www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сцієнтизм або саєнтизм від лат scientia знання наука глибоке переконання в можливості універсального застосування науков

Сцієнтизм

Сцієнтизм або саєнтизм (від лат. scientia — знання, наука) — глибоке переконання в можливості універсального застосування наукового методу та підходу, точка зору, що емпірична наука є найбільш авторитетним світоглядом або найціннішою частиною людських знань, аж до виключення інших точок зору. Термін часто застосовується з негативним навантаженням. Гносеологічне джерело сцієнтизму — різке зростання ролі в суспільстві природознавства в XIX—XX століттях.

Термін був визначений як «погляд, що характерні індуктивні методи природничих наук є єдиним джерелом справжніх фактичних знань і, зокрема, що лише вони можуть бути джерелом справжніх знань про людину та суспільство.» Людина, яка притримується сцієнтизму, називається сцієнтизміст або сцієнтист. Термін сцієнтизм часто натякає на критику більш екстремальних проявів логічного позитивізму та часто вживається суспільнознавцями, як от Фрідріх Гаєк, філософами науки як Карл Поппер, та філософами як Гіларі Патнем та Цвєтан Тодоров, щоб описати догматичне схвалення наукової методології та редукції всього знання лише до того, що можна виміряти.

Сцієнтизм може також застосовуватися до самої науки, коли її «надто багато». Термін сцієнтизм може застосовуватися у двох однаково негативних значеннях:

  1. Щоб вказати неправильне використання науки або наукових тверджень. Це значення вживається також у контекстах, де наука може не мати застосування, наприклад коли тема вважається поза межами досяжності наукового методу, або у контекстах, де немає достатньої кількості еміпіричних доказів, щоб виправдати наукові висновки. Це включає надавання надмірної ваги твердженням науковців або некритичну готовність прийняти будь-які результати, які називаються «науковими». У цьому випадку, такий термін є контраргументом у відповідь на заклики до авторитету науки.
  2. Щоб вказати на "переконання, що методи природничих наук, або категорії та речі, які ці науки використовують, формують єдиноправильні елементи будь-якого дослідження, філософського та усілякого іншого, " чи що «наука, і лише наука, описує світ таким, яким він є у самому собі, незалежно від перспективи» з послідовним «вилученням психологічних вимірів людського досвіду.»

Цей термін також використовується, щоб привернути увагу до можливої загрози надмірного редукціонізму у всіх сферах людських знань.

Для соціологів у традиції Макса Вебера, наприклад Юрґена Габермаса, поняття сцієнтизму відноситься важливим чином до філософії позитивізму, але також до культурної раціоналізації сучасного Заходу.

Погляди Редагувати

Окремі елементи сцієнтизму є ще у філософії класичного періоду (впевненість філософів-просвітників XVI—XVIII століть у тому, що розвиток науки і техніки забезпечить процвітання суспільства), проте найяскравіше сцієнтизм виявився у спробах представників вульгарного матеріалізму і бігевіоризму звести зміст філософських категорій — матерії, свідомості, причинності тощо — до їх природничого аспекту.

Неопозитивізм Редагувати

Найтиповішим виразом сцієнтизму на сучасному етапі є міркування представників неопозитивізму, які позбавляють філософію її предмета (фізикалізм), тлумачать філософію лише як «аналіз мови науки». Керуючись позитивістськими принципами зведення соціологічного знання до аналізу «строго наукових» природничих (біологічних, географічних) фактів, соціологи можуть схилятись до антигуманістичних расових «теорій», геополітики.

Антисцієнтизм Редагувати

В межах метафізично орієнтованої філософії, що є однобічною абсолютизацією науково-логічних структурних елементів філософського знання, сцієнтизм зустрічає опозицію так званого антисцієнтизму («філософія життя», екзистенціалізм, персоналізм), який так само однобічно абсолютизує цілісно-світоглядну функцію філософії.

Словникові визначення Редагувати

Стандартний словник визначень включає наступні застосування терміну «саєнтизм»:

  • Використання стилю, припущень, техніки та інших атрибутів, які зазвичай притаманні науковцям.
  • Методи та погляди, які притаманні природничим науковцям.
  • Перебільшена віра у ефективність методів природничих наук у застосуванні до всіх сфер дослідження, наприклад філософії, суспільнознавства та гуманістики.
  • Використання наукового або псевдонаукового мовлення.
  • Твердження, що суспільствознавство, наприклад економіка та соціологія, є справжніми науками лише тоді, коли вони дотримуються дещо строгіших інтерпретацій наукового методу, які вживають природничі науки, а інакше вони не є справжніми науками.
  • «Термін, який застосовується (часто у негативному значенні) щодо віри у всесильність наукових знань та техніки; також щодо точки зору, що методи дослідження, які є відповідні для фізичних наук, можуть замінити методи, які використовуються у інших сферах — філософії і, особливо, людської поведінки та суспільнознавства.»
  • «1. Сукупність поглядів та практик, які вважаються характерними науковцям. 2. Віра у те, що методи дослідження фізичних наук відповідають та є цілком виправданими для усіх сфер дослідження.»

Див. також Редагувати

Виноски Редагувати

  1. Sorell, Thomas ‘Tom’ (1994). Scientism: Philosophy and the Infatuation with Science. Routledge. с. 1ff. .
  2. Peterson, Donald R (June 2004). Science, Scientism, and Professional Responsibility. Clinical Psychology: Science and Practice 11 (2): 196–210. «Термін сцієнтизм звичайно вживається з негативними намірами.»  
  3. Hakfoort, C (1992). Science deified: Wilhelm Osstwald's energeticist world-view and the history of scientism. Annals of Science 49 (6): 525–44. «Термін 'сцієнтизм' іноді вживається в негативному значенні»  
  4. Bannister, Robert C (1991). Sociology and Scientism: The American Quest for Objectivity, 1880–1940. The University of North Carolina Press. с. 8. «Сцієнтизм... є терміном, яким зловживають відколи Фрідріх Гаєк вперше популяризував його у 1940-х рр.»  .
  5. Allan Bullock & Stephen Trombley (Eds), The New Fontana Dictionary of Modern Thought, London: Harper Collins, 1999, p.775
  6. Friedman, Maurice (1984). Contemporary psychology: revealing and obscuring the human. Duquesne University Press. с. 37. 
  7. Chall, Leo (1967). Sociological Abstracts, Volume 15, Issues 1-4. Sociological Abstracts, Incorporated. с. 204. 
  8. The Journal of Transpersonal Psychology, Volumes 29-30. Sofia University. 1997. с. 129. 
  9. Lehr, Fran (2012). Reading Language and Literacy. Routledge. с. 79. 
  10. Chein, Isidor (1972). The Science of Behavior and the Image of Man. Basic Books. с. 310. 
  11. Rey, Abel (1909). Review of La Philosophie Moderne. The Journal of Philosophy, Psychology and Scientific Methods 6.2: 51–3. 
  12. Maslow, Abraham. Preface. Toward a Psychology of Being (вид. 1st). «Вже існує критика ортодоксального саєнтизму зразка 19-го ст., і я маю намір продовжувати цю справу»  .
  13. Hayek (June 1, 1980). The Counter Revolution of Science: Studies on the Abuse of Reason. Liberty Fund. .
  14. Hacohen, Malachi Haim (2002). Karl Popper: the formative years, 1902–1945: politics and philosophy in interwar Vienna. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-89055-7. 
