www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примусова праця в Третьому Рейху Використання рабської та примусової праці в нацистській Німеччині нім zwangsarbeit та п

Примусова праця в Третьому Рейху

Використання рабської та примусової праці в нацистській Німеччині (нім. zwangsarbeit) та по всій окупованій Третім Рейхом Європі під час Другої світової війни відбувалося в безпрецедентних масштабах. Це було життєво важливою частиною німецької економічної експлуатації завойованих територій і сприяло масовому знищенню населення в окупованій Європі. Німці вивезли приблизно 12 мільйонів людей з майже двадцяти європейських країн; близько двох третин прибули з Центральної та Східної Європи. Багато робітників загинуло внаслідок нелюдських умов — жорстоке поводження, недоїдання і тортури були основними причинами смерті остарбайтерів. Багато інших стали жертвами внаслідок бомбардування союзників та обстрілів протягом війни. На піку примусові робітники становили 20 % робочої сили Німеччини. За підрахунками, близько 15 мільйонів чоловіків і жінок одномоментно під час війни були примусовими робітниками.

Черкащани, вивезені до Німеччини на примусові роботи. Фото 1942 р.

Крім євреїв, найсуворіша політика депортації та примусової праці застосовувалася до населення Білорусі, України та Росії. До кінця війни половина населення Білорусі була вбита або вислана.

Поразка нацистської Німеччини в 1945 р. звільнила приблизно 11 млн іноземців (віднесених до категорії «переміщених осіб»), більшість з яких були примусовими робітниками та військовополоненими. У воєнний час німецькі війська привезли до Рейху 6,5 мільйонів мирних жителів на додаток до радянських військовополонених для невільної праці на заводах. Однак, у випадку громадян СРСР, повернення часто означало підозру у співпраці чи поміщення до ГУЛАГу. Загалом 5,2 мільйона іноземних робітників та військовополонених було репатрійовано до Радянського Союзу, 1,6 мільйона до Польщі, 1,5 мільйона до Франції та 900 000 до Італії, а також по 300 000 до 400 000 у Югославію, Чехословаччину, Нідерланди, Угорщину та Бельгію.

Вивезення на роботу до Німеччини Редагувати

Перші українці потрапили на примусові роботи до Австрії влітку 1939 року, після окупації угорськими військами Закарпаття. У вересні 1939 року українці з Галичини — полонені військовослужбовці польської армії також потрапили на роботи до Третього Рейху. Добровільно цивільні робітники з дистрикту Галичина почали виїжджати до Німеччини влітку 1941 року.

На території УРСР вивезення робітників розпочалося від квітня 1942 року й тривало до остаточного визволення від загарбників. Для набору робітників переважно застосовувалися облави, вивезення всього населення з окремих населених пунктів, покарання за неявку на збірні пункти як за саботаж. Незначна частина працівників виїхала добровільно, можливо — умовно добровільно, бо з боку німецької окупаційної влади застосовувалися різні методи тиску.

Весілля у таборі для остарбайтерів. Пропагандистська світлина Німецького робітничого фронту

Під час наступу Червоної армії (1943—1944) частина населення з українських земель з різних причин також виїхала до Німеччини і працювала там до її повної поразки.

З України було примусово вивезено понад 2,4 млн осіб, переважно молодь.

Примусові роботи на окупованих німцями українських землях Редагувати

Значна частина населення перебувала в таборах і гетто на окупованих українських територіях .

Умови роботи та побуту Редагувати

Післявоєнна доля робітників Редагувати

Більшість остарбайтерів-українців по закінченні війни потрапили до таборів для переміщених осіб в західних Зонах окупації. Згідно з угодами, підписаними на Кримській та Потсдамській конференціях, репатріація була обов’язковою для осіб, що були громадянами СРСР до 1939 року. Остарбайтери-репатріанти проходили перевірку й фільтрацію у таборах і збірно-пересильних пунктах Наркомату оборони та фільтраційних пунктах НКВС СРСР. Близько 58% їх отримали змогу повернутися до попереднього місця проживання, 19% осіб мобілізували до Червоної армії, 14% — на примусові роботи до трудових батальйонів, 6,5% було заарештовано, 2% працювали в збірних таборах. Тим, хто повернувся до СРСР, довелося пройти перевірку органів НКВС, на них заводилися фільтраційні справи.

