Квічаль індійський Самець індійського квічаля Самиця індійського квічаляОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біоло

?

Квічаль індійський

Самець індійського квічаля

Самиця індійського квічаля

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Дроздові (Turdidae)
Рід:	Geokichla
Вид:	Квічаль індійський

Біноміальна назва

Geokichla wardii
(Blyth, 1843)

Синоніми

Zoothera wardii
Turdulus wardii
Turdus wardii

Посилання

Вікісховище:	Geokichla wardii
Віківиди:	Geokichla wardii
ITIS:	916865
МСОП:	22708364

Квіча́ль індійський (Geokichla wardii) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Південній Азії. Є найближчим родичем сибірського квічаля.

Опис ред.

Самець індійського квічаля (Гори Нанді^[en], штат Карнатака, Індія)

Індійські квічалі

Довжина птаха становить 22-22,5 см, вага 52-72 г, довжина крила становить 11-12 см. У самців верхня частина тіла переважно чорна, над очима білі "брови", пера на крилах і хвості на кінці білі. Нижня частина тіла біла, боки поцятковані чорними плямами, дзьоб і лапи жовті. У самиць і молодих птахів верхня частина тіла бура, поцяткована білуватими або охристими плямками, над очима світло-коричневі "брови", нижня частина тіла світло-коричнева, поцяткована темними лускоподібним візерунком.

Поширення і екологія ред.

Індійські квічалі гніздяться в Гімалпях, від західного Гімачал-Прадешу до східного Непалу, можливо, також до Сіккіму і Бутану. З вересня по листопад вони мігрують на південь, до Шрі-Ланки і південної Індії, повертаються на північ у березні-травні. Вони живуть в чагарниковиму підліску вологих гірських тропічних лісів, в садах і на плантаціях, на берегіх річок і озер. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 1000 до 2400 м над рівнем моря. Взимку утворюють зграї. Живляться переважно насінням, а також плодами. Сезон розмноження триває з квітня по липень, гніздо чашоподібне, встелен травою, скріплене глиною, розміщується на дереві. В кладці 3-4 білих або блакитнуватих яйця.

Примітки ред.

BirdLife International (2022). Geokichla wardii: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 квітня 2022
Blyth, Edward (1842). . J. Asiatic Soc. Bengal 11 (2): 880–891. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
Dickinson, E.C.; A. Pittie (2006). . Zoologische Mededelingen 80 (5). Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 28 серпня 2009.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.
Voelker, G.; Outlaw, R.K. (2008). Establishing a perimeter position: speciation around the Indian Ocean Basin. Journal of Evolutionary Biology 21 (6): 1779–1788. PMID 18691238. doi:10.1111/j.1420-9101.2008.01588.x.
Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Vol. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 356.
Karthikeyan, S (1992). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 89 (2): 258. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
Karthikeyan, S (1994). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 91 (1): 145–146. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
Jackson, M.C.A. (1972). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 69 (3): 652. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
Prasad, JN; Karthikeyan, S; Subramanya, S (1995). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 92 (2): 267–269. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2022). Geokichla wardii: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 квітня 2022

[blyth-2] Blyth, Edward (1842). . J. Asiatic Soc. Bengal 11 (2): 880–891. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.

[3] Dickinson, E.C.; A. Pittie (2006). . Zoologische Mededelingen 80 (5). Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 28 серпня 2009.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.

[phylo-6] Voelker, G.; Outlaw, R.K. (2008). Establishing a perimeter position: speciation around the Indian Ocean Basin. Journal of Evolutionary Biology 21 (6): 1779–1788. PMID 18691238. doi:10.1111/j.1420-9101.2008.01588.x.

[pcr-7] Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Vol. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 356.

[8] Karthikeyan, S (1992). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 89 (2): 258. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.

[9] Karthikeyan, S (1994). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 91 (1): 145–146. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.

[10] Jackson, M.C.A. (1972). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 69 (3): 652. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.

[11] Prasad, JN; Karthikeyan, S; Subramanya, S (1995). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 92 (2): 267–269. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.