  15. ↑ Putnam, Hilary (1992). Renewing Philosophy. Cambridge, MA: Harvard University Press. с. x. 
  16. «Сцієнтизм не позбувається волі, але вирішує, що, оскільки результати науки є дійсними для усіх, ця воля має бути якимось спільним, а не індивідуальним явищем. На практиці, індивід мусить підкоритися колективу, який „знає“ краще, ніж він один.» Цвєтан Тодоров. Недосконалий сад: Спадщина гуманізму. Princeton University Press. 2001. Ст. 20
  17. ↑ Outhwaite, William (2009) [1988]. Habermas: Key Contemporary Thinkers (вид. 2nd). Polity Press. с. 22. .
  18. . Merriam-Webster. 2003. с. 1112. ISBN 978-0-87779-809-5. LCCN 2003003674. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 15 листопада 2013. «Сцієнтизм: ...надмірне довір'я ефективності методів природничих наук, які застосовуються у всіх сферах досліджень (напр. у філософії, суспільнознавстві та гуманістиці)»  
  19. Ryder, Martin (2005). . У Mitcham, Carl. Encyclopedia of Science, Technology, and Ethics (3rd вид.). Detroit: MacMillan Reference Books. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. . Процитовано 15 листопада 2013. «Сьогодні термін використовується з негативним наміром відкинути суттєві арґументи, які закликають до наукового авторитету в контекстах, де наука не має застосування. Ця надмірна присвяченість науковому методу можна розглядати як епістемологічне викривлення та зловживання процесом утворення публічної політики (public policy).» 
  20. ↑ Blackburn, S (2005). . Oxford paperbacks. Oxford University Press. с. 331–32. ISBN 978-0-19-861013-7. LCCN 2006271895. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 15 листопада 2013. «Сцієнтизм: Негативний термін для переконання, що методи природничих наук, або категорії та речі, які використовуються природничими науками, формують єдиноправильні елементи будь-якого дослідження, філософського та усілякого іншого.»  
  21. Peterson, 2003, с. 753: ‘найкращий спосіб зрозуміти звинувачення у сцієнтизмі - як різновид логічної помилки, яка включає неправильне використання науки або наукових тверджень’
  22. Ryder, Martin. . Denver: University of Colorado. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано July 5, 2007. .
  23. Bannister, Robert. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 15 листопада 2013. .
  24. Haack, Susan (2003). Defending Science Within Reason: Between Scientism and Cynicism. Amherst, NY: Prometheus Books. .
  25. Collins, Michael (20 березня 1983). A Critical Analysis of Competency-based Systems in Adult Education. Adult Education Quarterly 33 (3): 174–83. .
  26. Chargaff, Irwin (Dec 1997). In Dispraise of Reductionism. Bioscience 47 (11): 795–7. .
  27. Sawyer, R Keith (2000). Connecting Culture, Psychology and Biology: Essay Review on Inghilleri's From Subjective Experience to Cultural Change. Human Development 43: 56–59. .
  28. Random House Dictionary of the English Language. 1987. .
  29. ↑ Webster, 1983.
  30. Scientism. English Dictionary (вид. Web). Oxford. definition 1.  .
  31. Webster, 1983, Definition #3.
  32. Webster, 1983, Definition #2.
  33. Scientism. English Dictionary (вид. Web). Oxford. definition 2.  .
  34. The American Heritage Dictionary of the English Language (вид. 4th). Houghton Mifflin; Bartleby. 2000. оригіналу за 24 січня 2008. Процитовано 15 листопада 2013. .

Джерела та література Редагувати

  • Feyerabend, P; Feyerabend, PK (1993). (вид. 3rd). Verso. ISBN 978-0-86091-646-8. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. .
  • Peterson, Gregory R (2003). Demarcation and the Scientistic Fallacy. Zygon: Journal of Religion and Science 38 (4): 751–61. doi:10.1111/j.1467-9744.2003.00536.x. «the best way to understand the charge of scientism is as a kind of logical fallacy involving improper usage of science or scientific claims»  .
  • Webster (1983). Scientism. New Collegiate Dictionary (вид. Ninth). .

Посилання Редагувати

У Вікісловнику є сторінка Scientism.
  • . Lewis society. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 15 листопада 2013. .
  • Burnett. . Community dialogue. American Association for the Advancement of Science. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 15 листопада 2013. .
  • . Monopolizing knowledge (World Wide Web log). The Biologos Foundation. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 15 листопада 2013. .


Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sciyentizm abo sayentizm vid lat scientia znannya nauka gliboke perekonannya v mozhlivosti universalnogo zastosuvannya naukovogo metodu ta pidhodu tochka zoru sho empirichna nauka ye najbilsh avtoritetnim svitoglyadom abo najcinnishoyu chastinoyu lyudskih znan azh do viklyuchennya inshih tochok zoru 1 Termin chasto zastosovuyetsya z negativnim navantazhennyam 2 3 4 Gnoseologichne dzherelo sciyentizmu rizke zrostannya roli v suspilstvi prirodoznavstva v XIX XX stolittyah Termin buv viznachenij yak poglyad sho harakterni induktivni metodi prirodnichih nauk ye yedinim dzherelom spravzhnih faktichnih znan i zokrema sho lishe voni mozhut buti dzherelom spravzhnih znan pro lyudinu ta suspilstvo 5 Lyudina yaka pritrimuyetsya sciyentizmu nazivayetsya sciyentizmist abo sciyentist 6 7 8 9 10 Termin sciyentizm chasto natyakaye na kritiku bilsh ekstremalnih proyaviv logichnogo pozitivizmu 11 12 ta chasto vzhivayetsya suspilnoznavcyami yak ot Fridrih Gayek 13 filosofami nauki yak Karl Popper 14 ta filosofami yak Gilari Patnem 15 ta Cvyetan Todorov 16 shob opisati dogmatichne shvalennya naukovoyi metodologiyi ta redukciyi vsogo znannya lishe do togo sho mozhna vimiryati 17 Sciyentizm mozhe takozh zastosovuvatisya do samoyi nauki koli yiyi nadto bagato Termin sciyentizm mozhe zastosovuvatisya u dvoh odnakovo negativnih znachennyah 18 19 20 Shob vkazati nepravilne vikoristannya nauki abo naukovih tverdzhen 21 Ce znachennya vzhivayetsya takozh u kontekstah de nauka mozhe ne mati zastosuvannya 22 napriklad koli tema vvazhayetsya poza mezhami dosyazhnosti naukovogo metodu abo u kontekstah de nemaye dostatnoyi kilkosti emipirichnih dokaziv shob vipravdati naukovi visnovki Ce vklyuchaye nadavannya nadmirnoyi vagi tverdzhennyam naukovciv abo nekritichnu gotovnist prijnyati bud yaki rezultati yaki nazivayutsya naukovimi U comu vipadku takij termin ye kontrargumentom u vidpovid na zakliki do avtoritetu nauki Shob vkazati na perekonannya sho metodi prirodnichih nauk abo kategoriyi ta rechi yaki ci nauki vikoristovuyut formuyut yedinopravilni elementi bud yakogo doslidzhennya filosofskogo ta usilyakogo inshogo 20 chi sho nauka i lishe nauka opisuye svit takim yakim vin ye u samomu sobi nezalezhno vid perspektivi 15 z poslidovnim viluchennyam psihologichnih vimiriv lyudskogo dosvidu 23 24 Cej termin takozh vikoristovuyetsya shob privernuti uvagu do mozhlivoyi zagrozi nadmirnogo redukcionizmu u vsih sferah lyudskih znan 25 26 27 Dlya sociologiv u tradiciyi Maksa Vebera napriklad Yurgena Gabermasa ponyattya sciyentizmu vidnositsya vazhlivim chinom do filosofiyi pozitivizmu ale takozh do kulturnoyi racionalizaciyi suchasnogo Zahodu 17 Zmist 1 Poglyadi 2 Neopozitivizm 3 Antisciyentizm 4 Slovnikovi viznachennya 5 Div takozh 6 Vinoski 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaPoglyadi RedaguvatiOkremi elementi sciyentizmu ye she u filosofiyi klasichnogo periodu vpevnenist filosofiv prosvitnikiv XVI XVIII stolit u tomu sho rozvitok nauki i tehniki zabezpechit procvitannya suspilstva prote najyaskravishe sciyentizm viyavivsya u sprobah predstavnikiv vulgarnogo materializmu i bigeviorizmu zvesti zmist filosofskih kategorij materiyi svidomosti prichinnosti tosho do yih prirodnichogo aspektu Neopozitivizm RedaguvatiNajtipovishim virazom sciyentizmu na suchasnomu etapi ye mirkuvannya predstavnikiv neopozitivizmu yaki pozbavlyayut filosofiyu yiyi predmeta fizikalizm tlumachat filosofiyu lishe yak analiz movi nauki Keruyuchis pozitivistskimi principami zvedennya sociologichnogo znannya do analizu strogo naukovih prirodnichih biologichnih geografichnih faktiv sociologi mozhut shilyatis do antigumanistichnih rasovih teorij geopolitiki Antisciyentizm RedaguvatiDokladnishe AntisciyentizmV mezhah metafizichno oriyentovanoyi filosofiyi sho ye odnobichnoyu absolyutizaciyeyu naukovo logichnih strukturnih elementiv filosofskogo znannya sciyentizm zustrichaye opoziciyu tak zvanogo antisciyentizmu filosofiya zhittya ekzistencializm personalizm yakij tak samo odnobichno absolyutizuye cilisno svitoglyadnu funkciyu filosofiyi Slovnikovi viznachennya RedaguvatiStandartnij slovnik viznachen vklyuchaye nastupni zastosuvannya terminu sayentizm Vikoristannya stilyu pripushen tehniki ta inshih atributiv yaki zazvichaj pritamanni naukovcyam 28 Metodi ta poglyadi yaki pritamanni prirodnichim naukovcyam 29 30 Perebilshena vira u efektivnist metodiv prirodnichih nauk u zastosuvanni do vsih sfer doslidzhennya napriklad filosofiyi suspilnoznavstva ta gumanistiki 29 Vikoristannya naukovogo abo psevdonaukovogo movlennya 31 Tverdzhennya sho suspilstvoznavstvo napriklad ekonomika ta sociologiya ye spravzhnimi naukami lishe todi koli voni dotrimuyutsya desho strogishih interpretacij naukovogo metodu yaki vzhivayut prirodnichi nauki a inakshe voni ne ye spravzhnimi naukami 32 Termin yakij zastosovuyetsya chasto u negativnomu znachenni shodo viri u vsesilnist naukovih znan ta tehniki takozh shodo tochki zoru sho metodi doslidzhennya yaki ye vidpovidni dlya fizichnih nauk mozhut zaminiti metodi yaki vikoristovuyutsya u inshih sferah filosofiyi i osoblivo lyudskoyi povedinki ta suspilnoznavstva 33 1 Sukupnist poglyadiv ta praktik yaki vvazhayutsya harakternimi naukovcyam 2 Vira u te sho metodi doslidzhennya fizichnih nauk vidpovidayut ta ye cilkom vipravdanimi dlya usih sfer doslidzhennya 34 Div takozh Redaguvati nbsp Portal Nauka Evolyucionizm Materializm Naukovij skepticizm Pozitivizm Prakseologiya Redukcionizm Relyativizm Svitoglyad TehnokratiyaVinoski Redaguvati Sorell Thomas Tom 1994 Scientism Philosophy and the Infatuation with Science Routledge s 1ff Peterson Donald R June 2004 Science Scientism and Professional Responsibility Clinical Psychology Science and Practice 11 2 196 210 Termin sciyentizm zvichajno vzhivayetsya z negativnimi namirami Hakfoort C 1992 Science deified Wilhelm Osstwald s energeticist world view and the history of scientism Annals of Science 49 6 525 44 Termin sciyentizm inodi vzhivayetsya v negativnomu znachenni Bannister Robert C 1991 Sociology and Scientism The American Quest for Objectivity 1880 1940 The University of North Carolina Press s 8 Sciyentizm ye terminom yakim zlovzhivayut vidkoli Fridrih Gayek vpershe populyarizuvav jogo u 1940 h rr Allan Bullock amp Stephen Trombley Eds The New Fontana Dictionary of Modern Thought London Harper Collins 1999 p 775 Friedman Maurice 1984 Contemporary psychology revealing and obscuring the human Duquesne University Press s 37 Chall Leo 1967 Sociological Abstracts Volume 15 Issues 1 4 Sociological Abstracts Incorporated s 204 The Journal of Transpersonal Psychology Volumes 29 30 Sofia University 1997 s 129 Lehr Fran 2012 Reading Language and Literacy Routledge s 79 Chein Isidor 1972 The Science of Behavior and the Image of Man Basic Books s 310 Rey Abel 1909 Review of La Philosophie Moderne The Journal of Philosophy Psychology and Scientific Methods 6 2 51 3 Maslow Abraham Preface Toward a Psychology of Being vid 1st Vzhe isnuye kritika ortodoksalnogo sayentizmu zrazka 19 go st i ya mayu namir prodovzhuvati cyu spravu Hayek June 1 1980 The Counter Revolution of Science Studies on the Abuse of Reason Liberty Fund Hacohen Malachi Haim 2002 Karl Popper the formative years 1902 1945 politics and philosophy in interwar Vienna Cambridge University Press ISBN 978 0 521 89055 7 a b Putnam Hilary 1992 Renewing Philosophy Cambridge MA Harvard University Press s x Sciyentizm ne pozbuvayetsya voli ale virishuye sho oskilki rezultati nauki ye dijsnimi dlya usih cya volya maye buti yakimos spilnim a ne individualnim yavishem Na praktici individ musit pidkoritisya kolektivu yakij znaye krashe nizh vin odin Cvyetan Todorov Nedoskonalij sad Spadshina gumanizmu Princeton University Press 