? Таргани | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||
Родини | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Таргани (Blattoptera, Blattaria, Blattodea) — ряд комах.
Вагомий внесок у вивчення цього ряду комах зробив Г.Я. Бей-Бієнко.
Етимологія назви Редагувати
За М. Фасмером, російське слово таракан (як й українське тарган) походить від чуваського tar-aqan «втікач», в основі якого тюркське täz «тікати». Г. Якобсон же виводить із зневажливого використання тюркського tarkan «сановник».
За твердженням дослідників, тарган сприймається як інородець-окупант, який захопив чужу територію. У Росії руді таргани відомі як прусаки. Мовляв, привезли їх російські вояки у ранцях, повертаючись з російсько-прусської війни середини XVIII ст.
В Україні зафіксовані різні назви таргана, зокрема прус, шваб, москаль, у яких якраз простежується мотив чужинця. У Німеччині та Чехії тарганів називають росіянами (нім. Russen, чеськ. Rus або Rus domácí). А сербською прусак відомий як бубарус (жук-росіянин). Ці народи стверджують, що надокучливу комаху завезли якраз із Росії. Водночас чорні таргани у них відомі як шваби (нім. Schwaben, Schabe, чеськ. Švábi, серб. бубашваба).
Морфологія Редагувати
Довжина від 4 до 95 мм. Голова частково прихована під переднеспинкою. Вусики довгі, щетинкоподібні, багаточленикові. Ротовий апарат гризучого типу. Крила перетинчасті, надкрила щільніші, з жилкуванням. У деяких видів крила і надкрила відсутні. Ноги бігальні. У самців на черевці часто є пахучі залози. Перетворення неповне.
Різноманіття Редагувати
Налічується близько 3500 — 4000 видів тарганів. Вони проживають переважно у тропіках та субтропіках. Таргани переважно нічні, з прихованим способом життя комахи. Живуть у лісовій підстилці, під каменями, у тріщинах ґрунту. Яйця відкладають у особливих капсулах — оотеках. Розвиваються від 3 місяців до 4 років. Деякі синантропні види розповсюджені людиною по всьому світі (Прусак Blattela germanica).
Можуть пошкоджувати харчові запаси, рослини тощо. Деякі — переносники збудників низки захворювань та яєць гельмінтів. А деякі — популярні декоративні тварини (кубинські таргани роду Blaberus або мадагаскарські Gromphadornia)
Еволюційна історія і відносини Редагувати
Богомоли, Терміти і Таргани, як правило, об'єднані ентомологами у вищу групу під назвою Dictyoptera. Поточні дані наводять на думку, що терміти еволюціонували безпосередньо від справжніх тарганів і багато авторів тепер розглядають термітів, як підряд тарганів. Ранні тарганоподібні скам'янілості знайдені в кам'яновугільному періоді 354—295 млн років тому. Втім, ці скам'янілості відрізняються від сучасних тарганів і є предками богомолів та сучасних тарганів. Перші скам'янілості сучасних тарганів з'явилися на початку крейдяного періоду.
Таргани в Україні Редагувати
В Україні зустрічаються 10 видів, зокрема тарган-прусак (Blattella germanica L.), тарган чорний (Blatta orientalis L.) і тарган лапландський (Ectobius lapponicus L.).
Примітки Редагувати
- Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. В 4 т. Т. 4 (Т-ящур)/ Пер. С нем. И доп. О. Н. Трубачева. — 2-е узд., стер. — М.: Прогресс, 1987. — С. 21.
- Москаль — в Україні й Білорусі давнє прозвище російського вояка. Пор., наприклад, слово «москаль», яким називають червоноклопа, комаху червоного кольору із чорними цятками та приплюснутою спиною.
- Швабія — місцевість на південному заході Німеччини в землях Баден-Вюртемберг і Баварія, де живуть шваби — німці, що говорять на особливому швабському діалекті.
- Кривощапова Ю. А. Языковой и культурный портрет реалии: таракан // Фольклор и постфольклор: структура, типология, семиотика / Сайт Центра типологии и семиотики фольклора Российского государственного гуманитарного университета.
Література Редагувати
- Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 102—106. — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm
Посилання Редагувати
- Тарган // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1880. — 1000 екз.
- Таргани // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини.
- Таргани // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таргани |
| Проєкт Віківиди має дані за темою: Таргани |
| Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |