www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стокгольмська кривава лазня 1 швед Stockholms blodbad дан Det Stockholmske Blodbad масова страта данцями переважно шведс

Стокгольмська кривава лазня

«Стокгольмська кривава лазня» (швед. Stockholms blodbad, дан. Det Stockholmske Blodbad) — масова страта данцями переважно шведської шляхти, що відбулася 8 листопада — 10 листопада 1520 року в місті Стокгольм за наказом данського короля Крістіана II. Тільки в один день (8 листопада) близько 80-90 осіб були страчені (в основному з дворянства і духовенства прихильники шведської партії Стуре) незважаючи на офіційну обіцянку короля Крістіана II амністувати згідно угоди його коронації на шведський трон. Але на наступний день по коронації, гості запрошені на свято коронації були вбиті. Ця політична інтрига з показовим судовим процесом, використання церкви для штучного узаконення репресії суперечила канонічному праву.

Стокгольмська кривава лазня
Країна  Швеція
Адміністративна одиниця Stockholm Cityd
Місце розташування Стуртор'єт
Дата й час 1520
Час/дата початку 7 листопада 1520
Час/дата закінчення 9 листопада 1520
Кількість загиблих 82
 Стокгольмська кривава лазня у Вікісховищі

Координати: 59°19′30″ пн. ш. 18°04′15″ сх. д. / 59.3250000000277780° пн. ш. 18.07083333336111153° сх. д. / 59.3250000000277780; 18.07083333336111153

Історія Редагувати

  • Король Крістіан II вжив заходів, щоб ізолювати Швецію політично. Вчинив інтервенцію, щоб допомогти архієпископу Густавові Ерікссону Троллє, який перебував в облозі у власній фортеці. Але король Крістіан II зазнав поразки від Стена Стуре і його солдатів-селян, і змушений був повернутися до Данії.
  • Другій спробі підвести Швецію під власний контроль у 1518 р. була протиставлена ​​перемога Стуре.
  • Третя спроба на початку 1520 р. з армією (близько 7000 осіб) французьких, німецьких й шотландських найманців виявилася успішною для окупанта Швеції данського короля Крістіана II, котрий прагнув відновити Кальмарську унію. І на кризі озера Осунд розгромив нечисленну шведську армію. Стуре був смертельно поранений у битві 19 січня. Війська смертельно пораненого під час битви регента Стена Стуре відступили до Стокгольму. Данська армія не мавши шведської протидії наблизилася до м. Уппсали, де члени шведського парламенту Риксдаг зібралися. Була запропонована Конвенція Риксдагом, з чим погодився король і данська Таємна рада 31 березня. Вдова Стуре пані Крістіна (швед. Kristina Nilsdotter - Gyllenstierna), керувала обороною м. Стокгольм, і вона знову чинить опір в Стокгольмі за підтримки селян центральної Швеції, котрі перемогли данців 19 березня. Зрештою, її сили були розбиті в битві біля Уппсали 6 квітня.

Навесні Крістіанові II за підтримки очоленого Ріксроду архієпископом Густавом Ерікссоном Троллє вдалося домогтися проголошення себе шведським королем. У травні данські найманці з моря і суші обложили Стокгольм, але вони були атаковані шведами. Військовий конфлікт затягнувся на чотири місяці. Мешканці Стокгольму мали великий запас продовольства для доброго життя. Але данські запаси скорочувалися, що мало стати причиною загибелі данської армії, що планували тримати облогу до початку зими 1520 р.. 5 вересня нападник (данський король) надіслав листа шведським оборонцям. Відбулися переговори парламентерів щодо відступу данців. І король зміг вступити в шведську столицю лише після того, як підписав запропоновані йому умови: прихильники Стена Стуре припинили чинити опір в обмін на повну амністію, підтвердження особистих і ленних володінь родини покійного Стена Стуре, та повне підпорядкування короля рішенням Ріксроду. Під час зустрічі, данський король пообіцяв, що всі дії проти нього будуть забуті, і навіть він дасть прощення декільком особам (включаючи Густава I Вазу, який у Данії був заручником). Коли це було написано в документі, то мер міста Стокгольм вийшов з ключами від міста. Незабаром король відплив назад у Данію, плануючи повернутися до жовтня 1520 р. відповідно зробленої угоди для коронації.

«Стокгольмська кривава лазня», Антверпен, 1524 р.

Масове вбивство Редагувати

4 листопада шляхта, служителі церкви, заможні бюргери і бонди зібралися в Стокгольмі на коронацію, після якої відбулися триденні урочистості. Церемонія над данським королем Крістіаном II була здійснена Густавом Ерікссоном Троллем, і данський король дав звичайну клятву правити шведським королівством через етнічних шведів. До їх закінчення, 7 листопада Густав Ерікссон Троллє подав королеві прохання, в якому він зажадав відшкодування йому завданих збитків і назвав імена осіб, котрі повинні були бути покарані як єретики.

У сутінках 8 листопада, данські солдати з ліхтарями і факелами, увійшли у великий зал шведського королівського палацу і забрали декілька знатних гостей, і багато інших гостей було ув'язнено за ґрати. Всі ці люди раніше були переслідувані за списком проданського архієпископа Троллє у Швеції. Ворота палацу несподівано були замкнені. Гостей відтіснили у зал престолу, де маловідомий канонік з Уппсали заявив публічно скаргу з приводу кривди, завданої Густавові Ерікссону Троллє покійним Стеном Стуре. У тому залі церковники, віддані прихильники Густава Ерікссона Тролля удавали церковний суд з проголошенням дії колишнього регента і його прихильників як «єретичні». Головним пунктом обвинувачення було їх об'єднання, що мало на меті позбавлення посади кілька років тому проданського архієпископа Троллє у Швеції. Однак чимало з обвинувачених були також провідними особами шведської партії Стена Стуре, а отже потенційні супротивники данського короля.

Густав I Ваза в'їжджає у 1523 р. до м. Стокгольм (зображення Карла Ларссона 1908 р.)

Страти цих засуджених відбувалися 8 листопада, 9 листопада й 10 листопада (почалися — опівдні 8 листопада). У перший день процесу страти на площі Стурторгет були обезголовлені єпископи Скари і Стренгнесу (Маттіас і Вінсент). На наступний — обезголовлені одні й повішені інші, це ще близько ста осіб, головним чином міщани Стокгольму, котрі зберігали вірність родині Стуре. Серед страчених були сім членів Ріксроду — в тому числі батько Густава I Вази Ерік Васа, його свояк Іоаким Браге і Ерік Абрахамссон Лейонхувуд, — а також священнослужителі, шведська шляхта, стокгольмські бургомістри, чотирнадцять радників і близько п'ятдесяти заможних бюргерів (не менше 82 осіб еліти шведської нації) — згідно спогадів лише одного німецького офіцера, головного ката Йоргена Гомута (швед. Jörgen Homuth). Труп Стена Стуре був викопаний з могили разом з трупом його маленької дитини і разом з тілами інших страчених спалений на острові Седермальм (на цвинтарі — швед. Katarina kyrkogård). Вдова Стуре і багато інших шляхетних шведських дам були відправлені в полон у Данію.

Наслідки Редагувати

Густав I Ваза мав сина Еріка Йоханссона Вазу, який став однією з жертв різанини. Густав I Ваза, дізнавшись про різанину, вирушив був у провінцію Даларна, щоб одержати підтримку для нового повстання. Населення стало на його бік дізнавшись про масакру.

Наміром організаторів страти була політична маніпуляція: налякати анти-юніоністську партію, але це стало контрпродуктивним. Акт, що був покликаний зміцнити позиції юніоністської партії виявився каталізатором, який постійно відокремлював Швецію від Данії.

Результатом «Стокгольмської різанини» стало повстання, яке очолив майбутній король Густав I Ваза, що призвело до звільнення Швеції від данського панування.

Румовища передмістя коло 1700 р. (зображення — «Suecia Antiqua et Hodierna»)

Крістіан II виправдовував різанину в Стокгольмі у відозві до шведського народу, як необхідні заходи з метою уникнення Інтердикту Папи Римського Лева X, але коли він вибачився перед Папою Римським за страту єпископів, то він звинуватив свої війська у виконанні несанкціонованих дій помсти. Данський король мусив письмово виправдовуватися перед Папою Римським Левом X. Він зазначав, що шведська партія Стуре планувала підпалити шведський замок у Швеції, тому він перетнув кордон і атакував законного шведського володаря Стена Стуре, а єпископів Матіаса та Вінсента вбив у Швеції за прихильність до Стена Стуре.

  • Данський король Крістіан II отримав прізвисько «Крістіан II Тиран Швеції», що збережено за ним й досі. Крістіан II був популярним монархом серед деяких селян обох країн, сучасників його життя. Хоча були селяни прибічники Стена Стуре та Густава I Вази. На думку не сучасника тих подій шведського історика і професора Гуннара Річардсона (англ. Gunnar Richardson) представлено в шведських підручниках «міф» про Крістіана Тирана Швеції, наприклад у Альфа Генріксона (швед. Alf Henrikson). Річардсон цинічно стверджував: «Чому цей міф став настільки поширеним і улюбленим у Швеції? А відповідь проста: він виконує ідеологічну та дидактичну функції в історії освіти школи й в патріотичній освіті вчителів шкіл. Ви навряд чи знайдете будь-що інше, щоб показати присутність націоналізму та етнічно орієнтованої історичної писемності». В інтерв'ю з Річардсоном у 1979 році данський історик Мікаель Венге (англ. Mikael Venge) автор статті про Крістіана II в Данському біографічному словнику (дан. Dansk Biografisk Leksikon — DBL) сказав: «Я думаю, що ви повинні протестувати в наступний раз на Шведському радіо стверджуючи абсолютно необґрунтовано, що зрозуміло — данці мали би схвалити масове кровопролиття шведів у Стокгольмі». Навіть нині, туристичні гіди в Стокгольмі йдучи до району Старого міста (Гамла Стану швед. Gamla stan) повідомляють про спроби «реабілітації» Крістіана II Тирана Швеції.
  • Ця «Стокгольмська кривава лазня» викликала тривалу ворожість по відношенню до данців у Швеції, отже з тих пір дві країни (Данія та Швеція) були в майже безперервній ворожості одна до одної (кожна з двох мала за мету завоювання та помсту), маючи у кожного своє аргументування справедливої війни. Їх військові дії розвивалися з боротьбою за гегемонію в Скандинавії та Північній німецькій області, що тривало майже три сотні років. Шведська історична пам'ять про «Стокгольмську різанину» допомагала шведам вважати себе скривдженими і потерпілою стороною, навіть маючи політичне і військове лідерство у Європі, таке як завоювання Сконе, Договір Роскілле у 1658 р. тощо.
  • Ця подія зображена у 1901 р. у романі «Падіння Короля» (дан. Kongens Fald) Нобелівського лауреата Йоганнеса Вільгельма Єнсена. «Стокгольмська кривава лазня» займає більшу частину тексту в 1948 р. в історичному романі «Авантюрист» (фін. Mikael Karvajalka) фінського письменника Міка Валтарі. Ті події описані очевидцем. Чимала кількість посилань на ті події з'явиться і в «Книзі Фредді» (1980 р.), у американського письменника Джона Гарднера.

Відповідальність Редагувати

Незважаючи на давність судового процесу і подій страти можна зробити реконструкцію для сучасного аналізу вченими. Вони виявили явні порушення тогочасного закону. Страта була запланована заздалегідь, хоча деякі схильні вважати — це імпровізація. Історики покладають відповідальність за «Стокгольмську різанину» на данського короля, інтригу його радників (швед. Didrik Slagheck, Jens Andersen Beldenak).

  • Данський історик пан Карл Фердінанд Аллен вважає, що різанина була запланована заздалегідь Крістіаном II.
  • Данський професор історії пан Каспар Палудан-Мюллер висунув ідею, що Крістіан II скористався можливістю, викликаною його радниками.
  • Шведський професор історії пан Оскар Годфрі Хенрік Карлссон поклав відповідальність на данського короля Крістіана II.
  • Сучасний професор історії пан Лауріц Ульрік Абсалон Вейбулла поклав головну відповідальність на Густава Ерікссона Тролля.
  • Професор пан Нільс Габріель Ахнлунд звинуватив Крістіана II і його радників.
  • Професор пан Курт Хуго Йоханнес Вейбулла (і його брат Лауріц) ствердив — основна відповідальність на Густаві Ерікссоні Троллі.
  • Професор пан Ларс-Улоф Ларссон наполягає на відповідальності короля Данії, а шведський Густав Ерікссон Троллє лише надав хабаря данському королеві для інтервенції у Швецію з метою позбутися від шведської партії Стена Стуре руками данців.
  • Те ж саме твердження як у професора Ларс-Улоф Ларссона, є у пана професора Ларса Еріксона Волке.
  • Професор пан Дік Вальтер Харрісон покладає основну відповідальність на Крістіана II.

Примітки Редагувати

  1. с. 424, Написание по словарю: Лопатин В. В. Прописная или строчная? Орфографический словарь / В. В. Лопатин, И. В. Нечаева, Л. К. Чельцова. — Москва, изд. «Эксмо», 2009 г. — 512 с. (рос.)
  2. Weibull (1949), s. 204—206 (швед.)
  3. Bent Syse (2003) Långfredagsslaget: en arkeologisk historia (Uppsala: Upplandsmuseets) ISBN 91-85618-71-3 (швед.)
  4. Ericson Wolke (2006), s. 110—112 (швед.)
  5. Alf Henriksson (1966) Svensk Historia ISBN 91-0-047053-8 (швед.)
  6. Henrikson, Alfand Erikson, Hasse (1979) Storkyrkan: en svensk krönika (Stockholm: Bonnier) ISBN 91-0-042947-3 (швед.)
  7. Lars Ericson Wolke. Stockholms Blodbad, Stockholm-2006, page 141 (англ.)
  8. ↑ Weibull (1949), s. 162—163 (швед.)
  9. Ericson Wolke (2006), s. 137—143 (швед.)
  10. Christian II (1911, Encyclopædia Britannica, Eleventh Edition) (англ.)
  11. Lauritz Weibull. Nordisk historia. Forskningar och undersökningar. Del III. Från Erik den helige till Karl XII, Stockholm 1949, p. 160—163 (швед.)
  12. (23 May 2009). (швед.)
  13. Frost, Robert I (2000) The Northern Wars. War, State and Society in Northeastern Europe 1558—1721 (Harlow: Pearson Education Limited) ISBN 978-0-582-06429-4 (англ.)
  14. Larsson (2003), s. 446 (швед.)
  15. Ericson Wolke (2006), s. 166, s. 211—221 (швед.)
  16. Dick Harrison (2002). Sveriges historia. Medeltiden. Stockholm: Liber. sid. 340. ISBN 91-47-05115-9 (швед.)

Джерела Редагувати

  • Carlsson G. Stockholms blodbad // Historisk tidskrift, 1920. (швед.)
  • Skyum-Nielsen N. Blodbadet i Stockholm og dets juridiske maskering — 1964. (швед.)
  • Weibull C. Gustaf Trolle, Christian II och Stockholms blodbad // Scandia, 1965. (швед.)
  • Weibull L. Stockholms blodbad // Scandia, 1928. (швед.)
  • Wolke, Lars Ericson (2006) Stockholms blodbad (Stockholm: Prisma) ISBN 91-518-4380-3
  • Larsson, Lars-Olof (2003) Kalmarunionens tid, Bokförlaget Prisma (Stockholm: Andra upplagan) ISBN 91-518-4217-3.
  • Weibull, Lauritz (1949) Nordisk historia. Forskningar och undersökningar. Del III. Från Erik den helige till Karl XII, Natur och kultur Stockholm ISBN 9968-04-746-5.
  • Harrison, Dick (2002) Sveriges historia. Medeltiden (Stockholm: Liber) ISBN 91-47-05115-9.
  • Harrison, Dick (1997) Uppror och allianser. Politiskt våld i 1400-talets svenska bondesamhälle (Lund: Historiska institutionen) ISBN 91-85057-37-1.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stokgolmska krivava laznya 1 shved Stockholms blodbad dan Det Stockholmske Blodbad masova strata dancyami perevazhno shvedskoyi shlyahti sho vidbulasya 8 listopada 10 listopada 1520 roku v misti Stokgolm za nakazom danskogo korolya Kristiana II Tilki v odin den 8 listopada blizko 80 90 osib buli stracheni v osnovnomu z dvoryanstva i duhovenstva prihilniki shvedskoyi partiyi Sture nezvazhayuchi na oficijnu obicyanku korolya Kristiana II amnistuvati zgidno ugodi jogo koronaciyi na shvedskij tron Ale na nastupnij den po koronaciyi gosti zaprosheni na svyato koronaciyi buli vbiti Cya politichna intriga z pokazovim sudovim procesom vikoristannya cerkvi dlya shtuchnogo uzakonennya represiyi superechila kanonichnomu pravu 2 Stokgolmska krivava laznyaKrayina ShveciyaAdministrativna odinicyaStockholm CitydMisce roztashuvannyaSturtor yetData j chas1520Chas data pochatku7 listopada 1520Chas data zakinchennya9 listopada 1520Kilkist zagiblih82 Stokgolmska krivava laznya u VikishovishiKoordinati 59 19 30 pn sh 18 04 15 sh d 59 3250000000277780 pn sh 18 07083333336111153 sh d 59 3250000000277780 18 07083333336111153 Zmist 1 Istoriya 2 Masove vbivstvo 3 Naslidki 4 Vidpovidalnist 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiKorol Kristian II vzhiv zahodiv shob izolyuvati Shveciyu politichno Vchiniv intervenciyu shob dopomogti arhiyepiskopu Gustavovi Erikssonu Trollye yakij perebuvav v oblozi u vlasnij forteci Ale korol Kristian II zaznav porazki vid Stena Sture i jogo soldativ selyan i zmushenij buv povernutisya do Daniyi Drugij sprobi pidvesti Shveciyu pid vlasnij kontrol u 1518 r bula protistavlena peremoga Sture Tretya sproba na pochatku 1520 r z armiyeyu blizko 7000 osib francuzkih nimeckih j shotlandskih najmanciv viyavilasya uspishnoyu dlya okupanta Shveciyi danskogo korolya Kristiana II kotrij pragnuv vidnoviti Kalmarsku uniyu I na krizi ozera Osund rozgromiv nechislennu shvedsku armiyu Sture buv smertelno poranenij u bitvi 19 sichnya Vijska smertelno poranenogo pid chas bitvi regenta Stena Sture vidstupili do Stokgolmu Danska armiya ne mavshi shvedskoyi protidiyi nablizilasya do m Uppsali de chleni shvedskogo parlamentu Riksdag zibralisya Bula zaproponovana Konvenciya Riksdagom z chim pogodivsya korol i danska Tayemna rada 31 bereznya Vdova Sture pani Kristina shved Kristina Nilsdotter Gyllenstierna keruvala oboronoyu m Stokgolm i vona znovu chinit opir v Stokgolmi za pidtrimki selyan centralnoyi Shveciyi kotri peremogli danciv 19 bereznya Zreshtoyu yiyi sili buli rozbiti v bitvi bilya Uppsali 6 kvitnya 3 Navesni Kristianovi II za pidtrimki ocholenogo Riksrodu arhiyepiskopom Gustavom Erikssonom Trollye vdalosya domogtisya progoloshennya sebe shvedskim korolem U travni danski najmanci z morya i sushi oblozhili Stokgolm ale voni buli atakovani shvedami Vijskovij konflikt zatyagnuvsya na chotiri misyaci Meshkanci Stokgolmu mali velikij zapas prodovolstva dlya dobrogo zhittya Ale danski zapasi skorochuvalisya sho malo stati prichinoyu zagibeli danskoyi armiyi sho planuvali trimati oblogu do pochatku zimi 1520 r 5 veresnya napadnik danskij korol nadislav lista shvedskim oboroncyam Vidbulisya peregovori parlamenteriv shodo vidstupu danciv 4 I korol zmig vstupiti v shvedsku stolicyu lishe pislya togo yak pidpisav zaproponovani jomu umovi prihilniki Stena Sture pripinili chiniti opir v obmin na povnu amnistiyu pidtverdzhennya osobistih i lennih volodin rodini pokijnogo Stena Sture ta povne pidporyadkuvannya korolya rishennyam Riksrodu Pid chas zustrichi danskij korol poobicyav sho vsi diyi proti nogo budut zabuti i navit vin dast proshennya dekilkom osobam vklyuchayuchi Gustava I Vazu yakij u Daniyi buv zaruchnikom Koli ce bulo napisano v dokumenti to mer mista Stokgolm vijshov z klyuchami vid mista Nezabarom korol vidpliv nazad u Daniyu planuyuchi povernutisya do zhovtnya 1520 r vidpovidno zroblenoyi ugodi dlya koronaciyi 5 nbsp Stokgolmska krivava laznya Antverpen 1524 r Masove vbivstvo Redaguvati4 listopada shlyahta sluzhiteli cerkvi zamozhni byurgeri i bondi zibralisya v Stokgolmi na koronaciyu pislya yakoyi vidbulisya tridenni urochistosti Ceremoniya nad danskim korolem Kristianom II bula zdijsnena Gustavom Erikssonom Trollem i danskij korol dav zvichajnu klyatvu praviti shvedskim korolivstvom cherez etnichnih shvediv 6 Do yih zakinchennya 7 listopada Gustav Eriksson Trollye podav korolevi prohannya v yakomu vin zazhadav vidshkoduvannya jomu zavdanih zbitkiv i nazvav imena osib kotri povinni buli buti pokarani yak yeretiki U sutinkah 8 listopada danski soldati z lihtaryami i fakelami uvijshli u velikij zal shvedskogo korolivskogo palacu i zabrali dekilka znatnih gostej i bagato inshih gostej bulo uv yazneno za grati Vsi ci lyudi ranishe buli peresliduvani za spiskom prodanskogo arhiyepiskopa Trollye u Shveciyi Vorota palacu nespodivano buli zamkneni Gostej vidtisnili u zal prestolu de malovidomij kanonik z Uppsali zayaviv publichno skargu z privodu krivdi zavdanoyi Gustavovi Erikssonu Trollye pokijnim Stenom Sture U tomu zali cerkovniki viddani prihilniki Gustava Erikssona Trollya udavali cerkovnij sud z progoloshennyam diyi kolishnogo regenta i jogo prihilnikiv yak yeretichni Golovnim punktom obvinuvachennya bulo yih ob yednannya sho malo na meti pozbavlennya posadi kilka rokiv tomu prodanskogo arhiyepiskopa Trollye u Shveciyi Odnak chimalo z obvinuvachenih buli takozh providnimi osobami shvedskoyi partiyi Stena Sture a otzhe potencijni suprotivniki danskogo korolya nbsp Gustav I Vaza v yizhdzhaye u 1523 r do m Stokgolm zobrazhennya Karla Larssona 1908 r Strati cih zasudzhenih vidbuvalisya 8 listopada 9 listopada j 10 listopada pochalisya opivdni 8 listopada U pershij den procesu strati na ploshi Sturtorget buli obezgolovleni yepiskopi Skari i Strengnesu Mattias i Vinsent Na nastupnij obezgolovleni odni j povisheni inshi ce she blizko sta osib golovnim chinom mishani Stokgolmu kotri zberigali virnist rodini Sture Sered strachenih buli sim chleniv Riksrodu v tomu chisli batko Gustava I Vazi Erik Vasa jogo svoyak Ioakim Brage i Erik Abrahamsson Lejonhuvud a takozh svyashennosluzhiteli shvedska shlyahta stokgolmski burgomistri chotirnadcyat radnikiv i blizko p yatdesyati zamozhnih byurgeriv ne menshe 82 osib eliti shvedskoyi naciyi zgidno spogadiv lishe odnogo nimeckogo oficera golovnogo kata Jorgena Gomuta shved Jorgen Homuth 7 8 Trup Stena Sture buv vikopanij z mogili razom z trupom jogo malenkoyi ditini i razom z tilami inshih strachenih spalenij na ostrovi Sedermalm na cvintari shved Katarina kyrkogard 9 Vdova Sture i bagato inshih shlyahetnih shvedskih dam buli vidpravleni v polon u Daniyu 10 Naslidki RedaguvatiGustav I Vaza mav sina Erika Johanssona Vazu yakij stav odniyeyu z zhertv rizanini Gustav I Vaza diznavshis pro rizaninu virushiv buv u provinciyu Dalarna shob oderzhati pidtrimku dlya novogo povstannya Naselennya stalo na jogo bik diznavshis pro masakru Namirom organizatoriv strati bula politichna manipulyaciya nalyakati anti yunionistsku partiyu ale ce stalo kontrproduktivnim Akt sho buv poklikanij zmicniti poziciyi yunionistskoyi partiyi viyavivsya katalizatorom yakij postijno vidokremlyuvav Shveciyu vid Daniyi Rezultatom Stokgolmskoyi rizanini stalo povstannya yake ocholiv majbutnij korol Gustav I Vaza sho prizvelo do zvilnennya Shveciyi vid danskogo panuvannya nbsp Rumovisha peredmistya kolo 1700 r zobrazhennya Suecia Antiqua et Hodierna Kristian II vipravdovuvav rizaninu v Stokgolmi u vidozvi do shvedskogo narodu yak neobhidni zahodi z metoyu uniknennya Interdiktu Papi Rimskogo Leva X ale koli vin vibachivsya pered Papoyu Rimskim za stratu yepiskopiv to vin zvinuvativ svoyi vijska u vikonanni nesankcionovanih dij pomsti 11 Danskij korol musiv pismovo vipravdovuvatisya pered Papoyu Rimskim Levom X Vin zaznachav sho shvedska partiya Sture planuvala pidpaliti shvedskij zamok u Shveciyi tomu vin peretnuv kordon i atakuvav zakonnogo shvedskogo volodarya Stena Sture a yepiskopiv Matiasa ta Vinsenta vbiv u Shveciyi za prihilnist do Stena Sture 8 Danskij korol Kristian II otrimav prizvisko Kristian II Tiran Shveciyi sho zberezheno za nim j dosi Kristian II buv populyarnim monarhom sered deyakih selyan oboh krayin suchasnikiv jogo zhittya Hocha buli selyani pribichniki Stena Sture ta Gustava I Vazi Na dumku ne suchasnika tih podij shvedskogo istorika i profesora Gunnara Richardsona angl Gunnar Richardson predstavleno v shvedskih pidruchnikah mif pro Kristiana Tirana Shveciyi napriklad u Alfa Genriksona shved Alf Henrikson Richardson cinichno stverdzhuvav Chomu cej mif stav nastilki poshirenim i ulyublenim u Shveciyi A vidpovid prosta vin vikonuye ideologichnu ta didaktichnu funkciyi v istoriyi osviti shkoli j v patriotichnij osviti vchiteliv shkil Vi navryad chi znajdete bud sho inshe shob pokazati prisutnist nacionalizmu ta etnichno oriyentovanoyi istorichnoyi pisemnosti V interv yu z Richardsonom u 1979 roci danskij istorik Mikael Venge angl Mikael Venge avtor statti pro Kristiana II v Danskomu biografichnomu slovniku dan Dansk Biografisk Leksikon DBL skazav Ya dumayu sho vi povinni protestuvati v nastupnij raz na Shvedskomu radio stverdzhuyuchi absolyutno neobgruntovano sho zrozumilo danci mali bi shvaliti masove krovoprolittya shvediv u Stokgolmi Navit nini turistichni gidi v Stokgolmi jduchi do rajonu Starogo mista Gamla Stanu shved Gamla stan povidomlyayut pro sprobi reabilitaciyi Kristiana II Tirana Shveciyi 12 Cya Stokgolmska krivava laznya viklikala trivalu vorozhist po vidnoshennyu do danciv u Shveciyi otzhe z tih pir dvi krayini Daniya ta Shveciya buli v majzhe bezperervnij vorozhosti odna do odnoyi kozhna z dvoh mala za metu zavoyuvannya ta pomstu mayuchi u kozhnogo svoye argumentuvannya spravedlivoyi vijni Yih vijskovi diyi rozvivalisya z borotboyu za gegemoniyu v Skandinaviyi ta Pivnichnij nimeckij oblasti sho trivalo majzhe tri sotni rokiv Shvedska istorichna pam yat pro Stokgolmsku rizaninu dopomagala shvedam vvazhati sebe skrivdzhenimi i poterpiloyu storonoyu navit mayuchi politichne i vijskove liderstvo u Yevropi take yak zavoyuvannya Skone Dogovir Roskille u 1658 r tosho 13 Cya podiya zobrazhena u 1901 r u romani Padinnya Korolya dan Kongens Fald Nobelivskogo laureata Jogannesa Vilgelma Yensena Stokgolmska krivava laznya zajmaye bilshu chastinu tekstu v 1948 r v istorichnomu romani Avantyurist fin Mikael Karvajalka finskogo pismennika Mika Valtari Ti podiyi opisani ochevidcem Chimala kilkist posilan na ti podiyi z yavitsya i v Knizi Freddi 1980 r u amerikanskogo pismennika Dzhona Gardnera Vidpovidalnist RedaguvatiNezvazhayuchi na davnist sudovogo procesu i podij strati mozhna zrobiti rekonstrukciyu dlya suchasnogo analizu vchenimi Voni viyavili yavni porushennya togochasnogo zakonu Strata bula zaplanovana zazdalegid hocha deyaki shilni vvazhati ce improvizaciya Istoriki pokladayut vidpovidalnist za Stokgolmsku rizaninu na danskogo korolya intrigu jogo radnikiv shved Didrik Slagheck Jens Andersen Beldenak Danskij istorik pan Karl Ferdinand Allen vvazhaye sho rizanina bula zaplanovana zazdalegid Kristianom II Danskij profesor istoriyi pan Kaspar Paludan Myuller visunuv ideyu sho Kristian II skoristavsya mozhlivistyu viklikanoyu jogo radnikami Shvedskij profesor istoriyi pan Oskar Godfri Henrik Karlsson poklav vidpovidalnist na danskogo korolya Kristiana II Suchasnij profesor istoriyi pan Lauric Ulrik Absalon Vejbulla poklav golovnu vidpovidalnist na Gustava Erikssona Trollya Profesor pan Nils Gabriel Ahnlund zvinuvativ Kristiana II i jogo radnikiv Profesor pan Kurt Hugo Johannes Vejbulla i jogo brat Lauric stverdiv osnovna vidpovidalnist na Gustavi Erikssoni Trolli Profesor pan Lars Ulof Larsson napolyagaye na vidpovidalnosti korolya Daniyi a shvedskij Gustav Eriksson Trollye lishe nadav habarya danskomu korolevi dlya intervenciyi u Shveciyu z metoyu pozbutisya vid shvedskoyi partiyi Stena Sture rukami danciv 14 Te zh same tverdzhennya yak u profesora Lars Ulof Larssona ye u pana profesora Larsa Eriksona Volke 15 Profesor pan Dik Valter Harrison pokladaye osnovnu vidpovidalnist na Kristiana II 16 Primitki Redaguvati s 424 Napisanie po slovaryu Lopatin V V Propisnaya ili strochnaya Orfograficheskij slovar V V Lopatin I V Nechaeva L K Chelcova Moskva izd Eksmo 2009 g 512 s ros Weibull 1949 s 204 206 shved Bent Syse 2003 Langfredagsslaget en arkeologisk historia Uppsala Upplandsmuseets ISBN 91 85618 71 3 shved Ericson Wolke 2006 s 110 112 shved Alf Henriksson 1966 Svensk Historia ISBN 91 0 047053 8 shved Henrikson Alfand Erikson Hasse 1979 Storkyrkan en svensk kronika Stockholm Bonnier ISBN 91 0 042947 3 shved Lars Ericson Wolke Stockholms Blodbad Stockholm 2006 page 141 angl a b Weibull 1949 s 162 163 shved Ericson Wolke 2006 s 137 143 shved Christian II 1911 Encyclopaedia Britannica Eleventh Edition angl Lauritz Weibull Nordisk historia Forskningar och undersokningar Del III Fran Erik den helige till Karl XII Stockholm 1949 p 160 163 shved Gunnar Richardson Kristian II Tyrann eller den gode Dagens Forskning 2002 05 13 23 May 2009 shved Frost Robert I 2000 The Northern Wars War State and Society in Northeastern Europe 1558 1721 Harlow Pearson Education Limited ISBN 978 0 582 06429 4 angl Larsson 2003 s 446 shved Ericson Wolke 2006 s 166 s 211 221 shved Dick Harrison 2002 Sveriges historia Medeltiden Stockholm Liber sid 340 ISBN 91 47 05115 9 shved Dzherela RedaguvatiCarlsson G Stockholms blodbad Historisk tidskrift 1920 shved Skyum Nielsen N Blodbadet i Stockholm og dets juridiske maskering 1964 shved Weibull C Gustaf Trolle Christian II och Stockholms blodbad Scandia 1965 shved Weibull L Stockholms blodbad Scandia 1928 shved Wolke Lars Ericson 2006 Stockholms blodbad Stockholm Prisma ISBN 91 518 4380 3 Larsson Lars Olof 2003 Kalmarunionens tid Bokforlaget Prisma Stockholm Andra upplagan ISBN 91 518 4217 3 Weibull Lauritz 1949 Nordisk historia Forskningar och undersokningar Del III Fran Erik den helige till Karl XII Natur och kultur Stockholm ISBN 9968 04 746 5 Harrison Dick 2002 Sveriges historia Medeltiden Stockholm Liber ISBN 91 47 05115 9 Harrison Dick 1997 Uppror och allianser Politiskt vald i 1400 talets svenska bondesamhalle Lund Historiska institutionen ISBN 91 85057 37 1 Posilannya RedaguvatiWeibull Lauritz 1937 Didrik Slaghaek efter Stockholms blodbad Scandia Tidskrift for historisk forskning 10 2 sid 165 190 ISSN 0036 548 Last 2011 12 29 shved Weibull Lauritz 1928 Gustaf Vasa om biskopligt stand och Stockholms blodbad Scandia Tidskrift for historisk forskning 1 2 sid 313 314 ISSN https www worldcat org search fq x0 jrnl amp q n2 0036 5483 0036 5483 Last 2011 12 25 shved Weibull Lauritz 1928 Stockholms blodbad Scandia Tidskrift for historisk forskning 1 1 sid 1 83 ISSN https www worldcat org search fq x0 jrnl amp q n2 0036 5483 0036 5483 Last 2011 12 25 shved The Stockholm Bloodbath 7 November 1520 angl The Stockholm Bloodbath and information about Gustav I angl I Andersson Istoriya Shvecii M 1951 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stokgolmska krivava laznya amp oldid 38275208