Сєдлісках. 1899 року стає членом Політехнічного товариства у Львові. З 1901 року Тальовський керував кафедрою рисунку у Львівській Політехніці, а через два роки ще й почав викладати історію середніх віків.

У 1903 році отримує перемогу у конкурсі на костел святої Єлизавети у Львові. У цей ж час він проєктує храм для Кам'янки-Бузької (Кам'янки Струмілової). За його проєктами побудовані костели у Тернополі, Скалаті, Білоскірці, капличка у Гряді під Львовом. Окрім культових споруд, Тальовський робить проєкт перебудови замку XVII ст. у Висічці поблизу Борщева та палац ордината Чарковського-Голейовського. Також проєктує палац графа Чосновського в Оборах біля Шумська, палац князів Четвертинських у Києві, «Оссаріум» на полі битви під Аустерліцем.

Архітектор помер 1 травня 1910 року у Львові залишивши по собі багату творчу спадщину. 1910 року проєкти Тальовського експонувались на першій архітектурній виставці у Львові.

Прихильник неоготичного стилю, доклав чимало зусиль до його поширення по Галичині. З кінця XIX ст. проєктував костели (всього їх у доробку архітектора майже сотня). Займався також реставрацією пам'яток старовини. Зокрема, наприкінці XIX ст. відреставрував башти та костел замку у Скалаті. Був членом журі конкурсу на проєкт нової ратуші у Стрию (1906), будинку Торговельно-промислової палати у Львові (1907). Помер у Львові, похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові в родинному гробівці Тальовських і Рашковських, поле W.

Втілені проєкти ред.

Сакральні споруди ред.

Костели ред.
Костел святої Анни у Скалаті
Тернопільський парафіяльний костел
Костел святої Єлизавети у Львові
Скалатський замок
Костел у Новому Сончі
Каплиці ред.
  • Каплиця у Гряді під Львовом.
  • Каплиця усипальниця в Кобилянці (1898).
  • Каплиця в Ліб'язі на Лемківщині(1899).
  • Каплиця в Чрзенові на Лемківщині (1899).
  • Каплиця в Кросєнках на Лемківщині (1899).
  • Вівтар монастирського костелу у Добжехові (1900).

Житлові споруди ред.

  • Забудова вулиці Реторика у Кракові.
    • Будинок «Під жабою, що співає».
    • Будинок «Festina lente» (1887).
    • Будинок у Кракові для Яна Гьотца.
  • Будинок «Під ослом» у Кракові (1889).
  • Будинок «Під павуком» у Кракові.
  • Вілла М. Домбковських у Бохні (1900).
  • Вілла Юліана Ванґа (Львів, 1899) — вулиця Франка, 114 (Св. Софії, 30), Вілла промисловця, власника фабрики штучних добрив Юліана Ванґа, збудована у 1899 році. Споруда виконана у стилі романського модерну. Двоповерхова, у плані наближена до прямокутника, має високий цокольний поверх. Композиційне вирішення фасаду асиметричне — з ліва розташований кутовий ризаліт, а з права виступає розкрепована частина з мансардним поверхом. Розкремпована частина завершується високим шатром, та двома невеличкими вежами з цибулястими банями. Кутовий ризаліт увінчується щипцем зі сліпим круглим вікном. На рівні другого поверху знаходиться балкон на кронштейнах. Вікна першого поверху та подвійне вікно на рівні мансарди мають аркове завершення, а другого і цокольного — лучкові, оздоблені жовтою цеглою. Головний вхід декоровано порталом і парадним сходами. Стіни виконані з нетинькованої червоної цегли, які на рівні першого і цокольного поверхів обличковані ламаним каменем і завершені аркатурним фризом та профільованим карнизом із сухариками.
  • палац графа Чосновського в Оборах біля Шумська.
  • палац у Добжехові (1890).
  • Палац Романа Міхаловського у Дожбехові (1899).
  • Будинок К. Залевського в Кракові (1898).

Реставраційні роботи ред.

  • Наприкінці XIX століття архітектор видозмінив башти Скалатського замку, надавши їм неоготичного забарвлення.
  • Костел домініканського монастиря у Богородчанах на Станіславщині (1904—1905).
  • Проєкт реставрації Чернелицького замку від 1905 року. Зберігається в архіві Інституту мистецтва ПАН у Варшаві.
  • Проєкт розбудови парафіяльного костелу у Вижнянах під Львовом. Створений 1905 у неоготично-неороманських, дещо зредукованих формах. Передбачав розбирання пресбітерія і добудову нової нави із перетворенням старої нави на рамено трансепту. Не був реалізований.
  • Перебудова замку XVII ст. у Висічці поблизу Борщева на палац ордината Чарковського-Голейовського.

Інші роботи ред.

  • 2-класна школа в Окоцімі
  • Лікарня в Оскоцімі
  • Будинок спортивного товариства «Сокіл» в Яслі (1898).
  • Павільйон князя Адама Любомирського на Крайовій виставці (1894)
  • Підземний перехід на вулиці Любич у Кракові (1898)
  • Оссарій на місці битви під Аустерліцом, спроєктований на замовлення Австрійського товариства ветеранів. Мав являти собою 65-метровий пам'ятник з оглядовою вежею і одночасно музейну споруду.

Акварелі ред.

Примітки ред.

  1. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 96.
  2. Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 23. — S. 359; продовження статті — № 24. — S. 384.
  3. Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3.
  4. Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Lwowska. — 19 lutego 1907. — № 40. — S. 4; Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Nowa Reforma. — 18 lutego 1907. — № 80. — S. 3.
  5. Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 144. — ISBN 83-08-01428-3.
  6. Jabłoński K. Zamek w Łańcucie. — Warszawa: Sport i turystyka, 1991. — S. 30. — ISBN 83-217-2629-1.
  7. Архітектура Львова, 2008, с. 309.
  8. Архітектура Львова, 2008, с. 450.
  9. ↑ Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących.
  10. ↑ Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть.
  11. Енциклопедія Львова (За редакцією А. Козицького та І. Підкови)
  12. нині хутір у складі села Великі Дедеркали
  13. Арсеніч М. Фортеця часів Австро-Угорщини // Пам'ятки України. — 2015. — № 7—9. — С. 57.
  14. Gluzińska A. Kościół parafialny p. w. Św. Mikołaja w Wyżnianach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, Pasaż, 2003. — Т. 11. — S. 323—333. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 83-89273-04-7.
  15. Ossarium // Architekt. — 1900. — № 2. — S. 37—38, tabl. I.

Джерела ред.

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / Бевз М., Бірюльов Ю., Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Ґранкін П. Майстер неоготики Теодор Маріан Тальовський (1857—1910) // Будуємо інакше. — № 2. — 2001. — С. 38—39.
  • Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — 324 с. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  • Тимофієнко В. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
  • Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — С. 335. (пол.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Teodo r Mar ya n Talo vskij pol Teodor Marian Talowski 23 bereznya 1857 s Zasuv nini gmina Zhirakuv 1 travnya 1910 Lviv polskij arhitektor vihovanec ta profesor Lvivskoyi politehniki Pracyuvav u mistah Zahidnoyi Galichini Prihilnik neogotichnogo ta neoromanskogo stiliv Teodor Mar yan Talovskijpol Teodor Marian TalowskiTeodor Talovskij v kostyumi tovaristva Sokil Narodzhennya 23 bereznya 1857 1857 03 23 ZasivSmert 1 travnya 1910 1910 05 01 53 roki LvivPohovannya Rakovickij cvintarDiyalnist hudozhnik arhitektorPracya v mistah Krakiv LvivArhitekturnij stil neogotikaNajvazhlivishi sporudi Kostel svyatoyi Yelizaveti Teodor Mar yan Talovskij u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Vtileni proyekti 2 1 Sakralni sporudi 2 1 1 Kosteli 2 1 2 Kaplici 2 2 Zhitlovi sporudi 2 3 Restavracijni roboti 2 4 Inshi roboti 3 Akvareli 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Teodor Mar yan Talovskij narodivsya 23 bereznya 1857 roku u s Zasuv nini gmina Zhirakuv Dembickij povit Pidkarpatske voyevodstvo Navchavsya u Krakovi u realnij shkoli potim u Lvovi vstupivshi na arhitekturnij viddil Lvivskoyi politehniki Tut vin navchavsya u profesora Yuliana Zaharevicha Svoye navchannya u Lvivskij Politehnici perervav na korotkij chas poyizdkoyu do Vidnya abi poglibiti znannya z arhitekturi u profesora Koniga She u studentski roki Talovskij zarekomenduvav sebe yak talanovitij akvarelist Pislya zakinchennya Politehniki molodij arhitektor rozpochinaye svoyu arhitekturnu praktiku u Lvovi ale skoro pereyizdit do Krakova de pevnij chas pracyuye asistentom budivnictva u Promislovo tehnichnomu instituti Zgodom pislya reorganizaciyi navchalnogo zakladu prodovzhuye svoyu vikladacku diyalnist yak profesor malyuvannya i budivnictva u Krakivskij promislovij shkoli U drugij polovini 1880 h rokiv Talovskij buduye zhitlovi budinki u Krakovi Harakternoyu osoblivistyu cih budivel ye vikoristannya v ozdobleni fasadiv cegli ta kaminnya riznomanitnih form ta faktur primhlivi zavershennya fasadiv asimetrichno rozmisheni vikna ta dveri budinki chasto prikrasheni relyefami z latinskimi napisami sho z zgodom stavali nazvam cim sporudam Pid pavukom Pid zhaboyu sho spivaye Festina lente U cih proyektah yasno prochituyetsya tvorche traktuvannya serednovichnih stiliv romanskogo ta gotichnogo Z 1888 roku arhitektor proyektuye ryad gromadskih ta sakralnih sporud Kosteli u mistah Zahidnoyi Galichini Dobzhehuv Lancut Kamin Vrocyanka Bibricya Suha Beskidska Visock Novij Sanch ta inshih mistah Gromadski sporudi dvoklasna shkola u misti Okocim budinok tovaristva Sokul u misti Yaslo paviljon knyazya Adama Lyubomirskogo na Krajovij vistavci 1894 pidzemnij perehid na vulici Lyubich u Krakovi 1898 U cej zhe chas arhitektor buduye ryad zhitlovih budinkiv dlya Yana Gotca na vulici Retorika u Krakovi ta Zalevskogo tezh u Krakovi villu Dombkovskih u Bohni villu Yuliana Vanga u Lvovi na vulici Ivana Franka 114 palac grafa Mihovskogo u Dobrehovi Poninskih u Gorincyu Sapigiv u Syedliskah 1899 roku staye chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 1 Z 1901 roku Talovskij keruvav kafedroyu risunku u Lvivskij Politehnici a cherez dva roki she j pochav vikladati istoriyu serednih vikiv U 1903 roci otrimuye peremogu u konkursi na kostel svyatoyi Yelizaveti u Lvovi U cej zh chas vin proyektuye hram dlya Kam yanki Buzkoyi Kam yanki Strumilovoyi Za jogo proyektami pobudovani kosteli u Ternopoli Skalati Biloskirci kaplichka u Gryadi pid Lvovom Okrim kultovih sporud