www.wikidata.uk-ua.nina.az

Станіславський Микола Дмитрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станіславський Мико ла Дми трович Стан

Станіславський Микола Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станіславський.

Мико́ла Дми́трович Станісла́вський (нар. 1 (13) березня 1905(19050313), Єлисаветград — пом. 13 жовтня 1970, Житомир) — український режисер драми, заслужений діяч мистецтв УРСР (1954). Чоловік актриси і режисерки лялькових театрів Тетяни Нікітіної-Станіславської.

Станіславський Микола Дмитрович
Народився 13 березня 1905(1905-03-13)
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 13 жовтня 1970(1970-10-13) (65 років)
Житомир, Українська РСР, СРСР
Діяльність театральний режисер
Alma mater Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Заклад Березіль, Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги, Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка і Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького
У шлюбі з Нікітіна-Станіславська Тетяна Василівна
Нагороди

Автор спогадів про Леся Курбаса і Миколу Куліша.

Життєпис ред.

Син єлисаветградського священника і педагога Д. В. Станіславського.

Закінчив Єлисаветградську гімназію, дружив з Арсенієм Тарковським, Юрієм Нікітіним, Тетяною Нікітіною (яка згодом стала його дружиною), Іриною та Іполітом Бошняками, Андрієм та Назаром Тобілевичами, Михайлом Хороманським.

Закінчив Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка. Під час навчання був учасником «Театру читця» при цьому виші. Слухав лекції Леся Курбаса з майстерності актора. Згодом залишив спогади про «Маклену Ґрасу» Миколи Куліша в постановці Леся Курбаса 1933 року.

З 1926 року працював у театрі «Березіль» Леся Курбаса.

1930—1933 — художній керівник Першого державного робітничого театру (Київ).

З 1934 року — в театрах Марій Ел, Комі й Кабардино-Балкарії.

1934—1936 і 1940—1941 — художній керівник і головний режисер Марійського національного театру.

В Республіці Комі працював художнім керівником театру в 1937—1938 та в 1950—1951 роках. Там він уважно ставився до молодих акторів, займався з ними майстерністю актора, читав лекції по історії театру, проводив індивідуальні заняття. Поставив там зокрема «Платон Кречет», «Живий труп», «Украдене щастя».

Під час війни працював в Нальчику.

З 1945 року очолював Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка. Його дружина Тетяна Нікітіна в той час очолила Івано-Франківський ляльковий театр.

1949—1950 — режисер Кіровоградського академічного українського музично-драматичного театру імені М. Л. Кропивницького.

1952—1959 — головний режисер Хмельницького обласного театру ім. Г. І. Петровського.

1954 року він був удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв Української РСР.

1959—1963 — головний режисер Житомирського українського музично-драматичного театру імені І. Кочерги.

В останні роки життя він разом з дружиною Тетяною Василівною Нікітіною мешкав у Житомирі. Влітку 1970 року до них в гості приїздив Арсеній Тарковський разом зі своєю дружиною. «Їхня зустріч відбулася у знаменитій місцині, пов'язаній з іменами Евеліни Ганської та Бальзака, де у Станіславського була дача. Тарковський, не втомлюючись, висловлював захоплення красою природи українського села Тригір'я зі столітніми дубами, скелями над річкою і старовинним монастирем.»

А вже 13 жовтня 1970 року Миколи Дмитровича не стало. «Це дуже вразило Арсенія Тарковського. За спогадами Марини Арсеніївни, саме з того часу він став більше й більше думати про смерть. Він навіть умовив її тоді взяти старовинний перстень, який належав колись його батьку Олександру Карловичу».

Постановки ред.

  • «Життя починається знову» В. Собка (1951—1952)
  • «Живий труп» Л. Толстого (1951—1952)
  • «Одруження» М. Гоголя (1951—1952)
  • «Під золотим орлом» Я. Галана (1951—1952)
  • «Голос Америки» Б. Лавреньова (1952—1953)
  • «Честь сім'ї» Г. Мухтарова (1952—1953)
  • «Отелло» У. Шекспіра (1952—1953)
  • «Не судилось» М. Старицького (1952—1953)
  • «Дівоньки-красунечки» А. Сімукова (1952—1953)
  • «Любов на світанні» Я. Галана (1952—1953)
  • «Не називаючи прізвищ» В. Минка (1952—1953)
  • «Маріне» М. Бараташвілі (1953—1954)
  • «Таланти і шанувальники» О. Островський (1953—1954)
  • «Вибачайте, коли ласка!» А. Макайонка (1953—1954)
  • «Навіки разом» Л. Дмитерка (1953—1954)
  • «Роки блукань» О. Арбузова (1954—1955)
  • «Овод» («Ґедзь») за Е. Л. Войнич (інсценізація Я. Галана) (1954—1955)
  • «Серце не прощає» А. Софронова (1954—1955)
  • «За двома зайцями» М. Старицького (1954—1955)
  • «В добрий час» В. Розова (1955—1956)
  • «Воскресіння в понеділок» В. Диховичного (1955—1956)
  • «Мораль пані Дульської» Г. Запольської (1956—1957)
  • «Транзитні пасажири» М. Синьова (1956—1957)
  • «Інтервенція» Л. Славіна (1957—1958)
  • «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука (1957—1958)
  • «Чотири дев'ятки» В. Пістоленка (1958—1959)
  • «Небезпечна професія» В. Соловьова (1958—1959)
  • «Дорога спадщина» Ф. Корецького (1958—1959)

Література ред.

  • Микола Станіславський. Рукопис «Альма матер». Копія рукопису зберігається в родинному архіві Черкашиних.
  • Театр Житомира / М. Д. Станіславський, Л. А. Рубінштейн. ред. П. П. Перепелиця. — К. : Мистецтво, 1972. — 152 с.

Примітки ред.

  1. Микола Станіславський. Остання робота Курбаса — у книзі «Лесь Курбас. Спогади сучасників». — С. 284—293
  2. Хороманський Михайло Костянтинович
  3. Єлисаветградське коло Арсенія Тарковського (закінчення) poet.inf.ua
  4. . Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020. 
  5. В Нальчике издана раритетная пьеса(рос.)
  6. Станиславский Николай Дмитриевич // Марийская биографическая энциклопедия. — С. 346(рос.)
  7. Государственный ордена Дружбы народов академический театр драмы им. В.Савина (Сыктывкар)(рос.)
  8. Єлисаветградське коло Арсенія Тарковського (продовження) slovo.com.ua
  9. Тарковська Марина Арсеніївна (нар. 1934) — письменниця, дочка Арсенія Тарковського
  10. Черкашин, Роман Олексійович. Ми — березільці: театральні спогади-роздуми / Роман Олексійович Черкашин, Юлія Гаврилівна Фоміна; Упоряд. В. Собіянський; Передм. Наталія Єрмакова.– Вид-во «Акта», 2008. — С. 28

