Степа́нівка (у XIX ст. ще звалось Грабщина) — село Великобагачанського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 492 особи. Орган місцевого самоврядування — Степанівська сільська рада.
| село Степанівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Рада | Степанівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA53060030230090598 |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Населення | 492 (2001 рік) |
| Площа | 1,307 км² |
| Густота населення | 376.43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38332 |
| Телефонний код | +380 5345 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′20″ пн. ш. 33°38′56″ сх. д. / 49.70556° пн. ш. 33.64889° сх. д.Координати: 49°42′20″ пн. ш. 33°38′56″ сх. д. / 49.70556° пн. ш. 33.64889° сх. д. |
| Відстань до районного центру | 15 км |
| Найближча залізнична станція | Гоголеве |
| Відстань до залізничної станції | 34 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38332, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Степанівка |
| Карта | |
Степанівка | |
Степанівка | |
| Мапа | |
Географія ред.
Село Степанівка знаходиться на відстані до 1,5 км від сіл Якимове, Багачка Перша та Стефанівщина. Селом протікає пересихаючий струмок із загатою.
Віддаль від районного центру — 15 км, від найближчої залізничної станції Гоголеве — 34 км.
Історія ред.
Село Степанівка виникло в першій половині XIX ст. і належало до Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії.
За переписом 1859 року у власницькому селі Степанівці було 12 дворів, 82 жителя.
Село було власністю заможного землевласника Стефановича Данила Яковича.
У 1861 році за сприяння і кошти Позена Михайла Павловича в селі була збудована дерев'яна церква.
На карті 1869 року поселення було позначене як хутір Стефанівщина.
За переписом 1900 року в селі Степанівка (Грабщина) Родионівської волості Хорольського повіту Полтавської губернії була Степанівська селянська громада, що об'єднувала 127 дворів, 998 жителів, була школа грамоти.
У 1912 році в селі Степанівці було 1032 жителя, діяла церковнопарафіяльна школа.
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
Станом на 1 лютого 1925 року село було центром Степанівської сільської ради Остапівського району Лубенської округи.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 83 мешканця, в тому числі встановлено імена 8 загиблих.
З 16 вересня 1941 по 14 вересня 1943 року Степанівка була окупована німецько-фашистськими військами.
У 1957 році в селі було встановлено пам'ятники воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни, та на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 року.
У 1958 році місцеві колгоспи ім. Ворошилова, ім. Дзержинського та ім. Будьонного об’єднали в один. Його вирішили назвати "Комунаром" на честь комуни "Червона левада", яка колись діяла у с. Стефанівщина. Господарство мало високі економічні показники, які визнавалися одними з кращих в районі, впевнено утримуючи лідируючі позиції протягом багатьох років.
У 1969 році в селі відкрили нову школу, яка працює дотепер.
Відомі люди ред.
- В селі народився Ганущенко Володимир Васильович (1922–1944) — Герой Радянського Союзу
- Фундатор дерев’яної Степанівської церкви Позен Михайло Павлович (1798–1871) — благодійник, статс-секретар, таємний радник
Економіка ред.
- ПП "Комунар"
Об'єкти соціальної сфери ред.
- Степанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
- Будинок культури
- Бібліотека
Пам'ятки історії ред.
- Пам'ятник В. І. Леніну
- Пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни
- Пам'ятник на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 року
- Пам’ятна дошка та пам’ятник-погруддя на честь Героя Радянського Союзу В. В. Ганнущенка
- Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років
Примітки ред.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 39