www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тадеуш Рутовський Тадеуш Тадій Рутовський пол Tadeusz Rutowski 2 грудня 1852 Тарнів 30 березня 1918 Крехів галицький жур

Тадеуш Рутовський

Тадеуш (Тадій) Рутовський (пол. Tadeusz Rutowski; 2 грудня 1852, Тарнів — 30 березня 1918, Крехів) — галицький журналіст і політик, посол до Галицького сейму VI, VIII, IX i X каденцій та австрійського парламенту VII, VIII i IX каденцій, президент Львова (1914—1915).

Тадеуш Рутовський
Tadeusz Klemens Rutowski
Народився 2 грудня 1852
Тарнів
Помер 30 березня 1918
Крехів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Місце проживання Львів
Діяльність політика, право
Alma mater Віденський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов польська і німецька
Членство Q11822732?
Титул доктор філософії
Посада Президент Львова
Попередник Юзеф Нойман
Наступник Владислав Стеслович
Партія Польський клубd
Нагороди
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа

Життєпис Редагувати

Народився 2 грудня 1852 в Тарнові в родині Клеменса Рутовського та Кароліни Трешковської.

Батько був учасником Листопадового повстання проти Російської імперії (1830—1831), після поразки повстання перебрався до Галичини; був бурмістром Таронова (1873—1877) та послом до Галицького сейму І, ІІ та ІІІ каденцій (1861—1876).

Тадеуш Туровський після гімназії в Тарнові навчався у Відні, де в 1879 р. став доктором філософії. Як журналіст співпрацював з численними галицькими газетами та журналами, зоркема «Ekonomista Polski», «Gazeta Narodowa», «Muzeum», «Przełom», редактор газет «Nowa Reforma», «Słowo Polskie» у Львові.

1889 року був обраний послом до Крайового сейму від м. Тарнова, а в 1901 та 1908 роках від м. Львова. В 1889 році був обраний послом до Крайового сейму від м. Тарнова, а в 1901 та 1908 роках від м. Львова. У 1886—1898 роках Рутовський був послом до Віденського парламенту. Дотримувався центристських та демократичних поглядів.

Починаючи з 1895 — перший віце-президент Львова. Співзасновник Towarzystwa miłośnikόw przeszłości Lwowa. Сприяв побудові будинку Промислового музею, Міської картинної галереї, придбав будинок короля Яна на Ринку, у якому створив музей ім. Собеського, купив будинок на вул. Гетьманській, де розмістив Палац мистецтв.

З дружиною Ядвігою (з Богданських) мав дочок Аліцію, Зофію та Марію і сина Анжея, поручника польської армії розстріляного в Катині.

Президент Львова під час російської окупації 1914—1915 Редагувати

Тадеуш Рутовський вручає символічні ключі від міста російському генералові Ґотлібу-Вільгельму (Васілію) Роде. Львів, Личаківська рогатка, 3.9.1914

28 червня 1914 в Сараєво сербський терорист Гаврило Принцип вбив спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружину герцогиню Софію Хотек. Вбивство стало формальним приводом для початку Першої світової війни. 29 липня 1914 у Російській імперії розпочали мобілізацію. 18 серпня 1914 російські війська розпочали наступ на Австро-Угорщину і завдали поразки австрійським військам у Галицькій битві.

3 вересня 1914 російські війська захопили Львів. Напередодні президент міста Юзеф Нойман покинув Львів i Тадеуш Рутовський перейняв обов'язки президента міста. Впродовж 293 днів російської окупації Рутовський опікувався функціонуванням муніципального господарства.

У травні-червні 1915 німецька та австрійська армії під керівництвом Августа фон Макензена провели успішний контрнаступ в Галичині і 22 червня 1915 звільнили Львів. Відступаючи, російські війська захопили з собою заручників, серед яких був Тадеуш Рутовський.

У січні 1917 Рутовського виміняли на москвофіла, віденського кореспондента часопису «Новое Время» Дмитра Янчевецького, засудженого на смерть за державну зраду у справі «Народного Совіту» Дмитра Маркова. Проте здоров'я Рутовського було підірване під час полону. 30 березня 1918 він помер у Крехові.

Пам'ять про Рутовського Редагувати

Ще за життя Рутовського на його честь була названа вулиця в центрі Львова (сьогодні вулиця Театральна).

Мер Львова Андрій Садовий про Рутовського:

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tadeush Tadij Rutovskij pol Tadeusz Rutowski 2 grudnya 1852 Tarniv 30 bereznya 1918 Krehiv galickij zhurnalist i politik posol do Galickogo sejmu VI VIII IX i X kadencij ta avstrijskogo parlamentu VII VIII i IX kadencij prezident Lvova 1914 1915 Tadeush RutovskijTadeusz Klemens RutowskiNarodivsya 2 grudnya 1852TarnivPomer 30 bereznya 1918KrehivPohovannya Lichakivskij cvintarGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaMisce prozhivannya LvivDiyalnist politika pravoAlma mater Videnskij universitetNaukovij stupin doktor filosofiyiZnannya mov polska i nimeckaChlenstvo Q11822732 Titul doktor filosofiyiPosada Prezident LvovaPoperednik Yuzef NojmanNastupnik Vladislav SteslovichPartiya Polskij klubdNagorodi Kavaler komandorskogo hresta ordena Franca Josifa Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Prezident Lvova pid chas rosijskoyi okupaciyi 1914 1915 3 Pam yat pro Rutovskogo 4 DzherelaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 2 grudnya 1852 v Tarnovi v rodini Klemensa Rutovskogo ta Karolini Treshkovskoyi Batko buv uchasnikom Listopadovogo povstannya proti Rosijskoyi imperiyi 1830 1831 pislya porazki povstannya perebravsya do Galichini buv burmistrom Taronova 1873 1877 ta poslom do Galickogo sejmu I II ta III kadencij 1861 1876 Tadeush Turovskij pislya gimnaziyi v Tarnovi navchavsya u Vidni de v 1879 r stav doktorom filosofiyi Yak zhurnalist spivpracyuvav z chislennimi galickimi gazetami ta zhurnalami zorkema Ekonomista Polski Gazeta Narodowa Muzeum Przelom redaktor gazet Nowa Reforma Slowo Polskie u Lvovi 1889 roku buv obranij poslom do Krajovogo sejmu vid m Tarnova a v 1901 ta 1908 rokah vid m Lvova V 1889 roci buv obranij poslom do Krajovogo sejmu vid m Tarnova a v 1901 ta 1908 rokah vid m Lvova U 1886 1898 rokah Rutovskij buv poslom do Videnskogo parlamentu Dotrimuvavsya centristskih ta demokratichnih poglyadiv Pochinayuchi z 1895 pershij vice prezident Lvova Spivzasnovnik Towarzystwa milosnikow przeszlosci Lwowa Spriyav pobudovi budinku Promislovogo muzeyu Miskoyi kartinnoyi galereyi pridbav budinok korolya Yana na Rinku u yakomu stvoriv muzej im Sobeskogo kupiv budinok na vul Getmanskij de rozmistiv Palac mistectv Z druzhinoyu Yadvigoyu z Bogdanskih mav dochok Aliciyu Zofiyu ta Mariyu i sina Anzheya poruchnika polskoyi armiyi rozstrilyanogo v Katini Prezident Lvova pid chas rosijskoyi okupaciyi 1914 1915 Redaguvati nbsp Tadeush Rutovskij vruchaye simvolichni klyuchi vid mista rosijskomu generalovi Gotlibu Vilgelmu Vasiliyu Rode Lviv Lichakivska rogatka 3 9 191428 chervnya 1914 v Sarayevo serbskij terorist Gavrilo Princip vbiv spadkoyemcya avstrijskogo prestolu ercgercoga Franca Ferdinanda ta jogo druzhinu gercoginyu Sofiyu Hotek Vbivstvo stalo formalnim privodom dlya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 29 lipnya 1914 u Rosijskij imperiyi rozpochali mobilizaciyu 18 serpnya 1914 rosijski vijska rozpochali nastup na Avstro Ugorshinu i zavdali porazki avstrijskim vijskam u Galickij bitvi 3 veresnya 1914 rosijski vijska zahopili Lviv Naperedodni prezident mista Yuzef Nojman pokinuv Lviv i Tadeush Rutovskij perejnyav obov yazki prezidenta mista Vprodovzh 293 dniv rosijskoyi okupaciyi Rutovskij opikuvavsya funkcionuvannyam municipalnogo gospodarstva U travni chervni 1915 nimecka ta avstrijska armiyi pid kerivnictvom Avgusta fon Makenzena proveli uspishnij kontrnastup v Galichini i 22 chervnya 1915 zvilnili Lviv Vidstupayuchi rosijski vijska zahopili z soboyu zaruchnikiv sered yakih buv Tadeush Rutovskij U sichni 1917 Rutovskogo viminyali na moskvofila videnskogo korespondenta chasopisu Novoe Vremya Dmitra Yancheveckogo zasudzhenogo na smert za derzhavnu zradu u spravi Narodnogo Sovitu Dmitra Markova Prote zdorov ya Rutovskogo bulo pidirvane pid chas polonu 30 bereznya 1918 vin pomer u Krehovi Pam yat pro Rutovskogo RedaguvatiShe za zhittya Rutovskogo na jogo chest bula nazvana vulicya v centri Lvova sogodni vulicya Teatralna Mer Lvova Andrij Sadovij pro Rutovskogo Tadeush Rutovskij buv miskim golovoyu v perehidnij chas koli avstriyaki vidhodili a rosiyani prihodili Todi zabrali vsi groshi z bankiv i misto bulo na mezhi golodnoyi smerti Praktichno obkradenoyu zalishilasya vsya miska verhivka tomu sho lyudi trimali groshi v bankah T Rutovskij buv nebidnoyu lyudinoyu j faktichno utrimuvav misto kilka misyaciv svoyim koshtom Ce buv priklad velikoyi samopozhertvi j viddanosti lyudina ryatuvala svoye ridne misto potim perebuli zimu j situaciya pokrashilasya Dzherela RedaguvatiIgor Melnik Rosijska okupaciya Lvova u 1914 1915 rokah Zbruc 16 10 2014 Lviv yanin sho ne zlyakavsya rosijskih vijsk RUTOVSKIJ TADEJ SUSPILNO POLITIChNIJ DIYaCh PREZIDENT m LVOVA Henryka Kramarz Tadeusz Rutowski Portret pozytywisty i dem okraty galicyjskiego Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej Krakow 2001 Mriyu shob Lviv stav mistom 1 v Ukrayini Mer Andrij SADOVIJ pro arhitekturni pam yatki vodu smittya j konkurenciyu Den 13 travnya 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tadeush Rutovskij amp oldid 38215067