Олексі́й Григо́рович Стаха́нов (3 січня 1906, (Лугова (Липецька область)), Орловська губернія — 5 листопада 1977, Торез, Донецька область) — засновник (стахановського руху) ((соціалістичне змагання)) в промисловості і сільському господарстві, використаний для підвищення норм виробітку на 25–50 %. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Олексій Григорович Стаханов | |
---|---|
рос. Алексей Григорьевич Стаханов | |
Олексій Стаханов, 1936 | |
Ім'я при народженні | Андрій Григорович Стаханов |
Народився | 3 січня 1906 (Лугова (Липецька область)), d, Орловська губернія, Російська імперія |
Помер | 5 листопада 1977 (71 рік) Торез, Донецька область, Українська РСР, СРСР ·(розсіяний склероз) |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | (шахтар), працівник радянської (номенклатури) |
Alma mater | d |
Знання мов | російська |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 21 грудня 1905 (3 січня 1906) року в селянській родині в селі , тепер (Орловська область), Росія. Трудову діяльність розпочав у 1917 році пастухом.
У 1927 році приїхав на Донбас ((Кадіївка)), де працював на шахті «Центральна-Ірміне». 1935 року йому доручено встановити рекорд видобутку вугілля і створено для цього відповідні умови: в ніч на 31 серпня за 6-годинну зміну він нарубав (відбійним молотком) 104 т вугілля, виконавши 14,5 норм. У цьому йому допомагала ціла група кріпильників.
З 1937 року навчався у Промисловій академії. 1939 року отримав власний службовий автомобіль. Після закінчення Промакадемії (1941) на керівній роботі в промисловості: начальник шахти в (Караганді), старший інженер і начальник відділу Міністерства вугільної промисловості СРСР.
З 1957 року знову в Донбасі: заступник керуючого вугільного тресту, помічник головного інженера шахтоуправління.
З 1974 року був на пенсії
Достеменно не відомо, чи було Олексій його справжнім іменем. Є версії, що Стаханов насправді називався Олександр чи Андрій, але після помилки у газеті радянська влада видала новий паспорт і відмовилася визнавати цю помилку.
Помер 5 листопада 1977 року на 72-му році життя в психіатричній лікарні, куди потрапив від важких наслідків хронічного алкоголізму (розсіяний склероз з частковою втратою пам'яті, біла гарячка), до того переживши ще й інсульт. Він послизнувся на шкірці яблука, вдарився головою і помер, не приходячи до тями. Похований на міському кладовищі в місті Торезі (Чистякове) Донецької області.
Примітки
- Николай Троицкий. «Подвиг Стаханова. Мифы и реальность» (рос.)
- Невідомий Стаханов[недоступне посилання з липня 2019]
- Знаменитый Стаханов закончил свои дни в психиатрической больнице [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Памятник на могиле А. Г. Стаханова — torez.info[недоступне посилання]
Посилання
Джерела
- Стаханов Олексій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р (Володимир Кубійович). — Париж — Нью-Йорк : (Молоде життя), 1955—1995. — .
- Васильєв В. Ю. Стаханов Олексій Григорович [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // (Енциклопедія історії України) : у 10 т. / редкол.: (В. А. Смолій) (голова) та ін. ; (Інститут історії України НАН України). — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 836. — .
Це незавершена стаття про (особу). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет