Стри́жавка — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Ставищенської селищної громади. Розташоване на лівому березі річки Торц (притоки Росі) за 17 км на захід від смт Ставище. Населення становить 560 осіб.
| село Стрижавка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Білоцерківський район |
| Громада | Ставищенська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1676 |
| Населення | 560 |
| Площа | 4,024 км² |
| Густота населення | 148,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09420 |
| Телефонний код | +380 4564 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°23′25″ пн. ш. 30°00′00″ сх. д. / 49.39028° пн. ш. 30.00000° сх. д.Координати: 49°23′25″ пн. ш. 30°00′00″ сх. д. / 49.39028° пн. ш. 30.00000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 235 м |
| Водойми | річка Торц, Стрижавський струмок |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09420, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Стрижавка, вул. Лісова, 82 |
| Карта | |
Стрижавка | |
Стрижавка | |
| Мапа | |
| Стрижавка у Вікісховищі |
Галерея ред.
Історія ред.
Свідченням існування стоянки первісних людей, яка знаходилась на західній околиці села, на полі, що межує з селом Молочне (Тетіївський район) є виорані кам'яні сокири. За характером обробки каменю, просвердленим кісткою отвором для держаків на ретельно відшліфованій поверхні можна з певністю говорити, що це була стоянка часів неоліту або нової кам'яної доби. За археологічною хронологією це 40-30 тис.років до н. е.
Стрижавка вперше згадується в історичній літературі в ХІІІ ст.. Під час монголо-татарських набігів село було спалене і зруйноване, але з часом відродилося. За переказами назва села походить від прізвища братів Стрижаків, по іншій версії — від козака по імені Стриж, який оселився на нинішніх левадах на південній околиці села на початку XVII ст. Балка захищена від вітрів, поросла лісками, а в ті далекі часи густий ліс був хорошим місцем для проживання, приховувалося житло від людоловів, яким був наповнений край в ті часи.
Можна, також з упевненістю сказати що жителі села брали участь у визвольній війні 1648—1654 р.р. та у повстанні «Коліївщина»; про яке є письмове підтвердження. Нині місцеві люди під час обробітку присадибних ділянок находять козацькі люльки та інші речі тих років.
Опис села ХІХ століття зустрічаємо в Похилевича: «село при речке Торчь, вь 6-ти верстахъ от Пятигорь и в 3-х от села Торчицы; окружена лесами и разбросана по горамъ, покрытымь садами и огородами. Принадлежить кь именіямь г. Липковскаго (см. Пятигоры). Жителей обоего пола 1060; земли 2492 десятины. Заводы: кирпичный, винокуренный и сахарный. Вь прошлом веке Стрыжавка, еще не значительная деревня в лесахь, принадлежала кь Тетіевщине. Оть графа Островскаго она поступила кь Іоанну Закревскому (Ян-Непомуцен) и сыну его Юрію, потомь сестре сего, по мужу Ледуховской (Марія-Розалія (Maria Rozalia Zakrzewska h. Jastrzębiec), уроджена Закревська (1799 Тетирів -1863 Париж, монашка від 1859 року), дружина Юзефа-Захаріяша Лєдуховського), которая вь 1846 году продала Стрыжавку Генриху Осиповичу Липковскому; но 888 десятинь пріобретены крестьянами, по выкупному договору за 42,357 рублей. Церковь Михайловская, деревяная, 5-го класса; земли емееть 42 десятины сь хутором. Неизвестно кем построена. Кь Стрижавскому приходу причислена вь недавнее время деревня Плютенцы, лежащая при самомь селе Торчице и имеющая 220 душь жетелей обоего пола и 400 десятинь земли. Принадлежить Владиславу Діателовичу..»
8.06.1918 у селі Стрижавка почали концентруватися невеликі партизанські загони, до яких прибували групи озброєних селян із сіл Янишівка, Логвин, Пархомівка, Жашків, Гостра Могила, П'ятигори, Плоске та інших для участі у повстанні проти гетьманської влади та німецьких окупантів.
При радянській владі село центр сільської ради. Населення — 920 чоловік. Сільраді підпорядковані села Веселе, Григорівська Слобода, Сухий Яр, Червоне. У Стрижавці міститься колгосп «Шлях до комунізму», земельний фонд якого 1783 га, в тому числі Орної землі — 1457 га. Напрям господарства — зерново-тваринницький, розвинуте городництво та баштаництво. Голову колгоспу О. Є. Горобцянагороджено орденом Жовтневої Революції. У Стрижавці є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, 85 жителів села нагороджені орденами і медалями. На околиці села діяв партизанський загін під командуванням Барашкова.
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,66% |
| російська | 1,34% |
Див. також ред.
Джерела та література ред.
1. (укр.) Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст. 450
2. (укр.) В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область;— К., 1971, ст. 618
3. (укр.) Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — Київ: Український пріоритет, 2012
Примітки ред.
- ↑ Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — Київ: Український пріоритет, 2012
- Leon Lipkowski, Moje wspomnienia 1849-1912, Краків, 1913
- Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст. 450
- В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область;— К., 1971, ст. 618
Посилання ред.
- (рос.)
- Strzyżawka 2). wieś nad rzeką Torczą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 485. (пол.)
- Історія села СТРИЖАВКА: відеосюжет до 95-річчя Ставищенського району (2018)
| Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |