www.wikidata.uk-ua.nina.az

Табір переміщених осіб Табори переміщених осіб або Табори Ді Пі з англ Displaced Persons скорочено D P а в трансліті Ді

Табір переміщених осіб

Табори переміщених осіб або Табори Ді-Пі (з англ. Displaced Persons, скорочено: D.P., а в трансліті: Ді-Пі) — табори біженців, що існували з 1945 до початку 1950-х років для переміщених осіб на території Західної Німеччини, Австрії та Італії, зайнятих американськими, британськими й французькими військами. В таборах утримувалися іноземні примусові робітники і в'язні концентраційних таборів, виявлені переважно на території Німеччини та Австрії після краху нацистської Німеччини, а також військові та цивільні біженці від Червоної Армії та партизансько-комуністичних сил зі Східної, Центральної та Південно-Східної Європи.

Табір переміщених осіб
 Табір переміщених осіб у Вікісховищі

1947 року в таких таборах у реквізованих військових казармах, воєнних робітничих оселях, школах тощо перебувало 1,6 млн біженців (здебільшого зі Східної і Південно-Східної Європи) — в тому числі близько 200 000 українців.

Структура й адміністрація ред.

До липня 1945 табори Ді-Пі підлягали компетенції Найвищої Головної Кватири Експедиційних (альянтських) військ (SHAEF), з доручення якої ними відав відповідальний за цивільні справи відділ DP Branche G — 5; потім компетенції окремих окупаційних армій з координуючим осередком в СДРХ (Екзекутива для Ді-Пі), до якого входили представники американських, британських та французьких армій і Міжнародного Комітету для біженців у Женеві.

Адміністрація і матеріальна опіка таборів Ді-Пі була у заряді допомогових організацій при ООН з доручення окупаційної влади: з 1945 до липня 1947  це були UNRRA (англ. United Nations Relief and Reparation Administration), а згодом — IRO (англ. International Refugee Organization). По закінченні переселення Ді-Пі та включення їх у німецьку (закон 25. 4. 1951) та австрійську економіку та установи цих країн, правну опіку над залишенцями перебрав Високий Комісар ООН для справ втікачів у Женеві. Число таборів Ді-пі постійно зменшувалося: з 493 у 1946 до 223 у 1950; у 1956 — 58 вони перестали існувати, а їх мешканців переведено в новозбудовані оселі або приватні помешкання.

Українці в таборах Ді-Пі ред.

Табір «Українська робітнича оселя» у Гіссені (Німеччина) для переміщених осіб-українців, 1948 рік.

Українські біженці 1946 р. перебували у 125 таборах, 1949— у 110 таборах Ді-Пі (близько 80 з них були заселені виключно або переважно українцями). Найбільші українські табори (від 2000 до 5000 осіб) містилися в американській зоні у Мюнхені (Карлсфельд, Варнер-Касерне), Аугсбурзі (Соме-Касерне), Міттенвальді (ЄґерКасерне), Реґенсбурзі (Ґанґгофер-Зідлюнґ), Ашаффенбурзі, Берхтесгадені («Орлик»), Байройті (Леопольд Касерне); у британській зоні в Ганновері та Гайденав; у французькій зоні в Штуттґарті; в Австрії — у Зальцбурзі.

В українських таборах Ді-Пі вже у 1945 постало місцеве українське самоуправління, однак воно не мало ніякого впливу на адміністрацію самого табору, яка була повнотою в руках УНРРА. Щойно з 1947 (де юре — з 1948, розпорядження Головної Кватири ІРО в Женеві 15 червня 1948) українські таборові самоуправління співпрацювали в управі таборів Ді-Пі, при чому в адміністративних справах підлягали органам ІРО, по громадській лінії — Центральному Представництву Української Еміграції (ЦПУЕ).

Життя в українських таборах Ді-Пі ред.

Гашення української таборової пошти у таборі Реґензбурґ.

В українських таборах Ді-Пі впродовж кількох років їхнього існування жваво розвинулося суспільно-громадське, політичне, культурно-освітнє, релігійне, господарське, літературно-мистецьке життя та видавнича діяльність. Про це свідчать числа на 1948, коли в таких таборах працювало 102 народні школи, 35 гімназій, 12 інших середніх шкіл, 43 фахові школи, виходило 232 періодичні видання і з'явилося 818 книжкових видань.

Примітки ред.

  1. ↑ Marica Karakaš Obradov. Depoi špijuna i terorista. Saveznički logori za raseljene osobe u Italiji, Austriji i Njemačkoj (хорватською). Hrvatski Institut Za Povijest, Zagreb. Процитовано 27 грудня 2022. 
  2. Микола Тимошик. Вояки Української Національної Армії в італійському таборі «Ріміні»: як виживали і стверджували себе на чужині. https://ounuis.info. Архів ОУН. Процитовано 27 грудня 2022. 

Див. також ред.

Посилання ред.

Джерела ред.


Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tabori peremishenih osib abo Tabori Di Pi z angl Displaced Persons skorocheno D P a v transliti Di Pi tabori bizhenciv sho isnuvali z 1945 do pochatku 1950 h rokiv dlya peremishenih osib na teritoriyi Zahidnoyi Nimechchini Avstriyi ta Italiyi 1 2 zajnyatih amerikanskimi britanskimi j francuzkimi vijskami V taborah utrimuvalisya inozemni primusovi robitniki i v yazni koncentracijnih taboriv viyavleni perevazhno na teritoriyi Nimechchini ta Avstriyi pislya krahu nacistskoyi Nimechchini a takozh vijskovi ta civilni bizhenci vid Chervonoyi Armiyi ta partizansko komunistichnih sil zi Shidnoyi Centralnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi 1 Tabir peremishenih osib Tabir peremishenih osib u Vikishovishi1947 roku v takih taborah u rekvizovanih vijskovih kazarmah voyennih robitnichih oselyah shkolah tosho perebuvalo 1 6 mln bizhenciv zdebilshogo zi Shidnoyi i Pivdenno Shidnoyi Yevropi v tomu chisli blizko 200 000 ukrayinciv Zmist 1 Struktura j administraciya 2 Ukrayinci v taborah Di Pi 3 Zhittya v ukrayinskih taborah Di Pi 4 Primitki 5 Div takozh 6 Posilannya 7 DzherelaStruktura j administraciya red Do lipnya 1945 tabori Di Pi pidlyagali kompetenciyi Najvishoyi Golovnoyi Kvatiri Ekspedicijnih alyantskih vijsk SHAEF z doruchennya yakoyi nimi vidav vidpovidalnij za civilni spravi viddil DP Branche G 5 potim kompetenciyi okremih okupacijnih armij z koordinuyuchim oseredkom v SDRH Ekzekutiva dlya Di Pi do yakogo vhodili predstavniki amerikanskih britanskih ta francuzkih armij i Mizhnarodnogo Komitetu dlya bizhenciv u Zhenevi Administraciya i materialna opika taboriv Di Pi bula u zaryadi dopomogovih organizacij pri OON z doruchennya okupacijnoyi vladi z 1945 do lipnya 1947 ce buli UNRRA angl United Nations Relief and Reparation Administration a zgodom IRO angl International Refugee Organization Po zakinchenni pereselennya Di Pi ta vklyuchennya yih u nimecku zakon 25 4 1951 ta avstrijsku ekonomiku ta ustanovi cih krayin pravnu opiku nad zalishencyami perebrav Visokij Komisar OON dlya sprav vtikachiv u Zhenevi Chislo taboriv Di pi postijno zmenshuvalosya z 493 u 1946 do 223 u 1950 u 1956 58 voni perestali isnuvati a yih meshkanciv perevedeno v