Примітки Редагувати

  1. Ulrich Herbert, Hitler's Foreign Workers: Enforced Foreign Labour in Germany Under the Third Reich (1997)
  2. John C. Beyer; Stephen A. Schneider. Forced Labour under Third Reich. Nathan Associates.  Part1 [ 2015-08-24 у Wayback Machine.] and Part 2 [ 2017-04-03 у Wayback Machine.].
  3. Czesław Łuczak (1979). . Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. с. 136–. ISBN 832100010X. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 11 жовтня 2013. «Also in: Eksploatacja ekonomiczna ziem polskich (Economic exploitation of Poland's territory) by Dr. Andrzej Chmielarz, Polish Resistance in WW2, Eseje-Artykuły.»  
  4. Panikos Panayi, «Exploitation, Criminality, Resistance. The Everyday Life of Foreign Workers and Prisoners of War in the German Town of Osnabrück, 1939–49,» Journal of Contemporary History Vol. 40, No. 3 (Jul., 2005), pp. 483—502 in JSTOR [ 24 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  5. Johannes-Dieter Steinert. . Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 13 січня 2021. «...apart from Jewish forced labourers – workers from Belarus, Ukraine and Russia had to endure the worst working and living conditions. Moreover, German occupation policies in the Soviet Union were far more brutal than in any other country, and German deportation practices the most inhuman.»  
  6. . Facing History and Ourselves. Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020. «The non-Jewish population was subjected to Nazi terror, too. Hundreds of thousands were deported to Germany as slave laborers, thousands of villages and towns were burned or destroyed, and millions were starved to death as the Germans plundered the entire region. Timothy Snyder estimates that “half of the population of Soviet Belarus was either killed or forcibly displaced during World War II: nothing of the kind can be said of any other European country.”»  
  7. William I. Hitchcock, The Bitter Road to Freedom: The Human Cost of Allied Victory in World War II Europe (2008), pp 250–56
  8. На той час Австрія вже була анексована Німеччиною
  9. Межі окупованих українських земель див. Українські етнічні землі

