«Супутник» (рос. «Спутник», індекс ГРАУ — 8К71ПС) — радянська ракета-носій сімейства Р-7, розроблена на базі міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) 8К71 (Р-7).
| | |
| Призначення | ракета-носій |
|---|---|
| Виробник | ОКБ-1 |
| Країна | СРСР |
| Розміри | |
| Висота | 29,167 м |
| Діаметр | 10,3 м |
| Маса | 267 000 кг |
| Ступенів | 2 |
| Споріднені ракети | |
| Історія запусків | |
| Космодроми | Байконур |
| Всього запусків | 4 |
| Невдалих | 1 |
| Перший ступінь | |
| Двигуни | РД-107 |
| Тяга | 821 кН (на рівні моря) / 1 MH (у вакуумі) кН |
| Питомий імпульс | 2520 м/с (на рівні моря) / 3080 м/с (у вакуумі) с |
| Тривалість горіння | 140 секунд с |
| Паливо | Гас/О2 |
| Другий ступінь | |
| Двигуни | 4 РД-108 |
| Тяга | 942 кН кН |
| Питомий імпульс | 3089 м/с с |
| Паливо | Гас/О2 |
Історія створення Редагувати
Ракета-носій «Супутник» створена в ОКБ-1 під керівництвом С. П. Корольова на базі МБР «Р-7». Проект розроблявся в 1955–1957 роках. Конструктивно вона складалася з двох ступенів: перший ступінь — чотири бічні блоки «Б», «В», «Г», «Д»; другий ступінь — центральний блок «А».
Льотні випробування відбувались на космодромі «Байконур». Перший запуск відбувся 4 жовтня 1957 року.
Конструкція Редагувати
Перший ступінь ракети складався з чотирьох конструктивно ідентичних конусоподібник блоків, розміщених за паралельною схемою навколо блоку другого ступеня. Запалювання двигунів першого і другого ступеня відбувалось одночасно на Землі. Зі штатної бойової ракети, що була основою для ракети «Супутник», зняли головну частину, апаратуру системи управління польотом разом з відсіком, в якому вона розміщувалась і на якому кріпилась головна частина більшої маси. Відсік замінили легким конічним перехідним відсіком, в якому розміщувалась мінімально необхідна для забезпечення польоту апаратура СУ.
Відбулось два успішні запуски ракети-носія «Супутник» (8К71-ПС).
На орбіту було виведено супутники ПС-1 і ПС-2.
Основні характеристики ракети-носія «Супутник»:
- Геометричні розміри:
- довжина, м — 29,17
- Максимальний поперечний розмір, м — 10,3
- Масові характеристики:
- маса сухої конструкції, т — 20,6
- Стартова маса, т — 267
Модифікація Редагувати
Ракета-носій «Супутник-3» (8А91) була результатом модернізації ракети 8К71 і могла на відміну від ракети 8К71 вивести на орбіту корисний вантаж масою до 1300 кг (третій ШСЗ важив 1327 кг). На ракеті-носії 8А91 встановили форсовані двигуни; також зі штатної ракети зняли систему радіокерування, спростили відсік приладів та систему відокремлення головної частини.
Відбулось два запуски ракети-носія «Супутник-3» (8А91). При першому запуску внаслідок виникнення автоколивань ракета на 102 секунді польоту зруйнувалася. Другий запуск успішно відбувся 15 травня 1958 року. На орбіту вивели супутник Д-1.
Список запусків 8К71ПС і 8А91 Редагувати
| № | Дата | Ракета-носій | Корисний вантаж | Стартовий комплекс | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 4 жовтня 1957 | 8К71ПС | ПС-1 | Байконур ПУ № 1/5 | Виведено перший у світі штучний супутник Землі. |
| 2 | 3 листопада 1957 | 8К71ПС | ПС-2 | Байконур ПУ № 1/5 | У космос виведено першу живу істоту — собаку Лайку. |
| 3 | 27 квітня 1958 | 8А91 | Об'єкт Д №1 | Байконур ПУ № 1/5 | Руйнування ракети на 102 секунді польоту внаслідок автоколивань. |
| 4 | 15 травня 1958 | 8А91 № Б1-1 | Об'єкт Д | Байконур ПУ № 1/5 | Виведено перший радянський науковий супутник. |
Цікаві факти Редагувати
- 4 жовтня 1957 — перший вдалий політ ракети з доставкою на орбіту першого штучного супутника Землі;
- Ракета стала основою для створення сімейства потужніших ракет-носіїв.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2018) |