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stanislavskij Miko la Dmi trovich Stanisla vskij nar 1 13 bereznya 1905 19050313 Yelisavetgrad pom 13 zhovtnya 1970 Zhitomir ukrayinskij rezhiser drami zasluzhenij diyach mistectv URSR 1954 Cholovik aktrisi i rezhiserki lyalkovih teatriv Tetyani Nikitinoyi Stanislavskoyi Stanislavskij Mikola DmitrovichNarodivsya 13 bereznya 1905 1905 03 13 Yelisavetgrad Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 13 zhovtnya 1970 1970 10 13 65 rokiv Zhitomir Ukrayinska RSR SRSRDiyalnist teatralnij rezhiserAlma mater Derzhavnij muzichno dramatichnij institut imeni M V LisenkaZaklad Berezil Zhitomirskij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Ivana Kochergi Ivano Frankivskij nacionalnij akademichnij oblasnij muzichno dramatichnij teatr imeni Ivana Franka i Hmelnickij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Mihajla StarickogoU shlyubi z Nikitina Stanislavska Tetyana VasilivnaNagorodiAvtor spogadiv pro Lesya Kurbasa 1 i Mikolu Kulisha Zmist 1 Zhittyepis 2 Postanovki 3 Literatura 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis red Sin yelisavetgradskogo svyashennika i pedagoga D V Stanislavskogo Zakinchiv Yelisavetgradsku gimnaziyu druzhiv z Arseniyem Tarkovskim Yuriyem Nikitinim Tetyanoyu Nikitinoyu yaka zgodom stala jogo druzhinoyu Irinoyu ta Ipolitom Boshnyakami Andriyem ta Nazarom Tobilevichami Mihajlom Horomanskim 2 3 Zakinchiv Derzhavnij muzichno dramatichnij institut imeni M V Lisenka Pid chas navchannya buv uchasnikom Teatru chitcya pri comu vishi Sluhav lekciyi Lesya Kurbasa z majsternosti aktora Zgodom zalishiv spogadi pro Maklenu Grasu Mikoli Kulisha v postanovci Lesya Kurbasa 1933 roku Z 1926 roku pracyuvav u teatri Berezil Lesya Kurbasa 4 1930 1933 hudozhnij kerivnik Pershogo derzhavnogo robitnichogo teatru Kiyiv Z 1934 roku v teatrah Marij El Komi j Kabardino Balkariyi 5 1934 1936 i 1940 1941 hudozhnij kerivnik i golovnij rezhiser Marijskogo nacionalnogo teatru 6 V Respublici Komi pracyuvav hudozhnim kerivnikom teatru v 1937 1938 ta v 1950 1951 rokah Tam vin uvazhno stavivsya do molodih aktoriv zajmavsya z nimi majsternistyu aktora chitav lekciyi po istoriyi teatru provodiv individualni zanyattya Postaviv tam zokrema Platon Krechet Zhivij trup Ukradene shastya 7 Pid chas vijni pracyuvav v Nalchiku Z 1945 roku ocholyuvav Ivano Frankivskij nacionalnij akademichnij oblasnij muzichno dramatichnij teatr imeni Ivana Franka Jogo druzhina Tetyana Nikitina v toj chas ocholila Ivano Frankivskij lyalkovij teatr 1949 1950 rezhiser Kirovogradskogo akademichnogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni M L Kropivnickogo 1952 1959 golovnij rezhiser Hmelnickogo oblasnogo teatru im G I Petrovskogo 1954 roku vin buv udostoyenij zvannya zasluzhenogo diyacha mistectv Ukrayinskoyi RSR 1959 1963 golovnij rezhiser Zhitomirskogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni I Kochergi V ostanni roki zhittya vin razom z druzhinoyu Tetyanoyu Vasilivnoyu Nikitinoyu meshkav u Zhitomiri Vlitku 1970 roku do nih v gosti priyizdiv Arsenij Tarkovskij razom zi svoyeyu druzhinoyu Yihnya zustrich vidbulasya u znamenitij miscini pov yazanij z imenami Evelini Ganskoyi ta Balzaka de u Stanislavskogo bula dacha Tarkovskij ne vtomlyuyuchis vislovlyuvav zahoplennya krasoyu prirodi ukrayinskogo sela Trigir ya zi stolitnimi dubami skelyami nad richkoyu i starovinnim monastirem 8 A vzhe 13 zhovtnya 1970 roku Mikoli Dmitrovicha ne stalo Ce duzhe vrazilo Arseniya Tarkovskogo Za spogadami Marini Arseniyivni 9 same z togo chasu vin stav bilshe j bilshe dumati pro smert Vin navit umoviv yiyi todi vzyati starovinnij persten yakij nalezhav kolis jogo batku Oleksandru Karlovichu Postanovki red Zhittya pochinayetsya znovu V Sobka 1951 1952 Zhivij trup L Tolstogo 1951 1952 Odruzhennya M Gogolya 1951 1952 Pid zolotim orlom Ya Galana 1951 1952 Golos Ameriki B Lavrenova 1952 1953 Chest sim yi G Muhtarova 1952 1953 Otello U Shekspira 1952 1953 Ne sudilos M Starickogo 1952 1953 Divonki krasunechki A Simukova 1952 1953 Lyubov na svitanni Ya Galana 1952 1953 Ne nazivayuchi prizvish V Minka 1952 1953 Marine M Baratashvili 1953 1954 Talanti i shanuvalniki O Ostrovskij 1953 1954 Vibachajte koli laska A Makajonka 1953 1954 Naviki razom L Dmiterka 1953 1954 Roki blukan O Arbuzova 1954 1955 Ovod Gedz za E L Vojnich inscenizaciya Ya Galana 1954 1955 Serce ne proshaye A Sofronova 1954 1955 Za dvoma zajcyami M Starickogo 1954 1955 V dobrij chas V Rozova 1955 1956 Voskresinnya v ponedilok V Dihovichnogo 1955 1956 Moral pani Dulskoyi G Zapolskoyi 1956 1957 Tranzitni pasazhiri M Sinova 1956 1957 Intervenciya L Slavina 1957 1958 Chomu posmihalisya zori O Kornijchuka 1957 1958 Chotiri dev yatki V Pistolenka 1958 1959 Nebezpechna profesiya V Solovova 1958 1959 Doroga spadshina F Koreckogo 1958 1959 Literatura red Mikola Stanislavskij Rukopis Alma mater Kopiya rukopisu zberigayetsya v rodinnomu arhivi Cherkashinih 10 Teatr Zhitomira M D Stanislavskij L A Rubinshtejn red P P Perepelicya K Mistectvo 1972 152 s Primitki red Mikola Stanislavskij Ostannya robota Kurbasa u knizi Les Kurbas Spogadi suchasnikiv S 284 293 Horomanskij Mihajlo Kostyantinovich Yelisavetgradske kolo Arseniya Tarkovskogo zakinchennya poet inf ua Istorichnij kalendar Kirovogradshini na 2020 rik Lyudi Podiyi Fakti Volodimir Bosko S 90 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 20 veresnya 2020 V Nalchike izdana raritetnaya pesa ros Stanislavskij Nikolaj Dmitrievich Marijskaya biograficheskaya enciklopediya S 346 ros Gosudarstvennyj ordena Druzhby narodov akademicheskij teatr dramy im V Savina Syktyvkar ros Yelisavetgradske kolo Arseniya Tarkovskogo prodovzhennya slovo com ua Tarkovska Marina Arseniyivna nar 1934 pismennicya dochka Arseniya Tarkovskogo Cherkashin Roman Oleksijovich Mi berezilci teatralni spogadi rozdumi Roman Oleksijovich Cherkashin Yuliya Gavrilivna Fomina Uporyad V Sobiyanskij Peredm Nataliya Yermakova Vid vo Akta 2008 S 28Dzherela red nbsp Portal Teatr nbsp Portal Kropivnickij Stanislavskij Mikola Dmitrovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 557 558 ISBN 5 88500 071 9 Stanislavskij fenomen Do 110 richchya vid dnya narodzhennya Mikoli Dmitrovicha Stanislavskogo ounb km ua Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stanislavskij Mikola Dmitrovich amp oldid 38291838