Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни (англ. Strategic bombing during World War II) — стратегічна повітряна кампанія військово-повітряних сил західних союзників та країн Осі, складова їхньої військової стратегії, що мала за мету підрив (знищення або виведення з ладу) економічного та воєнного потенціалу держав супротивника, намагання знищити його основні економічні джерела, елементи потенціалу цілісної економічної системи, що використовувалися у військових цілях, а також зламати волю громадськості ворожих країн продовжувати боротьбу.
Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни Strategic bombing during World War II | |
---|---|
Європейський театр Другої світової війни Тихоокеанський ТВД | |
Бомбардування американською авіацією об'єктів нафтової промисловості в Плоєшті. Румунія. На передньому плані — важкий бомбардувальник B-24 «Ліберейтор». 1 серпня 1943 | |
Сторони | |
Велика Британія США Канада Австралія | Третій Рейх Королівство Італія Японія |
Командувачі | |
Ч.Портал Р.Пирс А.Гарріс К.Спаатс Г.Арнольд К.Лемей К.Мак-Івен | Г.Герінг А.Кессельрінг Г. Шперрле Н.Хігашикуні М.Кавабє |
Військові формування | |
Королівські ВПС ВПС армії США Королівські ВПС Канади Королівські ВПС Австралії | Люфтваффе ВПС Японії |
Втрати | |
60 595 британських громадян 160 000 льотчиків (Європейський ТВД) 500 000 + радянських громадян 67 078 французьких громадян в результаті бомбардувань союзної авіації 260 000 китайських громадян | 305 000–600 000 громадян Німеччини, в тому числі іноземних робітників 330 000–500 000 японських громадян 50 000 італійських громадян в результаті бомбардувань союзної авіації |
Стратегічні бомбардування за часів Другої світової війни набули колосального розмаху і мали характер систематичних та масштабних ударів силами військової стратегічної авіації, під час яких застосовувалися звичайні боєприпаси, запалювальна та ядерна зброя. Удари з повітря завдавалися в основному по найважливіших елементах економіки ворога, теоретики застосування повітряної міці вважали за ефективніше та життєво важливим для ведення війни з противником знищення його індустріальних об'єктів та інфраструктури, ніж бомбардування важливих військових цілей.
З 1 вересня 1939 року, з початком світової війни, практично відразу німецьке Люфтваффе розпочало активно бомбардувати стратегічні військові об'єкти Польщі та водночас розв'язало масовану кампанію з бомбардування цивільних районів великих промислових центрів та міст країни, як то Варшави, Велюня, Фрамполя.
3 вересня 1939, союзники Польщі, Франція та Велика Британія оголосили війну Третьому Рейху і тієї ж ночі Королівські ВПС завдали удару по бойових кораблях Крігсмаріне, що базувалися на базах Північного моря.
З наростанням масштабів війни, стратегічні бомбардування набувають неабиякого розмаху. Що союзники, що їх супротивник, намагаються потужними ударами з повітря завдати максимального збитку військовим та індустріальним центрам ворога, руйнують ключові об'єкти, важливі вузли комунікацій та життєзабезпечення, одночасно зростають втрати серед мирного населення. Побічним ефектом цього стає психологічний ефект, який руйнує волю цивільного населення до спротиву. Як відповідь на Роттердамський бліц, 15 травня 1940 британська авіація здійснює перший стратегічний наліт на міста Німеччини. З вересня 1940, Люфтваффе розгортає на фоні битви за Британію, наймасштабнішу у світовій історії повітряну наступальну кампанію, намагаючись «вибити» британців з війни та придушити їх здатність протистояти. «Лондонський бліц» стає справжнім іспитом для населення країни в їх спроможності встояти перед атаками агресора.
З 1942 року інтенсивність нальотів британської бомбардувальної авіації втрачає певні обмеження і стає більш зосередженою на бомбардуванні промислових центрів Німеччини і відповідно на районах, де мешкає мирне населення. З 1943 року до масованих нальотів на німецькі міста приєднується американська важка авіація. Рейди союзної авіації мають багато контроверсійних наслідків, на палаючі моря перетворюються після бомбардувань Гамбург (1943), Дрезден (1945) та інші стародавні міста Німецького Рейху. Ефект цих нальотів залежить від їх тривалості та інтенсивності. Однак, як у Люфтваффе, так й у союзників нічого не вийшло із задумом підірвати мораль населення противника. Водночас, стратегічні бомбардування військових або військово-промислових цілей мають значну результативність і такі удари призводять до значного зниження темпів виробництва озброєння та військової техніки супротивника.
На Тихоокеанському театрі війни, із самого початку війни, японська авіація регулярно бомбардує китайські міста. Більш всього постраждало китайське місто Чунцін, атаки з повітря на яке здійснювалося протягом 5 років. З жовтня 1944 американська стратегічна авіація розпочала методичні бомбардування японських міст метрополії. Кульмінацією таких рейдів стало атомне бомбардування Хіросіми та Наґасакі в серпні 1945, що на думку багатьох дослідників Другої світової війни послугувало одним з ключових факторів капітуляції Японської імперії в цій війні.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- The Blitz: Sorting the Myth from the Reality, BBC History [ 10 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Coventry Blitz [ 14 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- 376th HBG Veterans Oral History Project at Ball State University[недоступне посилання з червня 2019]
- Allied Bombers and Crews [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ White, Matthew. Twentieth Century Atlas — Death Tolls: United Kingdom.
- Crook, Paul (2003). . У Peter Hore. Patrick Blackett: Sailor, Scientist, and Socialist. Routledge. с. 176. ISBN 0-7146-5317-9. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 3 лютого 2014.
- André Corvisier (1994). A Dictionary of Military History and the Art of War, Blackwell Publishing, ISBN 0-631-16848-6. «Germany, air battle (1942-45)» by P. Facon and Stephen J. Harris 000+bomber+command&source=web&ots=Liy4O9BKJp&sig=4CjKdl6dUq956122J49cCCeTblo&hl=en#PPA312,M1 p. 312 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Hawley, Charles (11 February 2005), «Dresden Bombing Is To Be Regretted Enormously», Der Spiegel
- Olivier Wieviorka, «Normandy: the landings to the liberation of Paris» p.131
- Jennifer M. Lind (2010). «Sorry States: Apologies in International Politics [ 9 грудня 2016 у Wayback Machine.]». Cornell University Press. p.28. ISBN 0-8014-7628-3
- Matthew White Twentieth Century Atlas — Death Tolls: Allies bombing of Japan [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Ian Dear, Michael Richard Daniell Foot (2001). The Oxford companion to World War II. Oxford University Press. p.837. ISBN 0-19-860446-7
- Richards, Denis (1953). . HMSO. с. 38–40. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 16 квітня 2009.
- Boog, Horst (2006). Germany and the Second World War. Volume VII: The Strategic Air War in Europe and the War in the West and East Asia, 1943–1944/5. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-822889-9.
- Buckley, John (1998). Air Power in the Age of Total War. UCL Press. ISBN 1-85728-589-1
- Murray, Williamson (1983). Strategy for Defeat: The Luftwaffe 1933–1945. Maxwell AFB: Air University Press. ISBN 978-1-58566-010-0
- Pimlott, John. B-29 Superfortress (London: Arms and Armour Press, 1980), p.40.
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |