www.wikidata.uk-ua.nina.az

Суразький повіт Чернігівська губернія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Суразький повіт Суразький пов

Суразький повіт (Чернігівська губернія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Суразький повіт.

Суразький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії утворена в 1803 році. Повітове місто — Сураж.

Суразький повіт
Герб повітового центру
Губернія Чернігівська губернія
Центр Сураж (Брянська область)
Створений 1803 рік
Площа 4 050 км²
Населення 186 297 чоловік (на 1897 рік) осіб 
Мапа повіту

Повіт утворено 1781 року у складі Новгород-Сіверського намісництва. У 1796 році увійшов до Малоросійської губернії (2-ого складу). 1802 року увійшов до Чернігівської губернії. 1919 року увійшов до Гомельської області РРФСР. 1921 року повітовий центр перенесено у старообрядницьку слободу Клинці й перейменовано на Клинцівський повіт. 1926 року Клинцівський повіт передано до Брянської області й 1929 року його скасовано з розподілом земель між районами.

Повіт знаходився в північно-західній частині губернії, на сході межував з Мглинським, півдні Стародубським і Новозибковським повітами Чернігівської губернії і з півночі і заходу з Могильовською губернією. З заходу на схід простягався на 90 верст (96 км), а з півночі на південь на 60 верст (64 км). Площа повіту, за Стрельбицьким, становила 3 639,5 верст², за межуванням — 3 559,3 верст² або 370 764 десятини (4 050 км²). Населених пунктів було 303.

Адміністративний поділ Редагувати

Повіт поділявся на 3 стани і 15 волостей:

Волость Волосний центр Кількість
сільських общин
І стан
Лялицька Ляличі 19
Кулазька Кулаги 14
Голубівська Голубівка 18
Тулуковська Тулуковщина 14
ІІ стан
Душатинська Душатин 28
Новодроківська Новий Дроків 19
Буднянська Стругівська Буда 8
Гордієвська Гордієвка 23
Уношевська Уношев 18
Заборська Забор'я 13
ІІІ стан
Поповогірська Попова Гора 12
Верещацька Верещаки 9
Лотаківська Лотаки 23
Петровобудська Петрова Буда 7
Ущерпська Ущерп'я 11

та місто Сураж із передмістям та хуторами Варичев, Юрчиков.

Населення Редагувати

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 19,3 %, білорусів — 66,7 %, росіян — 9 %, євреїв — 4 %, поляків — 0,1 %, німців — 0,06 %, циган — 0,06 %.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 186 297 чоловік. З них 69,4 % — білоруси, 24,9 % — росіяни, 5,33 % — євреї. Про сфальшованість перепису каже перед усім те, що за всіма 10-ма попередніми ревізіями населення українці становили абсолютну більшість населення повіту[джерело?], зокрема за даними останньої 10-ї ревізії населення 1858 року кількість українців у повіті становила 21,0 тисяч осіб, або 19,3 %, менш спотвореними та все одно вкрай необ'єктивними були дані виглядають дані перших двох переписів населення СРСР. Так за даними Всесоюзного перепису 1926 року українці Клинцівського (раніше Суразького) повіту становили 15 837 українців, або близько 6 %. Більшість українців під час першого Всеросійського перепису зараховувалися до російськомовних. Натомість реальну кількість та співвідношення білорусів та українців у повіті на той час встановити достеменно неможливо, адже за словами відомого географа Володимира Кубійовича, населення регіону мало проміжні говори, ближчі до білоруських та українське самоусвідомлення. Так само переважна більшість прізвищ були також українськими.

Згідно з переписом 1916 р., населення повіту становило 282,6 тис.

Примітки Редагувати

  1. Календарь Черниговской губернии на 1891 год. Чернігів. Типографія губернського правління. 1890. стор. 47(рос.)
  2. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 187. (рос. дореф.)
  3. . Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 2 травня 2009. 
  4. . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 15 січня 2018. 
  5. . Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 15 січня 2018. 
  6. . Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018. 

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Surazkij povit Surazkij povit administrativno teritorialna odinicya Chernigivskoyi guberniyi utvorena v 1803 roci Povitove misto Surazh Surazkij povitGerb povitovogo centruGuberniya Chernigivska guberniyaCentr Surazh Bryanska oblast Stvorenij 1803 rikPlosha 4 050 km Naselennya 186 297 cholovik na 1897 rik osib Mapa povituPovit utvoreno 1781 roku u skladi Novgorod Siverskogo namisnictva U 1796 roci uvijshov do Malorosijskoyi guberniyi 2 ogo skladu 1802 roku uvijshov do Chernigivskoyi guberniyi 1919 roku uvijshov do Gomelskoyi oblasti RRFSR 1921 roku povitovij centr pereneseno u staroobryadnicku slobodu Klinci j perejmenovano na Klincivskij povit 1926 roku Klincivskij povit peredano do Bryanskoyi oblasti j 1929 roku jogo skasovano z rozpodilom zemel mizh rajonami Povit znahodivsya v pivnichno zahidnij chastini guberniyi na shodi mezhuvav z Mglinskim pivdni Starodubskim i Novozibkovskim povitami Chernigivskoyi guberniyi i z pivnochi i zahodu z Mogilovskoyu guberniyeyu Z zahodu na shid prostyagavsya na 90 verst 96 km a z pivnochi na pivden na 60 verst 64 km Plosha povitu za Strelbickim stanovila 3 639 5 verst za mezhuvannyam 3 559 3 verst abo 370 764 desyatini 4 050 km Naselenih punktiv bulo 303 Zmist 1 Administrativnij podil 2 Naselennya 3 Primitki 4 PosilannyaAdministrativnij podil RedaguvatiPovit podilyavsya na 3 stani i 15 volostej Volost Volosnij centr Kilkist silskih obshin 1 I stanLyalicka Lyalichi 19Kulazka Kulagi 14Golubivska Golubivka 18Tulukovska Tulukovshina 14II stanDushatinska Dushatin 28Novodrokivska Novij Drokiv 19Budnyanska Strugivska Buda 8Gordiyevska Gordiyevka 23Unoshevska Unoshev 18Zaborska Zabor ya 13III stanPopovogirska Popova Gora 12Vereshacka Vereshaki 9Lotakivska Lotaki 23Petrovobudska Petrova Buda 7Usherpska Usherp ya 11ta misto Surazh iz peredmistyam ta hutorami Varichev Yurchikov Naselennya RedaguvatiZa praceyu rosijskogo vijskovogo statistika Oleksandra Rittiha Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii 1875 roku chastka ukrayinciv sered cholovikiv prizovnogo viku povitu stanovila 19 3 bilorusiv 66 7 rosiyan 9 yevreyiv 4 polyakiv 0 1 nimciv 0 06 cigan 0 06 2 Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 186 297 cholovik Z nih 69 4 bilorusi 24 9 rosiyani 5 33 yevreyi 3 Pro sfalshovanist perepisu kazhe pered usim te sho za vsima 10 ma poperednimi reviziyami naselennya ukrayinci stanovili absolyutnu bilshist naselennya povitu dzherelo zokrema za danimi ostannoyi 10 yi reviziyi naselennya 1858 roku kilkist ukrayinciv u poviti stanovila 21 0 tisyach osib abo 19 3 4 mensh spotvorenimi ta vse odno vkraj neob yektivnimi buli dani viglyadayut dani pershih dvoh perepisiv naselennya SRSR Tak za danimi Vsesoyuznogo perepisu 1926 roku ukrayinci Klincivskogo ranishe Surazkogo povitu stanovili 15 837 ukrayinciv 5 abo blizko 6 6 Bilshist ukrayinciv pid chas pershogo Vserosijskogo perepisu zarahovuvalisya do rosijskomovnih Natomist realnu kilkist ta spivvidnoshennya bilorusiv ta ukrayinciv u poviti na toj chas vstanoviti dostemenno nemozhlivo adzhe za slovami vidomogo geografa Volodimira Kubijovicha naselennya regionu malo promizhni govori blizhchi do biloruskih ta ukrayinske samousvidomlennya Tak samo perevazhna bilshist prizvish buli takozh ukrayinskimi Zgidno z perepisom 1916 r naselennya povitu stanovilo 282 6 tis Primitki Redaguvati Kalendar Chernigovskoj gubernii na 1891 god Chernigiv Tipografiya gubernskogo pravlinnya 1890 stor 47 ros Rittih A F Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii SPb Kartogr zavedenie A A Ilina 1875 S 187 ros doref Dani perepisu naselennya 1897 roku po Chernigivskij guberniyi Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 2 travnya 2009 Vladimir Kabuzan Ukraincy v mire Dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII v 1989 g Formirovanie etnicheskih i politicheskih granic ukrainskogo etnosa M 2006 Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 15 sichnya 2018 Taras Chuhlib Starodubshina drevnyaya ukrainskaya zemlya Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Procitovano 15 sichnya 2018 Istoriya Bryanskogo kraya XX vek Gorbachev O V Kolosov Yu B Krasheninnikov V V Lupoyadov V N Trishin A F Klincy 2003 str 127 128 Arhiv originalu za 16 sichnya 2018 Procitovano 15 sichnya 2018 Posilannya RedaguvatiEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Otchet o sostoyanii nachalnyh narodnyh uchilish i selskih shkol sostoyashih Chernigovskoj gubernii v uѣzdѣ Nѣzhinskom za 1866 god Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 11 1 iyunya 1867 g s 382 385 Arhivovano 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Perelicheno vsi shkoli povitu stanom na 1866 rik iz kilkistyu uchniv u kozhnij ros Geografiya ukrayinskih i sumezhnih zemel 1938 1943 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Surazkij povit Chernigivska guberniya amp oldid 40251592