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати


Це незавершена стаття про Другу світову війну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vikoristannya rabskoyi ta primusovoyi praci v nacistskij Nimechchini nim zwangsarbeit ta po vsij okupovanij Tretim Rejhom Yevropi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vidbuvalosya v bezprecedentnih masshtabah Ce bulo zhittyevo vazhlivoyu chastinoyu nimeckoyi ekonomichnoyi ekspluataciyi zavojovanih teritorij i spriyalo masovomu znishennyu naselennya v okupovanij Yevropi Nimci vivezli priblizno 12 miljoniv lyudej z majzhe dvadcyati yevropejskih krayin blizko dvoh tretin pribuli z Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Bagato robitnikiv zaginulo vnaslidok nelyudskih umov zhorstoke povodzhennya nedoyidannya i torturi buli osnovnimi prichinami smerti ostarbajteriv Bagato inshih stali zhertvami vnaslidok bombarduvannya soyuznikiv ta obstriliv protyagom vijni Na piku primusovi robitniki stanovili 20 robochoyi sili Nimechchini Za pidrahunkami blizko 15 miljoniv cholovikiv i zhinok odnomomentno pid chas vijni buli primusovimi robitnikami Cherkashani vivezeni do Nimechchini na primusovi roboti Foto 1942 r Krim yevreyiv najsuvorisha politika deportaciyi ta primusovoyi praci zastosovuvalasya do naselennya Bilorusi Ukrayini ta Rosiyi Do kincya vijni polovina naselennya Bilorusi bula vbita abo vislana Porazka nacistskoyi Nimechchini v 1945 r zvilnila priblizno 11 mln inozemciv vidnesenih do kategoriyi peremishenih osib bilshist z yakih buli primusovimi robitnikami ta vijskovopolonenimi U voyennij chas nimecki vijska privezli do Rejhu 6 5 miljoniv mirnih zhiteliv na dodatok do radyanskih vijskovopolonenih dlya nevilnoyi praci na zavodah Odnak u vipadku gromadyan SRSR povernennya chasto oznachalo pidozru u spivpraci chi pomishennya do GULAGu Zagalom 5 2 miljona inozemnih robitnikiv ta vijskovopolonenih bulo repatrijovano do Radyanskogo Soyuzu 1 6 miljona do Polshi 1 5 miljona do Franciyi ta 900 000 do Italiyi a takozh po 300 000 do 400 000 u Yugoslaviyu Chehoslovachchinu Niderlandi Ugorshinu ta Belgiyu 1 2 3 4 5 6 7 Zmist 1 Vivezennya na robotu do Nimechchini 1 1 Primusovi roboti na okupovanih nimcyami ukrayinskih zemlyah 2 Umovi roboti ta pobutu 3 Pislyavoyenna dolya robitnikiv 4 Primitki 5 Posilannya 6 Div takozhVivezennya na robotu do Nimechchini RedaguvatiPershi ukrayinci potrapili na primusovi roboti do Avstriyi 8 vlitku 1939 roku pislya okupaciyi ugorskimi vijskami Zakarpattya U veresni 1939 roku ukrayinci z Galichini poloneni vijskovosluzhbovci polskoyi armiyi takozh potrapili na roboti do Tretogo Rejhu Dobrovilno civilni robitniki z distriktu Galichina pochali viyizhdzhati do Nimechchini vlitku 1941 roku nbsp Na teritoriyi URSR vivezennya robitnikiv rozpochalosya vid kvitnya 1942 roku j trivalo do ostatochnogo vizvolennya vid zagarbnikiv Dlya naboru robitnikiv perevazhno zastosovuvalisya oblavi vivezennya vsogo naselennya z okremih naselenih punktiv pokarannya za neyavku na zbirni punkti yak za sabotazh Neznachna chastina pracivnikiv viyihala dobrovilno mozhlivo umovno dobrovilno bo z boku nimeckoyi okupacijnoyi vladi zastosovuvalisya rizni metodi tisku nbsp Vesillya u tabori dlya ostarbajteriv Propagandistska svitlina Nimeckogo robitnichogo frontuPid chas nastupu Chervonoyi armiyi 1943 1944 chastina naselennya z ukrayinskih zemel z riznih prichin takozh viyihala do Nimechchini i pracyuvala tam do yiyi povnoyi porazki Z Ukrayini bulo primusovo vivezeno ponad 2 4 mln osib perevazhno molod Primusovi roboti na okupovanih nimcyami ukrayinskih zemlyah Redaguvati Znachna chastina naselennya perebuvala v taborah i getto na okupovanih ukrayinskih teritoriyah 9 Umovi roboti ta pobutu RedaguvatiPislyavoyenna dolya robitnikiv RedaguvatiBilshist ostarbajteriv ukrayinciv po zakinchenni vijni potrapili do taboriv dlya peremishenih osib v zahidnih Zonah okupaciyi Zgidno z ugodami pidpisanimi na Krimskij ta Potsdamskij konferenciyah repatriaciya bula obov