Стайки Обухівський район Ста йки село Обухівського району Київської області Раніше був у складі Кагарлицького району Роз

50°03′51″ пн. ш. 30°54′13″ сх. д. / 50.06417° пн. ш. 30.90361° сх. д. / 50.06417; 30.90361Координати: 50°03′51″ пн. ш. 30°54′13″ сх. д. / 50.06417° пн. ш. 30.90361° сх. д. / 50.06417; 30.90361

Середня висота
над рівнем моря

189 м

Водойми

річки: Дніпро, Приставка

Місцева влада

Адреса ради

09210, Київська обл., Обухівський р-н, с.Стайки, Шкільна,1а

Карта

Стайки

Мапа

Стайки у Вікісховищі

Географія Редагувати

У селі бере початок річка Приставка.

Історія Редагувати

Поблизу села виявили рештки поселення Трипільської культури, знайдено скарб 1 тис. срібних римських монет II століття нової ери. Рештки давнього поселення вчені ідентифікують з літописним містом Новгород Святополчий, що його заснував у 1095 році Святополк Ізяславич.

За Хмельниччини Стайки було сотенним містечком Канівського полку, опорним пунктом повсталих козаків і населення. Село декілька разів повставало проти самих козаків. Нині в селі нараховується понад 2 тис. мешканців, вони займаються сільським господарством, рибальством на Дніпрі.

Це, порівняно до інших, нове село, що згадується в літописах лише з XVII століття. Спочатку Стайки належали славнозвісним князям Глинським. У середині XVII ст. Стайками володів Максимільян Бржозовский, каштелян київський. За часів Хмельниччини козаки захопили Стайки, і Бржозовський вже в свій маєток не повернувся.

З 1649 р. Стайки — сотенне містечко канівського полку. Гетьман Петро Дорошенко віддав спустошене й безлюдне село Стайки митрополитові київському Йосипу Тукальскому, котрий подарував Стайки Братській Колегії, за якою воно було аж до одібрання церковно-монастирських маєтків за Катерини ІІ. У 1673 р. московське військо, що йшло проти Дорошенка, зайняло Стайки без бою. Згідно з трактатом 1686 р. Стайки лишилися за Росією; це був прикордонний пункт. Цікавий опис місцевості біля Києва, який дійшов до нас з 1686 р. і був зроблений київськими воєводами: «Меж Стайками и Трипольем луга и озера многія и на лугах покошено сена в копнах и в стогах многое число, а прозваніе тем лугам и озерам никаково, то сено кошено кем не ведомо, потому что в тех местах жителей никого нет, а город Стайки на горе над рекой Днепром, на устье реки Приставки…А в Стайках было два города, по земляному валу остроги и башни, а тот острог и башня пожжены и вал во многих местах развалился, и нет в Стайках строения и никаких крепостей около города нет».

Стайки на карті XVIII століття

У 1707 р. гетьман Мазепа подарував Стайки Братському монастиреві. У 1783 р. в Стайках була влаштована митна російська комора. У церкві зберігається Євангеліє, датоване 1627 р., подароване двома запорозькими козаками. За трактатом 1686 р. вся місцевість, починаючи від Стайок аж до гирла р. Тясмин, не повинна була заселятись і залишалась пусткою аж до XVIII ст. Після Стайок аж до самого Ржищева, власне, нема жодної оселі, про котру можна було б щось цікаве розповісти з історичних подій старого часу. Біля села виявлено рештки поселень трипільської культури, досліджено близько 30 жител. В урочищі Писаревиці, розташованому поблизу Стайок, збереглися рештки старослов'янського поселення черняхівської культури. Знайдено також скарб з 1000 срібних римських монет (ІІ ст. н. е.). У районі Стайок збереглися рештки давньорусського поселення й городища, яке окремі вчені вважають літописним містом Святополка (яке у 1095 р. збудував Свя'тополк Ізяславович). Біля села знайдено скарб з монетних гривень та розкопано слов'янський могильник. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Успіння Пресвятої Богородиці м-ка Стайки Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/stai_001.xml

Сьогодення Редагувати

В с. Стайки є комунальний опорний заклад "Стайківський ліцей Світоч" . Рівень викладання дозволяє дітям з легкістю виборювати призові місця в районних та обласних олімпіадах. В селі є Будинок Стайківської сільської ради, пошта "Укрпошта", Будинок Культури, церква Успіння Пресвятої Богородиці, лікарня, пошта "Нова пошта", дошкільний навчальний заклад "Струмочок". В селі є пам'ятники Невідомому солдату, Жертв голодомору. Збудована дорога до р. Дніпро.

Відомі уродженці Редагувати

Олексенко Галина Савелівна — українська радянська письменниця. Дружина компартійного діяча Степана Олексенка, мати актора Степана Олексенка.
Пігідо Федір Петрович — український історик-емігрант.
Шестопал Сергій Якович (1938—2009) — директор Львівської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Української Національної академії аграрних наук, кандидат сільськогосподарських наук.
Червяк Петро Іванович (нар. 1948) — доктор медичних наук, професор, академік, автор понад 150 наукових робіт.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки Редагувати

ВРУ

Посилання Редагувати

Stajki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 176. (пол.)
Stajki, gmina Stajki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 616. (пол.)
Облікова картка села^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Зображення на карті google
http://stayki.blogspot.com/2010/09/blog-post_22.html

Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ВРУ