2001 St 20 a b Outhwaite William 2009 1988 Habermas Key Contemporary Thinkers vid 2nd Polity Press s 22 Merriam Webster s Collegiate Dictionary Merriam Webster 2003 s 1112 ISBN 978 0 87779 809 5 LCCN 2003003674 Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 15 listopada 2013 Sciyentizm nadmirne dovir ya efektivnosti metodiv prirodnichih nauk yaki zastosovuyutsya u vsih sferah doslidzhen napr u filosofiyi suspilnoznavstvi ta gumanistici Ryder Martin 2005 Scientism U Mitcham Carl Encyclopedia of Science Technology and Ethics 3rd vid Detroit MacMillan Reference Books Arhiv originalu za 3 veresnya 2011 https web archive org web 20110903141918 http carbon ucdenver edu mryder scientism este html Procitovano 15 listopada 2013 Sogodni termin vikoristovuyetsya z negativnim namirom vidkinuti suttyevi argumenti yaki zaklikayut do naukovogo avtoritetu v kontekstah de nauka ne maye zastosuvannya Cya nadmirna prisvyachenist naukovomu metodu mozhna rozglyadati yak epistemologichne vikrivlennya ta zlovzhivannya procesom utvorennya publichnoyi politiki public policy a b Blackburn S 2005 The Oxford Dictionary of Philosophy Oxford paperbacks Oxford University Press s 331 32 ISBN 978 0 19 861013 7 LCCN 2006271895 Arhiv originalu za 9 grudnya 2016 Procitovano 15 listopada 2013 Sciyentizm Negativnij termin dlya perekonannya sho metodi prirodnichih nauk abo kategoriyi ta rechi yaki vikoristovuyutsya prirodnichimi naukami formuyut yedinopravilni elementi bud yakogo doslidzhennya filosofskogo ta usilyakogo inshogo Peterson 2003 s 753 najkrashij sposib zrozumiti zvinuvachennya u sciyentizmi yak riznovid logichnoyi pomilki yaka vklyuchaye nepravilne vikoristannya nauki abo naukovih tverdzhen Ryder Martin Scientism Denver University of Colorado Arhiv originalu za 3 veresnya 2011 Procitovano July 5 2007 Bannister Robert Behaviorism Scientism and the Rise of The Expert Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2008 Procitovano 15 listopada 2013 Haack Susan 2003 Defending Science Within Reason Between Scientism and Cynicism Amherst NY Prometheus Books Collins Michael 20 bereznya 1983 A Critical Analysis of Competency based Systems in Adult Education Adult Education Quarterly 33 3 174 83 Chargaff Irwin Dec 1997 In Dispraise of Reductionism Bioscience 47 11 795 7 Sawyer R Keith 2000 Connecting Culture Psychology and Biology Essay Review on Inghilleri s From Subjective Experience to Cultural Change Human Development 43 56 59 Random House Dictionary of the English Language 1987 a b Webster 1983 Scientism English Dictionary vid Web Oxford definition 1 accessdate vimagaye url dovidka Webster 1983 Definition 3 Webster 1983 Definition 2 Scientism English Dictionary vid Web Oxford definition 2 accessdate vimagaye url dovidka The American Heritage Dictionary of the English Language vid 4th Houghton Mifflin Bartleby 2000 Arhiv originalu za 24 sichnya 2008 Procitovano 15 listopada 2013 Dzherela ta literatura RedaguvatiSciyentizm i antisciyentizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 626 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X nbsp Portal Filosofiya Feyerabend P Feyerabend PK 1993 Against Method vid 3rd Verso ISBN 978 0 86091 646 8 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 15 listopada 2013 Peterson Gregory R 2003 Demarcation and the Scientistic Fallacy Zygon Journal of Religion and Science 38 4 751 61 doi 10 1111 j 1467 9744 2003 00536 x the best way to understand the charge of scientism is as a kind of logical fallacy involving improper usage of science or scientific claims Webster 1983 Scientism New Collegiate Dictionary vid Ninth Posilannya RedaguvatiSayentisti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sciyentizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 450 U Vikislovniku ye storinka Scientism CS Lewis Science and Scientism Lewis society Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 15 listopada 2013 Burnett What is Scientism Community dialogue American Association for the Advancement of Science Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 15 listopada 2013 Science and Scientism Monopolizing knowledge World Wide Web log The Biologos Foundation Arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 Procitovano 15 listopada 2013 Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 nbsp Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sciyentizm amp oldid 40678337