Костел Успіння Пресвятої Діви Марії Отинія Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні п

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, або костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (пол. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny), — культова споруда, парафіяльний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької церкви в Україні у смт Отинії Коломийського району Івано-Франківської області. Взірець неоготики авторства Теодора Тальовського.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії
Костел Успіння Матері Божої, смт Отинія
48°44′06″ пн. ш. 24°51′42″ сх. д. / 48.7351111° пн. ш. 24.8618056° сх. д. / 48.7351111; 24.8618056Координати: 48°44′06″ пн. ш. 24°51′42″ сх. д. / 48.7351111° пн. ш. 24.8618056° сх. д. / 48.7351111; 24.8618056
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Отинія (Коломийський район, Івано-Франківська область)
Архітектор	Теодор Тальовський
Початок будівництва	1905
Кінець будівництва	1918
Стиль	неоготика
Належність	Римо-Католицька Церква
Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Отинія) (Україна)

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі

Храмове свято — Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (15 серпня).

Опис ред.

Отинійський костел Успіння Матері Божої — цегляний, має розміри 31×20 м.

За архітектурним вирішенням храм є типовим вірцем неоготики.

З історії храму ред.

Костел побудувано в 1905—1918 роках зусиллями пароха кс. Людвіка Швайгера. Автором проекту став Теодор Мар'ян Тальовський.

У 1919 році настоятелем парафії став кс. Францішек Вишатицький, який продовжував будову всередині святині.

24 березня 1924 року вперше в отинійському костелі заграв орган. У головному вівтарі у 1920-х роках вмістили чудотворна ікона (образ) Успіння Матері Божої^{[джерело?]}, намальований у 1718 році Казімежом Ладонським з Жукова.

У 1937 році кс. Станіслав Перенц вклав чудотворний образ Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в позолочені рами.

Після приходу совєтів і по закінченні ІІ Світової війни з утисками релігійного життя ця доля не оминула і отинійський костел. Але в червні 1945 року всі костельні речі вивезли до Ліготи Ксьонженцої в Польщі. Там на місці зруйнованого євангелістського храму побудовано новий костел, на взірець отинійського, в якому помістили образ Матері Божої з Отинії.

У цей же час у приміщенні отинійського костелу влаштували склад хімікатів, потім філіал заводу «Індуктор», згодом планували відкрити музей.

Однак зі здобуттям Україною незалежності (1991) відбулося відродження релігійної громади римо-католиків в Отинії — і в 1992 році стараннями римсько-католицької громади і кс. Петра Бука святиню повернули вірним. 12 грудня, того ж (1992) року відбулося урочисте відкриття і посвячення храму, на якому був присутній кс. Єпископ Маркіян Трофим'як. Ксьондз Казимир Галімурка став настоятелем парафії.

У 1997 році до Отинії привезли копію образу Внебовзяття Матері Божої.

Нині (2000-ні) ксьондз Отинійського костелу — Петро Малий.

Світлини ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Отинія)

Карпати, червень 2008 року. День сьомий: Яблунів -> Отинія -> Коропець -> Золотий_Потік -> Бучач -> Язловець -> Кременець -> Київ на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка [ 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] (укр.) (рос.) (англ.) // інформаційна таблиця на костелі
Otynia. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny w Otynii^{[недоступне посилання з липня 2019]}. (пол.)