Старцев (Старченко) Йосип Дмитрович (друга половина XVII ст. — початок XVIII ст.) — російський та український архітектор. Будівничий, що створив кам'яний Богоявленський собор у Братському монастирі (подвір'я Києво-Могилянської академії).
| Старцев Йосип Дмитрович | |
|---|---|
| Старцев Осип Дмитриевич | |
| Народження | 17 століття |
| Смерть | 18 століття |
| Країна | Московія, Російська імперія |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Москва, Київ, Смоленськ, Таганрог |
| Архітектурний стиль | українське бароко |
| Найважливіші споруди | Теремні церкви у Кремлі, перебудови Посольського та Малоросійського приказів, трапезна Симонова монастиря у Москві, Військовий Микільський собор та Богоявленський собор Братського монастиря у Києві, палати купця Шустова і церква Св. Миколи на Болванівці у Москві |
| Містобудівні проєкти | Забудова Таганрога у 1702 - 09 рр. |
Життєпис Редагувати
Життєпис майстра залишається невідомим, а канва біографії простежується лише по записам церковних громад на замови по будівництву.
- 1676 р. — кошторис на створення черепичного даху для Казенного двору Кремля у Москві (перша звістка в документах про будівничого).
- 1677—1678 рр. — разом з батьком ремонтує храм Спаса, переробляє склепіння та сходинки у Малоросійському та Посольському приказах (тодішніх міністерствах Московії).
- 1681 р. — перебудова Теремних церков у Кремлі, що набули сучасного вигляду.
- 1683—1685 рр. — добудови трапезної Симонова монастиря у Москві (співпраця з Парфеном Потаповим).
- 1690—1693 рр. — відрядження у Київ. Керує будівництвом собору Микільського монастиря, перебудовою розібраного дерев'яного Богоявленського собору на кам'яний у Братському монастирі (подвір'я Києво-Могилянської академії).
- 1693 р. перебування у місті Смоленськ. Почав спорудження собору Вознесенського монастиря (1693—1704, роботи закінчені М. Калініним та К. Мимриним). Будівля добре збережена до нашого часу.
- Кінець 1690-х рр. — перебудови Посольського та Малоросійського приказів.
- 1702—1709 рр. — керівник забудови міста Таганрог до його передачі Туреччині. Ратуша, собор Св. Трійці, палац Петра І, міська забудова — усе зруйноване наприкінці 1712 р.
- 1711 р. — виконроб на будівництві палат купця Шустова.
- 1712 р. — завершення будівництва церкви Св. Ніколи на Болвановці.
- 1714 р. — приймає постриг та стає ченцем одного з московських монастирів.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- «Гетьман [Іван Мазепа] довго домагався від московських царів Іоана і Петра Алєксеєвічів відпустити з Москви цього видатного кріпака-майстра, якому за московськими звичаями змінили прізвище на Старцев.» - цитата зі статті: Повстенко О. Військова катедра св. Миколи в Києві (до 20-тиліття з часу руйнування)// Нові дні. — Торонто. — Липень/серпень 1956. — Ч. 78/79. — С. 17-23.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Памятники градостроительства и ахитектурі УССР. Т. 1.— Киев: Будівельник, 1983
- Федотова Т. П. Осип Старцев. Зодчие Москвы. Кн. 1.— Москва, 1981.— С. 85-89
- Гуляницкий Н. Ф. (отв.ред.). Петербург и другие новые российские города XVIII — середины XIX века.— Москва, 1995.