www.wikidata.uk-ua.nina.az

Справник капітан справник земський справник повітовий справник вища адміністративно поліцейська посада в повіті Російськ

Справник

Справник (капітан-справник, земський справник, повітовий справник) — вища адміністративно-поліцейська посада в повіті Російської імперії, яка запроваджувалася в укр. губерніях законодавчим актом «Учреждения для управления Всероссийской империи» від 7 листопада 1775. Його повноваження полягали в дотриманні населенням повіту громадської безпеки, послуху та покори владі, своєчасному надходженні державних податків і викупних платежів та оброків, сприянні поліції в ліквідації злочинності, крадіжок, вжитті заходів проти епідемій та епізоотії. Відповідав за стан шляхів у повіті, переправ, а також за постій військ та виділення пасовиськ для коней військових, за пожежну безпеку, мав заохочувати населення до землеробства, працьовитості, створення запасів хліба, ліквідації такого соціального явища, як жебрацтво. Упродовж 1775—1863 був головою земського суду й керував його діяльністю, із правом призупиняти рішення суду, та контролював його канцелярію. Без дозволу справникам заборонялося в судових справах ув'язнювати та допитувати обвинувачених. Із 1785 призначався відповідальним за утримання арештантів (колодників) та переміщення їх територією повіту. Очолював повітові розпорядчі комітети і тюремні попечительства, був членом повітового у військових повинностях присутствія. Із 1817 призначений відповідальним за вибори органів самоврядування в поселеннях державних селян. Із набуттям чинності карантинного статуту 1832 земський справник організовував боротьбу із поширенням епідемій. Складав присягу з 1838 в синагогах від членів кагалів. Із 1837 року йому підпорядковувалися станові пристави, яких він мав право, узгоджуючи з губернським правлінням, звільняти з посад або переводити на ін.

У зв'язку з польськими маніфестаціями 1861 справники західних губерній Російської імперії наділялися надзвичайними повноваженнями: у разі опору властям вони могли в обхід губернатора самостійно викликати війська та застосовувати зброю для придушення виступів.

Унаслідок реформи поліції 1862 назва посади змінилася на «повітового справника». Здійснював керівництво слідством до запровадження судових статутів (1864). Він же схвалював і звільняв із посад польових і лісних сторожів. Із 1889 відповідав за ведення метричних книг серед старообрядців.

До 1862 посада справника була виборною (кожні три роки) від дворянського стану, за винятком кількох років за російського імператора Павла I, коли на основі його указу від 14 вересня 1799 справників у трьох правобережних губерніях (Київська губернія, Подільська губернія, Волинська губернія) призначав губернатор. 1805 російський імператор Олександр I вніс суттєві уточнення до процедури призначення чиновників на цю посаду. У Катеринославській губернії, Херсонській губернії, Таврійській губернії, а також Київській, Подільській, Волин. губерніях вона залишалася призначуваною губернатором, за поданням якого міністр внутрішніх справ Російської імперії вносив кандидатури на схвалення Правительствуючим Сенатом. Звільняв з посади справника губернатор, однак за участю губернського правління. У разі занедбання служби, зловживання посадою земські справники підлягали судовому переслідуванню з повідомленням Правительствуючому Сенатові. 1816 верховна влада визнала за недоцільне бюрократичне призначення на цю посаду, бо чиновники із центру не володіли місцевою специфікою, зокрема не знали судочинства та особливих прав цих губерній, тому 1816 було поновлено виборність посади від дворянської корпорації зі схваленням губернаторами в губерніях Правобережної України. 1817 таку ж практику за пропозицією херсонського військового губернатора О. Ланжерона, підтриманою міністром юстиції Д.Трощинським, поширено на Херсонську, Катеринославську і Таврійську губернії. Через незнання татарськими дворянами російської мови та діловодства її було 1821 скасовано для справників Таврійської губернії, 1825 — для Київської. Із 1825 у правобережних губерніях дозволено на посади повітових справників призначати дворян польського походження без чину, якщо вони мали трирічний досвід виборної служби на посадах згідно з Табелем про ранги. Російський імператор Микола I посилив вимоги до польських дворян: при бездоганній виборній службі із освоєнням російського діловодства їх на посаду повітового справника схвалювало МВС Російської імперії. Внаслідок польського Листопадового повстання 1830 (див. Польське повстання 1830—1831) кандидатів на цю посаду призначав і звільняв міністр внутрішніх справ Російської імперії, а для посилення відповідальності повітового справника за становище повіту йому вдвічі збільшувалося жалування з виділенням додаткових 500 рублів на поїздки по повіту.

Після 1862 С. призначався і звільнявся губернатором. На цю посаду з 1863 дозволено призначати військових офіцерів. Посада відповідала IX класу Табеля про ранги. У губерніях, де вона була виборною, С. користувався правом на мундир чиновника від корони. Ліквідована Тимчасовим урядом 11 березня 1917.

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • Дьячкова М. П., Чупеев Л. В. Исправник. В кн.: Государственность России: Словарь-справочник, кн. 5: Должности, чины, звания, титулы и церковные саны в России, ч. 1. М., 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Spravnik kapitan spravnik zemskij spravnik povitovij spravnik visha administrativno policejska posada v poviti Rosijskoyi imperiyi yaka zaprovadzhuvalasya v ukr guberniyah zakonodavchim aktom Uchrezhdeniya dlya upravleniya Vserossijskoj imperii vid 7 listopada 1775 Jogo povnovazhennya polyagali v dotrimanni naselennyam povitu gromadskoyi bezpeki posluhu ta pokori vladi svoyechasnomu nadhodzhenni derzhavnih podatkiv i vikupnih platezhiv ta obrokiv spriyanni policiyi v likvidaciyi zlochinnosti kradizhok vzhitti zahodiv proti epidemij ta epizootiyi Vidpovidav za stan shlyahiv u poviti pereprav a takozh za postij vijsk ta vidilennya pasovisk dlya konej vijskovih za pozhezhnu bezpeku mav zaohochuvati naselennya do zemlerobstva pracovitosti stvorennya zapasiv hliba likvidaciyi takogo socialnogo yavisha yak zhebractvo Uprodovzh 1775 1863 buv golovoyu zemskogo sudu j keruvav jogo diyalnistyu iz pravom prizupinyati rishennya sudu ta kontrolyuvav jogo kancelyariyu Bez dozvolu spravnikam zaboronyalosya v sudovih spravah uv yaznyuvati ta dopituvati obvinuvachenih Iz 1785 priznachavsya vidpovidalnim za utrimannya areshtantiv kolodnikiv ta peremishennya yih teritoriyeyu povitu Ocholyuvav povitovi rozporyadchi komiteti i tyuremni popechitelstva buv chlenom povitovogo u vijskovih povinnostyah prisutstviya Iz 1817 priznachenij vidpovidalnim za vibori organiv samovryaduvannya v poselennyah derzhavnih selyan Iz nabuttyam chinnosti karantinnogo statutu 1832 zemskij spravnik organizovuvav borotbu iz poshirennyam epidemij Skladav prisyagu z 1838 v sinagogah vid chleniv kagaliv Iz 1837 roku jomu pidporyadkovuvalisya stanovi pristavi yakih vin mav pravo uzgodzhuyuchi z gubernskim pravlinnyam zvilnyati z posad abo perevoditi na in U zv yazku z polskimi manifestaciyami 1861 spravniki zahidnih gubernij Rosijskoyi imperiyi nadilyalisya nadzvichajnimi povnovazhennyami u razi oporu vlastyam voni mogli v obhid gubernatora samostijno viklikati vijska ta zastosovuvati zbroyu dlya pridushennya vistupiv Unaslidok reformi policiyi 1862 nazva posadi zminilasya na povitovogo spravnika Zdijsnyuvav kerivnictvo slidstvom do zaprovadzhennya sudovih statutiv 1864 Vin zhe shvalyuvav i zvilnyav iz posad polovih i lisnih storozhiv Iz 1889 vidpovidav za vedennya metrichnih knig sered staroobryadciv Do 1862 posada spravnika bula vibornoyu kozhni tri roki vid dvoryanskogo stanu za vinyatkom kilkoh rokiv za rosijskogo imperatora Pavla I koli na osnovi jogo ukazu vid 14 veresnya 1799 spravnikiv u troh pravoberezhnih guberniyah Kiyivska guberniya Podilska guberniya Volinska guberniya priznachav gubernator 1805 rosijskij imperator Oleksandr I vnis suttyevi utochnennya do proceduri priznachennya chinovnikiv na cyu posadu U Katerinoslavskij guberniyi Hersonskij guberniyi Tavrijskij guberniyi a takozh Kiyivskij Podilskij Volin guberniyah vona zalishalasya priznachuvanoyu gubernatorom za podannyam yakogo ministr vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi vnosiv kandidaturi na shvalennya Pravitelstvuyuchim Senatom Zvilnyav z posadi spravnika gubernator odnak za uchastyu gubernskogo pravlinnya U razi zanedbannya sluzhbi zlovzhivannya posadoyu zemski spravniki pidlyagali sudovomu peresliduvannyu z povidomlennyam Pravitelstvuyuchomu Senatovi 1816 verhovna vlada viznala za nedocilne byurokratichne priznachennya na cyu posadu bo chinovniki iz centru ne volodili miscevoyu specifikoyu zokrema ne znali sudochinstva ta osoblivih prav cih gubernij tomu 1816 bulo ponovleno vibornist posadi vid dvoryanskoyi korporaciyi zi shvalennyam gubernatorami v guberniyah Pravoberezhnoyi Ukrayini 1817 taku zh praktiku za propoziciyeyu hersonskogo vijskovogo gubernatora O Lanzherona pidtrimanoyu ministrom yusticiyi D Troshinskim poshireno na Hersonsku Katerinoslavsku i Tavrijsku guberniyi Cherez neznannya tatarskimi dvoryanami rosijskoyi movi ta dilovodstva yiyi bulo 1821 skasovano dlya spravnikiv Tavrijskoyi guberniyi 1825 dlya Kiyivskoyi Iz 1825 u pravoberezhnih guberniyah dozvoleno na posadi povitovih spravnikiv priznachati dvoryan polskogo pohodzhennya bez chinu yaksho voni mali tririchnij dosvid vibornoyi sluzhbi na posadah zgidno z Tabelem pro rangi Rosijskij imperator Mikola I posiliv vimogi do polskih dvoryan pri bezdogannij vibornij sluzhbi iz osvoyennyam rosijskogo dilovodstva yih na posadu povitovogo spravnika shvalyuvalo MVS Rosijskoyi imperiyi Vnaslidok polskogo Listopadovogo povstannya 1830 div Polske povstannya 1830 1831 kandidativ na cyu posadu priznachav i zvilnyav ministr vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi a dlya posilennya vidpovidalnosti povitovogo spravnika za stanovishe povitu jomu vdvichi zbilshuvalosya zhaluvannya z vidilennyam dodatkovih 500 rubliv na poyizdki po povitu Pislya 1862 S priznachavsya i zvilnyavsya gubernatorom Na cyu posadu z 1863 dozvoleno priznachati vijskovih oficeriv Posada vidpovidala IX klasu Tabelya pro rangi U guberniyah de vona bula vibornoyu S koristuvavsya pravom na mundir chinovnika vid koroni Likvidovana Timchasovim uryadom 11 bereznya 1917 Dzherela ta literatura RedaguvatiShandra V S Spravnik Arhivovano 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Redaguvati Dyachkova M P Chupeev L V Ispravnik V kn Gosudarstvennost Rossii Slovar spravochnik kn 5 Dolzhnosti chiny zvaniya tituly i cerkovnye sany v Rossii ch 1 M 2005 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Spravnik amp oldid 38212785