Сімейство ракет-носіїв Р-7 — сімейство ракет-носіїв, створене на основі міжконтинентальних балістичних ракет Р-7 глибокою багатоетапною модернізацією базового носія.
Загальні відомості Редагувати
Вдалість та надійність конструкції і дуже велика для МБР вантажопідйомність дозволила використовувати Р-7 як ракету-носій. В процесі експлуатації Р-7 як РН виявлялись недоліки і відбувались її модернізації для підвищення маси корисного навантаження, надійності, збільшення спектру вирішуваних нею завдань, що призвело до появи сімейства ракет-носіїв.
Ракети-носії цього сімейства відкрили людині космічну еру, вони здійснили:
- виведення на орбіту Землі першого штучного супутника;
- виведення на орбіту Землі першого супутника з живою істотою на борту;
- виведення на орбіту Землі першого пілотованого людиною корабля;
Всі пілотовані запуски СРСР, а потім Росії здійснювались і здійснюються ракетами цього сімейства.
Оскільки наймасовішими представниками сімейства є ракети-носії «Союз», ця назва часто використовується для позначення всього сімейства.
Вартість запуску ракети-носія з двигуном РД-0124 на другому ступені і з розгінним блоком — приблизно 70 млн доларів США. Вартість виготовлення ракети типу Союз-У і Союз-ФГ становить близько 20 млн доларів.
Експлуатація Редагувати
Експлуатуються такі РН сімейства:
Експлуатуючими організаціями є Космічні війська Росії і Роскосмос. Крім того створена міжнародна корпорація Старсем (від Star — зірка і Sem — сім, сімка), що здійснює виведення корисного навантаження ракетами-носіями сімейства для іноземних замовників з космодромів Байконур і Куру.
Перелік ракет-носіїв родини і їхніх головних відмінностей Редагувати
| Ракета-носій | код ГРАУ | ступінь 1 | ступінь 2 | ступінь 3 | ступінь 4 | РУ 1-го ступеня | РУ 2-го ступеня | РУ 3-го ступеня | РУ 4-го ступеня | Система управління | довжина | діаметр | маса |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Супутник | 8К71ПС | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | - | - | РД-107 | РД-108 | - | - | аналогова, єдина | 29167 | 10300 | 267000 |
| Супутник-3 | 8А91 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | - | - | РД-107 | РД-108 | - | - | аналогова, єдина | 31000 | 10300 | 269300 |
| Політ | 11К59 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | - | - | РД-107 | РД-108 | - | - | аналогова, єдина | 30000 | 10300 | 277000 |
| Луна | 8К72 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок Е | - | РД-107 | РД-108 | РД-0105 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для Е | 33500 | 10300 | 279000 |
| Восток | 8К72К | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок Е | - | РД-107 | РД-108 | РД-0109 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для Е | 38246 | 10300 | 287000 |
| Восток-2 | 8А92 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок Е | - | РД-107 | РД-108 | РД-0109 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для Е | 38246 | 10300 | 287000 |
| Восток-2М | 8А92М | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок Е | - | РД-107 | РД-108 | РД-0109 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для Е | 38246 | 10300 | 287000 |
| Восход | 11К57 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | - | РД-107 | РД-108 | РД-0108 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для І | 44628 | 10300 | 298400 |
| Молнія | 8К78 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | Блок Л | РД-107ММ | РД-108ММ | РД-0107 | C1-5400 | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для І, Л | 43440 | 10300 | 305000 |
| Молнія-М | 8К78М | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | Блок Л | РД-107ММ | РД-108ММ | РД-0110 | C1-5400 | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для І, Л | 43440 | 10300 | 305000 |
| Союз | 11А511 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | - | РД-107 | РД-108 | РД-0110 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для І | 50670 | 10300 | 308000 |
| Союз-Л | 11А511Л | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | - | РД-107 | РД-108 | РД-0110 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для І | 44000 | 10300 | 305000 |
| Союз-М | 11А511М | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | - | РД-107 | РД-108 | РД-0110 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для І | 50670 | 10300 | 310000 |
| Союз-У | 11А511У | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | - | РД-117 | РД-118 | РД-0110 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для І | 51100 | 10300 | 313000 |
| Союз-У2 | 11А511У2 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | - | РД-117 | РД-118 | РД-0110 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для І | 51100 | 10300 | 313000 |
| Союз-ФГ | 11А511ФГ | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | - | РД-107А | РД-108А | РД-0110 | - | аналогові: 1ша для А-Д, 2га для І | 49476 | 10300 | 305000 |
| Союз-2.1а | 14А14 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | - | РД-107А | РД-108А | РД-0110 | - | цифрова, єдина | 49476 | 10300 | 305000 |
| Союз-2.1б | 14А14 | Блоки Б, В, Г, Д | Блок А | Блок І | - | РД-107А | РД-108А | РД-0124 | - | цифрова, єдина | 49476 | 10300 | 311000 |
| Союз-2.1в | 14А14 | Блок А | Блок І | - | - | НК-33-1 | РД-0124 | - | - | цифрова, єдина | 44000 | 3000 | 158000 |
Супутник Редагувати
Фактично це була двоступенева МБР Р-7 зі знятою бойовою частиною. Саме ця ракета вивела на орбіту перший штучний супутник Землі і першу живу істоту. Варіант 8А91 відрізнявся від базового 8К71ПС двигунами зі збільшеним питомим імпульсом, використовувався для виведення Об'єкту Д. Цей варіант став базою для триступеневих версій.
Луна Редагувати
Відрізнялася від ракети-носія Супутник додаванням 3-го ступеня — блоку Е. Вивела перший штучний супутник Сонця, першу міжпланетну станцію, досягла Місяця, першу міжпланетну станцію, що зробила перші знімки зворотного боку Місяця.
Також відома як Восход-Л.
Восток Редагувати
Відрізнялася від ракети-носія Луна модернізованим двигуном третього ступеня (РД-0109 замість РД-0105). Вивела на орбіту перший космічний корабель з людиною на борту.
Восход Редагувати
Була отримана з ракети «Молнія» заміною четвертого ступеня на збільшене корисне навантаження. Вперше використовувалася для запуску супутників фоторозвідки, маса яких перевищила можливості ракети «Восток». Дозволила виводити пілотовані кораблі з екіпажем з двох-трьох космонавтів.
Молнія Редагувати
Чотириступенева ракета. Відрізнялась новим третім ступенем (Блок І), розробленим на базі другого ступеня бойової ракети Р-9, і наявністю 4-го ступеня (Блок Л) і модернізованими двигунами на всіх ступенях. Була призначена для виведення космічних апаратів на траєкторії відльоту до інших планет. Використовувалась для запуску станцій, що здійснили першу м'яку посадку на Місяці і вихід на навколомісячну орбіту, а також АМС, що здійснили посадку на Венеру. Дещо пізніше була використана для виведення на високоеліптичні орбіти супутників зв'язку серії Молнія.
Союз Редагувати
Подальша модернізація ракети-носія Восход, що відрізнялась досконалішим двигуном 3-го ступеня (РД-0110). Дозволила виводити нові «місячні» пілотовані космічні кораблі Союз, здатні маневрувати і стикуватись на орбіті.
Союз-У Редагувати
Модернізація ракети-носія Союз, що відрізняється модернізованими двигунами 1-го і 2-го ступенів. Ракета-носій призначалась для заміни усіх інших ракет сімейства Р-7, за винятком ракети-носія Молнія, тому одержала назву Союз-Уніфікований.
Експлуатується з 1973 року і є наймасовішою в історії людства (станом на 26 травня 2012 року здійснено 773 запуски).
Союз-У2 Редагувати
Модернізація ракети-носія Союз-У, пальним центрального блоку був синтетичний гас (синтин) замість традиційного авіаційного гасу Т1, що дозволило збільшити вантажопідйомність приблизно на 200 кг. Експлуатація припинилась 1996 року після припинення виробництва синтину.
Союз-ФГ Редагувати
Модернізація ракети-носія Союз-У з новими двигунами першого і другого ступеня, що відрізняються спеціальними форсунковими головками для кращого сумішоутворення, звідкий й назва (Союз-Форсункові Головки).
Створення цієї модифікації, незважаючи на відносно невеликий приріст корисного навантаження (близько 200 кг), було досить критичним, бо для виведення на РН Союз-У трьох космонавтів було потрібно або підбирати екіпаж з легких космонавтів, або максимально полегшувати їх різними способами (інтенсивні тренування, баня, жорсткі обмеження на особисті речі), що створювало значні незручності, особливо для космічних туристів. Здійснення пілотованих запусків на Союз-ФГ повністю вирішило цю проблему.
Нині експлуатується.
Союз-2 Редагувати
Модернізація ракети-носія Союз-У (через тривалість розробки Союз-2 ближче до Союз-ФГ, що є паралельною модифікацією Союз-У).
В пробній експлуатації поєднаній з випробуваннями.