Цей список включає основні, найбільш вцілілі, замки та фортеці, що дійшли до нас з часів середньовічної Албанії.
Основний список ред.
| Зображення | Назва | Оригінал назви | Дата будівництва | Місцезнаходження | Спорудник | Інші відомості |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Замок Берат (Бератська фортеця) | алб. Kalaja e Beratit | XIII ст. (перші укріплення були зведені ще давніми іллірійцями) | місто Берат | Епірський деспот Михаїл І Комнін Дука | Усередині стін фортеці в середньовічну добу містилося 20 християнських церков та одна мечеть, які нині є зруйнованими. | |
| Замок Гірокастра (Аргірокастра) | алб. Kalaja e Gjirokastrës | XII ст. (цитадель), 1336 (перша згадка) | місто Гірокастра | У 1812 р. Алі-паша Тепеленський надав фортеці її сучасний вигляд. | Уряд Ахмета Зогу у 1932 р. використовував замкову в'язницю. Нині на території замку знаходиться музей військової техніки комуністичного супротиву часів Другої світової. | |
| Замок Ельбасан (Ельбасанська фортеця) | алб. Kalaja e Elbasanit | XV ст. | місто Ельбасан | султан Мехмед II Фатіх | Першопочатково фортеця складалася з 26 рівномірно розміщених веж 9 м заввишки. | |
| Канінська фортеця | алб. Kalaja e Kaninës | III ст. до н.е. | селище Каніна, біля міста Вльора | Іллірійські племена | У XIV ст. фортеця була центром Князівства Валони і Каніни (1346–1417). | |
| Замок Круя (Круйська фортеця) | алб. Kalaja e Krujës | V-VI ст. н.е. | місто Круя | Фортеця еліпсоподібної (804 м в окружності) форми займає площу 2,5 га. Її гарнізони кількістю не більше 3 тис. осіб спромоглися витримати три масивні турецькі штурми і не підкоритися нападникам. | ||
| Замок Лєжа (Лєжська фортеця) | алб. Kalaja e Lezhës | Перші укріплення містять іллірійські, римські та візантійські елементи. | місто Лєжа | Відомі реконструкції венеційців (1440) та Османської імперії (1522). | Найвища точка замку досягає 186 м у висоту. | |
| Замок Петреле (Петрельска фортеця) | алб. Kalaja e Petrelës | V ст. (реконструйований в XI, XIV ст.) | селище Петреле, округ Тирана | імператор Юстиніан I | Замок був сторожовим пунктом під час боротьби албанців з Османською імперією та слугував резиденцією сестри народного героя, Скандербега, Маміци Кастріоті. | |
| Замок Порто Палермо | алб. Kalaja e Porto Palermos | початок XIX ст. | місто Хімара | Алі-паша Тепеленський | Фортеця розташована на острові у бухті Порто Палермо Іонічного узбережжя країни. | |
| Замок Розафа (Розафська фортеця) | алб. Kalaja e Rozafës | III ст. до н.е. | місто Шкодер | Іллірійські племена (сучасного вигляду фортеця набула завдяки Венеційській республіці). | Щодо назви замку існує захоплююча легенда про прекрасну Розафу. Три брати марно намагалися звести місцеву фортецю і вирішили принести жертву небесам. Вони замурували дружину молодшого брата, Розафу, у стіни замку таким чином, щоб вона все ще могла годувати свою дитину. В її честь фортеця отримала свою назву. | |
| Трикутна фортеця | алб. Kalaja e Butrintit | кінець XV-поч XVI ст. | археологічний заповідник Бутруніт, округ Саранда | Венеційська республіка | Замок зруйнувала відступаюча французька армія у 1798 р. | |
| Замок Алі-паши | алб. Kalaja e Ali Pashë Tepelenës | XVII-XVIII ст. | археологічний заповідник Бутруніт, округ Саранда | феодали з о.Корфу, Алі-паша Тепеленський (1804-1820) | Фортеця слугувала резиденцією васала Османів. | |
| Замок Бештовес | алб. Kalaja e Bashtovës | XV ст. | селище Бештовес на річці Шкумбіні, область Фієрі | Венеційська республіка | Замок має форму прямокутника 60х90 м з 9-метровими стінами. | |
| Замок Борш (Сопот) | алб. Kalaja e Borshit | IV ст. до н.е. | селище Борш, округ Саранда | Епірсько-іллірійські племена | За свою довгу історію замок перебував у руках Візантії, Епіру, Франції, Німеччини, Венеції. | |
| Замок Дрішт | алб. Kalaja e Drishtit | XIII ст. | селище Дрішт (Дріваст), округ Шкодер | Візантійська імперія | Фортеця розташована на висоті 800 м на рівнем моря. Ще з далеких римських часів система місцевих укріплень захищала місто Шкодер. | |
| Замок Дуррес | алб. Kalaja e Durrësit | початок VI ст. н.е. | місто Дуррес | Анастасій I (візантійський імператор) | Висота замкових стін сягає 15 м. | |
| Лекурешитська фортеця | алб. Kalaja e Lëkurësit | 1537 р. | місто Саранда | Сулейман I Пишний | Фортеця міститься на руїнах древнього поселення Лекуреш, на стратегічно важливому пагорбі над містом Саранда. | |
| Лібоховська фортеця | алб. Kalaja e Libohovës | 1796-1798 рр. | селище Каніна, біля міста Вльора | Алі-паша Тепеленський | ||
| Пекінська фортеця | алб. Kalaja e Peqinit | Римська доба (ІІ ст. до н.е.) | муніципалітет Пекіні | Фортеця була оснащена підземними тунелями та каналами для подачі води під час облоги. | ||
| Замок Поградец | алб. Kalaja e Pogradecit | V ст. до н.е. | місто Поградец | Іллірійські племена | Найвища точка замку міститься за 205 м над Охридським озером. | |
| Замок Преза | алб. Kalaja e Prezës | XIV-XV ст. | комуна Преза, округ Тирана | рід феодалів Топіас | Замок має чотири башти покраях та годинникову вежу, побудовану у період 1800-1850. | |
| Родонська фортеця | алб. Kalaja e Rodonit | 1450-1452 рр. | мис Родон, Адріатичне море | Скандербег | Сьогодні деякі стіни замку під дією морської ерозії знаходяться під водою. | |
| Фортеця Юстиніана (Замок Тирани) | алб. Kalaja e Tiranës | XIII ст. | місто Тирана |
Примітки ред.
- http://whc.unesco.org/en/list/569
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 16 червня 2011.
- https://archive.today/20121217034058/www.facebook.com/media/set/?set=a.177573132296138.58979.177540892299362
- http://www.youtube.com/watch?v=C8qcfmqFM6A&NR=1
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 17 червня 2011.
- http://www.facebook.com/media/set/?set=a.271639710128.184062.191498010128
- sq:Kalaja e Durrësit
- http://www.facebook.com/medi /set/?set=a.187786867909169.44689.182006135153909
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 16 червня 2011.
- http://www.peqini.com/tag/kalaja/
- http://www.pogradec.info/pogradec/archaeology.htm
- . Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 16 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 16 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 16 червня 2011.
Посилання ред.
- Замки Албанії (рос.)
- (алб.)