Talovskij robit proyekt perebudovi zamku XVII st u Visichci poblizu Borsheva ta palac ordinata Charkovskogo Golejovskogo Takozh proyektuye palac grafa Chosnovskogo v Oborah bilya Shumska palac knyaziv Chetvertinskih u Kiyevi Ossarium na poli bitvi pid Austerlicem Arhitektor pomer 1 travnya 1910 roku u Lvovi zalishivshi po sobi bagatu tvorchu spadshinu 1910 roku proyekti Talovskogo eksponuvalis na pershij arhitekturnij vistavci u Lvovi 2 Prihilnik neogotichnogo stilyu doklav chimalo zusil do jogo poshirennya po Galichini Z kincya XIX st proyektuvav kosteli vsogo yih u dorobku arhitektora majzhe sotnya Zajmavsya takozh restavraciyeyu pam yatok starovini Zokrema naprikinci XIX st vidrestavruvav bashti ta kostel zamku u Skalati Buv chlenom zhuri konkursu na proyekt novoyi ratushi u Striyu 1906 3 budinku Torgovelno promislovoyi palati u Lvovi 1907 4 Pomer u Lvovi pohovanij na Rakovickomu cvintari u Krakovi v rodinnomu grobivci Talovskih i Rashkovskih pole W 5 Vtileni proyekti red Sakralni sporudi red Kosteli red nbsp Kostel svyatoyi Anni u Skalati nbsp Ternopilskij parafiyalnij kostel nbsp Kostel svyatoyi Yelizaveti u Lvovi nbsp Skalatskij zamok nbsp Kostel u Novomu SonchiNovi kripti Potockih pid presbiteriyem parafiyalnogo kostelu v Lancuti mizh 1894 i 1902 6 Kostel svyatoyi Yelizaveti u Lvovi zbudovanij u 1903 1911 rokah Z 1901 roku bulo rozpochato zbir koshtiv na budivnictvo kostelu svyatoyi Yelizaveti na poloshi Solyarni teper Kropivnickogo Kostel mav vmishuvati 2000 osib ta mistiti 1000 sidyachih misc Konkurs proyektiv buv ogoloshenij u 1903 roci Peremogu otrimav T M Talovskij yakij predstaviv na konkurs tri rizni proyekti Kostel vikonanij u neogotichnomu stili Ce trinavna bazilika z troma vezhami sho zavershuyutsya gostrim shpilyami Fasadi vikonani z netinkovanoyi chervonoyi cegli a ozdoblennya z bilogo naturalnogo kamenyu U verhnij chastini golovnogo fasadu roztashovana skulpturna kompoziciya Rozp yattya z pristoyachimi Ioanom ta Mariyeyu vikonana skilptorom Petrom Vijtovichem takozh vivtar 1917 nini ne zberezhenij 7 8 Golovna kategoriya Cerkva svyatih Olgi i Yelizaveti Kostel Uspinnya Bogorodici u Kam yanci Buzkij proyekt 1901 roku zbudovanij u 1910 1929 rokah She u 1901 roci arhitektor Teodor Talovskij rozrobiv proyekt parafiyalnogo kostolu dlya Kam yanki Strumilovoyi nini Kam yanka Buzka Ale jogo budivnictvo rozpochali lishe u 1910 roci 9 Kostel Uspinnya Bogorodici v Otiniyi 1905 Ternopilskij parafiyalnij kostel Kostel u Dobzhehuvi 1887 1894 9 Kostel v Libjonzhi 1903 9 Kostel u Kameni Kostel u Vrocanci Kostel u Bibrci Kostel u Suhij Beskidzkij 1901 Kostel u Visocku Kostel u Novomu Sanchi 1898 Kostel svyatoyi Anni u Skalati 1901 Kostel u Biloskirci 1905 9 Kostel u Kachici Rumuniya 1904 9 Rekonstrukciya kostelu v Tovstomu 1902 9 Kostel u Lubzini 1903 9 Kostel u Kroschenku 1905 Kroscienk 9 Kostel u Lyashkah Murovanih Pidkarpatske voyevodstvo 1905 10 Kostel u Vadovicyah Gurnih 1904 9 Kaplici red Kaplicya u Gryadi pid Lvovom Kaplicya usipalnicya v Kobilyanci 1898 9 Kaplicya v Lib yazi na Lemkivshini 1899 10 Kaplicya v Chrzenovi na Lemkivshini 1899 10 Kaplicya v Krosyenkah na Lemkivshini 1899 10 Vivtar monastirskogo kostelu u Dobzhehovi 1900 10 Zhitlovi sporudi red Zabudova vulici Retorika u Krakovi Budinok Pid zhaboyu sho spivaye Budinok Festina lente 1887 Budinok u Krakovi dlya Yana Gotca Budinok Pid oslom u Krakovi 1889 Budinok Pid pavukom u Krakovi Villa M Dombkovskih u Bohni 1900 9 Villa Yuliana Vanga Lviv 1899 vulicya Franka 114 Sv Sofiyi 30 Villa promislovcya vlasnika fabriki shtuchnih dobriv Yuliana Vanga zbudovana u 1899 roci Sporuda vikonana u stili romanskogo modernu Dvopoverhova u plani nablizhena do pryamokutnika maye visokij cokolnij poverh Kompozicijne virishennya fasadu asimetrichne z liva roztashovanij kutovij rizalit a z prava vistupaye rozkrepovana chastina z mansardnim poverhom Rozkrempovana chastina zavershuyetsya visokim shatrom ta dvoma nevelichkimi vezhami z cibulyastimi banyami Kutovij rizalit uvinchuyetsya shipcem zi slipim kruglim viknom