Стугна-П

Не плутати з Стугна (ПТКР).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стугна (значення).

«Стугна-П» — український протитанковий ракетний комплекс. Розроблений київським конструкторським бюро «Луч».

Стугна-П
Тип	ПТРК
Походження	Україна
Історія використання
На озброєнні	2011 — по т.ч.
Оператори	див. Оператори
Війни	Російсько-українська війна (з 2014)
Історія виробництва
Розробник	КБ «Луч»
Розроблено	2005 — 2010
Виробник	КБ «Луч»
Виготовлення	2011 — по т.ч.
Характеристики
Вага	29,5 кг (в контейнері) 32 кг (пускова установка) 15 кг (прилад наведення) 10 кг (пульт дистанційного керування) 6 кг (модуль теплоізоляційний)
Довжина	1360 мм (довжина контейнера)
Діаметр	140 мм (зовнішній діаметр контейнера)
Обслуга	2 людини
Калібр	130 мм (152 мм)
Дальність вогню
Ефективна	>100
Максимальна	100-5000 м (в денний час) 100-3000 м (нічний час)
Швидкість	200 м/с (220 м/с)
Точність	На відстані 2,5 км влучає всередину нанесеного на щит перехрестя розміром 2,3×2,3 м
Стугна-П у Вікісховищі

Комплекс належить до другого покоління ПТРК — він є напівавтоматичним, із системою наведення по лазерному променю. Може вести вогонь ракетами калібру 130 мм або 152 мм з різними бойовими частинами, що встановлюються у контейнері.

Оператор може керувати комплексом дистанційно з пульту, який виноситься на відстань до 50 м.

Комплекс став основою для ПТРК «Скіф» — українсько-білоруського проєкту, розробленого у співпраці з мінською компанією «Пеленг».^[⇨]

Історія

Комплекс з тепловізором Aselsan Eye-Lr S.

«Стугна-П» на CFmoto Tracker 800

Приймально-здавальні випробування, 26 липня 2018

Пуск ракети

Після здобуття Україною Незалежності КБ «Луч» розробило протитанкові ракети «Стугна» калібру 100 мм, що призначалися для модернізації танків Т-55 та гармат МТ-12 «Рапіра». Ракети «Стугна» були аналогом російських протитанкових ракет «Кастет».

У 2005 році КБ «Луч» почало розробку нового протитанкового ракетного комплексу — «Стугна-П». Ракети у новому комплексі були більшого калібру, ніж у «Стугни» — 130 мм.

Комплекс «Стугна-П» призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Як виявила практика застосування «Стугна-П», ПТРК також здатний вражати статичні та маневрені повітряні цілі типу вертоліт.

12 квітня 2011 року ПТРК «Стугна-П» був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України.

У лютому 2015 був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі UTV CFmoto Tracker.

20 березня 2015 року ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П», про що повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р. А. Романов.

4 жовтня 2015 року Збройні сили України та Національна гвардія отримали на озброєння легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки на базі квадроциклу CFmoto Tracker 800.

Наприкінці 2015 року ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО для її подальшого використання європейськими компаніями. Партнером КБ «Луч» на європейському та натовському ринку виступає бельгійська компанія CMI Defence (Cockerill Maintenance & Ingénierie).

У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».

Лише у 2018 році було доставлено 2500 ракет для Збройних Сил України.

У серпні 2023 року міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що Україна вчетверо збільшила виробництво комплексів, порівняно з січнем 2023 року.

Опис комплексу

Базова версія складається з встановленої на штативі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.

Ракети

Комплекс «Стугна-П» комплектується ракетами калібру 130 мм, що встановлюються у транспортно-пусковому контейнері. Керована ракета може бути оснащена різними типами бойових частин: тандемною кумулятивною, осколково-фугасною або термобаричною.

Характеристики ракет, згідно специфікацій КБ «Луч»:

Ракета	Калібр	Тип бойової частини	Бронепробивність	Кількість осколків
РК-2С	130 мм	тандемна кумулятивна	800 мм
РК-2ОФ	130 мм	осколково-фугасна	60 мм	600 шт

Вартість ракети складає від 20 до ~50 тис. доларів США залежно від умов контракту.

Наведення

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення за лазерним променем. Також можливе дистанційне керування ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції (спеціально підготовленого укриття).

Прилади наведення:

• «ПН-І»:
  • Маса: 15 кг
  • Дальність виявлення цілі типу «танк» вдень: до 6,500 м
  • Дальність розпізнавання цілі: 2,500 м
• Aselsan Eye-Lr S
  • Цілі вдень: до 15,000 м
  • Танк уночі: до 5,600 м
  • Людина вночі: до 2,500 м

Для стрільби вночі, а також в умовах поганої видимості, може встановлюватися малогабаритна телевізійна камера SLX-Hawk від британської компанії Selex ES.

Мобільний протитанковий комплекс

Для потреб української армії в 2015 році було розроблений новий мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого багі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети, а також може бути оснащений стрілецькою зброєю. Екіпаж всюдиходу складає всього дві особи.

Завдяки потужному шасі UTV з двигуном потужністю 63 к.с., повним приводом і можливістю блокування диференціала дозволяє розвивати швидкість до 105 км/год та несподівано з'являтися там, де ворог його зовсім не очікує. Час підготовки пострілу теж був зведений до мінімуму. Завдяки своїй мобільності протитанковий всюдихід може завдавати несподівані удари по ворогу і швидко змінювати свою позицію, що робить його ефективною одиницею як в польових умовах, так і в умовах міського бою.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

ПТРК «Стугна» складає значну частину українського протитанкового озброєння. Це основний засіб ракетної протидії танкам поряд з імпортованими із США та Естонії «Джавелінами».

Повідомлялося, що комплекс використовувався при обороні Луганського аеропорту влітку 2014 року. Комплекс також був використаний при обороні Донецького аеропорту.

В жовтні 2018 року стало відомо, що 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» Збройних Сил України отримала всюдиходи UTV (Utility Task Vehicle) для перевезення пускових установок ПТРК «Стугна». Подібні всюдиходи — UTV CFmoto Tracker 800 із ПТРК «Стугна» — у жовтні 2015 року отримала Національна гвардія України.

ПТРК «Стугна-П» були неодноразово з успіхом використані для знищення вогневих засобів ворога. Так, наприклад, надвечір 30 січня 2019 року на лінії зіткнення з російсько-терористичними військами у Луганській області на напрямку Сокільники — Кримська українським протитанковим підрозділом було знищено ворожу бойову машину — багатоцільовий тягач МТ-ЛБ зі встановленою зенітно-артилерійською установкою ЗУ-23-2.

15 березня 2020 року, поблизу окупованої Саханки, неподалік Маріуполя українським захисникам вдалось підбити вантажівку бойовиків, що здійснювала логістичне забезпечення російсько-терористичних військ. Як стверджують бойовики, у результаті влучання було ліквідовано одного бійця російсько-терористичних військ, а ще один отримав поранення. Показані ними залишки ракети свідчать про використання ПТРК «Стугна-П».

Наприкінці грудня 2021 року українським волонтером Олександром Карпюком було оприлюднене відео з камери наведення комплексу ураження вантажівки «Урал» окупаційних сил Росії. Точне місце події, дата ураження вантажівки та підрозділ ПТРК волонтером не розголошується.

У 2022 році, під час російського вторгнення в Україну, «Стугна-П» використовувалася Збройними Силами України проти ворожої техніки. Зокрема, ПТРК використовували Сили територіальної оборони ЗСУ. Так, бійці 112-ї БТрО, використовуючи «Стугну», спалили п'ять одиниць російської техніки під час бою біля села Скибин, Київська область, в тому числі два танки.

На початку квітня 2022 року військовослужбовцями 95 ОДШБр влучним пуском ракети «Стугна-П» було знищено ударний вертоліт Ка-52 російських військ в польоті. Перед тим з ПТРК «Корсар» було знищено російський Мі-8. 1 травня було поширене відео іще одного успішного застосування ПТРК «Стугна-П» по завислому Ка-52. Тут так само не спрацював комплекс оборони вертольоту «Витебск», який нібито дає максимальний захист від всіх можливих ракетних загроз. Включно із детекцією лазерного опромінювання.