novozbudovani oseli abo privatni pomeshkannya Ukrayinci v taborah Di Pi red nbsp Tabir Ukrayinska robitnicha oselya u Gisseni Nimechchina dlya peremishenih osib ukrayinciv 1948 rik Ukrayinski bizhenci 1946 r perebuvali u 125 taborah 1949 u 110 taborah Di Pi blizko 80 z nih buli zaseleni viklyuchno abo perevazhno ukrayincyami Najbilshi ukrayinski tabori vid 2000 do 5000 osib mistilisya v amerikanskij zoni u Myunheni Karlsfeld Varner Kaserne Augsburzi Some Kaserne Mittenvaldi YegerKaserne Regensburzi Ganggofer Zidlyung Ashaffenburzi Berhtesgadeni Orlik Bajrojti Leopold Kaserne u britanskij zoni v Gannoveri ta Gajdenav u francuzkij zoni v Shtuttgarti v Avstriyi u Zalcburzi V ukrayinskih taborah Di Pi vzhe u 1945 postalo misceve ukrayinske samoupravlinnya odnak vono ne malo niyakogo vplivu na administraciyu samogo taboru yaka bula povnotoyu v rukah UNRRA Shojno z 1947 de yure z 1948 rozporyadzhennya Golovnoyi Kvatiri IRO v Zhenevi 15 chervnya 1948 ukrayinski taborovi samoupravlinnya spivpracyuvali v upravi taboriv Di Pi pri chomu v administrativnih spravah pidlyagali organam IRO po gromadskij liniyi Centralnomu Predstavnictvu Ukrayinskoyi Emigraciyi CPUE Zhittya v ukrayinskih taborah Di Pi red nbsp Gashennya ukrayinskoyi taborovoyi poshti u tabori Regenzburg V ukrayinskih taborah Di Pi vprodovzh kilkoh rokiv yihnogo isnuvannya zhvavo rozvinulosya suspilno gromadske politichne kulturno osvitnye religijne gospodarske literaturno mistecke zhittya ta vidavnicha diyalnist Pro ce svidchat chisla na 1948 koli v takih taborah pracyuvalo 102 narodni shkoli 35 gimnazij 12 inshih serednih shkil 43 fahovi shkoli vihodilo 232 periodichni vidannya i z yavilosya 818 knizhkovih vidan Primitki red a b Marica Karakas Obradov Depoi spijuna i terorista Saveznicki logori za raseljene osobe u Italiji Austriji i Njemackoj horvatskoyu Hrvatski Institut Za Povijest Zagreb Procitovano 27 grudnya 2022 Mikola Timoshik Voyaki Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Armiyi v italijskomu tabori Rimini yak vizhivali i stverdzhuvali sebe na chuzhini https ounuis info Arhiv OUN Procitovano 27 grudnya 2022 Div takozh red Tabir internovanih Orlik chasopis Posilannya red Tabori ukrayinskih peremishenih osib na teritoriyi Nimechchini 1945 1955 Chuzhinoyu Dvotizhnevik taboru Kornberg Kornberg Kulturno osvitnij viddil taboru 1946 Rik 1 ch 2 1 bereznya ch 10 7 lipnya Ivan Bagryanij Anton Bida Geroj truda povist pro Di Pi satirichna poema Novij Ulm 1947 Nauka na emigraciyi v 1945 1946 rokah Avgsburg UVAN 1947 11 s Martinec V Shlyahom taboriv D P Rudolstadt Coburg Dachau Karlsfeld Spogadi iz skitalshini Vinnipeg Novij shlyah 1950 385 s Govorit Regensburg Svoboda 1980 Ch 229 28 zhovtnya S 3 Baragura V Monografiya zbirnik Regensburg mikrokosm ukrayinskogo skitalstva Svoboda 1986 Ch 48 13 bereznya S 2 Liktej Ya Spomin pro hor gimnaziyi v tabori Leopold Kaserne Bajrojt Svoboda ch 4 22 sichnya 2010 s 19Dzherela red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 nbsp Ce nezavershena stattya z vijskovoyi spravi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tabir peremishenih osib amp oldid 40670417