www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таль Сіді Львівна У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Таль Сіді Львівна Таль справжні ім я та прізвище Сор

Таль Сіді Львівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Таль.

Сіді Львівна Таль, справжні ім'я та прізвище Сореле Біркенталь (8 вересня 1912, Чернівці — 17 серпня 1983) — популярна єврейська, румунська, радянська, українська співачка та акторка травестійного жанру.

Таль Сіді Львівна
Основна інформація
Повне ім'я Сореле Біркенталь
Дата народження 8 вересня 1912(1912-09-08)
Місце народження Чернівці, Австро-Угорська імперія
Дата смерті 17 серпня 1983(1983-08-17) (70 років)
Місце смерті Чернівці, Українська РСР, СРСР
Поховання Центральний цвинтар Чернівців
Громадянство  Австро-Угорщина →  ЗУНР →  СРСР
Національність єврейка
Професії акторка, співачка, акторка театру
Інструменти вокал[d]
Нагороди

Життєпис Редагувати

Сіді Львівна Таль народилася у небагатій родині пекаря. Артистичні здібності Таль виявила ще в дитинстві: вона співала, танцювала, виконувала комічні сценки. З 13 років вчилася швейному ремеслу. У 1926 році була прийнята в єврейську трупу Сари Канер (1882—1959) на амплуа інженю.

Могила Сіді Таль на Центральному цвинтарі Чернівців

У 1928 році Таль переїхала до Бухаресту, де вступила до трупи театру «Роксі», грала на сцені знаменитого залу «Помул верде».

Вперше з'явилася на сцені в 1928 році. До 1940 року працювала у Чернівцях, Яссах, Бухаресті. Після 1940 р. грала в єврейському театрі в Кишиневі.

З 1946 — актриса єврейського ансамблю Чернівецької філармонії. Грала комедійні та драматичні ролі (переважно травесті): Естерке і Елька («Скарб» за Шолом-Алейхемом), Мотл («Хлопчик Мотл» Шолом-Алейхема), Зямка Копач — (в однойменній п'єсі Даніеля), Еліза («Пігмаліон» Б. Шоу) та ін.

Сіді Таль виступала також в опереті, виконувала естрадні номери: балада «Серце матері» в естрадній виставі «Завжди з вами» з трансформаційними номером у програмі «Ворогом на зло», виконувала народні ліричні, жартівливі, характерні пісні, а також танці різних стилів та жанрів.

Разом з чоловіком Пінкусом Фаліком, Сіді Таль були духовними наставниками Софії Ротару. Таль внесла неоціненний вклад в формування й становлення ВІА «Смерічка» й «Червона рута».

Джерела Редагувати

  • СИДИ Таль в воспоминаниях современников. — Москва: Дом печати, 1993. — 232 с.
  • СИДИ Таль и Фалик в воспоминаниях современников. — Львов [David Guttmann], 2002. — 232 с.
  • СІДІ Таль // Хто є хто на Буковині. — Київ, 2006. С. 29.
  • ТАЛЬ Сіді // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник. — Чернівці: Букрек, 2005. — С. 260—261.
  • МОГИЛА Таль С., нове центральне кладовище // Пам'ятки діячам науки і культури національних меншин України: каталог-довідник,-Київ, 1998. — с. 171.
  • ЧАРОДІЙКА сцени: Сіді Таль // Гусар Ю. Зірки не гаснуть: худ.-докум. розповіді про видатних митців Буковини, чиї імена занесено на «Алею зірок» у Чернівцях.- Чернівці, 2003. — С. 51-58; Чернівці. — 2000.-8 груд. (№ 50).- С. 12; Чернівці та чернівчани.- 2000.- 25 серп. (№ 32).- С. 3; Правдивий поступ.- 2002. — верес. — С. 3.
  • БУРГ Й. Сиди Таль: [к 90-летию со дня рождения засл. арт. Украины]// Черновицкие листки. — 2002. — № 89. — С. 3, 4.
  • ДОБРЯНСКИЙ А. Актриса найскладніщих театральних ситуацій // Буковина. — 2002.- 11 верес.
  • [СІДІ Таль] // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2007 році): бібліогр. покажчик.- Чернівці, 2006. — С. 147—149.
  • ТАЛЬ Сіді Львівна // Видатні діячі культури та мистецтв Буковини: бібліографічний довідник.- Чернівці: Книги — ХХІ, 2010. Вип. 1. — С. 112—113. — ISBN 978-966-2147-82-7.

Примітки Редагувати

  1. . ujew.com.ua. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tal Sidi Lvivna Tal spravzhni im ya ta prizvishe Sorele Birkental 8 veresnya 1912 Chernivci 17 serpnya 1983 populyarna yevrejska rumunska radyanska ukrayinska spivachka ta aktorka travestijnogo zhanru Tal Sidi LvivnaOsnovna informaciyaPovne im ya Sorele BirkentalData narodzhennya 8 veresnya 1912 1912 09 08 Misce narodzhennya Chernivci Avstro Ugorska imperiyaData smerti 17 serpnya 1983 1983 08 17 70 rokiv Misce smerti Chernivci Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Centralnij cvintar ChernivcivGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR SRSRNacionalnist yevrejkaProfesiyi aktorka spivachka aktorka teatruInstrumenti vokal d Nagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Dzherela 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiSidi Lvivna Tal narodilasya u nebagatij rodini pekarya Artistichni zdibnosti Tal viyavila she v ditinstvi vona spivala tancyuvala vikonuvala komichni scenki Z 13 rokiv vchilasya shvejnomu remeslu U 1926 roci bula prijnyata v yevrejsku trupu Sari Kaner 1882 1959 na amplua inzhenyu nbsp Mogila Sidi Tal na Centralnomu cvintari ChernivcivU 1928 roci Tal pereyihala do Buharestu de vstupila do trupi teatru Roksi grala na sceni znamenitogo zalu Pomul verde Vpershe z yavilasya na sceni v 1928 roci Do 1940 roku pracyuvala u Chernivcyah Yassah Buharesti Pislya 1940 r grala v yevrejskomu teatri v Kishinevi Z 1946 aktrisa yevrejskogo ansamblyu Cherniveckoyi filarmoniyi Grala komedijni ta dramatichni roli perevazhno travesti Esterke i Elka Skarb za Sholom Alejhemom Motl Hlopchik Motl Sholom Alejhema Zyamka Kopach v odnojmennij p yesi Danielya Eliza Pigmalion B Shou ta in Sidi Tal vistupala takozh v opereti vikonuvala estradni nomeri balada Serce materi v estradnij vistavi Zavzhdi z vami z transformacijnimi nomerom u programi Vorogom na zlo vikonuvala narodni lirichni zhartivlivi harakterni pisni a takozh tanci riznih stiliv ta zhanriv Razom z cholovikom Pinkusom Falikom Sidi Tal buli duhovnimi nastavnikami Sofiyi Rotaru Tal vnesla neocinennij vklad v formuvannya j stanovlennya VIA Smerichka j Chervona ruta 1 Dzherela RedaguvatiSIDI Tal v vospominaniyah sovremennikov Moskva Dom pechati 1993 232 s SIDI Tal i Falik v vospominaniyah sovremennikov Lvov David Guttmann 2002 232 s SIDI Tal Hto ye hto na Bukovini Kiyiv 2006 S 29 TAL Sidi Bogajchuk M A Literatura i mistectvo Bukovini v imenah slovnik dovidnik Chernivci Bukrek 2005 S 260 261 MOGILA Tal S nove centralne kladovishe Pam yatki diyacham nauki i kulturi nacionalnih menshin Ukrayini katalog dovidnik Kiyiv 1998 s 171 ChARODIJKA sceni Sidi Tal Gusar Yu Zirki ne gasnut hud dokum rozpovidi pro vidatnih mitciv Bukovini chiyi imena zaneseno na Aleyu zirok u Chernivcyah Chernivci 2003 S 51 58 Chernivci 2000 8 grud 50 S 12 Chernivci ta chernivchani 2000 25 serp 32 S 3 Pravdivij postup 2002 veres S 3 BURG J Sidi Tal k 90 letiyu so dnya rozhdeniya zasl art Ukrainy Chernovickie listki 2002 89 S 3 4 DOBRYaNSKIJ A Aktrisa najskladnishih teatralnih situacij Bukovina 2002 11 veres SIDI Tal Pam yatajmo Znamenni ta pam yatni dati Bukovini v 2007 roci bibliogr pokazhchik Chernivci 2006 S 147 149 TAL Sidi Lvivna Vidatni diyachi kulturi ta mistectv Bukovini bibliografichnij dovidnik Chernivci Knigi HHI 2010 Vip 1 S 112 113 ISBN 978 966 2147 82 7 Primitki Redaguvati Sidi Tal Kak evrejskaya aktrisa dala putyovku v zhizn Sofii Rotaru ujew com ua Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Posilannya RedaguvatiHto ye hto na Bukovini 2006 gt gt Istorichni postati Bukovini Sidi Tal U Chernivcyah vshanuvali pam yat kumira yevrejskogo teatru Sidi Tal Sogodni vipovnyuyetsya 92 roki z dnya narodzhennya Sidi Tal nedostupne posilannya z listopadaa 2019 vidatnoyi artistki Cherniveckogo yevrejskogo teatru Sidi Tal Najyaskravishoyu primoyu Cherniveckogo yevrejskogo teatru bula v 30 60 h rokah XX stolittya Sidi Tal 1 Arhivovano 30 sichnya 2009 u Wayback Machine 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 3 Arhivovano 20 listopada 2008 u Wayback Machine Sidi Tal v vospominaniyah sovremennikov nedostupne posilannya z travnya 2019 V Kishineve otmetili 95 letie so dnya rozhdeniya Sidi Tal nedostupne posilannya z lipnya 2019 velichajshej artistki Chernovickogo evrejskogo teatra Sidi Tal samoj yarkoj primy 30 60 h godov XX veka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tal Sidi Lvivna amp oldid 39779350