Були також зафіксовані в бойових умовах випадки успішного застосування комплексу по цілях на відстанях до 5 км (4800-5000 м) і більше або на менших відстанях але зі значною кутовою швидкістю, в рухому та частково видиму ціль на відстані близько 4 км та проти піхоти в польовому укритті на відстані близько 4 км та складу боєприпасів у польовому укритті на відстані близько 4,6 км.

Українські «Стугна-П» також були використані в «дуелях» з російськими операторами ПТРК в умовах міста. Тут дуже вигідно проявила себе можливість дистанційного керування комплексом. Зокрема, відомий випадок знищення російського оператора ПТРК «Корнет», який був вимушений весь час перебувати безпосередньо поруч з комплексом, зі «Стугни-П».

Версії

Скіф

«Стугна-П» має експортну версію — «Скіф». Єдина відмінність «Скіфа» від «Стугни-П» — використання прицілу виробництва білоруської компанії «Пеленг». ПТРК «Скіф» оснащується білоруським приладом наведення ПН-С, ПТРК «Стугна-П» — приладом наведення ПН-І української розробки. Скіф-М може використовувати усі ракети класу РК-2.

Ракета виготовляється у м. Київ на ДАХК «Артем», прилад наведення «ПН-С» — у м. Мінськ на ВАТ «Пеленг».

Комплекс комплектується ракетами калібрів 130 мм і 152 мм в транспортно-пускових контейнерах з тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) і осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами.

18 травня 2018 року було успішно завершено фінальні випробування «Скіфа» — експортного варіанту комплексу «Стугна-П».

Версії:

• «Скіф» — базова модифікація, представлена на виставці у лютому 2005 року
• «Скіф-Д» — складається з встановленої на тринозі пускової установки, контейнера для ракет Р2, приладу наведення ПН-С і пульту дистанційного керування, який дозволяє оператору виконувати пуск з дистанції до 50 м
• «Скіф-М» — ПТРК, оснащений білоруським тепловізором

  Тренажер «Скіф»

• автономний тренажер ПТРК «Скіф», розроблений білоруським ЗАО «ЦНІП» — вперше представлений в 2013 році на збройовій виставці IDEX-2013, призначений для навчання розрахунків «Скіф»

Амулет

На виставці «Зброя та Безпека 2019» було представлено оснований на «Стугні» протитанковий ракетний комплекс «Амулет» на шасі СБА «Новатор». А в лютому 2020 року КБ «Луч» представило ПТРК «Амулет» вже на шасі БРДМ-2.

Скіф-М

Створений в 2022 році з урахуванням досвіду бойового застосування в умовах уже повномасштабного російського вторгнення. Зміни торкнулись пускової установки: суттєво полегшено триногу, установка отримала нові пристрої повороту та піднесення та кращі акумулятори живлення. Комплекс отримав новий полегшений пульт дистанційного керування з новими комфортнішими органами управління польотом ракети. Також оновлено модуль прицілювання та наведення ПН-У, до його складу інтегровано лазерний далекомір.

Оператори

•  Україна: У 2017 році КБ «Луч» продовжив постачання протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П», достроково поставивши біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок до серпня того ж року.
  • 20 квітня 2011 прийнятий на озброєння Збройних Сил України;
  • 4 жовтня 2015 прийнятий на озброєння Національної гвардії України;

•  Азербайджан:
•  Алжир:
•  Грузія (модифікація ПТРК Скіф)
•  М'янма
•  Марокко
•  Саудівська Аравія: (модифікація ПТРК Скіф)
•  Катар
•  Єгипет
•  Йорданія

Туреччина

В жовтні 2020 року гендиректор «Укрспецекспорту» Вадим Ноздря повідомив, що в Туреччині на спільному підприємстві «Щит Чорного моря» виготовлятимуть ПТРК «Скіф». На першому етапі роботи це буде великовузлова збірка з поставлених із України складових. Також Туреччина замовила партію цих ПТРК в Україні для своїх потреб.