yazkovoyu dlya osib sho buli gromadyanami SRSR do 1939 roku Ostarbajteri repatrianti prohodili perevirku j filtraciyu u taborah i zbirno peresilnih punktah Narkomatu oboroni ta filtracijnih punktah NKVS SRSR Blizko 58 yih otrimali zmogu povernutisya do poperednogo miscya prozhivannya 19 osib mobilizuvali do Chervonoyi armiyi 14 na primusovi roboti do trudovih bataljoniv 6 5 bulo zaareshtovano 2 pracyuvali v zbirnih taborah Tim hto povernuvsya do SRSR dovelosya projti perevirku organiv NKVS na nih zavodilisya filtracijni spravi Primitki Redaguvati Ulrich Herbert Hitler s Foreign Workers Enforced Foreign Labour in Germany Under the Third Reich 1997 John C Beyer Stephen A Schneider Forced Labour under Third Reich Nathan Associates Part1 Arhivovano 2015 08 24 u Wayback Machine and Part 2 Arhivovano 2017 04 03 u Wayback Machine Czeslaw Luczak 1979 Polityka ludnosciowa i ekonomiczna hitlerowskich Niemiec w okupowanej Polsce Civilian and economic policy of Nazi Germany in occupied Poland Poznan Wydawnictwo Poznanskie s 136 ISBN 832100010X Arhiv originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2013 Also in Eksploatacja ekonomiczna ziem polskich Economic exploitation of Poland s territory by Dr Andrzej Chmielarz Polish Resistance in WW2 Eseje Artykuly Panikos Panayi Exploitation Criminality Resistance The Everyday Life of Foreign Workers and Prisoners of War in the German Town of Osnabruck 1939 49 Journal of Contemporary History Vol 40 No 3 Jul 2005 pp 483 502 in JSTOR Arhivovano 24 kvitnya 2019 u Wayback Machine Johannes Dieter Steinert Kleine Ostarbeiter Child Forced Labor in Nazi Germany and German Occupied Eastern Europe Arhiv originalu za 31 travnya 2021 Procitovano 13 sichnya 2021 apart from Jewish forced labourers workers from Belarus Ukraine and Russia had to endure the worst working and living conditions Moreover German occupation policies in the Soviet Union were far more brutal than in any other country and German deportation practices the most inhuman The Holocaust in Belarus Facing History and Ourselves Arhiv originalu za 27 grudnya 2020 Procitovano 29 grudnya 2020 The non Jewish population was subjected to Nazi terror too Hundreds of thousands were deported to Germany as slave laborers thousands of villages and towns were burned or destroyed and millions were starved to death as the Germans plundered the entire region Timothy Snyder estimates that half of the population of Soviet Belarus was either killed or forcibly displaced during World War II nothing of the kind can be said of any other European country William I Hitchcock The Bitter Road to Freedom The Human Cost of Allied Victory in World War II Europe 2008 pp 250 56 Na toj chas Avstriya vzhe bula aneksovana Nimechchinoyu Mezhi okupovanih ukrayinskih zemel div Ukrayinski etnichni zemliPosilannya RedaguvatiInformacijni materiali do 75 tih rokovin vid pochatku vivezennya naselennya Ukrayini na primusoviroboti v Nimechchinu Ukrayinskij Institut nacionalnoyi pam yati Arhivovano 12 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Vita Lahno Agitaciya dobrovolciv na roboti do tretogo rejhu realiyi poltavshini 2013 Arhivovano 24 lyutogo 2016 u Wayback Machine Tetyana Pastushenko Ukrayinski primusovi robitniki v Rajhu skilki yih bulo 2013 Arhivovano 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij Nacionalnij Fond Vzayemorozuminnya i Primirennya Do 70 h rokovin pochatku nasilnogo vivezennya mirnogo naselennya z teritoriyi okupovanoyi Ukrayini na primusovi roboti v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine dokumenti na oficijnomu vebportal Derzhavnoyi arhivnoyi sluzhbi Ukrayini Tetyana Pastushenko Ukrayinci na primusovih robotah u Tretomu rajhu Skilki yih bulo Historians in ua 07 travnya 2012 Arhivovano 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiOstarbajteri Plan Ost Zhittyevij prostir na Shodi Primusova pracya nbsp Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Primusova pracya v Tretomu Rejhu amp oldid 40575770