Анато́лій Костянти́нович Сєро́в (рос. Анатолий Константинович Серов; 7 (20) березня 1910 — 11 травня 1939) — радянський військовий льотчик-винищувач. Герой Радянського Союзу (1938). Перший чоловік радянської акторки Валентини Сєрової.
| Анатолій Костянтинович Сєров | |
|---|---|
| рос. Анатолий Константинович Серов | |
| | |
| Прізвисько | Родріго Матео |
| Народження | 7 (20) березня 1910 Воронцовка |
| Смерть | 11 травня 1939 (29 років) Рибновський районd, Рязанська область, РРФСР, СРСР авіакатастрофа |
| Поховання | Москва |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | Радянська армія |
| Вид збройних сил | ВПС СРСР |
| Рід військ | Винищувальна авіація |
| Освіта | Оренбурзьке вище військове авіаційне училище пілотівd (17 грудня 1931) і Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковськогоd |
| Роки служби | 1929–1939 |
| Партія | КПРС |
| Звання | Комбриг авіації |
| Війни / битви | Громадянська війна в Іспанії |
| Нагороди | |
| Сєров Анатолій Костянтинович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився 7(20) березня 1910 року в селищі Воронцовка, нині Свердловської області, Російська Федерація в родині робітника. Росіянин. З 1918 року мешкав у місті Богословську, де 1923 року закінчив школу 1-го ступеня. 1925 року закінчив Тур'їнську семирічку, а наступного — школу ФЗУ при Надеждинському металургічному заводі. Того ж року почав працювати на заводі помічником сталевара мартенівського цеху.
До лав РСЧА призваний у 1929 році. Закінчив Вольську військову теоретичну школу льотчиків у 1930 році й Оренбурзьку військову школу льотчиків і летнабів у 1931 році. Член ВКП(б) з 1931 року. Служив старшим пілотом, командиром авіаланки у Ленінградському ВО. У 1934 році переведений на посаду командира авіаланки 26-ї ескадрильї ВПС Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії.
З 1935 року навчався на заочному відділенні Військово-повітряної академії імені Жуковського, з 1936 року — на льотно-випробувальній роботі в НДІ ВПС РСЧА, командир випробувального авіазагону.
З 16 червня 1937 по 21 січня 1938 року під ім'ям Родріго Матео брав участь у Громадянській війні в Іспанії, де командував авіаційним загоном і ескадрильєю. На винищувачі І-15 налітав 240 літако-годин, у 38 повітряних боях особисто збив 8 літаків супротивника, з них 1 — вночі.
Після повернення у СРСР старший лейтенант А. К. Сєров отримав позачергове військове звання «полковник». З травня 1938 року — начальник Головної льотної інспекції ПВС РСЧА. У 1939 році пройшов Курси удосконалення командного складу (КУКС) при Академії Генерального штабу СРСР.
11 травня 1939 року під час виконання тренувального польоту разом з Героєм Радянського Союзу майором Осипенко П. Д. загинув в авіаційній катастрофі поблизу села Високе. Урна з прахом встановлена у Кремлівській стіні на Червоній площі в Москві.
Нагороди Редагувати
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 березня 1938 року старшому лейтенантові Сєрову Анатолію Костянтиновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням Почесної Грамоти ПВР СРСР і ордена Леніна.
Також був нагороджений двома орденами Червоного Прапора і медаллю «XX років РСЧА».
Вшанування пам'яті Редагувати
7 червня 1939 року місто Надєждинськ Свердловської області було перейменоване у Сєров, у місті встановлено його погруддя.
На місті загибелі в селі Високе Рибновського району Рязанської області встановлено пам'ятник.
Ім'ям Анатолія Сєрова названо: вулиці в містах Архангельськ, Карпінськ, Мінськ, Єкатеринбург; металургійний комбінат (колишній Надеждинський); Батайська авіаційна школа; технічне училище № 54 у м. Сєров.