Галерея

В культурі

ПТРК «Стугна» згадується у пісні «Байрактари й джавеліни» Тараса Компаніченка, присвяченій російсько-українській війні.

Див. також

• Корсар (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, калібр 107 мм
• Бар'єр (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, для встановлення на бронетехніку та гелікоптери
• BGM-71 TOW — американський ПТРК 2-го покоління
• Корнет (ПТРК) — російський ПТРК 2-го покоління
• FGM-148 Javelin — американський ПТРК 3-го покоління
• NLAW (ПТРК) — шведсько-британська переносна протитанкова керована ракета малої дальності

Примітки

1. Стугна-П:Повна інформація. Процитовано 04 квітня 2022. 
2. ПТРК «Стугна-П» [ 14 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
3. ПТРК «Стугна-П» — високоточна «снайперська гвинтівка». Процитовано 04 квітня 2022. 
4. Что мы знаем о ПТРК Стугна, украинском уничтожителе танков в стиле знаменитого Джавелина [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.] // ferra.ru, 11.03.2022. (рос.)
5. . Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 21 березня 2015. 
6. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015. 
7. . Військова панорама. 16 Dec 2015. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 30 грудня 2015. 
8. Олег. . defence-ua.com (uk-ua). Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018. 
9. Axe, David. . Forbes (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
10. . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 31 серпня 2023. 
11. . www.luch.kiev.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 15 лютого 2019. 
12. Світлана Гудкова, Катерина Черновол (27 липня 2022). Україна отримає найновішу секретну зброю від США, яка випалюватиме техніку росіян - військовий експерт. Апостроф (укр.). Процитовано 27 травня 2023. 
13. Стугна-П. Противотанковый ракетный комплекс. Defense Express (рос.) (10). 1 жовтня 2014. 
14. Противотанковый ракетный комплекс "Стугна-П" при обороне луганского аэропорта : Askai on Twitter. Процитовано 11 липня 2016. 
15. . Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019. 
16. . Ukrainian Military Pages. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018. 
17. На Донбасі українська "Стугна" знищила ворожу бойову машину. Український мілітарний портал (укр.). 31 січня 2019. 
18. . Український мілітарний портал. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2020. 
19. Safronov Taras (29 грудня 2021). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021. 
20. «Точно танк». Російська техніка продовжує розриватися від пострілів ПТРК «Стугна-П» — відео [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.] // Ліга. Новини, 07.03.2022.
21. Дмитро Журавель. Під Києвом тероборона знищила «Стугною» танки та БТР окупантів (ФОТО) [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.] // ШоТам, 12.03.2022.
22. Розрахунок ПТРК "Стугна" майстерно знищив у польоті найновіший вертоліт Ка-52 рашистів (відео). Defense Express. 5 квітня 2022. 
23. Десантники з ПТРК «Стугна-П» знищили російський гелікоптер Ка-52. Мілітарний. 5 квітня 2022. 
24. Ка-52 знову підбили зі "Стугни": бойова робота з ПТРК по вертольоту потрапила на відео. Defense Express. 1 травня 2022. 
25. ЗСУ нагадали про ефективну українську зброю, знищено танк армії РФ на відстані понад 5 км. Defense Express. 17 липня 2022. 
26. Ефектний постріл з ПТРК "Стугна" на 5 км з перевищенням – палає ворожа БМП-3 (відео). Defense Express. 17 травня 2022. 
27. "Стугна" несподівано показала дійсно унікальну здібність: про що розповіло одне відео зі знищенням рашистів. Defense Express. 20 травня 2022. 
28. Українські військові влучили у рухому ціль на відстані 4 км з ПТРК “Стугна-П”. Мілітарний. 23 травня 2022. 
29. Зі "Стугни" по піхоті в укритті: протитанкісти ЗСУ покарали рашистів за розхлябаність (відео). Defense Express. 31 травня 2022. 
30. Видовищний вибух боєкомплекту після пострілу "Стугни" на майже 5 км. Defense Express. 10 червня 2022. 
31. Військові України показали дуель розрахунків протитанкових комплексів. Мілітарний. 7 серпня 2022. 
32. Наочна концептуальна перевага української "Стугни" над російським "Корнетом" у одному відео. 2023-03-24. 
33. Украина рассчитывает на увеличение экспортных поставок ПТРК «Скиф»
34. О новом украинском ПТРК // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (819), июнь 2015. стр.97-98
35. Українські військові почали використовувати модернізовану версію ПТРК «Стугна-П» — «Скіф-М». dev.ua (uk-UA). Процитовано 15 вересня 2023. 
36. . Народна Армія. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2019. 
37. Нова експортна модифікація ракетного комплексу «СКІФ» пройшла фінальний етап випробувань. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018. 
38. Ukraine conducts successful flight test of Skif antitank missile. http://defence-blog.com/. Defence Blog. 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018. 
39. Валентин Бадрак. Украина на оружейном гребне. Надолго ли? // «Подробности. UA» от 16 февраля 2005
40. На выставке IDEX-2013 в Абу-Даби белорусский ОПК представит ряд новых разработок // ЦАМТО от 14 февраля 2013
41. . Український мілітарний портал. 8 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020. 
42. ЗСУ використовують нову версію ПТРК “Стугна”. Мілітарний. 13 вересня 2023. 
43. . ДК "Укроборонпром". 29.08.2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
44. На озброєння Збройних Сил України прийнято новітній протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П»
45. «ВС Азербайджана приняли на вооружение несколько новых противотанковых систем вооружения, разработанных в течение последних трех лет с участием зарубежных компаний. В частности, переносной противотанковый комплекс „Скиф“» ВС Азербайджана усилили возможности по борьбе с танками
46. .ru/news/autonews/1709878.html Азербайджан создал противотанковый автомобиль^{[недоступне посилання]} // REGNUM.RU от 19 сентября 2013
47. . Народна Армія. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2019. 
48. «экс-глава „Укрспецэкспорта“ Сергей Бондарчук выразил надежду, что ВТС с Грузией будет продолжено… С. Бондарчук также сообщил, что …в 2009 г. Украина поставила в Грузию пять БТР-70, запчасти к бронетранспортерам, боеприпасы к украинской разработке нового противотанкового комплекса „Скиф“» Посол Грузии: Военно-техническое сотрудничество между странами зависит от позиции Украины // РБК — Украина от 19 июня 2010
49. SIPRI Trade Register. Stockholm International Peace Research Institute. оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 24 листопада 2020. 
50. Le Maroc teste de nouveaux missiles antichars Ukrainiens. ledesk.ma. оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. 
51. Саудівська Аравія купила п'ятдесят українських ПТРК. Ukrainian Military Pages. 1 січня 2019. 
52. Катар показал боевой модуль турецкой ASELSAN с украинскими ПТУР «Скиф» на 31 бронеавтомобиле
53. The International Institute for Strategic Studies (IISS): The Military Balance 2022. 1 Auflage. Routledge, London, ISBN 978-1-032-27900-8 (Stand: Januar 2022).
54. Люксіков Михайло (8 жовтня 2020). У Туреччині виготовлятимуть українські ПТРК «Скіф». Український мілітарний портал. 
55. "Байрактари й джавеліни" - військова пісня | «Bayractars and Javelins» — song about Ukrainian army (uk-UA). Процитовано 14 червня 2022. 

Джерела

• Михайло Жирохов, Українські «Джавелін» // cheline.com.ua

Посилання

Інструкції

• Інструкція по стрільбі з ПТРК «Стугна» («Скіф») — КБ «Луч», 11 березня 2022.
• Інструкція по використанню ПТРК «Скіф» — КБ «Луч», 11 березня 2022.

Відео

• КБ «Луч». Протитанкові комплекси на YouTube
• ПТРК "Скиф" на канале CTV.by на YouTube
• ПТРК Скиф в программе «Военная тайна» на YouTube
• Противотанковые комплексы КБ «Луч» на YouTube

Новини

• . https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 26 липня 2018. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 26 липня 2018. 
• . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 30 липня 2018. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
• . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018. 
• Михайло Жирохов (22 квітня 2019). . https://www.dsnews.ua/. Ділова столиця. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 грудня 2019. 
• . https://armyinform.com.ua/. АрміяInform. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 26 грудня 2019.