Na rivni drugogo poverhu znahoditsya balkon na kronshtejnah Vikna pershogo poverhu ta podvijne vikno na rivni mansardi mayut arkove zavershennya a drugogo i cokolnogo luchkovi ozdobleni zhovtoyu cegloyu Golovnij vhid dekorovano portalom i paradnim shodami Stini vikonani z netinkovanoyi chervonoyi cegli yaki na rivni pershogo i cokolnogo poverhiv oblichkovani lamanim kamenem i zaversheni arkaturnim frizom ta profilovanim karnizom iz suharikami 11 palac grafa Chosnovskogo v Oborah 12 bilya Shumska palac u Dobzhehovi 1890 9 Palac Romana Mihalovskogo u Dozhbehovi 1899 10 Budinok K Zalevskogo v Krakovi 1898 10 Restavracijni roboti red Naprikinci XIX stolittya arhitektor vidozminiv bashti Skalatskogo zamku nadavshi yim neogotichnogo zabarvlennya Kostel dominikanskogo monastirya u Bogorodchanah na Stanislavshini 1904 1905 10 Proyekt restavraciyi Chernelickogo zamku vid 1905 roku Zberigayetsya v arhivi Institutu mistectva PAN u Varshavi 13 Proyekt rozbudovi parafiyalnogo kostelu u Vizhnyanah pid Lvovom Stvorenij 1905 u neogotichno neoromanskih desho zredukovanih formah Peredbachav rozbirannya presbiteriya i dobudovu novoyi navi iz peretvorennyam staroyi navi na rameno transeptu Ne buv realizovanij 14 Perebudova zamku XVII st u Visichci poblizu Borsheva na palac ordinata Charkovskogo Golejovskogo Inshi roboti red 2 klasna shkola v Okocimi Likarnya v Oskocimi Budinok sportivnogo tovaristva Sokil v Yasli 1898 10 Paviljon knyazya Adama Lyubomirskogo na Krajovij vistavci 1894 Pidzemnij perehid na vulici Lyubich u Krakovi 1898 Ossarij na misci bitvi pid Austerlicom sproyektovanij na zamovlennya Avstrijskogo tovaristva veteraniv Mav yavlyati soboyu 65 metrovij pam yatnik z oglyadovoyu vezheyu i odnochasno muzejnu sporudu 15 Akvareli red nbsp nbsp nbsp Primitki red Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 96 Minkiewicz W Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie Czasopismo Techniczne 1910 23 S 359 prodovzhennya statti 24 S 384 Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju Gazeta Lwowska 28 marca 1906 71 S 4 Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju Slowo Polskie 27 marca 1906 132 S 3 Budowa gmachu Izby handlowej i przemyslowej Gazeta Lwowska 19 lutego 1907 40 S 4 Budowa gmachu Izby handlowej i przemyslowej Nowa Reforma 18 lutego 1907 80 S 3 Grodziska Ozog K Cmentarz Rakowicki w Krakowie Wyd drugie uzupelnione i poprawione Krakow Wydawnictwo Literackie 1987 S 144 ISBN 83 08 01428 3 Jablonski K Zamek w Lancucie Warszawa Sport i turystyka 1991 S 30 ISBN 83 217 2629 1 Arhitektura Lvova 2008 s 309 Arhitektura Lvova 2008 s 450 a b v g d e zh i k l m n Loza S Slownik architektow i budowniczych polakow oraz cudzoziemcow w Polsce pracujacych a b v g d e zh i k Timofiyenko V I Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi nini hutir u skladi sela Veliki Dederkali Arsenich M Fortecya chasiv Avstro Ugorshini Pam yatki Ukrayini 2015 7 9 S 57 Gluzinska A Kosciol parafialny p w Sw Mikolaja w Wyznianach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa Pasaz 2003 T 11 S 323 333 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 89273 04 7 Ossarium Architekt 1900 2 S 37 38 tabl I Dzherela red Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Bevz M Biryulov Yu Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Grankin P Majster neogotiki Teodor Marian Talovskij 1857 1910 Buduyemo inakshe 2 2001 S 38 39 Enciklopediya Lvova za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 324 s ISBN 978 966 7007 69 0 Timofiyenko V Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 ISBN 966 7452 16 6 Loza S Slownik architektow i budowniczych polakow oraz cudzoziemcow w Polsce pracujacych Warszawa Wydawnictwo im Mianowskiego Instytutu popierania nauki 1931 S 335 pol Posilannya red nbsp Portal Mistectvo Zdobutki arhitektora T Talovskogo dekana lvivskoyi Politehniki Vklad restavratoriv u zberezhennya jogo tvorchoyi spadshini http talowski prv pl pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Teodor Mar 27yan Talovskij amp oldid 38215777